Рішення

від 20.02.2022 по справі 160/23649/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2022 року Справа № 160/23649/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Мрія» про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось з адміністративним позовом Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, Українська ТГ, село Мар`янка, вулиця Гагаріна, будинок 31 Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" (код ЄДРГЮУ - 30912404), до повного усунення порушень.

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, Українська ТГ, село Мар`янка. вулиця Гагаріна, будинок 31 Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" (код ЄДРПОУ - 30912404), до повного усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 13.09.2021 по 15.09.2021 проведено позапланову перевірку Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія» за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, Українська ТГ, село Мар`янка. вулиця Гагаріна, будинок 31. Актом перевірки об`єктів СВК "Мрія" щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 15.09.2021 №192 встановлені порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Національний стандарт України «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки», затверджений наказом ДП «УкрНДНЦ» від 24.06.2019 р. № 174 (далі - ДСТУ EN ISO 7010:2019), Державних будівельних норм України «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013 р. № 133 (далі - ДБН В.2.5- 74:2013), «Правила улаштування електроустановок». Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1- 1.32-01), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98. зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» (європейський стандарт ІЕС 62305-2010), затверджений наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України №640 від 28 травня 2012 року (далі - ДСТУ EN 62305:2012), Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 р. № 158. Подальша експлуатація об`єктів СВК «Мрія» із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, в зв`язку із чим позивач звертається до суду із даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, яка отримана останнім 29.01.2022р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву або будь-яких пояснень з приводу заявлених позовних вимог не надав.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

На підставі ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 13.09.2021 по 15.09.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" (далі - СВК "Мрія") за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, Українська ТГ, село Мар`янка, вулиця Гагаріна, будинок 31.

Актом перевірки об`єктів СВК "Мрія" щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 15.09.2021 №192 (далі - Акт) встановлені порушення Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Національний стандарт України «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки», затверджений наказом ДП «УкрНДНЦ» від 24.06.2019 р. № 174 (далі - ДСТУ EN ISO 7010:2019), Державних будівельних норм України «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування» затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 08.04.2013 р. № 133 (далі - ДБН В.2.5- 74:2013), «Правила улаштування електроустановок». Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1- 1.32-01), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23.02.2018 за № 225/31677 (далі - Наказ МВС №25), Наказу МНС України від 23.02.2006 № 98. зареєстрованого у Мін`юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист» (європейський стандарт ІЕС 62305-2010), затверджений наказом Міністерства Економічного розвитку і торгівлі України №640 від 28 травня 2012 року (далі - ДСТУ EN 62305:2012), Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 р. № 158, а саме:

Адміністративна будівля:

- Розділ II п.2. ППБУ - Не визначені обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначені відповідальні за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.;

- Розділ II п.3. ППБУ - На об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо)не встановлений протипожежний режим

- Розділ II п.4. ППБУ - Для кожного приміщення об`єкта не розроблені та не затверджені керівником об`єкта або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки.

- Розділ II п.8. ППБУ - Не забезпечено приміщення відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ EN ISO 7010:2019 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Зареєстровані знаки безпеки».

- Розділ II п.15. ППБУ - Усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці не проходять інструктажі 3 питань пожежної безпеки (далі протипожежні інструктажі).

- п. 8 ч.І ст. 20 КЦЗУ, ст. 40 КЦЗУ - Керівник, посадова особа не пройшла навчання з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки

- розділ IV, глава 1, п.1.21 ППБУ - Будівля не обладнана блискавкозахистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист».

- розділ V глава 1 п.1.2 ППБУ, ДБН В.2.5- 56:2014 -Приміщення не обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014«Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації.

- розділ IV, глава 1,п.1.20. ППБУ- Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

- розділ V, глава 2, пункт 2.1. ППБУ -Будівля не забезпечена необхідним запас води для пожежогасіння, кількість якої повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі»

- розділ V, глава 3, пункт 3.6. ППБУ -Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

- розділ 3, глава 2, пункт 2.5.ППБУ - Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

- Наказ МНС України від 23.02.2006 №98 Не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта

Зерносклад, зернотік:

- розділ V глава 1 п.1.2 ППБУ, ДБН В.2.5- 56:2014 Приміщення зерноскладу не обладнані системоюпротипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014«Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації

- розділ IV, глава 1,п.1.20. ППБУ - Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

- розділ IV, глава 1, п.1.21 ППБУ - Будівля зерноскладу не обладнана блискавкозахистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист»

- розділ V, глава 2, пункт 2.1. ППБУ - Будівля зерноскладу та територія зернотоку не забезпечена необхідним запас води для пожежогасіння, кількість якої повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі»

- розділ III, глава 2, п. 2.9. ППБУ - Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

- розділ 3, глава 2, пункт 2.5. ППБУ Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

- розділ V, глава 3, пункт 3.6. ППБУ Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

- Розділ V, глава 3,п.3.11. ППБУ Пожежні щити(стенди) не доукомплектовані засобами пожежогасіння а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

- розділ IV, глава 1,п.1.17. ППБУ - Вимикач в приміщенні зерноскладу та електророзетка в приміщенні вісової не встановлені на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

- розділ IV, глава 1, п.1.18. ППБУ Дозволяється експлуатація електросвітильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) в приміщенні зерноскладу

- Наказ МНС України від 23.02.2006 № 98 - Не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта

Майстерня:

розділ V глава 1 п.1.2 ППБУ, ДБН В.2.5- 56:2014 - Приміщення не обладнані системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014«Системи протипожежного захисту», а саме: системою пожежної сигналізації

- розділ IV, глава 1, п.1.20. ППБУНе проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

- розділ V, глава 2, пункт 2.1. ППБУ - Будівля не забезпечена необхідним запас води для пожежогасіння, кількість якої повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5- 74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі»

- розділ III, глава 2, п. 2.9. ППБУ - Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОГІ 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

- Розділ V, глава 3,п.3.11. ППБУ - Пожежні щити (стенди) не доукомплектовані засобами пожежогасіння а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

- розділ V, глава 3, пункт 3.6. ППБУ Територія підприємства, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки не забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

- розділ IV, глава 1,п. 1.6. ППБУ З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в токарному цеху не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів

- розділ IV, глава 1, п.1.17. ППБУ - Вимикач в приміщенні токарного цеху не встановлений на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

- Наказ МНС України від 23.02.2006 №98 - Не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта

Склад ПММ:

- розділ IV, глава 1, п.1.20. ППБУ - Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. Мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

- розділ IV, глава 1, п.1.21 ППБУ - Відсутній захист споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ EN 62305:2012 «Блискавкозахист»

- розділ V, глава 2, пункт 2.1. ППБУ - Склад не забезпечено необхідним запасом води для пожежогасіння, кількість якої повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5- 74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі»

- розділ III, глава 2, п. 2.9. ППБУ - Для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

- розділ V, глава 3, пункт 3.6. ППБУ - Територія складу ПММ не забезпечені первинними засобами пожежогасіння, а саме вогнегасниками у повному обсязі.

- розділ V, глава 3, пункт 3.17. ППБУ - Технічне обслуговування наявних не здійснюватись згідно з вимогами Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за №225/31677.

- Наказ МНС України від 23.02.2006 №98 - Не проведено ідентифікацію потенційно небезпечного об`єкта

Так позивач зазначає, що відсутність інструкції, яка визначає дії працівників у разі виявлення пожежі, а також щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, може призвести до загибелі та травмування людей в наслідок незнання порядку дій в разі виникнення пожежі.

Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.

При не проведені інструктажу з питань пожежної безпеки може призвести до незнання користування первинними засобами пожежогасіння та первинних дій при виникненні пожежі.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм (національних стандартів) призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі но будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

Не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Бразі монтажу електророзеток та вимикачів на горючу основу без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01м. призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу, що може привести до займання та виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу світильників та їх не відповідність, тобто зменшення ступеня захисту світильника, призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

В розумінні статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

За нормами пункту 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 7 статті 7 Закону № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами частини 1, 2 статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 826/14758/17.

При цьому, суд повинен встановити обставини щодо того, які саме порушення були фактично усунуті відповідачем на час прийняття судом рішення та чи не усунуті порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування саме у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача.

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, має враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Зазначена позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.06.2018 р. у справі № 820/5143/17.

Суд зазначає, що правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 р. № 1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 р. за № 252/26697 (далі - Правила).

Згідно п. п. 1.1, 1.2 глави 1 розділу V Правил, усі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах. Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до п. 4 розділу І Правил, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Суд зазначає, що недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення підприємством позивача виявлених порушень. Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі охорони здоров`я.

Аналогічний висновок зроблений Верховим судом у постанові від 28.02.2019 р. по справі 810/2400/18 (провадження № К/9901/67046/18).

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючий орган просить вжити захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: нежитлових приміщень відповідача.

Судом досліджено Акт від 15.09.2021 №192, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної, яким встановлено порушення вимог законодавства, а також надані відповідачем пояснення та документи, що їх підтверджують та встановлено наступне.

З матеріалів справи слідує, що під час проведення позапланової перевірки Кооператива виявлено численні порушення правил пожежної і техногенної безпеки, які зазначені в акті перевірки від 15.09.2021 №192 та які створюють загрозу для життя та здоров`я людей.

Належних доказів усунення виявлених порушень відповідачем не надано.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як передбачено підпунктами 1, 3, 4, 5, 12, 13, 19, 21, 22, 23 пункту 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенно пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Таким чином, станом на час розгляду справи фактично відповідачем залишилося неусунутим вищезазначені порушення.

Суд погоджується з доводами позивача відносно того, що наявність означених порушень вимог пожежної та техногенної безпеки створює реальну загрозу життю та/або здоров`ю.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі людей, з огляду на наступне.

При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Пунктом 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до п.24 вище зазначеної статті надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Отже, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Станом на час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного усунення виявлених порушень у сфері пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в акті позапланової перевірки від 15.09.2021 №192.

Суд погоджується з позицією позивача, що подальша експлуатація об`єкта, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, Українська ТГ, село Мар`янка, вулиця Гагаріна, будинок 31 СВК «Мрія», із виявленими порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та перебувають на об`єкті в якості відвідувачів.

Захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Наявність реальної загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо створення наявним порушенням реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, суд виходить з того, що виявлені перевіркою 28 порушень техногенної та пожежної безпеки є реальною загрозою для життя та здоров`я людей, в тому числі малолітніх та неповнолітніх дітей, є не усунутими на момент розгляду справи судом, що підтверджено матеріалами справи.

Пожежа це неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (стаття 2 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Неможливість своєчасного та належного оповіщення про пожежу, пожежогасіння, евакуації та надання допомоги людям створюють реальну загрозу їх життю та здоров`ю.

Застосована правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2018р. у справі №826/4267/16.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, Українська ТГ, село Мар`янка, вулиця Гагаріна, будинок 31 СВК «Мрія», до повного усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки, спрямоване на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на цьому об`єкті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей, в тому числі малолітніх дітей є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, до повного усунення порушень, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно з ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Станом на час розгляду справи позивачем не надано доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду, яке ухвалене у цій справі, або роблять його виконання неможливим.

Разом з цим, такий спосіб вжиття заходів реагування, як повне або часткове зупинення роботи (експлуатації) об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг за рішенням суду чітко передбачений приписами ст.70 Кодексу цивільного захисту України та ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, водночас законодавець не надає суб`єкту владних повноважень права заявляти такі позовні вимоги, як зобов`язання відповідача зупинити експлуатацію вищезазначеного об`єкту, при цьому вимагаючи від суб`єкта владних повноважень діяти відповідно до статті 19 Конституції України лише у порядку і спосіб, що передбачені законом.

Таким чином, клопотання позивача щодо встановлення у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, Українська ТГ, село Мар`янка, вулиця Гагаріна, будинок 31 СВК «Мрія», задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 КАС України витрати на сплату судового збору покладаються на позивача та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" про застосування заходів реагування задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, Українська ТГ, село Мар`янка, вулиця Гагаріна, будинок 31 Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Мрія" (код ЄДРГЮУ - 30912404), до повного усунення порушень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова