Постанова

від 25.05.2022 по справі 5013/458/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 5013/458/11 (912/596/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивач - Кардаш В.С., Іваненко Є.В.,

відповідач-1 - не з`явився,

відповідач-2 - Захарченко І.В.,

третя особа - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" та Приватного підприємства "Онлайн-Буд Кіровоград"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021 (колегія суддів у складі: Мороз В.Ф. - головуючий, Вечірко І.О., Чередко А.Є.)

та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2021 (суддя Глушков М.С.)

у справі №5013/458/11(912/596/21)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Кардаша В.С.

до 1) Приватного підприємства "Онлайн-Буд Кіровоград"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-МК"

про витребування майна,

в межах справи №5013/458/11

про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон"

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

1. У лютому 2021 року у межах справи про банкрутство №5013/458/11 арбітражний керуючий Кардаш В.С. звернувся в інтересах Закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон" (далі - ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон") з позовом до Приватного підприємства "Онлайн-Буд Кіровоград" (далі - ПП "Онлайн-Буд Кіровоград"), Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" (далі - ТОВ "АБ-ЮГ") за третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-МК" (далі - ТОВ "Партнер-МК") про:

- витребування з чужого незаконного володіння ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" 13/100 частки асфальтозмішувальної установки ДС-158, інв. №108/321 та повернення його у власність ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон";

- витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "АБ-ЮГ" 87/100 частки асфальтозмішувальної установки ДС-158, інв. №108/321 та повернення його у власність ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон".

2. В обґрунтування позовних вимог арбітражний керуючий зазначив, що ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" є законним власником асфальтозмішувальної установки ДС-158, інв. №108/321, яка незаконно перебуває у володінні відповідачів.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2021 у задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачами не доведено знищення спірного майна або наявності іншої асфальтозмішувальної установки ДС-158, інв. №108/321, ніж та, що належала ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон", проте, звертаючись до суду з позовом про витребування з чужого незаконного володіння майна, позивачем неправильно обрано спосіб захисту, оскільки вказане спірне майно не зареєстроване за відповідачами, відтак у позові слід відмовити.

5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2021 скасовано. Постановлено нове рішення, яким позов задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" та ТОВ "АБ-ЮГ" асфальтозмішувальну установку ДС-158, інв. №108/321 на користь ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон". Здійснено розподіл судового збору.

6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що судове рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння є належним способом захисту порушених прав власника у цій ситуації, який в достатній мірі забезпечить йому їх ефективний захист, а тому висновки суду першої інстанції в цій частині рішення є помилковими.

7. Суд апеляційної інстанції, встановивши, що: законним, проте наразі "неволодіючим" власником спірного майна є ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон"; вказане майно вибуло з володіння власника не з його волі, а іншим шляхом, на підставі недійсного договору, що виключає можливість правомірного його набуття відповідачами у даній справі; ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" та ТОВ "АБ-ЮГ", у фактичному володінні яких перебуває вказане майно, не є сторонами зазначеного договору, тобто між ними та власником відсутні речово-правові відносини; вказане майно існує на теперішній час в натурі й відповідачами не спростовано належними та допустимими докази фактичної (реальної) його відсутності; дійшов висновку про можливість його витребування від ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" та ТОВ "АБ-ЮГ" на користь ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон".

8. Вирішуючи питання щодо застосування до позовних вимог позовної давності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна давність для звернення з наведеними вимогами до суду наразі не спливла, що виключає можливість застосування наслідків її спливу, передбачених ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

9. У зв`язку з викладеним, апеляційна інстанція дійшла висновку, що наявні підстави вважати, що ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" дотрималося 3-річного загального строку для звернення до суду з відповідними позовними вимогами, а тому клопотання ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" та ТОВ "АБ-ЮГ", викладене у відзиві на позовну заяву, про застосування наслідків спливу позовної давності не підлягає задоволенню.

Стислий виклад вимог касаційних скарг та узагальнені доводи скаржників

10. ТОВ "АБ-ЮГ" та ПП "Онлайн-Буд-Кіровоград" звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять cкасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2021, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

11. Підставами касаційного оскарження судових рішень відповідачі зазначають п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

12. Скаржники звертають увагу на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 236, 261, 267 ЦК України у подібних правовідносинах (у справі про банкрутство спір про витребування частини права на рухоме майно за визнаним судом недійсним договором). Також скаржники посилаються на те, що суди постановили оскаржувані рішення про права та інтереси осіб, що не були залучені до участі у справі.

13. Відповідачі вважають, що суди здійснили розгляд справи без належного з`ясування та визначення суб`єктного складу учасників спірних правовідносин, в тому числі без встановлення обставин та залучення осіб, чиїх прав або обов`язки може стосуватися рішення у цій справі, зокрема, ФОП Осадчий С.О., ТОВ "Торговий дім "Добре Слово", ОСОБА_1., ТОВ "Роад ЛТД", що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України є підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

14. Арбітражний керуючий подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "АБ-ЮГ", в якому просить відхилити касаційну скаргу ТОВ "АБ-ЮГ", а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021 залишити без змін.

15. Відзив обґрунтований тим, що ні з боку ПП "Онлайн-Буд Кіровоград", ні з боку ТОВ "АБ-ЮГ" жодної заяви до суду про залучення ФОП Осадчого С.О. не подавалися та судом не розглядалися. Стосовно незалучення до участі у справі ОСОБА_1., ТОВ "Роад ЛТД" у судовому засіданні не знайдено підтвердження того факту, що зазначені особи, які є суборендаторами земельної ділянки на якій знаходиться ДС-158 придбали у будь-яких осіб аналогічний за технічними характеристиками ДС-158 (на що лише наголошувалось, але не підтверджувалось відповідачами по справі), тому результати розгляду справи не зачіпають інтересів зазначених осіб.

16. Також ліквідатор зауважує на тому, що ним доводився той факт, що попри ухвалення судом рішення про визнання недійсним договору купівлі-продажу ДС-158, та враховуючи той факт, що зазначене майно мало статус рухомого майна тривалий час не було відомо про особу, яка безпідставно володіла спірним майном. Сторони недійсного договору відмовлялися надати будь-яку інформацію щодо зазначеної особи, тому тривалий час не було відомо про особу, яка порушує права ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" та володіє спірним майном і відповідно до якої можливо було би заявити позов про захист порушеного права. Зазначена особа була виявлена під час відвідування території, яка раніше знаходилась у користуванні ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" і шляхом звірки даних з технічною документацією та висновками судово-будівельної експертизи (які долучені до матеріалів справи) стало відомо про те, що спірне майно продовжує знаходитись на тій самій земельній ділянці. Крім того, шляхом перевірки відомостей у Державному реєстрі прав власності на об`єкти нерухомого майна у 22 лютому 2018 році арбітражним керуючим виявлений факт реєстрації ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" права власності на спірне майно ДС-158 у вигляді об`єкта вже нерухомого майна.

16. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

17. Постановою від 20.04.2011 господарський суд визнав ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру щодо банкрута на дванадцять місяців.

18. ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" є забезпеченим кредитором боржника, його вимоги в розмірі 5357234,75 грн включені до реєстру вимог кредиторів у першу чергу задоволення.

19. Підставою для визнання таких вимог стало невиконання банкрутом грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору від 04.12.2007.

20. На забезпечення виконання зазначених грошових зобов`язань 04.12.2007 між ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" (іпотекодержатель) та ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 107і/1207, відповідно до якого іпотекодавець передає в заставу іпотекодержателю комплекс будівель, розташований за адресою: м. Кіровоград, вул. Терешкової Валентини, 213-A (далі - комплекс будівель) заставною вартістю 3440000 грн.

21. Відповідно до договору застави основних засобів № 10903/1207 від 04.12.2007, укладеного між тими ж сторонами, ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" передав в заставу ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" асфальтозмішувальну установку ДС-158 за узгодженою вартістю 210000,00 грн.

22. 09.06.2011 між ліквідатором банкрута Набок А.Д. (замовник) та ПП "Експертне агентство" (виконавець) укладено договір на проведення робіт по підготовці до продажу та продаж на аукціоні майна, в т.ч. змішувача ДС-158 початковою вартістю 60000 грн, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 213.

23. Укладенню договору передував лист ліквідатора з проханням реалізувати на аукціоні майно, в т.ч. і змішувач ДС-158, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. В. Терешкової, 213-А.

24. Службовим листом від 06.07.2011 виконавець повідомив замовника про те, що аукціон 09.06.2011 не відбувся в зв`язку з відсутністю покупців.

25. Листом від 07.07.2011 ліквідатор просив реалізувати на аукціоні повторно зі знижкою на 30% майно, в т.ч. і змішувач ДС-158, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Терешкової, 213-А.

26. 07.07.2011 між ліквідатором банкрута Набок А.Д. (замовник) та ПП "Експертне агентство" (виконавець) укладено договір на проведення робіт по підготовці до продажу та продаж на аукціоні майна, в т.ч. змішувача ДС-158 зі знижкою на 30%.

27. В Кіровоградській обласній щотижневій рекламно-інформаційній газеті "Лідер" №42 від 08.07.2011 ПП "Експертне агентство" здійснило оголошення про проведення 25.07.2011 повторно зі знижкою на 30% аукціону з продажу майна банкрута ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон", в т.ч. змішувача ДС-158 початковою вартістю продажу 42000 грн, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 213.

28. Результати аукціону 25.07.2011 по продажу майна банкрута - лот N1. Змішувач ДС-158, 1976 року випуску, інвентарний номер 108/321, який знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. В. Терешкової, 213, оформлені протоколом N1, в якому зазначено переможця аукціону ФОП Осадчого С.О. та ціну продажу - 55440 грн.

29. За результатом аукціону з продажу майна банкрута, 25.07.2011 між ліквідатором ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" Набоком А.Д. та ФОП Осадчим С.О. було укладено в довільній формі договір купівлі-продажу змішувача ДС-158, інв. №108/321, згідно з протоколом №1 аукціону від 25.07.2011 за ціною продажу 55440,00 грн.

30. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 03.06.2015 у справі №5013/458/11 визнано недійсним договір від 25.07.2011, укладений між ЗАТ "Кіровоградасфальтобетон" в особі ліквідатора Набока А.Д. та ФОП Осадчим С.О. купівлі-продажу змішувача ДС-158, рік випуску 1976, інв. №108/321, з моменту його укладання.

31. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що враховуючи ідентифікацію даного майна за інвентарним номером 108/321 та маркуванням - ДС-158, суд дійшов висновку про те, що майно за назвою асфальтозмішувальна установка, змішувач, смеситель є одним і тим же майном, що продано згідно зі спірним договором від 25.07.2011.

32. З метою повернення зазначеного майна, 27.08.2015 арбітражним керуючим Белашовим К.В. на адресу ФОП Осадчого С.О. направлений лист, яким він просив повернути змішувач ДС-158 законному власнику.

33. На даний лист ФОП Осадчий С.О. надав відповідь (без дати) про те, що у жовтні 2012 він продав його ТОВ "Партнер-МК" (ідентифікаційний код 36952086), який останній продав у квітні 2013 невідомій особі і місцезнаходження цього майна йому невідомо.

34. 11.09.2015 ліквідатором Белашовим К.В. на адресу ТОВ "Партнер-МК" був надісланий лист, у якому просив повідомити інформацію щодо наявності у ТОВ "Партнер-МК" змішувача ДС-158 та якщо ні, - то повідомити кому він відчужений. Відповідь на даний лист до ліквідатора не надходила.

35. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №114919596 від 22.02.2018 за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вулиця Терешкової Валентини, будинок 213г, знаходиться VIII-ДС-158, власником якого є відповідачі - ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" у розмірі 13/100 частки та ТОВ "АБ-ЮГ" у розмірі 87/100 частки (яка була внесена ПП "Онлайн-Буд Кіровоград" до статутного капіталу ТОВ "АБ-ЮГ").

36. 19.05.2020 арбітражним керуючим Кардаш В.С. було здійснено візуальний огляд території (м. Кропивницький, вул. Слободянюка Руслана, 213г (колишня вулиця Терешкової Валентини), в результаті якого виявлено наявність на території асфальтозмішувальної установки ДС-158.

37. В свою чергу, відповідачі вказані обставини заперечили зазначивши, що вказане спірне майно знищене та не перебуває у власності чи володінні останніх.

38. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №250135063 від 26.03.2021 за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Терешкової Валентини, 213г, не знаходиться спірне майно, а саме асфальтозмішувальна установка ДС-158 VIII.

39. Матеріали справи містять протокол огляду місця події від 30.06.2021, відповідно до якого представника поліції та ліквідатора не було допущено на територію, яка підлягала огляду за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Терешкової Валентини, 213а/г, та який було складено в рамках кримінального провадження №12020125020002613, розпочатого за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

40. Додатком до вказаного протоколу є фотографічні знімки, відповідно до яких на обстежуваній території знаходяться об`єкти: котельня літ. "Н", асфальтозмішувальні установки ДС-158 VIII та IX-ДС "Тельтомат", про знищення яких стверджували відповідачі у цій справі, що об`єктивно ставить під сумнів достовірність відомостей, які відображені в акті зносу від 23.05.2018.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

41. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог щодо витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України.

42. Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

43. Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

44. Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

45. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

46. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

47. Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

48. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, необхідно виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

49. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №923/364/19 та від 16.06.2020 у справі №904/1221/19.

50. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

51. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

52. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

53. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

54. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

55. Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі ст. 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч. 3 ст. 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини 1-3 ст. 388 ЦК України).

56. Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

57. Власник з дотриманням вимог ст.ст. 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16.

58. Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє доводи касаційних скарг про те, що суди здійснили розгляд справи без належного з`ясування та визначення суб`єктного складу учасників спірних правовідносин, зокрема без залучення попередніх власників майна. Більше того, таких заяв про залучення відповідних осіб не подавалося учасниками справи під час розгляду справи у суді першої чи апеляційної інстанцій відповідно до ст. 50 ГПК України.

59. З огляду на вищевикладене, Верховний Суд також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивачем обрано належний спосіб захисту.

60. Слід зауважити, що доводи касаційних скарг відповідачів по суті зводяться до заперечень скаржниками початку перебігу строку позовної давності, а саме - скаржники вважають, що такий починає свій перебіг з 25.07.2011, тобто з дня укладення договору про відчуження майна та закінчився 25.07.2014. У цьому зв`язку скаржники вважають, шо постанова апеляційної інстанції не відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 13.07.2021 у справі №902/1255/15.

61. Отже, предметом касаційного перегляду у цій справі постало питання застосування строків позовної давності до вимог про витребування майна в межах провадження про банкрутство юридичної особи.

62. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

63. До позовних вимог про визнання недійсними договорів та витребування майна на підставі ст.ст. 203, 215, 387, 388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки. Така правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.10.2018 у справі №362/44/17, від 07.11.2018 у справі №372/1036/15-ц, від 20.11.2018 у справі №907/50/16, від 05.12.2018 у справі №522/2201/15-ц та відображена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №911/926/17, від 23.01.2019 у справі №916/2130/15, від 23.01.2019 у справі №910/2868/16.

64. Верховний Суд звертає увагу також на правові позиції, викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09, предметом судового розгляду в якій була вимога ліквідатора фізичної особи - підприємця про витребування з володіння фізичної особи громадянина та визнання права власності на майно банкрута, з підстав визнання судом недійсними результатів аукціону, на якому був здійснений продаж майна банкрута, та договору купівлі-продажу майна, укладеного між арбітражним керуючим і переможцем за результатами проведеного аукціону.

65. У постанові від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09 судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшла висновків, що для суб`єкта підприємницької діяльності, як сторони правочину (договору), днем початку перебігу позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Така ж правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 910/2966/18, від 21.07.2021 у справі №910/8137/19(910/13186/20), а також у постанові від 13.07.2021 у справі №902/1255/15, на яку в тому числі посилаються скаржники у касаційних скаргах.

66. У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.03.2020 у справі №10/5026/995/2012 сформовано висновок про те, що у разі пред`явлення позову у межах справи про банкрутство як особою, право якої порушене (боржником), так і в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою (арбітражним керуючим) перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила; оскільки в протилежному випадку має місце безпідставне наділення арбітражного керуючого як особи, що у справі про банкрутство діє від імені боржника, особливим статусом з наданням тим самим боржнику як носію права у спорі не передбаченої нормами закону переваги перед іншими учасниками цього спору у захисті своїх прав та інтересів, зокрема, обмежує протилежну сторону спору у захисті своїх прав та інтересів щодо предмета спору, і, відповідно, ставить її у нерівне становище перед суб`єктом звернення - боржником/арбітражним керуючим.

67. Враховуючи, що ані Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ані чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником), Верховний Суд акцентував, що при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство, так і дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні положення стосовно позовної давності. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у справі №910/8137/19(910/13186/20), від 30.04.2020 у справі №5023/5847/11.

68. Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права (постанова Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі №5011-32/13806-2012).

69. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

70. Колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 у справі №914/3224/16, в якій наведено висновок, що відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.

71. Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.

72. Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

73. Отже, враховуючи наведені правові позиції та встановлені судами попередніх інстанцій обставини, Верховний Суд погоджується із доводами скаржників у касаційних скаргах про те, що початок перебігу строку позовної давності, у цьому випадку, належить обчислювати саме з 25.07.2011, тобто від дня вибуття спірного майна з володіння власника - боржника за результатами проведеного аукціону, і такий строк закінчився 25.07.2014.

74. У зв`язку з викладеним, Верховний Суд вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про те, що позовна давність ліквідатором боржника не була пропущена, оскільки ліквідатор боржника розшукував майно протягом тривалого часу, починаючи з 2015 року (в якому було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.07.2011, а саме ухвалою суду від 03.06.2015), оскільки вже на цей час позовна давність була пропущена і про поважність причин пропуску позовної давності позивачем не заявлялося.

75. Водночас, Верховний Суд не бере до уваги доводи касаційних скарг про відсутність висновку Верховного Суду щодо початку перебігу позовної давності та застосування ст.ст. 236, 261, 267 ЦК України у подібних правовідносинах, оскільки така правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.04.2019 у справі №Б-19/207-09, про що також було зазначено вище, а також у постанові від 13.07.2021 у справі №902/1255/15, на яку в тому числі посилаються скаржники у касаційних скаргах.

76. Наведена позиція Верховного Суду помилково не було застосована судом апеляційної інстанції під час вирішення спору.

77. У зв`язку з викладеним, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні у мотивувальній частині, з викладенням його у редакції цієї постанови, а саме, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з пропуском позивачем позовної давності, а не у зв`язку з тим, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту. Рішення суду першої інстанції в іншій частині підлягає залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

78. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд (п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України).

79. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (ч. 1 ст. 311 ГПК України).

80. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 3 ст. 311 ГПК України).

81. Ураховуючи наведені вище висновки щодо застосування норм матеріального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги відповідачів слід задовольнити частково: постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021 скасувати; рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2021 змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.

Судові витрати

82. У зв`язку з тим, що Верховний Суд частково задовольняє касаційну скаргу, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційних скарг, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" та Приватного підприємства "Онлайн-Буд Кіровоград" задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2021 у справі №5013/458/11(912/596/21) скасувати.

3. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2021 у справі №5013/458/11(912/596/21) змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.07.2021 залишити без змін.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон" (ідентифікаційний код 20633285, 27632, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Івано-Благодатне, вул. Паркова, 7) на користь Приватного підприємства "Онлайн-Буд Кіровоград" (ідентифікаційний код 35652671, 25014, м. Кропивницький, вул. Валентини Терешкової, 213а) 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок грн 00 коп.) судового збору за подання касаційної скарги.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Кіровоградасфальтобетон" (ідентифікаційний код 20633285, 27632, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Івано-Благодатне, вул. Паркова, 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АБ-ЮГ" (ідентифікаційний код 41454552, 25014, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, Кіровський район, вул. Ярослава Мудрого, будинок 213А) 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок грн 00 коп.) судового збору за подання касаційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков