Рішення

від 30.05.2022 по справі 320/6463/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року № 320/6463/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Києві адміністративний позов ТОВ Торгова спілка Атрибут до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «Торгова спілка Атрибут», в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

-визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області від 25.06.2020 № 1670792/42529712, №1670780/42529712, №1670789/42529712, №1670777/42529712, №1670785/42529712, №1670796/42529712, №1670771/42529712, від 18.06.2020 №1651686/42529712, №1651682/42529712, №1651683/42529712 та №1651684/42529712;

-зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 08.05.2020 № 50, № 51, №52, №53, № 54, № 55, від 09.05.2020 № 56, від 13.05.2020 № 66 № 67, № 69, № 70;

-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 14.05.2020 №12864 про визнання ТОВ «Торгова спілка Атрибут» як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

-зобов`язати ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «Торгова спілка Атрибут» з переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що контролюючим органом не було дотримано законодавчо визначених вимог при вирішенні питання щодо зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних, внаслідок чого оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Головне управління ДПС у Київській області подало суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки надані позивачем документи не відповідають визначеному законом переліку, а зміст наданих документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції.

ДПС України відзиву на позовну заяву подано не було.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст.ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ТОВ «Торгова спілка Атрибут» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа 08.10.2018, за адресою: 08303 Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 54.

Основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами ( КВЕД 46.39).

Як слідує з матеріалів справи, між ТОВ «Торгова спілка Атрибут» та ПП «Фірма «Каштан-М» укладено договори від 16.03.2020 № АТ20/ТС-000043 та від 06.05.2019 № АТ19/ТС-000002 поставки тютюнової продукції.

На виконання умов договору 08.05.2020 продукція була поставлена покупцю відповідно до накладних від 08.05.2020 №АТ20\ТС-000823, №АТ20\ТС-000825, №АТ20\ТС-000827, №АТ20\ТС-000828, №АТ20\ТС-000826, №АТ20\ТС-000824.

Факт доставки товару підтверджується товаро-транспортними накладними від 08.05.2020 № 550, №551.

Оплата за поставлений товар здійснена ПП «Фірма «Каштан-М» 15.05.2020, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.05.2020 № 2220 та № 2223.

Відповідно до вимог п. 201.10 статті 201 ПК України за фактом першої події, а саме поставки товару, ТОВ «Торгова спілка Атрибут» складено податкові накладні: від 08.05.2020 № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 55, які направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій про реєстрацію ПН в ЄРПН податкові накладні прийнято, але їх реєстрація зупинена у зв`язку з відповідністю п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та одночасно запропоновано ТОВ «Торгова спілка Атрибут» надати пояснення та документи на їх підтвердження, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Між ТОВ «Торгова спілка Атрибут» (продавець) та ПП «Самсоне» (покупець) укладено договір від 26.12.2019 № АТ19/ТС-000100 поставки тютюнової продукції.

На виконання умов даного договору 09.05.2020 продукція була поставлена покупцю відповідно до накладної від 09.05.2020 № АТ20\ТС-000829.

Оплата за поставлений товар була здійснена 12.05.2020 ПП «Самсоне», що підтверджується платіжним дорученням від 12.05.2020 № 8571.

За фактом першої події ТОВ «Торгова спілка Атрибут» складено податкову накладну від 09.05.2020 № 56 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанцій про реєстрацію ПН в ЄРПН податкова накладна прийнята, але реєстрацію зупинено на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та одночасно запропоновано ТОВ «Торгова спілка Атрибут» надати пояснення та документи на їх підтвердження, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем 13.05.2020 поставлено товару покупцю згідно накладної від 13.05.2020 № АТ20\ТС-000850.

Оплата за поставлений товар була здійснена 13.05.2020 ПП «Самсоне» що підтверджується платіжним дорученням від 13.05.2020 № 1710.

Факт доставки товару автомобільним транспортом підтверджується товарно-транспортною накладною від 13.05.2020 № 559.

Позивачем 13.05.2020 складено податкову накладну від 13.05.2020 № 66 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанцій про реєстрацію ПН в ЄРПН податкова накладна прийнята, але реєстрацію зупинено на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та одночасно запропоновано ТОВ «Торгова спілка Атрибут» надати пояснення та документи на їх підтвердження, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

ТОВ «Торгова спілка Атрибут» з ТОВ «Фірма «Акваріус» укладено договір поставки тютюнової продукції від 02.03.2020 № АТ20/ТС-000029 .

Товар поставлений покупцю 13.05.2020 згідно накладних від 13.05.2020 №АТ20\ТС-000838, №АТ20\ТС-000839, №АТ20\ТС-000840, №АТ20\ТС-000841.

Факт доставки товару автомобільним транспортом підтверджується товарно-транспортними накладними від 13.05.2020 № 560, №561, №562, №563.

Оплата за поставлений товар здійснена 14.05.2020 ТОВ «Фірма «Акваріус», що підтверджується платіжним дорученням від 14.05.2020 № 5352.

ТОВ «Торгова спілка Атрибут» 13.05.2020 складено податкові накладні від 13.05.2020 № 67, № 68, № 69, № 70, які були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій про реєстрацію ПН в ЄРПН податкові накладні прийнято, але їх реєстрація зупинена у зв`язку з відповідністю п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та одночасно запропоновано ТОВ «Торгова спілка Атрибут» надати пояснення та документи на їх підтвердження, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем направлено до ГУ ДПС у Київській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо кожної з ПН, реєстрація яких була зупинена в ЄРПН.

ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН: № 1670792/42529712 від 25.06.2020, №1670780/42529712 від 25.06.2020, №1670789/42529712 від 25.06.2020, №1670777/42529712 від 25.06.2020, №1670785/42529712 від 25.06.2020, №1670796/42529712 від 25.06.2020, №1651686/42529712 від 18.06.2020, №1670771/42529712 від 25.06.2020, №1651682/42529712 від 18.06.2020, №1651683/42529712 від 18.06.2020, №1651684/42529712 від 18.06.2020.

Як підставу для прийняття таких рішень зазначено про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Крім того ГУ ДПС у Київській області зазначило, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, а враховуючи те, що позивачем не надано жодного доказу на виявлення та спростування податкової інформації, таким чином вона є діючою (чинною).

Відповідач 1 вважає, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необгрунтованість позовних вимог та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою.

Однак, комісією з питань розгляду скарг ДПС відмовлено у задоволенні скарг.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

За визначенням, наданим у п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з положеннями п. 200.2 ст. 200 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246 (далі Порядок N 1246), передбачено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. N 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок N 1165).

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі права та обов`язки їх членів.

Пунктами 10, 11 Порядку N 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу 2 п. 25, п. 26 Порядку N 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Пунктом 27 Порядку N 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п. 44 Порядку N 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 N 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема окреслений Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок N 520), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку N 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Пунктами 3,4 Порядку N 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктами 5, 6 Порядку N 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, зокрема:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

-договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

-первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

-розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

-документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Словосполучення у наведеному реченні "може включати" вказує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та різним.

Згідно з п. 6 Порядку N 520 копії визначених у пункті 5 документів разом з письмовими поясненнями платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку N 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Аналогічні вимоги щодо обґрунтованості та недвозначності висуваються вказаними нормативно-правовими актами й до рішення, яким оформлюються результати розгляду поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування: його зміст повинен містити вичерпну інформацію щодо мотивів та конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).

Зупинення реєстрації податкової накладної без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало можливості ТОВ «Торгова спілка Атрибут» надати необхідний обсяг підтверджуючих документів. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року по справі N 1940/1950/18.

У оскаржуваних рішеннях не було зазначено, яких саме документів не було надано або які з наданих позивачем не прийняті до уваги. Зазначене свідчить про те, що при розгляді документів та прийнятті рішень комісія ГУ ДПС у Київській області повинна була встановити конкретний перелік документів, яких не надав платник податків. У іншому випадку, виникає фактична невизначеність, що є неприпустимим у розумінні ПК України.

ТОВ «Торгова спілка Атрибут» надало ГУ ДПС у Київській області всі наявні у нього документи, щодо купівлі та постачання товарів: договори поставки, видаткові накладні, платіжні доручення, товаро-транспортні накладні, тощо.

У той же час, податковим органом, незважаючи на надані позивачем документи, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, без належної перевірки комісією контролюючого органу наданих позивачем документів разом з поясненнями.

Суд критично ставиться до твердження відповідача ГУ ДПС у Київській області про те, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних стала конкретна причина, а саме: ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а подані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку п. 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій, з огляду на те, що податковий орган зобов`язаний як при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН визначити у відповідній Квитанції, враховуючи вид та специфіку господарських відносин, перелік документів, необхідний для прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН/РК, так і в самому рішенні, яким оформлюється результат розгляду поданих платником податку документів чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником, який подав на реєстрацію податкові накладні, та недоліки яких з поданих документів позбавляють можливості здійснити відповідну реєстрацію.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.

Згідно усіх рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, вони прийняті в зв`язку із ненаданням платником податку копій документів. При цьому, відповідачем відзначено позицію в формі оскаржуваного рішення, а саме:

-первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Жоден з перелічених документів, що передбачений формою не підкреслений.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Правову позицію Верховного Суду з цього питання, викладено в постанові від 18.02.2020 р. у справі N 360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії ДПС прийняті необґрунтовано, без урахування обставин, що мали значення для прийняття рішення, непропорційно та безпідставно, а отже, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданих податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2011 р. в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom, пп. 2836, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 08.05.2020 № 50, № 51, №52, №53, № 54, № 55, від 09.05.2020 № 56, від 13.05.2020 № 66 № 67, № 69, № 70.

Отже, позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Щодо рішення про визнання ТОВ «Торгова спілка Атрибут» як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, суд зазначає наступне.

Комісією регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН прийнято рішення від 14.05.2020р. №12864 про визнання ТОВ «Торгова спілка Атрибут», як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Процедура віднесення платника податків на додану вартість до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості урегульована Податковим кодексом України та Порядком №1165.

Пунктом 6 Порядку N 1165 передбачено, що Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком N 4 до Порядку N 1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення від 14.05.2020 № 12864, за формою та змістом таке відповідає формі рішення, викладеного в Додатку N 4 до Порядку N 1165.

У оскаржуваному рішенні зазначено про відповідність платника податку ТОВ Торгова спілка Атрибут, код ЄДРПОУ 42529712 критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)" та яка повинна бути розшифрована.

Рядок "Податкова інформація" в оскаржуваному рішенні містить лише текст встановлено наявність ризикових операцій, і не містить розшифрування того, які саме обставини, податкова інформація та господарські операції стали підставою для віднесення позивача до платників податку, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості. Відповідачем 1 суду не надано доказів того, що Головним управлінням ДПС в Київській області вчинялись будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику, а також додатків до оскаржуваного рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Київській області із розшифруванням податкової інформації, покладеної в основу цього рішення.

Оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Згідно з п. 44-46 Порядку N 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Однак, відповідачем не надано суду доказів, які б досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 14.05.2020 № 12864.

Суд критично ставиться до посилань контролюючого органу на податкову інформацію, котра зібрана та опрацьована податковим органом у відповідності до покладених на нього Державою обов`язків, у тому числі та, що отримана за допомогою аналітичної системи ІС Податковий блок та інших інформаційних реєстрів і баз даних, щодо адміністрування, збирання та виявлення податкових ризиків з метою недопущення втрат бюджету зазначимо, оскільки така носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція зазначена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року по справі №805/5017/15-а, від 16 вересня 2020 року по справі № 520/4150/19.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року по справі № 360/1776/19.

Суд дійшов висновку, що визначення ТОВ Торгова спілка Атрибут, таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, створює для останнього перешкоди у здійсненні його господарської діяльності.

Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником до ЄРПН. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають і у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Внаслідок прийняття рішення про включення платника до переліку ризикових платників податків позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. рішення у справі "Колишній Король Греції та інші проти Греції" (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява N 25701/94, п. п. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-XII).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), заява N 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatismutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pinc v. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року, також Рішення у справі "Рисовський проти України" (Rysovskyy v. Ukraine) від 20 жовтня 2011 року, заява N 29979/04, п. 71).

Тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду (див. рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy) (N 1) [ВП], N 36813/97, пункти 190 та 191, ECHR 2006-V та п. 52 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Щокін проти України" (заяви N N 23759/03 та 37943/06), від 14 жовтня 2010 року, яке набуло статусу остаточного 14 січня 2011 року).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення ЄСПЛ у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, оскільки не надано доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, а тому таке рішення регіональної комісії ГУ ДПС у Київській області від 14.05.2020 № 12864 є протиправним та підлягає скасуванню.

На думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить ефективне поновлення прав позивача, є зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач 1 як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 25 224,00 грн.

Оскільки у спірних правовідносинах права позивача були порушені внаслідок протиправних дій Головного управління ДПС у Київській області, що виразились у зупиненні поданих на реєстрацію податкових накладних та прийняття останнім протиправних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, віднесенні платника податку на додану вартість до переліку ризикових суд дійшов до висновку, що сплачений позивачем судовий збір у ромірі 25 224,00 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Київській області № 1670792/42529712 від 25.06.2020, №1670780/42529712 від 25.06.2020, №1670789/42529712 від 25.06.2020, №1670777/42529712 від 25.06.2020, №1670785/42529712 від 25.06.2020, №1670796/42529712 від 25.06.2020, №1651686/42529712 від 18.06.2020, №1670771/42529712 від 25.06.2020, №1651682/42529712 від 18.06.2020, №1651683/42529712 від 18.06.2020, №1651684/42529712 від 18.06.2020.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №50 від 08.05.2020, №51 від 08.05.2020, №52 від 08.05.2020, №53 від 08.05.2020, №54 від 08.05.2020, №55 від 08.05.2020, №56 від 09.05.2020, №66 від 13.05.2020, №67 від 13.05.2020, №69 від 13.05.2020, №70 від 13.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 14.05.2020 №12864 про визнання ТОВ «Торгова спілка Атрибут», як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зобов`язати ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «Торгова спілка Атрибут» з переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Стягнути на користь ТОВ Торгова спілка Атрибут за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судовий збір у розмірі 25 224 (двадцять п`ять тисяч двісті двадцять чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.