Постанова

від 24.05.2022 по справі 917/17/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 917/17/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 (колегія суддів у складі: Пелипенко Н.М. - головуючий, Барбашова С.В., Істоміна О.А.), рішення Господарського суду Полтавської області від 28.07.2021 (суддя Кльопов І.Г.), ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 (колегія суддів у складі: Білоусова Я.О. - головуючий, Пуль О.А., Тарасова І.В.) та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.06.2021 (суддя Кльопов І.Г.)

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба"

до: 1. Чутівської селищної ради

2. Державного реєстратора Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області Ляховенко Оксани Анатоліївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Полтавська районна державна адміністрація

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -1 - Фізична особа - підприємець Филенко Віра Іванівна, Фермерське господарство "Понятенко"

про визнання строку дії договору оренди земельної ділянки продовженим, визнання незаконним та скасування рішення, скасування рішення про державну реєстрацію речового права

за участю: позивача: Новицький В.В. (адвокат); третьої особи-2: Панченко О.О. (адвокат); третьої особи-3: Понятенко А.Й. (адвокат),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Приватне сільськогосподарське підприємство "Дружба" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Чутівської селищної ради (далі - відповідач - 1), Державного реєстратора Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області Ляховенко Оксани Анатоліївни (далі - відповідач - 2), згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просило: визнати строк дії договору оренди земельної ділянки від 07.08.2002 продовженим до 30.12.2026 на підставі додаткової угоди від 17.02.2012, укладеної між позивачем та Чутівською райдержадміністрацією Полтавської області, правонаступником якої є Полтавська районна державна адміністрація (далі - договір оренди); визнати незаконним та скасувати рішення 41-ої позачергової сесії 7-ого скликання Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області, правонаступником якої є відповідач - 1, від 13.08.2020 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та заключення договорів оренди земельних ділянок (не витребуваних часток (паїв)) з Фермерським господарством "Понятенко"; визнати незаконним та скасувати рішення 41-ої позачергової сесії 7-ого скликання Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 13.08.2020 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою та заключення договорів оренди земельних ділянок (не витребуваних часток (паїв)) з Фізичною особою -підприємцем Филенко Вірою Іванівною; скасувати рішення про державну реєстрацію речового права - права оренди земельними ділянками для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані рішення порушують право позивача, як орендаря, на користування спірними земельними ділянками.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судової земельно-технічної експертизи.

2.2. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.07.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, в позові відмовлено.

2.3. Судові рішення мотивовані тим, що позивачем не було зареєстровано право оренди земельної ділянки на підставі додаткової угоди від 17.02.2012 до договору оренди про продовження терміну дії договору до 30.12.2026, тому позивач втратив своє переважне право на поновлення договору на новий термін, у зв`язку з припиненням дії договору оренди зі спливом терміну, на який його було укладено.

2.4. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.06.2021 в частині відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи, з тих підстав, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані ухвали судів та призначити земельно - технічну експертизу, а також скасувати постанову та рішення судів попередніх інстанцій і прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, а також стягнути солідарно з відповідачів понесені позивачем витрати за надання правничої допомоги у суді касаційної інстанції.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц, від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 29.01.2019 у справі № 917/1087/18, від 21.11.2018 у справі № 530/212/17, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17. Позивач зазначає, що суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про призначення земельно - технічної експертизи, що є підставою для скасування оскаржуваних ухвал.

3.3. Фермерське господарство "Понятенко" у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами попередніх інстанцій норм чинного законодавства, зазначило про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

3.4. Фізична особа - підприємець Филенко Віра Іванівна у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судами попередніх інстанцій норм чинного законодавства, зазначила про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, та вказала про неподібність правовідносин у наведених заявником постановах Верховного Суду із даною справою, судові рішення у якій переглядаються у касаційному порядку.

4. Мотивувальна частина

4.1. Суди встановили, що 07.08.2002 між позивачем (орендарем) та Чутівською райдержадміністрацією Полтавської області (орендодавцем) строком на 5-ть років був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого орендар отримав в строкове платне користування земельну ділянку площею 807,94 га, в тому числі: ріллі 82,8 га, сіножатей 210,14 га, пасовищ 469 га, господарських дворів 46,0 га, яка знаходиться на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області, з метою товарного сільськогосподарського використання для вирощування сільськогосподарських культур та випасання худоби.

4.2. Зазначений договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в Чутівському райземвідділі 07.08.2002 за № 43, але нотаріально не посвідчений.

4.3. Суди встановили, що зважаючи на умови пункту 8 договору оренди та враховуючи, що сторони досягли згоди за всіма істотними умовами договору, він укладений строком до 07.08.2007.

4.4. Сторонами протягом 2003-2019 років були укладені додаткові угоди про внесення змін до договору оренди, зокрема щодо збільшення розміру земельної ділянки, збільшення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою та продовження терміну дії зазначеного договору.

4.5. 07.04.2005 сторони уклали додаткову угоду до договору оренди, якою домовились, що договір укладено терміном на 10-ть років.

4.6. 17.02.2012 укладено додаткову угоду до договору оренди, згідно з якою, договір оренди укладено строком на 25-ть років до 30.12.2026, але право оренди земельної ділянки на підставі цієї угоди позивач не зареєстрував.

4.7. Всупереч пункту 8 договору оренди, жодна з додаткових угод до зазначеного договору не була зареєстрована відповідно до вимог законодавства, яке було чинним на момент їх підписання.

4.8. Рішеннями 41-ої позачергової сесії сьомого скликання Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 13.08.2020 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою» надано дозвіл Фермерському господарству "Понятенко" на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою технічних документацій щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для передачі на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без зміни цільового призначення земельних ділянок (не витребуваних часток (паїв)) за рахунок орендарів земельних ділянок орієнтовною площею 17,90 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області; надано дозвіл Фізичній особі - підприємцю Филенко Вірі Іванівні на розроблення з урахуванням вимог державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою технічних документацій щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для передачі на умовах оренди для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без зміни цільового призначення земельних ділянок (не витребуваних часток (паїв) за рахунок орендарів земельних ділянок орієнтовною площею 17,79 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області.

4.9. Також рішеннями 41-ої позачергової сесії сьомого скликання Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 13.08.2020 «Про заключення договорів оренди земельних ділянок» надано в оренду: Фермерському господарству "Понятенко" земельні ділянки сільськогосподарського призначення (не витребувані частки (паї)), які розташовані на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області в кількості 5-ти ділянок, площею 24,113 га: 5325482700:00:001:0165 - 5,1074 га; 5325482700:00:001:0162 - 5,1077 га; 5325482700:00:003:0231 - 3,226 га; 5325482700:00:003:0235 - 5,4733 га; 5325482700:00:002:0331 - 5,1986 га; терміном на 12-ть років (або до моменту державної реєстрації прав власності спадкоємцями на такі земельні ділянки); Фізичній особі - підприємцю Филенко Вірі Іванівні земельні ділянки сільськогосподарського призначення (не витребувані частки (паї)), які розташовані на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області в кількості 6-ть ділянок, площею 25,8794 га: 5325482700:00:003:0236 - 5,067 га; 5325482700:00:004:0204 - 5,2983 га; 5325482700:00:001:0166 - 5,0604 га; 5325482700:00:003:0226 - 2,7611 га; 5325482700:00:003:0225 - 2,3286 га; 5325482700:00:001:0161 - 5,364 га; терміном на 12-ть років (або до моменту державної реєстрації прав власності спадкоємцями на такі земельні ділянки).

4.10. На підставі зазначених рішень, Вільхуватська сільська рада Чутівського району Полтавської області уклала з Фермерським господарством "Понятенко" договори оренди землі від 01.09.2020 та з Фізичною особою - підприємцем Филенко Вірою Іванівною договори оренди землі від 04.09.2020, які позивачем не оспорюються в межах даної справи.

4.11. 10.09.2020 проведено державну реєстрацію речових прав оренди Фермерським господарством "Понятенко" та Фізичною особою - підприємцем Филенко Вірою Іванівною на зазначені земельні ділянки.

4.12. 14.09.2020 на підставі зазначених договорів оренди землі від 01.09.2020 та від 04.09.2020, в державному земельному кадастрі про земельні ділянки зареєстровано відомості про право власності/право постійного користування, відомості про власника та орендаря земельних ділянок.

4.13. Крім того суди встановили, що у 2011 році позивач звернувся до Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на право користування на умовах оренди земельними ділянками на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району Полтавської області на підставі договору оренди.

4.14. Розпорядженням Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області від 06.10.2011 № 463 надано дозвіл позивачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельними ділянками загальною площею 1125,15 га з них: не витребувані земельні ділянки (паї) 169,53 га, рільні землі резервного фонду 81,82 га, рільні землі запасу 71,85 га, сіножаті 242,66 га, пасовища 466,24 га, господарські двори 42,5 га, польові шляхи 21,11 га, лісополоси 29,44 га, на території Вільхуватської сільської ради.

4.15. На виконання зазначеного розпорядження, на замовлення позивача, Фізичною особою-підприємцем Крюковим А.М., який діє на підставі ліцензії серія АГ № 579282 від 24.11.2011, виготовлено технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди не витребуваних земельних ділянок (паїв). Проте, виготовлення технічної документації не було завершене, оскільки не погоджено та не затверджено в установленому законом порядку, що підтверджується відсутністю висновку територіального органу земельних ресурсів про погодження технічної документації із землеустрою, відсутнє затвердження позивачем технічного завдання на виконання робіт по складанню технічної документації із землеустрою та відсутнє погодження відділу Держкомзему в Чутівському районі, сільського голови та позивача в акті визначення, встановлення та погодження меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на території Вільхуватської сільської ради Чутівського району.

4.16. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.17. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.18. Відтак згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 вказаного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

4.19. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України суд касаційної інстанції зазначає наступне.

4.20. Залишаючи без змін, рішення суду першої інстанції, апеляційний суд свій висновок мотивував, зокрема, тим, що позивач втратив переважене право на поновлення договору на новий термін у зв`язку з припиненням дії зазначеного договору за спливом терміну, на який його було укладено, а вимога про визнання строку дії договору оренди продовженим задоволенню не підлягає, оскільки, за вказаних обставин, є вимогою про встановлення певного факту, що виходить за межі повноважень господарських судів.

4.21. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц зазначено, що оскільки договір оренди землі укладений без дотримання конкурентних засад, спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою державної власності, то він відповідно до частин першої, другої статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. Якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Договірні правовідносини виникають з моменту укладення сторонами договору оренди. Цей момент не пов`язується з моментом видання наказу про передання в оренду земельної ділянки. Отже, такий наказ не є правовстановлюючим документом, а вимога про визнання його незаконним не відповідає належному способу захисту. Таким чином правовідносини у справах не подібні.

4.22. У справі № 923/466/17 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018) предметом судового розгляду був позов прокурора в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Херсонського державного університету до Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області про визнання недійсним рішення селищної ради про припинення права постійного користування земельною ділянкою та вилучення із земель державної власності з переведенням до земель запасу селищної ради, що є відмінним від обставин та предмету спору у справі, яка переглядається і правовідносини у справах не подібні.

4.23. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 21.11.2018 у справі № 530/212/17 зазначила, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору. Таким чином правовідносини у справах не подібні.

4.24. Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 917/1087/18 є безпідставним, оскільки така постанова суду відсутня у Єдиному державному реєстрі судових рішень та до матеріалів касаційної скарги, заявником вона не долучена.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, де предметом спору було визнання недійсним нікчемного договору про розірвання договору застави майнових прав, зроблено висновок про те, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

4.25. Після відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у наведених скаржником постановах Великої Палати Верховного Суду, та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.26. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постановах Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

4.27. Щодо доводів скаржника про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, який (пункт), зокрема, відсилає до пункту 3 частини третьої статті 310 цього Кодексу, та щодо скасування ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 колегія суддів зазначає таке.

4.28. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

4.29. Положеннями статті 255 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції і до цього переліку ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи не віднесено, отже суд апеляційної інстанції правильно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача на цю ухвалу суду, що відповідає положенням пункту 1 частини 1 статті 261 ГПК України, яким визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню. Тому правові підстави для скасування ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2021 відсутні.

4.30. При цьому згідно частини 3 статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

4.31. Як вбачається, скаржник одночасно із оскарженням рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.07.2021 в апеляційній скарзі просив переглянути у апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.06.2021 щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи.

4.32. Обов`язок перегляду справи в апеляційній інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги передбачено частиною 1 статті 269 ГПК України, однак суд апеляційної інстанції такого обов`язку не виконав, в оскарженій постанові не навів мотивів задоволення чи відмови у задоволенні апеляційної скарги у цій частині, та не зазначив про прийняте рішення за цими доводами та вимогами апеляційної скарги, що є підставою для скасування оскарженої постанови.

4.33. При цьому слід зазначити, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, що стосуються незаконності процесуального рішення суд апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні його клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, та його доводи, що стосуються скасування ухвали Господарського суду Полтавської області від 03.06.2021, якою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судової земельно-технічної експертизи, є взаємовиключними, оскільки вирішення питання про призначення такої експертизи має вирішуватися судом однієї із наведених інстанцій, а вирішення такого питання двома судами одночасно є неможливим.

4.34. Крім того, колегія суддів зазначає, що клопотання позивача про призначення судом касаційної інстанції експертизи є безпідставним, оскільки згідно з частиною другою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права збирати чи приймати до розгляду нові докази, а висновки експертизи у даному випадку мають оцінюватися як новий доказ.

4.35. Судові витрати відповідно до положень статті 129 ГПК України підлягають розподіл за результатами розгляду спору по суті під час ухвалення судового рішення.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження у справі № 917/17/21 за касаційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Дружба" в частині касаційного оскарження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, закрити.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2021, залишити без змін, а касаційну скаргу в цій частині залишити без задоволення.

В іншій частині касаційну скаргу задовольнити, постанову Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич