Ухвала від 30.05.2022 по справі 914/289/21

УХВАЛА

31 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 914/289/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. (головуючий), Багай Н.О., Берднік І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Юхна Микити Леонідовича (далі - ФОП Юхно М.Л., відповідач, скаржник)

на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022

у справі № 914/289/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" (далі - ТОВ "Компанія Ріел-Естейт Груп", позивач)

до ФОП Юхна М.Л.

про стягнення 1 488 200,79 грн,

ВСТАНОВИВ:

ФОП Юхно М.Л. 31.03.2022 надіслав на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 914/289/21; справу направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області. Також скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження та звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Підпис ЕЦП перевірено і підтверджено протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 31.03.2022.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 914/289/21 визначено колегію суддів у складі: Сухового В.Г. - головуючий, Багай Н.О., Берднік І.С.

Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2022 касаційну скаргу ФОП Юхно М.Л. у справі № 914/289/21 залишено без руху та надано строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Роз`яснено скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Копію ухвали суду від 26.04.2022 отримано ФОП Юхно М.Л. - 05.05.2022, а також представником ФОП Юхно М.Л. адвокатом Цімура Я.В. - 05.05.2022, що підтверджується рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення, а, отже, останній день усунення недоліків касаційної скарги з урахуванням вихідних днів, припадає на 16.05.2022.

Представник ФОП Юхно М.Л. адвокат Цімура Я.В. 13.05.2022 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із клопотанням, в якому просить: відстрочити Юхну М.Л. сплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 914/289/21 до моменту ухвалення судового рішення за наслідками розгляду касаційної скарги; продовжити Юхну М.Л. строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 914/289/21.

Розглянувши клопотання в частині відстрочення сплати судового збору, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок звільнення, відстрочення та розстрочення сплати судового збору, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У відповідності до частини другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Проте, у даній справі заявник касаційної скарги ФОП Юхно М.Л. є відповідачем, а не позивачем, тому дія пунктів 1, 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" на нього не поширюється.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, предмет позову у даній справі не стосується захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю і також не може бути застосований у цьому випадку.

Встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є вичерпним.

Отже, оскільки предметом розгляду в даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а ФОП Юхно М.Л. не є позивачем у даній справі, то підстави для задоволення касаційним судом клопотання в частині відстрочення сплати судового збору відсутні.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема і в розрізі оплати судового збору.

Саме по собі посилання скаржника на неможливість сплатити судовий збір не є підставою для відстрочення сплати судового збору в силу приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З вищевикладених міркувань, Верховний Суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, ФОП Юхно М.Л. у поданому клопотання зазначає, що, у разі якщо Суд вважатиме, що заява про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, просить, продовжити строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 914/289/21.

Розглянувши клопотання в частині продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Згідно з частиною другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Положеннями частини другої статті 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (частина 3 статті 119 ГПК України).

З правового аналізу наведеної норми слідує, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплинув на час звернення учасника справи із заявою.

При цьому у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2022 ФОП Юхну М.Л. для усунення недоліків касаційної скарги було надано максимальний десятиденний строк, встановлений у частині другій статті 174 ГПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, клопотання ФОП Юхно М.Л. в частині продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги не може бути задоволене в силу імперативних приписів закону.

Водночас, станом на дату постановлення даної ухвали, від ФОП Юхно М.Л. до Касаційного господарського суду не надходило заяв про усунення вищевказаних недоліків касаційної скарги, в тому числі документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання касаційної скарги до Верховного Суду.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що скаржник протягом встановленого Судом строку не усунув недоліки поданої ним же касаційної скарги.

Відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про повернення касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Отже, враховуючи, що протягом встановленого строку ФОП Юхно М.Л. не усунув недоліків поданої ним же касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику, у відповідності до частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтею 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволені клопотання Фізичної особи-підприємця Юхна Микити Леонідовича в частині відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відмовити.

2. У задоволені клопотання Фізичної особи-підприємця Юхна Микити Леонідовича в частині продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги - відмовити.

3. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Юхна Микити Леонідовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 914/289/21 повернути.

4. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя В. Суховий

Суддя Н. Багай

Суддя І. Берднік