Рішення

від 23.05.2022 по справі 308/9825/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9825/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді - Шумило Н.Б.

з участю секретаря судових засідань - Луцак В.Я.

представника заявника (позивача по справі) - адвоката Бойка Б.Б.

представника відповідача ТОВ "Демтрейд" - адвоката Сочки В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгород заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі 308/9825/17 за нововиявленими обставинами,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.09.2018 року по справі №308/9825/17 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Демтрейд», ОСОБА_2 , Ужгородської міської ради, про визнання недійсним результатів електронних торгів з реалізації майна боржника, визнання недійсним договору майнової поруки, скасування реєстрації речового права.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням від 07 вересня 2018 року Ужгородський міськрайонний суд розглянувши справу № 308/9825/17 відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Демтрейд», ОСОБА_2 , Ужгородської міської ради про визнання недійсним результатів електронних торгів з реалізації майна боржника, визнання недійсним договору майнової поруки, скасування реєстрації речового права та визнання незаконними дій. Зазначає, що підставою для ухвалення вказаного судового рішення стало рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 вересня 2014 р. по справі № 308/8427/14-ц, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Імідж Закарпаття», про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення коштів внесених у фонд фінансування будівництва. Так у рішенні, що переглядається суд зазначає що у поданій позовній заяві позивачі посилаються на те, що вони є інвесторами будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договорів про участь у фінансуванні будівництва № 2-1, 3-1 та 4-1 та свідоцтв №02362 від 26.06.2008 року, №02361 від 26.08.2008 року та №02360 від 26.06.2008 року. Однак, на думку суду такі доводи спростовуються рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2014 року у справі № 308/8427/14-ц. Так, в межах справи № 308/8427/14-ц позивачі звернулися до суду з позовною заявою до ВАТ «Селянський комерційний банк», третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Імідж Закарпаття», про відшкодування збитків, завданих внаслідок наповнення коштів внесених у фонд фінансування будівництва. Мотивувальною частиною судового рішення (абз. 3) встановлено, що 16.03.2009 року відповідно до п. 3.4.3. Договорів ними було подано заяву про повернення внесених коштів і розірвання договорів №2-1, 3-1. 4-1 від 13.06.2008 року про участь у Фонді Фінансування будівництва. «Враховуючи вищезазначене та те, що дія укладених Договорів про участь у фінансуванні будівництва припинилась у зв`язку з відсутністю у ВАТ «СКБ «Дністер» права управляти коштами, внесеними Довірителями в ФФБ...». Суд приймаючи до уваги дане рішення застосовує ст.653 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки розірвання договору, а саме: у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Отже, враховуючи те, що всі правовідносини між Позивачем та Управителем ВАТ «СКБ «Дністер» припинені, то Позивач не вважається «Інвестором» будівництва у розумінні цивільного кодексу України та Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомості». Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 21 травня 2020 року по справі №308/8427/14-ц, було прийнято відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від позову. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 вересня 2014 року - визнано нечинним. Провадження у справі - закрито. Тобто було скасовано (визнано нечинним) судове рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

На підставі наведеного просив суд задовольнити заяву та переглянути за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 вересня 2018 по справі №308/9825/17, за наслідками перегляду судове рішення по справі скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заявником разом із вказаною заявою подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 вересня 2018 по справі № 308/9825/17 яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . На обрунтування пропуску строку ОСОБА_1 зазначає, що ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 21 травня 2020 року по справі № 308/8427/14-ц, було прийнято відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від позову. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 вересня 2014 року - визнано нечинним. Провадження у справі - закрито. Тобто було скасовано (визнано нечинним) судове рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. На час знаходження справи № 308/8427/14-ц в Закарпатському апеляційному суді, діяли карантинні заходи пов`язані з пандемією Ковід-19. Розгляд справи відбувся без його участі. Вказану ухвалу суду йому не було надіслано і таку отримав лише 05.10.2020 року .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.10.2020 року поновлено ОСОБА_1 строк для подачі заяви про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі 308/9825/17 за нововиявленими обставинами. Прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі 308/9825/17 за нововиявленими обставинами до розгляду та відкрито провадження у справі за нововиявленими обставинами. Постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

12 січня 2021 року від ТОВ «Демтрейд» на адресу суду надійшли заперечення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, згідно яких із змістом та вимогами такої відповідач не погоджується. Зазначає, що підставою для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, заявник вважає факт скасування рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10.09.2014 року у справі № 308/8427/14-ц. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 21.05.2020 року, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 вересня 2014 року - визнано нечинним. При цьому, п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України передбачає, що тільки скасування судового рішення (а не визнання його нечинним) є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Відповідач вказує, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10.09.2014 року у справі №308/8427/14-ц було встановлено наступний факт: «16.03.2009 року відповідно до п.3.4.3 Договорів Позивачами було подано заяву про повернення внесених коштів і розірвання договорів № 2-1, 3-1, 4-1 від 13.06.2008 року про участь у Фонді фінансування будівництва.» Даний факт ґрунтується на відповідних письмових доказах - заявах про повернення внесених коштів і розірвання договорів. Відтак, сам факт визнання нечинним рішення суду не спростовує факту наявності таких заяв. При цьому, значення для цивільної справи 308/9825/17 мають якраз ці заяви, а не наявність чи відсутність рішення суду від 10.09.2014 року у справі № 308/8427/14-ц. Окрім того, рішення суду від 10.09.2014 року у справі № 308/8427/14-ц, не було безпосередньою підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Рішення суду було тільки одним із доказів у їх сукупності в матеріалах справи. Відповідач ТОВ «Демтрейд» вважає, що скасування судового рішення, на яке посилається ОСОБА_1 не впливає на юридичну оцінку обставин справи, досліджених судом у справі № 308/8427/14-ц, та вважає, що заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.09.2018 року у справі № 308/9825/17 задоволенню не підлягає.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.02.2021 року направлено заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі 308/9825/17 за нововиявленими обставинами разом із доданими до неї матеріалами до Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду для долучення до матеріалів вказаної цивільної справи та постановлено розглянути її після повернення справи залежно від наслідків перегляду касаційної скарги.

02 серпня 2021 року на адресу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи №308/9825/17 разом з постановою від 22 липня 2021 року.

У судовому засіданні представник заявника (позивача по справі) - адвокат Бойко Б.Б. підтримав подану заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та просив її задовольнити та переглянути за нововиявленими обставинами рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 вересня 2018 року по справі №308/9825/17 та за результатами перегляду ухвалити нове рішення про задоволення позову. Вказав, що підставою для відмови у позові була наявність рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2014 р. по справі № 308/8427/14-ц. Рішення у справі № 308/8427/14-ц від 10.09.2014 року визнано нечинним. У справі №308/8427/14-ц ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом про стягнення коштів які були ними вкладені у зв`язку із невиконанням взятих на себе зобов`язань управителем фонду та забудовником. Разом з тим, грошові кошти не було повернуто, так у 2015 році був виданий виконавчий лист, виконавче провадження було відкрито, проте такий було повернуто. Вказав, що заяву, яка була подана ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 16.03.2009 року до управління «Дністер» не була розглянута.

Представник відповідача ТОВ «Демтрейд» - адвокат Сочка В.І. в судовому засіданні повністю підтримав подані 12 січня 2021 року заперечення, просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Крім того, зазначив, що згідно п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, разом із тим, рішення від 10.09.2014 року у справі №308/8427/14-ц не було скасовано, а було визнано нечинним. Вважає, що рішення у справі № 308/8427/14-ц не носило преюдиційний характер, оскільки припинення договірних відносин відбулося не за рішенням а за заявою.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Лещинець Л.В. у попередніх судових засіданнях заперечив щодо задоволення заяви ОСОБА_1 зазначив, що підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами чітко передбачені у ст. 423 ЦПК України. Так, згідно п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, а не визнання судового рішення нечинним. Просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. У судове засідання, призначене на 23.05.2022 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Лещинець Л.В. не з`явився, при цьому, 20.05.2022 року подав письмові пояснення згідно яких просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а вказане рішення суду залишити в силі, та судове засідання провести за відсутності ОСОБА_2 та її представника. Вказав, що ЦПК України розрізняє поняття «визнання нечинним рішення» та «скасування судового рішення», тим самим відповідно розділяючи повноваження апеляційного суду. Натомість ОСОБА_1 помилково ототожнює поняття визнання нечинним рішення суду та його скасування, що протирічить вимогам статті 374 Цивільного процесуального кодексу України. Посилається на те, що позивач не вніс у повному обсязі суму коштів, яка передбачена Договором про участь у фонді фінансування будівництва від 13.06.2008 року, а як наслідок не набув жодних майнових прав. Відповідно до п.3.4.6. Договору про участь у фінансуванні будівництва 4-1, Довіритель має право отримати у власність Об`єкт інвестування після його введення в експлуатацію за умови здійснення фінансування згідно умов цього Договору та Правил в повному розмірі. Таким чином, умовами виникнення будь-яких майнових прав у довірителя є: 1) введення об`єкта в експлуатацію; 2) здійснення фінансування згідно умов цього Договору та Правил в повному розмірі. Жодні з цих умов Позивачем дотримано не було. Оскільки, Позивач зупинився вже після внесення першого платежу і далі фінансування не здійснював, відтак у нього і не виникло жодних майнових прав, а отже він не є інвестором у розумінні Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях нерухомістю». Вказує, що оскільки позивачем подано заяву про повернення внесених коштів і розірвання договорів, що не оспорюється позивачем, така заява і є відмовою від фонду фінансування будівництва у розумінні п. 6.1.1. Договору та ст. 20 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла з нерухомості». Тобто, назва заяви, поданої позивачем «про розірвання договору та виплату коштів» не замінює зміст поняття «відмова від участі у ФББ», оскільки останнє включає в себе розірвання договору та повернення коштів. Тому навіть відмова позивача від позову у справі №308/8427/14-ц не скасовує той факт, що 16.03.2009 року ним було ініційовано дострокове розірвання договору про свою участь у ФФБ у зв`язку з порушенням забудовником строків спорудження об`єкта будівництва та належного виконання управителем своїх обов`язків за Договором. Також позивач не є іпотекодержателем у розумінні норм чинного законодавства, оскільки довіритель не має жодних прав на предмет іпотеки. Позивач в процесі передачі майна за адресою: АДРЕСА_2 ніяким чином не порушені, оскільки останній і не був стороною договору іпотеки. Звертає увагу, що предметом реалізації на електронних торгах, які відбулись 27.04.2016 року - 29.04.2016 року, було нерухоме майно (не майнове право, яке виникне у майбутньому, а також не земельна ділянка) незавершений будівництвом 48-ми квартирний житловий будинок, 12% готовності, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Щодо результатів проведення електронних торгів представник відповідача зазначив, що вони проведені з дотриманням норм чинного законодавства, при їх проведенні не були порушені права та законні інтереси позивача.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини на які посилаються сторони, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Демтрейд», ОСОБА_2 , Ужгородської міської ради, в якому просив визнати недійсними електронні торги, проведені з 27.04.2016 р. по 29.04.2016 р. та оформлені протоколом №161928, щодо реалізації лоту №136796, незавершеного будівництвом 48-квартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 ; скасувати реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва 48-квартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 ) реєстраційний номер 807740421101 та визнати недійсним договір іпотеки від 15.05.2017 р. за №583, посвідчений приватним нотаріусом Васіловка В.О., номер запису про іпотеку в реєстрі речових прав на нерухоме майно 20387363, за яким ТОВ «Демтрейд» передало в іпотеку ОСОБА_2 по зобов`язанням гр. ОСОБА_5 по договору позики на суму 3 500 000,00 грн., об`єкт незавершеного будівництва в АДРЕСА_1 (попередня адреса б/н).

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2014 року у справі №308/8427/14-ц за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер», третя особа без самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю «Імідж Закарпаття» про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення коштів, внесених у фонд фінансування будівництва - позовні вимоги задоволено. Визнано відмову Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» щодо повернення сплачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 коштів за Договорами про участь у Фонді фінансування будівництва №2-1, 3-1, 4-1 від 13.06.2008 року - неправомірною. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 155847,86 грн., з яких: 118245,75 грн. - сума сплаченого внеску за Договором №3-І про участь у Фонді фінансування будівництва від 13.06.2008 року; 23412,64 грн. - інфляційні витрати; 14189,47 грн. - три відсотки річних. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» на користь ОСОБА_4 грошові кошти в розмірі 114830,25 грн., з яких: 87124,62 грн. - сума сплаченого внеску за Договором №2-І про участь у Фонді фінансування будівництва від 13.06.2008 року; 17250,72 грн. - інфляційні витрати; 10454,91 грн. - три відсотки річних. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 155847,86 грн., з яких: 118245,75 грн. - сума сплаченого внеску за Договором №3-І про участь у Фонді фінансування будівництва від 13.06.2008 року; 23412,64 грн. - інфляційні витрати; 14189,47 грн. - три відсотки річних. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» на користь держави судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 21 березня 2020 року у справі №308/8427/14-ц прийнято відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від позову, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 вересня 2014 року визнано нечинним, провадження у справі закрито.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2018 року, справа №308/9825/17, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Демтрейд», ОСОБА_2 , Ужгородської міської ради про визнання недійсним результатів електронних торгів з реалізації майна боржника, визнання недійсним договору майнової поруки, скасування реєстрації речового права та визнання незаконними дій відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 807740421101, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Демтрейд». Вирішено питання розподілу судових витрат (т.2 а.с. 43-55).

У рішенні суд вказував, що у мотивувальній частині рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2014 року у справі №308/8427/14-ц, встановлено, що 16.03.2009 року відповідно до п. 3.4.3. Договорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 було подано заяву про повернення внесених коштів і розірвання договорів №2-1, 3-1, 4-1 від 13.06.2008 року про участь у Фонді фінансування будівництва. Крім того, зазначено, що дія укладених Договорів про участь у фінансуванні будівництва припинилась у зв`язку з відсутністю у ВАТ «СКБ «Дністер» права управляти коштами, внесеними Довірителями в ФФБ. Із рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2018 року, справа №308/9825/17, слідує, що судом було встановлено та не заперечувалося сторонами, що позивачем не повністю оплачено Договір про участь у ФФБ, а тому жодних прав на нерухоме майно у позивача і не могло виникнути.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що будь-які права позивача щодо нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (оскільки позивач разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 через подання заяв про розірвання договорів про участь у фонді фінансування будівництва та на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2014 року у справі № 308/8427/14-ц стягнули з Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» кошти, внесені ними у фонд фінансування будівництва з підстав розірвання договорів про участь у фонді фінансування будівництва), тому позивач не має і не може мати будь-якого інтересу щодо даного майна. Суд прийшов до висновку, що електронні торги з реалізації майна - незавершеного будівництвом 48-ми квартирного житлового будинку (12% готовності), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , - були проведені згідно з вимогами чинного законодавства України, підстав для визнання їх недійсними немає. В ході розгляду справи встановлено, що при їх проведенні не були порушені права та законі інтереси позивача по справі.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2018 року в справі №308/9825/17, було оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, справа №308/9825/17, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 07 вересня 2018 року залишено без змін (т.2 а.с. 167-173). У вказаній постанові зазначено, що визначальним моментом для вирішення спору та основним доводом апеляційної скарги є питання порушення прав і законних інтересів позивача ( ОСОБА_1 ). Суд апеляційної інстанції мотивував постанову тим, що установлено та не заперечується, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10.09.2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 до ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер», третя особа без самостійних вимог ТОВ «Імідж Закарпаття», про відшкодування збитків, завданих унаслідок неповернення коштів, унесених у ФФБ, стягнуто з ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 155847.86 грн., із яких 118245.75 грн. сума сплаченого внеску за договором про участь у Фонді фінансування будівництва від 13.06.2008 р., 23412.64 грн. інфляційні втрати, 14189.47 грн. три відсотків річних. Указане рішення набрало законної сили, є чинним і має преюдиціальне значення. Відповідно до свідоцтва №02362 від 26.06.2008 р. ОСОБА_1 (довіритель) вніс до ФФБ 118245,75 грн., що відповідає 22,3 кв.м квартири по АДРЕСА_1 , при загальній площі квартири - 55,75 кв.м.. Апеляційним судом було зазначено, що оскільки позивач не в повному обсязі проінвестував будівництво квартири, а внесені ним із цією метою грошові кошти повернені йому за рішенням суду, то в нього немає права володіння, користування і розпорядження об`єктом і результатом інвестиції, що виключає факт порушення його прав і необхідність їх судового захисту обраним способом.

Постановою Верховного Суду від 22.07.2021 року, справа №308/9825/17, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року залишити без змін (т.2 а.с. 245-252).

Дана постанова Верховного Суду мотивована наступним: «Установивши, що ОСОБА_1 реалізував своє право, передбачене частиною четвертою статті 18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та пунктом 6.1.1. договору № 4-1 про участь у ФФБ, вимагати від управителя розірвання укладеного договору та виплати йому грошових коштів внесених до ФФБ, що підтверджується рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2014 року у справі №308/8427/14-ц, яким стягнуто з ВАТ «СКБ «Дністер» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 155 847,86 грн, із яких: сума сплаченого внеску за договором про участь у ФФБ від 13 червня 2008 року -118 245,75 грн, інфляційні втрати - 23 412,64 грн, три відсотків річних - 14 189,47 грн., суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем порушення його суб`єктивного цивільного права оскаржуваним правочином щодо відчуження на користь ТОВ «Демтрейд» незавершеного будівництвом 48-ми квартирного житлового будинку (12 процентів готовності), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеному контексті, Верховний Суд вважає неспроможними твердження заявника про те, що він продовжує бути учасником (довірителем) ФФБ, а укладений між ним та ВАТ «СКБ «Дністер» договір №4-1 про участь у ФФБ не припинився його достроковим розірванням за ініціативою довірителя, оскільки передумовою для задоволення вимог про стягнення з ВАТ «СКБ «Дністер» на користь ОСОБА_1 коштів, унесених ним до ФФБ, у справі № 308/8427/14-ц слугувало встановлення судом обставин того, що 16 березня 2009 року у зв`язку з порушенням забудовником строків спорудження об`єкта будівництва та неналежного виконання управителем своїх обов`язків за договором, позивач ініціював дострокове розірвання договору про свою участь у ФФБ та вимагав повернення внесених ним до ФФБ коштів, що узгоджується з положеннями частини четвертої статті 18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та пунктом 6.1.1. договору № 4-1 про участь у ФФБ. За наведених обставин та зважаючи на наявність рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2014 року, яким задоволено вимоги ОСОБА_1 про повернення йому суми сплаченого ним внеску за договором про участь у ФФБ, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю факту порушення прав позивача.»

Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (ч.1 ст.423 ЦПК України).

Згідно ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ч.4 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Таким чином, перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за наявності підстав для такого перегляду та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених ЦПК України.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30.06.2020 року).

При розгляді заяви або подання про перегляд судового рішення у зв`язку із скасуванням рішення, вироку, ухвали, постанови суду по іншій справі або постанови іншого органу необхідно мати на увазі, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував дане судове рішення цим актом чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання (наприклад, виконком міської, районної Ради народних депутатів скасував своє рішення з приводу безоплатного вилучення самовільно збудованого громадянином будинку і дав згоду узаконити будівлю) (рекомендації з питань застосування норм процесуального права, викладені у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.81 № 1 "Про практику перегляду судами у зв`язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили").

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18, згідно якого вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду, суд повинен виходити саме з преюдиційного зв`язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.40).

Як підставу для перегляду рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2018 року у справі №308/9825/17, заявник посилається на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 вересня 2014 року, яке стало підставою для ухвалення судового рішення у справі №308/9825/17, при цьому, ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 21 травня 2020 року визнано нечинним, у зв`язку із прийняттям відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від позову.

У постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року справа №916/1526/20 зазначено, що визнання судового рішення нечинним (як і скасування такого рішення), має місце не момент виникнення цього факту, а його правові наслідки. Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, серед іншого, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. З моменту скасування або визнання нечинним судові рішення втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають. Процесуальний закон не розрізняє правових наслідків скасування рішень судів із правовими наслідками визнання таких рішень нечинними, оскільки в силу прямої норми закону правові наслідки як скасування, так і визнання нечинними судових рішень є цілком ідентичними. Скасоване судове рішення, як і визнане нечинним, не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. На підставі наведеного Верховний Суд вважає, що визнання нечинним (через відмову від позовних вимог) судового рішення, на якому безпосередньо ґрунтувалось інше судове рішення, є підставою для перегляду цього (іншого) судового рішення за нововиявленими обставинами. У з`ясуванні наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у випадку визнання нечинним судового рішення, яке було підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, має значення лише сам факт встановлення відповідних обставин (тобто визнання нечинним рішення) після вирішення спору.

Зі змісту рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2018 року, справа №308/9825/17 слідує, що відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що будь-які права позивача щодо нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (оскільки позивач разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 через подання заяв про розірвання договорів про участь у фонді фінансування будівництва та на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2014 року у справі № 308/8427/14-ц стягнули з Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» кошти, внесені ними у фонд фінансування будівництва з підстав розірвання договорів про участь у фонді фінансування будівництва), тому позивач не має і не може мати будь-якого інтересу щодо даного майна.

Залишаючи в силі рішення від 07 вересня 2018 року, справа №308/9825/17 апеляційний суд у постанові від 05.12.2019 року вказав, що рішення у справі № 308/8427/14-ц набрало законної сили, є чинним і має преюдиціальне значення, та оскільки позивач не в повному обсязі проінвестував будівництво квартири, а внесені ним із цією метою грошові кошти повернені йому за рішенням суду, то в нього немає права володіння, користування і розпорядження об`єктом і результатом інвестиції, що виключає факт порушення його прав і необхідність їх судового захисту обраним способом. Постанова Верховного Суду від 22.07.2021 року мотивована наступним: «Установивши, що ОСОБА_1 реалізував своє право, передбачене частиною четвертою статті 18 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та пунктом 6.1.1. договору № 4-1 про участь у ФФБ, вимагати від управителя розірвання укладеного договору та виплати йому грошових коштів внесених до ФФБ, що підтверджується рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2014 року у справі № 308/8427/14-ц. … Зважаючи на наявність рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2014 року, яким задоволено вимоги ОСОБА_1 про повернення йому суми сплаченого ним внеску за договором про участь у ФФБ, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю факту порушення прав позивача.»

Таким чином, у рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2018 року, справа №308/9825/17 суд, обґрунтовуючи відмову у задоволенні позову, посилався на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2014 року у справі №308/8427/14-ц та на обставини, які були встановлені цим рішенням. Суди апеляційної та касаційної інстанції залишаючи в силі рішення від 07 вересня 2018 року справа №308/9825/17, погодилися із доводами суду першої інстанції, вказували на преюдиціальне значення рішення у справі № 308/8427/14-ц.

Враховуючи, що рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2014 року у справі №308/8427/14-ц, яке слугувало підставою для ухвалення рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2018 року (справа №308/9825/17), ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 21 травня 2020 року визнано нечинним у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від позову, та таке рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, оскільки втратило чинність, примусовість та обов`язковість, та обставини, які були встановлені у даному рішенні, не мають приюдиційного значення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі 308/9825/17 за нововиявленими обставинами.

Судами у справі №308/9825/17-ц було встановлено, що 13 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер» та ОСОБА_1 укладено договір № 2-1 про участь у Фонді фінансування будівництва. Згідно якого, ОСОБА_1 надав згоду на участь у Фонді фінансування будівництва виду А та бере на себе зобов`язання виконувати правила ФФБ, передає Управителю (ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер») майно - грошові кошти в довірчу власність з метою отримання у власність Об`єкта інвестування - вбудоване житлове приміщення, за адресою АДРЕСА_1 , об`єкта будівництва згідно генплану, номер об`єкта інвестування 12, 3-й поверх дев`ятиповерхового будинку, одна кімната, загальною площею 39,21 кв.м., житлова площа об`єкта інвестування 15,21 кв.м., загальна вартість об`єкта інвестування 217 811,55 грн.

На підставі даного договору, позивачу видано Свідоцтво №02362 від 26.06.2008, зазначено суму внесків 118 245,75 грн. та графік внесення Довірителем коштів до ФББ - 26.06.2008 -22,3 кв.м.; 13.12.2008 - 16,72 кв.м.; 13.06.2009 - 16,73 кв.м.

Відповідно до квитанції № 665 від 26.06.2008 р., позивачем сплачено 118 245,75 грн. відповідно до договору № 2-1 про участь у Фонді фінансування будівництва.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №76293324 від 20.12.2016 року, у розділі «Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна» наявна заборона на нерухоме майно реєстраційний номер обтяження 7222814, зареєстровано 20.05.2008 року, підстава обтяження - Іпотечний договір № 2487, ВКО 221654-221657, об`єкт обтяження - інше, майнове право наявне та те, що виникне у майбутньому на нерухомість, яка є об`єктом будівництва, житлово-офісний центр, загальною площею 3 817,49 кв.м. та інші вбудовані нежитлові приміщення, адреса: АДРЕСА_1 . Власником «майнового права» є ТОВ «Імідж Закарпаття», заявником, іпотеко держателем є ВАТ «СКБ Дністер». Згідно цієї ж інформаційної довідки, наявна заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 7222898, зареєстровано 20.05.2008 року на підставі Іпотечного договору №2487, ВКО 221654-221657, об`єкт обтяження - земельна ділянка, право оренди землі загальної площею 0,1444 га, адреса: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2110100000:20:001:0081. Власник: ТОВ «Імідж Закарпаття», заявник - ВАТ «СКБ «Дністер». Згідно цієї ж інформаційної довідки, наявний запис про іпотеку, реєстраційний номер обтяження - 7222951, зареєстрований 20.05.2008 року на підставі Іпотечного договору № 2487, ВКО 221654-221657, об`єкт обтяження - інше, майнове право наявне та те, що виникне у майбутньому на нерухомість яка є об`єктом будівництва, житлово-офісний центр, загальною площею 3 817,49 кв.м. та інші вбудовані нежитлові приміщення, адреса: АДРЕСА_1 ; об`єкт обтяження - ділянка, право оренди землі загальної площею 0,1444 га, адреса: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2110100000:20:001:0081. Іпотекодержатель - «Селянський комерційний банк «Дністер» ВАТ, Іпотекодавець - ТОВ «Імідж Закарпаття».

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №87444567 від 18.05.2017 року, у розділі «Актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки» та «Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень» наявний договір іпотеки, серія та номер 583, виданий 12.05.2017, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень внесений 15.05.2017, обтяжував ОСОБА_2 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №56251957 від 30.03.2016 року, у розділі «Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна» наявна заборона на земельну ділянку, реєстраційний номер обтяження 7222898, зареєстровано 20.05.2008 року, підстава обтяження - Іпотечний договір № 2487, ВКО 221654-221657, об`єкт обтяження - земельна ділянка, право оренди землі загальною площею 0,1444 га, адреса: АДРЕСА_4 . Свободи, кадастровий номер 2110100000:20:001:0081.

Відповідно до постанови про виведення виконавчого провадження із виведеного виконавчого провадження від 07.06.2016 року виведено виконавче провадження №49653766 з примусового виконання.

Відповідно до акту про проведення електронних торгів від 25.05.2016 року, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Ярош С.І. при примусовому виконання зведеного виконавчого провадження №51169151 про стягнення з ТзОВ «Імідж Закарпаття» на користь ТзОВ «Андромеда Інвест» заборгованості на загальну суму 2611118,12 грн., описано нерухоме майно боржника, а саме: незавершений будівництвом 48-ми квартирний житловий будинок, 12% готовності, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Відповідно до даного акту, з 27.04.2016 по 29.04.2016 ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України проведено електроні торги з реалізації майна боржника ТзОВ «Імідж Закарпаття», а саме незавершений будівництвом 48-ми квартирний житловий будинок (12% готовності), що розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Факт проведення електронних торгів також підтверджується Протоколом №161928 проведення електронних торгів, відповідно до якого переможцем торгів є ТОВ «Демтрейд».

Як випливає з рішення Ужгородської міської ради №1366 від 11 липня 2014 року, відмовлено у поновленні договорів оренди земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «Імідж Закарпаття» земельної ділянки площею 1444 кв.м. для розміщення тераси для власного кафе по АДРЕСА_1 строком на три роки до одинадцятого липня 2017 року.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Закарпатській області перебувало зведене виконавче провадження №51169151 до складу якого входив наказ Господарського суду Закарпатської області № 907/1014/13, виданий 20.02.2014 про стягнення з ТзОВ «Імідж Закарпаття» на користь ТзОВ «Андромеда Інвест» заборгованості на загальну суму 808 493,24 грн., а також наказ Господарського суду Закарпатської області № 907/495/15 від 23.06.2015 року про стягнення з ТзОВ «Імідж Закарпаття» на користь ТзОВ «Андромеда Інвест» заборгованості на загальну суму 1 802 624,88 грн.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №50050046 від 16.12.2015, об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, готовністю 12%, об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 , належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Імідж Закарпаття» (код ЄДРПОУ - 22093249).

Згідно з Довідкою Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради за вих. №3272 від 25.09.2015 року, недобудованому 48-ми квартирному житловому будинку (12% готовності) по АДРЕСА_1 , згідно адресного плану міста та відповідно до рішення міськвиконкому №293 від 23.09.2015 р. пункт І.46 надана поштова адреса - АДРЕСА_1 .

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №135333089 від 17.02.2016, будь яка заборона (окрім арешту нерухомого майна, накладеного Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області) на дане незавершене будівництво, 12% готовності, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_4 , - відсутня.

Згідно з Висновком про вартість незавершеного будівництвом 48-ми квартирного житлового будинку (12% готовності), ринкова вартість об`єкта оцінки (без ПДВ) (нерухомого майна - незавершений будівництвом 48-ми квартирний житловий будинок (12% готовності), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ) складає 3 243 562,50 грн.

Також судом було встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем не повністю оплачено Договір про у участь у ФФБ.

Окрім того, за іпотечним договором № 2487, ВКО 221654-221657, об`єктом іпотеки є майнове право та право оренди земельної ділянки. На електронних торгах, які відбулися 26.04.2016 р- 29.04.2016 року, було реалізовано нерухоме майно (яке не перебувало в іпотеці), а не право оренди на земельну ділянку.

Згідно з частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Наведене узгоджується з положеннями частини четвертої статті 656 ЦК України, відповідно до якої до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2018 року у справі № 520/10060/16-ц (провадження № 61-5085сво18) викладений правовий висновок, згідно з яким, визнаючи недійсним договір, головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює зазначені договори.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд зобов`язаний свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 4 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то зазначити, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

У постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 678/301/12 (провадження № 14-625цс18) зроблено висновок, що головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2021 року у справі № 442/4240/14-ц (провадження № 61-17521св19) вказано, що «при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів».

Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. При цьому наявність підстав для визнання торгів недійсними має встановлюватися судом на момент їх проведення.

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 13 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер» та ОСОБА_1 укладено договір № 2-1 про участь у Фонді фінансування будівництва, згідно якого, ОСОБА_1 надав згоду на участь у Фонді фінансування будівництва виду А та взяв на себе зобов`язання виконувати правила ФФБ, передає Управителю (ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер») майно - грошові кошти в довірчу власність з метою отримання у власність Об`єкта інвестування - вбудоване житлове приміщення, за адресою АДРЕСА_1 , об`єкта будівництва згідно генплану, номер об`єкта інвестування 12, 3-й поверх дев`ятиповерхового будинку, одна кімната, загальною площею 39,21 кв.м., житлова площа об`єкта інвестування 15,21 кв.м., загальна вартість об`єкта інвестування 217 811,55 грн.

Відповідно до ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до положень ст. 331 ЦК України, ст. 3, 7, 9, 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» довіритель набуває майнових прав на об`єкт інвестування, тобто право в майбутньому набути право власності на квартиру, а не безпосередньо право власності на спірну квартиру.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна необхідними й достатніми для засвідчення правомочності його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами визначені Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003 № 978-IV.

Відповідно до п. 3.4.6. Договору про участь у фінансуванні будівництва 4-1, Довіритель має право отримати у власність Об`єкт інвестування після його введення в експлуатацію за умови здійснення фінансування згідно умов цього Договору та Правил в повному розмірі.

Частиною третьою статті 3 Закону передбачено, що суб`єктами системи фінансово-кредитних механізмів при будівництві житла та операціях з нерухомістю є довірителі, управителі, забудовники, страхові компанії, емітенти сертифікатів ФОН та власники сертифікатів ФОН.

Також статтею 4 Закону визначено, що управителем може бути банк або інша фінансова установа.

Забудовником може бути особа, яка в установленому законодавством порядку отримала право на використання земельної ділянки для спорудження об`єктів будівництва та уклала угоду з управителем.

Закріплення об`єкта інвестування за довірителем - встановлення правовідносин між довірителем та управителем на підставі договору про участь у ФФБ, за яких у довірителя виникає право вимоги на цей об`єкт інвестування в майбутньому (ст. 2 Закону).

Згідно ст. 5 цього Закону метою створення ФФБ є отримання довірителями ФФБ у власність житла.

Відповідно до ст.15 Законом України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19.06.2003 № 978-IV при закріпленні об`єкта інвестування за довірителем: довіритель бере на себе зобов`язання щодо подальшого внесення коштів до ФФБ; управитель вилучає цей об`єкт з переліку об`єктів інвестування, що є у пропозиції управителя, для виключення можливості закріплення цього об`єкта за іншим довірителем та зобов`язується, за умови виконання довірителем своїх зобов`язань за договором про участь у ФФБ, включити довірителя до переліку довірителів, яким забудовник у подальшому зобов`язаний передати у власність закріплені за ними об`єкти інвестування. За недотримання управителем цієї вимоги, що призвело до закріплення одного об`єкта інвестування за двома або більше довірителями, управитель несе відповідальність власним майном.

Згідно ст.19 Закону після введення об`єкта будівництва в експлуатацію забудовник письмово повідомляє про це управителя та надає дані щодо фактичної загальної площі об`єктів інвестування. Управитель ФФБ надає забудовнику перелік довірителів, які мають право отримати у власність закріплені за ними об`єкти інвестування, відповідно до отриманих довірителями від управителя майнових прав на ці об`єкти інвестування, і повідомляє кожного довірителя про введення об`єкта будівництва в експлуатацію, а на письмову вимогу довірителя надає йому копію відповідного акта.

На підставі даних щодо фактичної загальної площі об`єктів інвестування довіритель за поточною ціною вимірної одиниці об`єкта інвестування здійснює остаточні розрахунки з управителем ФФБ та отримує в управителя ФФБ в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ довідку за встановленою формою. Ця довідка є документом, що підтверджує право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування.

Відповідно до ст.20 Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003 № 978-IV управління майном, яке здійснюється за договором про участь у ФФБ, припиняється у разі:

повного виконання управителем ФФБ зобов`язань перед довірителем;

відмови довірителя від участі в ФФБ;

смерті довірителя - фізичної особи або ліквідації довірителя - юридичної особи;

відкріплення управителем від довірителя закріпленого за ним об`єкта інвестування за невиконання довірителем своїх зобов`язань за договором про участь у ФФБ;

в інших випадках, передбачених Правилами ФФБ.

Згідно пунктів 2, 6 розділу IX Правил фонду фінансування будівництва, затвердженого Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 30.11.2006 N 6473 після кожного внесення довірителем коштів до ФФБ управитель оформляє довірителю нове свідоцтво про участь у ФФБ із зазначенням нової кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об`єкта інвестування, яке видається довірителю в обмін на попереднє. Довірителям, які повністю проінвестували закріплені за ними об`єкти інвестування, управитель передає майнові права на ці об`єкти інвестування за договором про уступку майнових прав.

Згідно пунктів 6 розділу X Правил довіритель після здійснення остаточних розрахунків з управителем отримує в управителя в обмін на свідоцтво про участь у ФФБ довідку про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування за формою, встановленою управителем.

Відповідно до пункту 1, 2 розділу XII Правил у разі невиконання довірителем своїх зобов`язань за договором про участь у ФФБ управитель має право відкріпити від довірителя закріплений за ним об`єкт інвестування При відкріпленні від довірителя об`єкта інвестування управитель також відкріплює від довірителя всі закріплені за ним вимірні одиниці цього об`єкта інвестування.

Управитель відкріплює від довірителя закріплений за ним об`єкт інвестування в таких випадках: відмова довірителя від участі у ФФБ; порушення довірителем графіка внесення коштів до ФФБ, зазначеного у свідоцтві про участь у ФФБ; порушення довірителем інших умов договору про участь у ФФБ.

При цьому, під відкріпленням об`єкта інвестування від довірителя розуміється припинення правовідносин, встановлених між управителем ФФБ та довірителем стосовно закріпленого за довірителем об`єкта інвестування, в результаті чого довіритель втрачає право вимоги на цей об`єкт інвестування з поверненням йому внесених коштів у порядку, встановленому цим Законом.

Так, як вбачається із матеріалів справи у Свідоцтво №02362 від 26.06.2008, зазначено суму внесків 118 245,75 грн. та графік внесення Довірителем коштів до ФББ - 26.06.2008 -22,3 кв.м.; 13.12.2008 - 16,72 кв.м.; 13.06.2009 - 16,73 кв.м. Відповідно до квитанції № 665 від 26.06.2008 р., позивачем ОСОБА_1 було сплачено 118 245,75 грн. Разом із тим, суду не було надано доказів, що 13.12.2008 та 13.06.2009 року ОСОБА_1 були внесено кошти згідно умов договору. Позивач не заперечував, що ним не повністю оплачено Договір про у участь у ФФБ. Зокрема, кошти які ОСОБА_1 мав сплатити ще 13.12.2008 року не були ним сплачені і станом на час подання позовної заяви у жовтні 2017 року.

Крім цього, сторонами не заперечувалася та обставина, що ОСОБА_1 16.03.2009 року подав заяву про повернення внесених коштів і розірвання договору №2-1 від 13.06.2008 року про участь у Фонді фінансування будівництва.

Твердження позивача про те, що він продовжує бути інвестором будівництва в АДРЕСА_1 , не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.

Так, майно, а саме незавершений будівництвом 48-ми квартирний житловий будинок (12% готовності), що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , на час проведення торгів належало ТОВ «Імідж Закарпаття».

У зв`язку із наведеним, оскільки позивачем не було повністю проінвестовано об`єкт за договором про участь у Фонді фінансування будівництва, позивачем не надано доказів того, що він на час проведення електронний торгів мав право вимоги на об`єкт інвестування (що такий об`єкт продовжував бути за ним закріплений), відсутні підстави для висновку про наявність у позивача майнових прав на об`єкт інвестування у незавершеному будівництвом багатоквартирному житловому будинку, який на час проведення торгів належало ТОВ «Імідж Закарпаття».

Отже, позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, а тому він є неналежним позивачем у цій справі. Це є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19, пункт 7.17), від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19, пункт 8.9)).

Враховуючи наведене, оскільки позивачем не доведено, що в результаті проведення оскаржуваних електронних торгів були порушенні його права і законні інтереси, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, із вказаних вище мотивів.

Крім цього, за іпотечним договором № 2487, ВКО 221654-221657, об`єктом іпотеки є майнове право та право оренди земельної ділянки. На електронних торгах, які відбулися 26.04.2016 р.- 29.04.2016 року, було реалізовано нерухоме майно (яке не перебувало в іпотеці), а не право оренди на земельну ділянку.

Відповідно до положень ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин

Враховуючи наведене, рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2018 року по справі №308/9825/17 слід переглянути за нововиявленими обставинами та змінити рішення в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог, виклавши його в редакції цього рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.263 - 265,268,273,279,280-282,284,288,289,356,369, 423-429 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області по справі 308/9825/17 за нововиявленими обставинами, - задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 вересня 2018 року по справі №308/9825/17 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Демтрейд», ОСОБА_2 , Ужгородської міської ради про визнання недійсним результатів електронних торгів з реалізації майна боржника, визнання недійсним договору майнової поруки, скасування реєстрації речового права та визнання незаконними дій, змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог, виклавши його в редакції цього рішення.

Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Петефі, 14.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Демтрейд», код ЄДРПОУ 40306794, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Перемоги, 32а.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідач: Ужгородська міська рада, ЄДРПОУ 33868924, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3.

Повне рішення суду складено - 30.05.2022 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило