Постанова

від 23.05.2022 по справі 910/19998/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/19998/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Жукова С.В.,

за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"

відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тесай",

відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції"

представник відповідача 2 -Маркова Т.Л., адвокат

відповідач 3 - Товарна біржа "КМФБ",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Акціонерне товариство "Транспортник",

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 02.06.2021

у складі судді: Івченко А.М.

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 15.09.2021

у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючого), Остапенка О.М., Грека Б.М.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тесай" в особі арбітражного керуючого Гусара І.О.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції"

3. Товарної біржі "КМФБ"

4. арбітражного керуючого Гусара І.О.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Акціонерне товариство "Транспортник"

про визнання недійсними результатів аукціону і протоколу аукціону та скасування реєстрації акцій,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тесай" (далі - ТОВ "Тесай", відповідач 1, боржник) звернулося до суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Тесай" в порядку, передбаченому статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2010 порушено провадження у справі про банкрутство № 44/256-б.

3. Ухвалою від 14.03.2016 Господарський суд міста Києва затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 10.03.2016;

ухвалив вимоги кредиторів: відповідно до положень частини шостої статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважати погашеними у зв`язку з недостатністю майнових активів боржника;

ліквідував ТОВ "Тесай" як юридичну особу в зв`язку з банкрутством; вирішив інші процедурні питання.

Короткий зміст вимог заявника

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (далі - ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Тесай" в особі арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" та товарної біржі "КМФБ" про:

- визнання недійсними результатів аукціону від 18.12.2014 з продажу цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК) майна боржника ТОВ "Тесай";

- визнання недійсним протоколу аукціону від 18.12.2014 з продажу цілісного майнового комплексу майна боржника ТОВ "Тесай";

- скасування реєстрації акцій простих бездокументарних у розмірі 10 675 штук, що становить 24,9836% від статутного капіталу ТОВ "Транспортник", які були зареєстровані за пайовим венчурним інвестиційним фондом "Третій венчурний фонд - Промислові інвестиції" недиверсифікованого виду закритого типу ТОВ "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції", шляхом списання з депозитарного рахунку на депозитарний рахунок ТОВ "Тесай" (том 1, а. с. 2 - 11).

4.1. Позовні вимоги мотивовані недотриманням ліквідатором та організатором аукціону вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником; допуску до участі в аукціоні; допуску до місця аукціону; порядку проведення аукціону; оформлення кінцевих результатів аукціону.

Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення

5. Ухвалою 02.06.2021 Господарський суд міста Києва у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" про визнання недійсними результатів аукціону і протоколу аукціону, скасування реєстрації акцій - відмовив (том 1, а. с. 233 - 236).

5.1. Місцевим судом встановлено, що за результатами проведення прилюдних торгів, оформлених Протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-05-12-000017-Ь від 22.05.2020, що відбулись на підставі Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про затвердження умов продажу активів ПАТ "КБ "НАДРА" № 922 від 12.05.2020, між ПАТ "КБ "НАДРА" (далі - банк) та ТОВ "ФК "ДНІПРОФІНАНСГРУП" (код ЄДРПОУ: 40696815) укладено Договір №GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги від 13.08.2020, відповідно до умов якого банк відступив позивачу право вимоги банку за кредитним договором про надання кредитної лінії з вільним режимом кредитування № КД -25/2/2007/840-К/75 від 26.06.2007 (із змінами та доповненнями) укладеного між банком та ТОВ "КЕРЕН" (ЄДРПОУ 32828943); право вимоги за договорами застави майнових прав зі змінами №25/2/2007/840-ЗИП/75-3 від 31.07.2007, застави акцій з додатковими угодами №25/2/2007/840-ЗПЦ/75-4 від 20.12.2007, укладені між банком та відповідачем 1; право вимоги за кредитним договором про надання кредитної лінії з додатковими угодами №25/2/2007/840-К/130 від 18.12.2007 (із змінами та доповненнями); право вимоги за договором застави акцій з додатковими угодами №25/2/2007/840-ЗПЦ/130-4 від 20.12.2007, укладеним між банком та відповідачем 1.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позивач з 13.08.2020 є правонаступником банку.

5.2. Суд встановив, що згідно з укладеним договором позивач не є кредитором боржника - ТОВ "Тесай", яке є відповідачем 1 у цій справі; зазначене товариство ліквідоване, а вимоги ПАТ "КБ "Надра", які банк відступив позивачу, відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 44/256-б погашені.

5.3. Місцевий суд зазначив, що строк позовної давності щодо оскарження результатів аукціону від 18.12.2014 з продажу цілісного майнового комплексу боржника пропущено без поважних причин, ТОВ "Тесай" як юридична особа припинено; вимоги ПАТ "КБ "Надра", як кредитора, на суму 312 693 586, 86 грн погашені у зв`язку з недостатністю майнових активів боржника (відповідача 1) відповідно до положень частини шостої статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; строк для оскарження результатів аукціону від 18.12.2014 та визнання протоколу аукціону від 18.12.2014 з продажу ЦМК майна ТОВ "Тесай" закінчився 19.12.2017; банк, як первісний кредитор, до відступлення права вимоги позивачу в судовому порядку не оскаржував результати аукціону від 18.12.2014 з продажу цілісного майнового комплексу боржника ТОВ "Тесай".

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними доказами порушення прав позивача, які б підлягали захисту, підстави для поновлення строку та задоволення позовної заяви відсутні.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

6. Постановою від 15.11.2021 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" залишив без задоволення;

ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 залишив без змін (том 2, а. с. 53 - 60).

6.1. Апеляційний суд, перевіривши встановлені місцевим судом обставини, погодився з висновком місцевого суд про те, що згідно з укладеним договором, позивач не є кредитором боржника - ТОВ "Тесай". При цьому суд також зазначив, що ТОВ "Тесай" ліквідовано, а вимоги ПАТ "КБ "Надра", які банк відступив позивачу, відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 44/256-б погашені.

6.2. Апеляційний суд зауважив, що на цей час власником проданих акцій у розмірі 10675 шт., що становить 24,9836% від статутного капіталу ПАТ "Транспортник" є Пайовий венчурний інвестиційний фонд "Третій венчурний фонд-Промислові інвестиції" недиверсифікованого виду закритого типу ТОВ "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" (ЄДРПОУ 33640219).

6.3. Суд апеляційної інстанції, погодився з висновком місцевого суду про відсутність підстав для поновлення строку позовної давності та, з посиланням на положення статей 73, 74, 76, 77 ГПК України, статей253, 257, 513 Цивільного кодексу України, частину другу статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", зазначив, що ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" не доведено належними доказами обґрунтування позовної заяви, не доведено порушення прав позивача, які б підлягали захисту, на підставі вищевикладеного, у суду відсутні підстави для поновлення строку та задоволення позовної заяви.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

7. ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" 05.11.2021 звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 910/19998/20 Господарського суду міста Києва.

8. Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", датою проведення судового засідання визначено 08.02.2022.

8.1. Розгляд справи відкладався.

9. Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2022 відкладено розгляд касаційної скарги ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі №910/19998/20, розгляд касаційної скарги призначено на 15.03.2022, 10:45.

10. Ухвалою від 13.04.2022 Верховний Суд призначив розгляд касаційної скарги ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі № 910/19998/20 на 24.05.2022, 11:45

11. Від ТОВ "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник зазначеного товариства просив касаційну скаргу ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" залишити без задоволення, оскаржувану постанову залишити без змін.

12. До визначеної дати проведення судового засідання (24.05.2022) від ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване відсутністю можливості прийняти участь у розгляді справи уповноваженими представниками позивача. Розглянувши та обговоривши це клопотання, колегія суддів прийшла до висновку про його відхилення, та відповідно можливість закінчити розгляд касаційної скарги.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп")

13. Скаржник доводив, що судом першої та апеляційної інстанції при розгляді справи не застосовано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 16.01.2020 у справі № 910/11588/16, від 06.02.2020 у справі № 20/5007/703-Б/12, від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12.

13.1. На думку скаржника, суд першої інстанції при розгляді позовної заяви порушив положення частини другої статті 232, статей 236, 237 ГПК України, оскільки не повно і всебічно з`ясував обставини та не дослідив докази, на які посилався позивач. Скаржник зауважив, що відповідачами не заявлялась заява про застосування строків позовної давності, а місцевим судом не було встановлено та досліджено чи було право позивача дійсно порушене.

13.2. Також скаржник аргументував, що розглянувши справу в одне засідання без врахування думки та позиції всіх учасників справи, чим суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 4, 13, 16, 42, 56, 58, 263 ГПК України, вимоги статей 59, 129 Конституції України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

14. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 13 - 13.2. описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

17. Предметом цього спору є вимога ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" до ТОВ "Тесай" в особі арбітражного керуючого Гусара І.О., ТОВ "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" та товарної біржі "КМФБ" про визнання недійсними результатів аукціону від 18.12.2014 з продажу ЦМК майна боржника ТОВ "Тесай"; визнання недійсним протоколу аукціону від 18.12.2014 з продажу ЦМК майна боржника ТОВ "Тесай"; скасування реєстрації акцій простих бездокументарних.

18. Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу кола осіб, які можуть звертатися до суду з вимогами про визнання результатів аукціону недійсними.

18.1. Так, Верховний Суд у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 02.10.2019 у справі №5006/5/39б/2012 дійшов висновку, що вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (арбітражний керуючий від імені боржника) кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон. Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, з такими вимогами звертатись не можуть.

18.2. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 уточнила наведений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №5006/5/39б/2012 висновок щодо кола осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута шляхом включення до кола таких суб`єктів уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника. Крім того, одним з суб`єктів, які мають право на оскарження аукціону та договору, укладеного за його результатами, є зареєстровані учасники аукціону.

18.3. В окремих випадках, за відсутності у законодавстві, що регулює процедуру банкрутства, чітко визначених способів захисту порушеного права осіб, які не є "зареєстрованими учасниками аукціону", звернення особи в межах справи про банкрутство з заявою про визнання результатів аукціону недійсними є ефективним способом захисту порушеного права, але не безальтернативним. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 30.11.2021 у справі №910/21182/15 (910/16832/19)

19. Верховний Суд враховує, що за змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

19.1. Правонаступництво у справах про банкрутство на момент проведення аукціону регулювалось положеннями статті 21 Закону про банкрутство (на цей час урегульоване положеннями статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ)), якою передбачено, що у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справі правонаступника, обов`язкові для нього там само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

19.2. Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

19.3. Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки щодо дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, тому, під час розгляду заяв/клопотань про заміну кредитора правонаступником, судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги). Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100), від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, від 30.12.2020 у справі № 905/1084/16.

20. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, спірний аукціон з продажу ЦМК майна боржника відбувся у межах провадження у справі № 44/256-б про банкрутство ТОВ "Тесай", порушеного ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2010, тобто до введення 21.10.2019 в дію Кодексу України з процедур банкрутства та під час дії положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

21. Отже, враховуючи дату порушення провадження у справі № 44/256-б про банкрутство та проведення аукціону в межах провадження про банкрутство ТОВ "Тесай", у цій справі до спірних правовідносин в частині реалізації майна боржника мають застосовуватися положення Закону про банкрутство (у відповідній редакції).

22. Правова природа продажу майна з публічних торгів дає можливість визнати торги недійсними за правилами визнання недійсними правочинів (така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012).

23. За приписами частини восьмої статті 44, частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними в межах провадження у справі про банкрутство; визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

23.1. Системний аналіз статей 10, 44, 55 Закону про банкрутство дає підстави для висновку про те, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів (у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна) розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

23.2. Після завершення всіх, передбачених Законом про банкрутство дій щодо здійснення ліквідаційної процедури, а також після розгляду усіх скарг та майнових спорів, зокрема і спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, суд переходить до розгляду звіту та ліквідаційного балансу (така правова позиція викладена у постанові Верховним Судом від 08.05.2018 у справі № 915/112/15).

23.3. У разі припинення провадження у справі про банкрутство повним завершенням усіх процедур, затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, та припиненням боржника як юридичної особи (суб`єкта господарювання), всі процедурні інструменти, можливість застосування яких передбачена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є вичерпаними, а боржник має вважатися таким, грошові та інші зобов`язання якого врегульовані. При цьому, наявність таких обставин є підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 2) частини першої статті 231 ГПК України з огляду на відсутність предмету спору. Такий висновок викладено Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 25.02.2019 у справі № 906/864/17.

Щодо суті касаційної скарги

24. Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками провадження, позивач не був і не є учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ "Тесай", яке є відповідачем 1 у цій справі.

25. Також з матеріалів справи вбачається та судами встановлено, що скаржник не набув статус учасника та правонаступника ПАТ "КБ "Надра" у справі про банкрутство ТОВ "Тесай" в порядку, передбаченому положеннями статті 21 Закону про банкрутство та в подальшому на підставі статті 43 КУзПБ.

25. Відповідно до ухвали від 14.03.2016 у справі № 44/256-б (наявна у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень), вимоги ПАТ "КБ "Надра" до ТОВ "Тесай" на суму 312 693 586,86 грн. погашено, а ТОВ "Тесай" ліквідовано як юридичну особу у зв`язку із банкрутством.

26. Зазначена ухвала, якою також було затверджено звіт ліквідатора та баланс банкрута, не була скасована в апеляційному та касаційному порядку, набрала законної сили 14.03.2016.

27. Тобто на момент вчинення правочину щодо відчуження права вимоги (13.08.2020) ПАТ "КБ "Надра" вже не володіло правом вимоги до боржника, оскільки вимоги банку вже були погашені відповідно до судового рішення, яке в апеляційному та касаційному порядку не було скасоване.

28. З огляду на зазначене, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", оскільки скаржник не набув процесуального статусу кредитора боржника та не є учасником у справі про банкрутство.

29. При цьому, предметом купівлі-продажу Договору №GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги від 13.08.2020 є зобов`язання, які на момент підписання зазначеного договору вже були погашені, тому такі вимоги, з урахуванням положень частини п`ятої статті 45, частини четвертої статті 83 Закону про банкрутство (аналогічні положення містять частина сьома статті 64, частина четверта статті 90 КУЗПБ), не створюють для скаржника (правонаступника) права на їх пред`явлення як в процедурі банкрутства, так і поза її межами.

30. Верховний Суд звертає увагу, що врегульовані законодавцем відносини неплатоспроможності не є інструментом вирішення окремого спору між боржником та його кредитором, а повинні забезпечити колективний механізм захисту інтересів різних кредиторів (конкурсних, заставних, поточних), інших учасників провадження у справі про банкрутство та справедливий розподіл активів боржника поміж цими кредиторами, справедливі умови реалізації майна боржника з метою пропорційного захисту майнових інтересів боржника та кредиторів.

31. Зі змісту оскаржуваного рішення місцевого суду, залишеного без змін апеляційним судом, вбачається, що банк (як первісний кредитор) до відступлення права вимоги позивачу у судовому порядку не оскаржував як результати аукціону від 18.12.2014 з продажу цілісного майнового комплексу боржника ТОВ "Тесай", так і ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі № 44/256-б.

32. Аналізуючи рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany), вбачається обґрунтованим висновок про те, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів.

33. Водночас, аналізуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини та доводи скаржника крізь призму зазначеного рішення ЄСПЛ, Верховний Суд зазначає, що здійснюючи купівлю-продаж кредиторських вимог ПАТ "КБ "Надра", скаржник повинен був вчинити до укладення Договору №GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги від 13.08.2020 дії, спрямовані на встановлення обставин щодо наявності заборгованості за зазначеними договорами (ознайомитись з наявними у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішеннями та рухом справи про банкрутство), а також повинен був проаналізувати наявні ризики та враховувати наслідки укладення договору про відступлення права вимоги за наявності судового рішення про ліквідацію банкрута, погашення кредиторських вимог та припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Тесай".

34. Також Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника, викладені у пункті 13.1. описової частини цієї постанови з огляду на положення статті 300 ГПК України, оскільки такі доводи зводяться до вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання/приймання до розгляду нових доказів та додаткової перевірки вже наявних доказів.

35. Разом з тим, Верховний Суд вважає частково обґрунтованими доводи скаржника щодо висновків місцевого суду в частині застосування позовної давності у зв`язку з пропущенням строку на подання позову з огляду на таке.

35.1. Можливість судового захисту суб`єктивного права особи в разі його порушення, визнання або оспорювання, серед іншого, обумовлена строком, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовною давністю (стаття 256 ЦК України).

35.2. Відповідно до положень статей 256, 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

35.3. Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

35.4. Для обчислення позовної давності застосовують загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України. Так, відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

35.5. Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22.10.1996; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29.01.2013).

35.6. Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

35.7. Зі змісту судового рішення вбачається, що судом першої інстанції не встановлено порушень прав ПАТ "КБ "Надра" як кредитора, вимоги на суму 312 693 586,86 грн. погашені у зв`язку з недостатністю майнових активів боржника (відповідача 1) відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 у справі № 44/256-б. Також судом встановлено, що банк як первісний кредитор в судовому порядку не оскаржував як результати аукціону від 18.12.2014 з продажу цілісного майнового комплексу боржника ТОВ "Тесай", так і ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі № 44/256-б.

35.8. З огляду на зазначене, висновок місцевого суду про наявність підстав застосування позовної давності, з яким у подальшому погодився суд апеляційної інстанції, є передчасним, оскільки скаржник не набув в порядку, передбаченому статтею 21 Закону про банкрутство (в подальшому статті 43 КУзПБ) статусу учасника провадження у справі про банкрутство ТОВ "Тесай", а також судами не встановлено порушення прав ПАТ "КБ "Надра".

35.9. Зазначене також свідчить про відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 2) частини першої статті 231 ГПК України з огляду на відсутність предмету спору відповідно до висновків, викладених Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 25.02.2019 у справі № 906/864/17, оскільки скаржник у цій справі не набув статусу учасника провадження у справі про банкрутство та з огляду на процесуальні наслідки, передбачені частиною третьою статті 231 ГПК України, тобто закриття провадження у цьому випадку є передчасним.

36. Доводи скаржника про неврахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 16.01.2020 у справі № 910/11588/16, від 06.02.2020 у справі № 20/5007/703-Б/12, від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12 є необґрунтованими з огляду на таке.

36.1. Системний аналіз змісту постанов Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 16.01.2020 у справі № 910/11588/16, від 06.02.2020 у справі № 20/5007/703-Б/12, від 26.02.2019 дає підстави для висновку про те, що предметом касаційного оскарження у зазначених справах були рішення, за результатами яких затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, таке оскарження здійснювалось безпосередніми учасниками провадження у справі про банкрутство.

36.2. Разом з тим, у цій справі предметом розгляду є не судові рішення, відповідно до яких затверджено ліквідаційний баланс боржника та звіт ліквідатора, а визнання недійсними результатів аукціону від 18.12.2014 з продажу цілісного майнового комплексу та наслідки за результатами спірного аукціону. Крім того, скаржниками у зазначених справах були безпосередні учасники провадження у справі про банкрутство, а не їх правонаступники.

Відтак, висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 16.01.2020 у справі № 910/11588/16, від 06.02.2020 у справі № 20/5007/703-Б/12, від 26.02.2019 є нерелевантними до правовідносин у цій справі з огляду на інший суб`єктний склад та предмет спору.

36.3. Системний аналіз змісту постанов Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12 також дає підстави для висновку про нерелевантність правових позицій Верховного Суду у зазначених справах з огляду на інший суб`єктний склад, предмет оскарження та обставини справи.

37. Доводи скаржника, викладені у пункті 13.2. описової частини цієї постанови Верховний Суд також вважає необґрунтованими з огляду на таке.

37.1. Як вбачається з відмітки (штампу) місцевого суду про отримання, апеляційна скарга ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" була отримана 22.06.2021 (том 2, а. с. 2).

37.2. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.07.2021 залишив зазначену апеляційну скаргу без руху та надав час на усунення недоліків, які скаржник усунув 03.08.2021 (том 2, а. с. 24 - 25; 27 - 29).

37.3. З матеріалів справи вбачається, що ухвала про відкриття апеляційного провадження була прийнята судом 02.09.2021 (том 2, а. с. 38 - 39), тобто з моменту подання апеляційної скарги минуло більше одного місяця. Відтак, скаржник не був позбавлений можливості подати будь-які письмові пояснення у зазначений період. Обґрунтувань неможливості подання таких пояснень, клопотань та заперечень скаржник не надав. Водночас, обізнаність скаржника про дату, час та прийняті процесуальні апеляційним судом рішення підтверджується наявним в матеріалах справи клопотанням представника скаржника про відкладення розгляду справи.

37.4. Апеляційним судом встановлено та у постанові від 15.09.2021 зазначено про наявність інших представників ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп", зокрема, адвоката Скворцової В.О. та адвоката Лукашевича Д.О., тому клопотання скаржника визнано необґрунтованим. Суд апеляційної інстанції зазначив, що всупереч положенням статей 76, 77 ГПК України, скаржником не надано належних та допустимих доказів, щодо неможливості направити іншого представника ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" в судове засідання, призначене на 15.09.2021, а також те, що про дату судового засідання скаржника було повідомлено заздалегідь.

38. З огляду на зазначене, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про наявність у скаржника достатньо часу для того, щоб забезпечити явку уповноважених представників в судове засідання саме 15.09.2021.

39. Інші доводи касаційної скарги (в т.ч. щодо форми судового рішення) не спростовують вірних по суті висновків судів першої і апеляційної інстанції і не можуть бути підставою для їх [рішень] скасування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

41. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

42. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

43. На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "ФК "Дніпрофінансгруп" та залишення оскаржуваних ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду без змін.

Судові витрати

44. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішень судів попередніх інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/19998/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

С.В. Жуков