Рішення

від 02.05.2022 по справі 160/16529/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року Справа № 160/16529/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ( 49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А, код ЄДРПОУ 39835428), Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Дніпровська міська рада, у якій позивач з урахуванням уточнень просить:

- визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення форми Ф від 12.04.2019 року: №82093-5353-0464/1 за 2017 рік на суму 163 078, 15 грн., за 2018 рік на суму 200 608,61 грн. та №82093-5353-0464 за 2019 рік на суму 244 617,54 грн., прийняті головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658), по земельному податку фізичних осіб, код класифікації доходів бюджету 18010700, стосовно платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з договором купівлі-продажу від 25.02.2008 року позивач придбав у ВАТ Електропівденмонтаж-3 нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Земельна ділянка, на якій розташовані нежитлові приміщення, предметом цього договору купівлі-продажу не являється. Договір оренди (суборенди) земельної ділянки за цією адресою площею 2162 кв.м. позивач не укладав, за актом приймання-передачі її не пиймав. Отже, у розрахунку земельного податку за 2017-2019 роки контролюючий орган безпідставно визначив площу земельної ділянки у розмірі 2162 кв.м., а фактично під придбаними позивачем у власність будівлями з урахуванням земельної ділянки для їх обслуговування площа земельної ділянки складає 675,6 кв.м. Таким чином, податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було нараховано земельний податок з фізичних осіб від 12.04.2019 року №82093-5353-0464/1 за 2017 рік на суму 163 078, 15 грн., за 2018 рік на суму 200 608,61 грн. та №82093-5353-0464 за 2019 рік на суму 244 617,54 грн, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 20.09.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Цією ж ухвалою витребувано від відповідача та третіх осіб письмові докази та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та витребувано додаткові документи.

13 жовтня 2021 року на адресу суду від головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про заміну відповідача по справі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (код ЄДРПОУ 44118658).

Ухвалою суду від 18.10.2021 року клопотання головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено, замінено сторони у справі № 160/16529/21 з головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).

13 жовтня 2021 року на адресу суду від головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання пропродовження строку для надання відзиву та відповідних доказів по справі.

Ухвалою суду від 18.10.2021 року клопотання головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволено, продовжено відповідачу процесуальній строк для надання відзиву на позовну заяву.

23.10.2021 року на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 року від головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що з часу, коли позивач набув у власність нерухоме майно, в силу положень ч. 1, ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України у поєднанні з положеннями ст. 377 Цивільного кодексу України у нього виникло право користування земельною ділянкою, на якій розташований майно, оскільки користування будівлею (спорудою) неможливо без користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, а плата за землю справляється саме за користування земельною ділянкою, обов`язок щодо сплати сум податкових зобов`язань зі плати за землю у власника будівлі (споруди) виникає з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна.

01.11.2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій позивач зазаначає, що вважає відзив на позов необгрунтованим з наступних підстав. Відповідач не надав суду докази, на підставі яких нарахований позивачу земельний податок з площі земельної ділянки 2162 кв.м., у звязку з чим цей розмір площі не підтверджується належними та допустимими доказами.

01.11.2021 року на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява.

01.11.2021 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 03.11.2021 року клопотання позивача про витребування додаткових доказів по справі задоволено частково.

08.11.2021 року на адресу суду від Дніпровської міської ради надійшли пояснення щодо позову, в яких зазначено, що Дніпровська міська рада вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. 19.08.2003 року між ВАТ Електропівденмонтаж-3 та Дніпропетровською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким ВАТ Електропівденмонтаж-3 отримало в оренду земельну ділянку площею 2,2533 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для фактичного розміщення виробничої бази, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:089:0009. Відповідно до договору купівлі-продажу від 25.02.2008 року, укладеного між ВАТ Електропівденмонтаж-3 та ОСОБА_1 , останнім було отримано у власність нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Станом на 10.11.2020 року ОСОБА_1 не повертав вищевказану орендовану земельну ділянку відповідно до норм чинного законодавства. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки, орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Крім того, від Дніпровської міської ради на адресу суду 08.11.2021 року надійшло заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.11.2021 року ухвалено подальший розгляд адміністративної справи №160/16529/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.12.2021 року о 11:00.

07.12.2021 року на адресу суду від позивача надійшли клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 07.12.2021 року прийнято уточнену позовну заяву ОСОБА_1 у справі №160/16529/21. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Розгляд справи відкладено на 23.12.2021 року.

Ухвалою суду від 23.12.2021 року продовжено головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області строк виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 рок щодо витребування доказів. Призначено підготовче засідання на 27.01.2022 року о 12:00.

27.01.2022 року представники сторін в судове засідання не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 27.01.2022 року відкладено підготовче засідання у справі №160/16529/21 на 15.02.2022 року о 11:00.

15.02.2022 року представники сторін в судове засідання не прибули, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 15.02.2022 року закрите підготовче провадження в адміністративній справі №160/16529/21 та розпочато розгляд справи по суті. Призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 03.03.2022 року о 11:00.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні розгляд справи призначено у судовому засіданні 15.04.2022 року о 11:00, 03.05.2022 року о 11:30.

03.05.2022 року позивачем подано до суду клопотання про відклачення розгляду справи у зв`язку з воєнними діями в країні.

Суд звертає увагу, що Указ Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» стосується лише введеня воєнного стану в Україні , будь-яких обмежень щодо строків розгляду справи,інших процесуальних строків указ не містить.

На теперішнй час Дніпропетровський окружний адміністративний суд працює в штатному режимі, будь-яких обмежень щодо рзгляду справ або пересувань в місті Дніпро не запроваджено.

03.05.2022 року представник відповідача в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

19 серпня 2003 року між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та відкритим акціонерним товариством Електропівденмонтаж-3 (Орендатор) укладено договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 2,2533 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для фактичного розміщення виробничої бази, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 1210100000:09:089:0009 згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 09.04.2003 року №126/8.

Земельна ділянка передається до 09.04.2018 року.

11 травня 2006 року та 23 грудня 2008 року укладено додаткові угоди до договору оренди земельної ділянки від 19.08.2018 року.

25 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством Електропівденмонтаж-3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М.

Відповідно до умов договору ВАТ Електропівденмонтаж-3 продало, а ОСОБА_1 купив не житлові будівлі, що складаються: адміністративний корпус літ. Б-2, загальною площею 370,4 кв.м., ганок літ. б, приямки літ. б№, бІ, бі, сходи б4, склад-ангар літ. В-1, загальною площею 351,9 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

12.04.2019 року головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №82093-5353-0464/1, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік на суму 163078,15 грн., за 2018 рік на суму 200608,61 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №82093-5353-0464, яким визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік на суму 244617,54 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями форми "Ф" №82093-5353-0464/1 та форми "Ф" №82093-5353-0464 від 12.04.2019 року, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Спірним у цій справі є визначення, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Земельні податки в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до п.п. 16.1.4.п. 16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Пунктом 270.1 статті 270 Податкового кодексу України визначено, що об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п.285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Питання переходу права власності на земельну ділянку у разі набуття права на житловий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюються ст. 120 Земельного кодексу України і ст. 377 Цивільного кодексу України.

У відповідності до частин першої та другої статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Отже, виходячи з наведеного, особа, яка придбала (отримала як подарунок) будівлю має сплачувати земельний податок на загальних підставах за земельну ділянку, на якій розташовано таку будівлю, з урахуванням прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Обов`язок зі сплати земельного податку для фізичної особи-власника чи користувача земельної ділянки залишається незмінним незалежно від реалізації цією особою певних наданих їй прав, у разі набуття нею статусу суб`єкта господарювання, діяльність якого пов`язана з використанням земельної ділянки або без такого.

У розумінні положень підпункту 14.1.72., підпункту 14.1.73. пункту 14.1 статті 14, пунктів 269.1-269.2 статті 269, пунктів 270.1.1.-270.1.2. пункту 270.1 статті 270, пункту 291.2 статті 291, підпункту 4 пункту 297.1. статті 297 Податкового кодексу України, платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Таким чином, платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування), відповідно з моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, покладається на особу, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Отже, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Також, за частиною третьою статті 7 Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-ХІV "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до вимог ПК України, земельна ділянка під об`єктами нерухомості (будівлями та спорудами), яка є в користуванні позивача, є об`єктом оподаткування, а позивач, як користувач земельної ділянки, є платником земельного податку.

Відтак, має спірний характер твердження позивача про те, що земельна ділянка, на якій розташоване придбане ним за договором купівлі-продажу нерухоме майно, не перебували ані у власності, ані у користуванні та не є об`єктом оподаткування, оскільки, у відповідності до наведених норм, до особи, яка набула право власності на нерухоме майно, переходить право користування на земельну ділянку, на якій воно розміщено.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна - адміністративний корпус літ. Б-2, загальною площею 370,4 кв.м., ганок літ. б, приямки літ. б№, бІ, бі, сходи б4, склад-ангар літ. В-1, загальною площею 351,9 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , таким чином позивач є суб`єктом, з якого справляється плата за землю у вигляді земельного податку за земельну ділянку , на якій знаходиться придбане ним майно, тому він повинен був сплачувати плату за землю у відповідності до ПК України.

Відтак, позивач є землекористувачем і є належним платником податку за землю, на якій розташоване придбане ним майно.

Щодо посилань позивача на те, що контролючим органом нараховано позивачу земельний податок з фізичних осіб за 2017, 2018, 2019 роки у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях за відсутності відомостей з Державного земельного кадастру України, необхідних для обчислення і справляння плати за землю за звітні періоди 2017, 2018, 2019 років, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Листом від 17 липня 2017 року №8-4-0.38-895/107-17 "Про надання інформації" головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило в.о. начальника Лівобережної об`єднаної ДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області Целуйко П.В. у відповідь на його запит від 09 червня 2017 року №866/6/04-64-13-02, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою:вул. 20-річчя Перемоги буд.77, площею 2,2533 га, з кодом ДЗК 84574001, яка перебуває в оренді у ВАТ Електропівденионтаж-3 для земель промисловості в 2014 році складає: 15 608 908,05 грн., в 2015 році складає: 19 495 404,50 грн., в 2016 році складає: 32 068 817,69 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 2,2533 га, з кодом ДЗК 84574001 в 2017 році буде складати: 56 655 047,73 грн., із застосуванням Кф= 2,0, згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів" від 25.11.2016 р. N 489, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777.

Чинним законодавством, зокрема, пунктом 286.1 статті 286 ПК України не встановлено певну форму, в якій Держгеокадастр повинен надати інформацію на запит контролюючого органу. Разом з тим, надання такої інформації у формі листа, у разі якщо остання відповідає відомостям ДЗК, не може бути безумовною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

В ході розгляду даної справи встановлено, що станом на дату надання листа на запит відповідача вказані у ньому відомості відповідали даним ДЗК, тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Стосовно посилань позивача на те, що контролючим органом при розрахунку земельного податку необгрунтовано застосовано нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кофіцієнтом функціонального використання земельної ділянки (Кф) = 2,0 у період з 01.01.2017 році по 16.07.2018 році та період з 17.07.2018 року по 31.12.2019 року (Кф) = 3,0 на підставі інформації ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, що міститься у листі від 17.07.2017 року №8-4-0.38-895/107-17, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту271.1.1пункту271.1статті271 ПК Українибазою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом286.1статті286 ПК Українивстановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту286.5. статті286 ПК Українинарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеномустаттею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, то контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Положеннями пункту289.1статті289 ПК Українивстановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" 11 грудня 2003 року N 1378-IV (далі -Закон N 1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 5 Закону N 1378-IVнормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку.

Частиною першоюстатті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 7 липня 2011 року N 3613-VI(далі -Закон N 3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Зміни до відомостей про земельну ділянку (крім випадків, визначених у частині другій цієї статті) вносяться до Поземельної книги за заявою власника або користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на підставі документації, передбаченої цим Законом (частина третястатті 26 Закону N 3613-VI).

Відповідно до частини першоїстатті 38 Закону N 3613-VIвідомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Пункт 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 3613-VI передбачає, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Тобто, з 1 січня 2013 року (з моменту запровадження роботи Державного земельного кадастру) відомості щодо цільового призначення земельної ділянки повинні були вміщувати інформацію як про категорію земель, так і вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

Відповідно до пункту 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженоїпостановою Кабінету Міністрів України N 213 від 23 березня 1995 року, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує семи робочих днів з дати надходження відповідної заяви. При цьому одним з множників у формулі, за якою визначається нормативно грошова оцінка кадастрового метра земельної ділянки населених пунктів відповідно до пункту 3.3 названого Порядку, є Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

З 1 січня 2017 року процедура проведення НГО земель населених пунктів визначена Порядком N 489.

Пунктом 5 розділу II Порядку N 489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженоїнаказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року N 548.

Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку N 489 у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Таким чином, з 1 січня 2017 року визначення Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ, відомості про який містяться у ДЗК. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку НГО має застосовуватись Кф 2,0. Внесення даних до ДЗК щодо земельних ділянок здійснюється за заявою власника або користувача.

Отже, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних ДЗК та з використанням НГО земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

При цьому, показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб`єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст листів не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена.

Наведене доводить, що застосування податковим органом, для обрахування земельного податку норм грошової оцінки спірної земельної ділянки з Кф, який визначено на підставі офіційних даних Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 17.07.2017 року № 8-4-0.38-895/107-17, базується на законі та є вірними.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що розмір придбаних у власність будівель з урахуванням земельної ділянки для їх обслуговування складає 881,2 кв.м., а не 2162 кв.м, як зазначає відповідача при винесенні оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, оскільки відповідно до графічних матеріалів (М1:500) щодо надання дозволу на розробку проетку землеустрою щодо відведення земельної дялінки по фактичному розміщенню об`єкта орієнтовна площа будівель належних ОСОБА_1 , разом з прибудинковими територіями, складає 0,2162 га (2162 кв.м.), що, на думку суду, є достатнім доказом, а ніж власні розрахунку позивача стосовно земельної ділянки, на яку нараховано земельний податок для фізичних осіб.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомленнь-рішеннь форми Ф від 12.04.2019 року: №82093-5353-0464/1 та №82093-5353-0464 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доводи позивача про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень спростовані відповідачем під час розгляду справи.

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області ( 49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39-А, код ЄДРПОУ 39835428), Дніпровська міська рада (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, повний текст рішення суду складено 30.05.2022 року.

Суддя Світлана НІКОЛАЙЧУК