Ухвала

від 15.04.2025 по справі 914/289/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/289/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Юхна Микити Леонідовича

на рішення Господарського суду Запорізької області

(суддя - Федорова О.В.)

від 25.05.2021

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Чередко А.Є.; судді: Коваль Л.А., Мороз В.Ф.)

від 21.02.2022

у справі № 914/289/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп"

до Юхна Микити Леонідовича

про стягнення 1 488 200, 79 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 у справі №914/289/21 позов задоволено частково; стягнуто з Юхно Микити Леонідовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ріел-Естейт Груп" основний борг за договором оренди нежитлових приміщень №Г/28.02.20 від 28.02.2020 у сумі 473 166, 64 грн, 9848,67 грн - 3% річних, 989 466,32 грн - штрафу, 15 669,26 грн - заборгованості зі сплати комунальних платежів; відмовлено у стягненні 3% річних у сумі 47,88 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 у справі №914/289/21 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі №914/289/21, Фізична особа-підприємець Юхно Микита Леонідович подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 31.05.2022 відмовлено у задоволені клопотання Фізичної особи-підприємця Юхна Микити Леонідовича в частині відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та в частині продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Юхна Микити Леонідовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 914/289/21 повернуто.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі №914/289/21, Фізична особа-підприємець Юхно Микита Леонідович вдруге звернувся з касаційною скаргою на зазначені судові рішення, яку сформовано в системі "Електронний суд" та подано до Верховного Суду 31.03.2025.

Перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Юхна Микити Леонідовича, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02)).

За приписами частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частини 2 та 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Фізична особа-підприємець Юхно Микита Леонідович повторно подав до Верховного Суду касаційну скаргу 31.03.2025, тобто скаржником пропущено строк, встановлений ст. 288 та ч. 4 ст. 293 ГПК України для подання касаційної скарги.

Водночас у касаційній скарзі клопоче про поновлення строків на касаційне оскарження з огляду на те, що вперше з касаційною скаргою звернувся в строки, встановлені процесуальним кодексом, проте його касаційну скаргу булу повернуто з підстав неусунення недоліків, оскільки він був позбавлений можливості сплатити судовий збір. При цьому скаржник посилається на рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, постанови Верховного Суду від 20.03.2024 у справі №560/14349/23, від 08.10.2020 у справі №9901/32/20, від 29.09.2022 у справі №500/1912/22.

Як зазначено вище, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, останнім днем оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі № 914/289/21 було 29.03.2022. Вперше скаржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 07.04.2022, натомість вдруге касаційну скаргу подано через три роки, а саме: 31.03.2025, тобто після спливу більше ніж одного року з дня складення повного тексту, який є присічним строком для оскарження судового рішення.

Будь-яких доводів та доказів наявності обставин непереборної сили скаржником не зазначено. Наведені доводи щодо причин пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про наявність таких обставин. Тим більше, скаржник був повідомлений про розгляд справи у суді апеляційної інстанції та скористався своїм правом на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції у строки, встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що скаржник у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження не обґрунтував наявності виключних випадків, передбачених пунктами 1, 2 частини 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, пропуску строку на звернення з касаційною скаргою після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, тому у задоволенні наведеного клопотання слід відмовити.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Юхна Микити Леонідовича на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі №914/289/21, оскільки вона подана на судове рішення після спливу більше ніж одного року з дня складення його повного тексту (аналогічні висновки викладено в ухвалах Верховного Суду від 02.11.2023 у справі №904/4576/19, від 09.12.2024 у справі №922/1384/23, від 11.02.2025 у справі №910/7091/23, від 10.04.2025 у справі №918/993/14).

Керуючись статтями 234, 235, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Юхно Микиті Леонідовичу у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 у справі №914/289/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко