Постанова

від 27.09.2023 по справі 320/6463/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6463/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова спілка Атрибут» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова спілка Атрибут», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив, з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області від 25.06.2020, № 1670792/42529712, №1670780/42529712, №1670789/42529712, №1670777/42529712, №1670785/42529712, №1670796/42529712, №1670771/42529712, від 18.06.2020 №1651686/42529712, №1651682/42529712, №1651683/42529712 та №1651684/42529712;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 08.05.2020 № 50, № 51, №52, №53, № 54, № 55, від 09.05.2020 № 56, від 13.05.2020 № 66 № 67, № 69, № 70;

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 14.05.2020 №12864 про визнання ТОВ «Торгова спілка Атрибут» як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «Торгова спілка Атрибут» з переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю:

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Київській області № 1670792/42529712 від 25.06.2020, №1670780/42529712 від 25.06.2020, №1670789/42529712 від 25.06.2020, №1670777/42529712 від 25.06.2020, №1670785/42529712 від 25.06.2020, №1670796/42529712 від 25.06.2020, №1651686/42529712 від 18.06.2020, №1670771/42529712 від 25.06.2020, №1651682/42529712 від 18.06.2020, №1651683/42529712 від 18.06.2020, №1651684/42529712 від 18.06.2020.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №50 від 08.05.2020, №51 від 08.05.2020, №52 від 08.05.2020, №53 від 08.05.2020, №54 від 08.05.2020, №55 від 08.05.2020, №56 від 09.05.2020, №66 від 13.05.2020, №67 від 13.05.2020, №69 від 13.05.2020, №70 від 13.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 14.05.2020 №12864 про визнання ТОВ «Торгова спілка Атрибут», як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зобов`язано ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «Торгова спілка Атрибут» з переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивачем наявна податкова інформація, котра зібрана та опрацьована податковим органом у відповідності до покладених на нього державою обов`язків щодо адміністрування, збирання та виявлення податкових ризиків з метою недопущення втрат бюджету не спростована, а, відтак, вважається дійсною.

Щодо відмови в реєстрації податкових накладних, апелянт зазначає, що надані позивачем документи не відповідають вичерпному переліку, а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарської операції.

Також в апеляційній скарзі апелянт просить розглядати апеляційну скаргу за участі представника відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Торгова спілка Атрибут» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа 08.10.2018, за адресою: 08303 Київська обл., м. Бориспіль, вул. Броварська, буд. 54.

Основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами ( КВЕД 46.39).

Як слідує з матеріалів справи, між ТОВ «Торгова спілка Атрибут» та ПП «Фірма «Каштан-М» укладено договори від 16.03.2020 № АТ20/ТС-000043 та від 06.05.2019 № АТ19/ТС-000002 поставки тютюнової продукції.

На виконання умов договору 08.05.2020 продукція була поставлена покупцю відповідно до накладних від 08.05.2020 №АТ20\ТС-000823, №АТ20\ТС-000825, №АТ20\ТС-000827, №АТ20\ТС-000828, №АТ20\ТС-000826, №АТ20\ТС-000824.

Факт доставки товару підтверджується товаро-транспортними накладними від 08.05.2020 № 550, №551.

Оплата за поставлений товар здійснена ПП «Фірма «Каштан-М» 15.05.2020, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.05.2020 № 2220 та № 2223.

Відповідно до вимог п. 201.10 статті 201 ПК України за фактом першої події, а саме поставки товару, ТОВ «Торгова спілка Атрибут» складено податкові накладні: від 08.05.2020 № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 55, які направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій про реєстрацію ПН в ЄРПН податкові накладні прийнято, але їх реєстрація зупинена у зв`язку з відповідністю п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та одночасно запропоновано ТОВ «Торгова спілка Атрибут» надати пояснення та документи на їх підтвердження, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Між ТОВ «Торгова спілка Атрибут» (продавець) та ПП «Самсоне» (покупець) укладено договір від 26.12.2019 № АТ19/ТС-000100 поставки тютюнової продукції.

На виконання умов даного договору 09.05.2020 продукція була поставлена покупцю відповідно до накладної від 09.05.2020 № АТ20\ТС-000829.

Оплата за поставлений товар була здійснена 12.05.2020 ПП «Самсоне», що підтверджується платіжним дорученням від 12.05.2020 № 8571.

За фактом першої події ТОВ «Торгова спілка Атрибут» складено податкову накладну від 09.05.2020 № 56 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанцій про реєстрацію ПН в ЄРПН податкова накладна прийнята, але реєстрацію зупинено на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та одночасно запропоновано ТОВ «Торгова спілка Атрибут» надати пояснення та документи на їх підтвердження, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем 13.05.2020 поставлено товару покупцю згідно накладної від 13.05.2020 № АТ20\ТС-000850.

Оплата за поставлений товар була здійснена 13.05.2020 ПП «Самсоне» що підтверджується платіжним дорученням від 13.05.2020 № 1710.

Факт доставки товару автомобільним транспортом підтверджується товарно-транспортною накладною від 13.05.2020 № 559.

Позивачем 13.05.2020 складено податкову накладну від 13.05.2020 № 66 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанцій про реєстрацію ПН в ЄРПН податкова накладна прийнята, але реєстрацію зупинено на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та одночасно запропоновано ТОВ «Торгова спілка Атрибут» надати пояснення та документи на їх підтвердження, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

ТОВ «Торгова спілка Атрибут» з ТОВ «Фірма «Акваріус» укладено договір поставки тютюнової продукції від 02.03.2020 № АТ20/ТС-000029 .

Товар поставлений покупцю 13.05.2020 згідно накладних від 13.05.2020 №АТ20\ТС-000838, №АТ20\ТС-000839, №АТ20\ТС-000840, №АТ20\ТС-000841.

Факт доставки товару автомобільним транспортом підтверджується товарно-транспортними накладними від 13.05.2020 № 560, №561, №562, №563.

Оплата за поставлений товар здійснена 14.05.2020 ТОВ «Фірма «Акваріус», що підтверджується платіжним дорученням від 14.05.2020 № 5352.

ТОВ «Торгова спілка Атрибут» 13.05.2020 складено податкові накладні від 13.05.2020 № 67, № 68, № 69, № 70, які були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій про реєстрацію ПН в ЄРПН податкові накладні прийнято, але їх реєстрація зупинена у зв`язку з відповідністю п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та одночасно запропоновано ТОВ «Торгова спілка Атрибут» надати пояснення та документи на їх підтвердження, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем направлено до ГУ ДПС у Київській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо кожної з ПН, реєстрація яких була зупинена в ЄРПН.

ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН: № 1670792/42529712 від 25.06.2020, №1670780/42529712 від 25.06.2020, №1670789/42529712 від 25.06.2020, №1670777/42529712 від 25.06.2020, №1670785/42529712 від 25.06.2020, №1670796/42529712 від 25.06.2020, №1651686/42529712 від 18.06.2020, №1670771/42529712 від 25.06.2020, №1651682/42529712 від 18.06.2020, №1651683/42529712 від 18.06.2020, №1651684/42529712 від 18.06.2020.

Як підставу для прийняття таких рішень зазначено про ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Крім того ГУ ДПС у Київській області зазначило, що у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, а враховуючи те, що позивачем не надано жодного доказу на виявлення та спростування податкової інформації, таким чином вона є діючою (чинною).

Відповідач вважає, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необгрунтованість позовних вимог та просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся до ДПС України зі скаргою.

Однак, комісією з питань розгляду скарг ДПС відмовлено у задоволенні скарг.

Вважаючи рішення відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а також рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив повністю та зазначив, що в оскаржуваних рішеннях не було зазначено, яких саме документів не було надано або які з наданих позивачем не прийняті до уваги. Зазначене свідчить про те, що при розгляді документів та прийнятті рішень комісія ГУ ДПС у Київській області повинна була встановити конкретний перелік документів, яких не надав платник податків. У іншому випадку, виникає фактична невизначеність, що є неприпустимим у розумінні ПК України.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії ДПС прийняті необґрунтовано, без урахування обставин, що мали значення для прийняття рішення, непропорційно та безпідставно, а отже, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо рішення про визнання ТОВ «Торгова спілка Атрибут» як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, суд зазначив, що оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

З 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова спілка Атрибут» складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних після набрання чинності Порядку № 1165, а тому в даному випадку саме його положення підлягають застосуванню.

При цьому, колегія суддів наголошує, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 і Порядок №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року, передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.».

Отже, з наведеного убачається, що, на відміну від згаданого вище Порядку №117, положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Відтак, надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 14.05.2020 №12864 про визнання ТОВ «Торгова спілка Атрибут», як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, а тому може бути оскаржено у судовому порядку.

При цьому, такий висновок не суперечить правовим позиціям Верховного Суду, оскільки, як вже було зазначено вище, приписи Порядку №1165, на відміну від положень Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2018 року № 117, закріплюють право суб`єкта господарювання на адміністративне та судове оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості.

Аналогічний висновок також слідує зі змісту постанов Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20, від 16.02.2021 року у справі №280/3235/20.

Так, пунктами 5-7 Порядку зупинення №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Як вірно зазначив суд першої інстанції, одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення №1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).

У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 14.05.2020 №12864 про визнання ТОВ «Торгова спілка Атрибут», як платника податків, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «Торгова спілка Атрибут» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Крім іншого, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що зміст п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку» стосується конкретної господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній, яка на підставі податкової інформації є ризиковою та з цих підстав платник податків включається до переліку ризикових, однак з оскаржуваних рішень не вбачається яка ризикова операція та по якій податкові накладній досліджувалася податкова інформація по платнику податків.

Так, на думку колегії суддів, оскаржуване рішення від 14.05.2020 №12864 не відповідає критерію обґрунтованості.

У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що Товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Однак колегія суддів звертає увагу, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду не надано, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.

Відтак, колегія суддів вважає, що ненадання відповідних доказів на підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення позивача до ризикових платників податків.

В контексті спірних правовідносин слід звернути увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН від 14.05.2020 №12864 прийняте без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що останнє як індивідуальний акт підлягає скасуванню.

Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

При цьому відповідно до п. п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14.

За таких обставин колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що належним і повним способом захисту порушених прав ТОВ «Торгова спілка Атрибут» є зобов`язання ГУ ДПС у Київській області виключити ТОВ «Торгова спілка Атрибут» з переліку платників податків, які відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Щодо висновків суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Київській області про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Дане положення кореспондує п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку зупинення №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації, та в якій зазначається, зокрема, критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (п. 11 Порядку зупинення №1165).

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком №520.

Відповідно до п. 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно п. 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, закріплено у пункті 5 Порядку №520, і може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

За правилами п. п. 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

При цьому, згідно п. 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та було правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання вимог п. п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем направлено до ГУ ДПС у Київській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо кожної з ПН, реєстрація яких була зупинена в ЄРПН.

Однак, всупереч наданих документів, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Київській області ухвалено рішення № 1670792/42529712 від 25.06.2020, №1670780/42529712 від 25.06.2020, №1670789/42529712 від 25.06.2020, №1670777/42529712 від 25.06.2020, №1670785/42529712 від 25.06.2020, №1670796/42529712 від 25.06.2020, №1651686/42529712 від 18.06.2020, №1670771/42529712 від 25.06.2020, №1651682/42529712 від 18.06.2020, №1651683/42529712 від 18.06.2020, №1651684/42529712 від 18.06.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкових накладних.

Крім того, як було встановлено раніше, з огляду на необґрунтованість віднесення ТОВ «Торгова спілка Атрибут» до реєстру ризикових платників податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості, у Головного управління ДПС у Київській області не було підстав для зупинення реєстрації податкових накладних з посиланням на відповідність платника податку указаному пункту.

Також відповідачем не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування, в той час як відповідно до форми даного рішення зазначено, що уповноважена особа податкового органу повинна підкреслити документи, які не надано та в пункті «Додаткова інформація» зазначити конкретно, які документи не були надані суб`єктом господарювання.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, такі рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Така позиція узгоджується також із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2020 року у справі № 560/391/19.

Щодо висновків суду першої інстанції про необхідність захисту прав позивача шляхом покладення на Державну податкову службу України обов`язку з реєстрації податкових накладних датою їх фактичного отримання контролюючим органом, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні №50 від 08.05.2020, №51 від 08.05.2020, №52 від 08.05.2020, №53 від 08.05.2020, №54 від 08.05.2020, №55 від 08.05.2020, №56 від 09.05.2020, №66 від 13.05.2020, №67 від 13.05.2020, №69 від 13.05.2020, №70 від 13.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги не підтверджують порушення позивачем норм Податкового кодексу, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова спілка Атрибут» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма