Рішення

від 31.05.2022 по справі 707/3135/21

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/3135/21

2/707/218/22

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2022 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Миколаєнко Т.А.,

за участі: секретаря судового засідання Хандусь І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєва Максима Юрійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХСЕРВІС МОШНИ»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; про скасування реєстрації права власності,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєва М.Ю. та ТОВ «АГРОТЕХСЕРВІС МОШНИ»; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області; у якій просить суд:

- поновити строк позовної давності;

- скасувати реєстрацію права власності, із скасуванням розділу, за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,51 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, державний акт серія ЯИ № 612733 від 06 лютого 2012 року, кадастровий номер 7124985000:02:003:0127, номер запису про право власності 10713646, скасувавши одночасно похідне речове право, а саме право оренди ТОВ «АГРОТЕХСЕРВІС МОШНИ», зареєстроване на підставі договору оренди № б/н від 01 липня 2015 року, номер запису про інше речове право 10713898;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17 грудня 2011 року позивач у справі ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку площею 1,81 га, що складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1,67га та земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,14 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, що належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 082025, виданого згідно розпорядження голови Черкаської райдержадміністрації № 464 від 24 грудня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 26 грудня 2003 року за № 138, кадастровий номер земельної ділянки № 1: 7124985000:02:003:0127, кадастровий номер земельної ділянки № 2: 7124985000:01:003:0375. Дані обставини стверджуються Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17 грудня 2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Вороною О.О., зареєстрованим в реєстрі за № 1796. Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 29114296 від 17 грудня 2011 року підтверджується дата та час реєстрації права власності позивача на зазначену земельну ділянку, а саме: 17 грудня 2011 року, 12 година 26 хвилин. На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1796 від 17 грудня 2011 року позивачу видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 370867 від 24 серпня 2012 року, відповідно до якого вона є власником земельної ділянки площею 1,6701 га, кадастровий номер 7124985000:02:003:0127, розташованої на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту. 16 листопада 2021 року, маючи намір продати дану земельну ділянку, позивач звернулася за консультацією до адвокатського об`єднання «Вовк та партнери», адвокатами якого їй повідомлено, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 07 серпня 2015 року відповідачем у справі приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєвим М.Ю. за таким самим кадастровим номером 7124985000:02:003:0127 зареєстровано право власності на земельну ділянку за відповідачем у справі ОСОБА_2 , номер запису про право власності 10713646, не зважаючи на те, що право приватної власності позивача на земельну ділянку з кадастровим номером 7124985000:02:003:0127 було зареєстровано раніше. Так, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 612733 від 06 лютого 2012 року, який виданий ОСОБА_2 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-2668 від 25 вересня 2009 року, остання є власником земельної ділянки площею 1,51га з кадастровим номером 7124985000:02:003:0127, розташованої на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту. Таким чином, наявні дві земельні ділянки, різної площі та конфігурації, у різних місцях розташування, однак з одним кадастровим номером. За твердженням позивача, публічна кадастрова карта, що розміщена за вебадресою: https://map.land.gov.ua/, за кадастровим номером земельної ділянки 7124985000:02:003:0127 містить відомості про конфігурацію, площу 1,6701 га та місце розташування, що відповідають належній саме їй земельній ділянці. Також, позивач звертає увагу суду на той факт, що 18 листопада 2021 року вона звернулася із заявою до Держгеокадастру з проханням надати роз`яснення щодо наявності одного кадастрового номера на дві різні земельні ділянки. У відповідь на дану заяву 01 грудня 2021 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надіслало лист за № 31-23-0.221-470/335-21, з якого вбачається, що приватним нотаріусом Алексєєвим М.Ю., не зважаючи на наявність у відомостях Державного земельного кадастру інформації про право власності за ОСОБА_1 , що підтверджене Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯК № 370867 від 24 серпня 2012 року, 07 серпня 2015 року зареєстровані речові права на нерухоме майно за ОСОБА_2 за № 10713646. Крім того, позивач зауважує, що 18 листопада 2021 року о 10 годині 33 хвилини вона подала заяву про державну реєстрацію прав на земельну ділянку за кадастровим номером 7124985000:02:003:0127 до державного реєстратора Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради, однак рішенням № 61817763 від 24 листопада 2021 року їй відмовлено у державній реєстрації права власності на дану земельну ділянку, так як відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку вже зареєстровано за іншою особою.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 10 січня 2022 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15 лютого 2022 року; запропоновано відповідачам протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також роз`яснено їм право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву; встановлено третій особі п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень; витребувано у приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєва М.Ю. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 234858800 від 07 серпня 2015 року, ухваленого об 11:16:37, та документи, що стали підставою для його прийняття /а.с. 33-35/.

07 лютого 2022 року відповідач у справі приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєв М.Ю. подав до суду лист, у якому повідомив, що витребувані судом документи мають зберігатися в Управлінні з питань державної реєстрації Черкаської міської ради. Водночас, просив розгляд справи провести без його участі, а у вирішенні спору поклався на розсуд суду /а.с. 47/.

Клопотань про витребування відповідних доказів від Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради сторонами заявлено не було.

09 лютого 2022 року від третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, у межах строку, встановленого судом, надійшли письмові пояснення, разом з доказами направлення їхніх копій іншим учасникам справи, які долучені до матеріалівсправи. У даних письмових поясненнях зазначено, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1796 від 17 грудня 2011 року ОСОБА_1 видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯК № 370867 від 24 серпня 2012 року. Земельна ділянка з кадастровим номером 7124985000:0:006:0127 була внесена 24 серпня 2012 року до Державного земельного кадастру в електронній формі. Однак, приватним нотаріусом Алексєєвим М.Ю., не зважаючи на наявність у відомостях Державного земельного кадастру інформації про право власності за ОСОБА_1 , яке підтверджене Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯК № 370867 від 24 серпня 2012 року, 07 серпня 2015 року зареєстровані речові права на нерухоме майно за ОСОБА_2 за № 10713646 /а.с. 48-49/.

15 лютого 2022 року справу було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої у справі судді Миколаєнко Т.А. на лікарняному.

Чергове підготовче судове засідання призначено на 25 березня 2022 року.

25 березня 2022 року у зв`язку з неявкою учасників справи, враховуючи військову агресію Російської Федерації проти України та введення 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану на території України строком на 30 діб, який Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, проведення розгляду справи відкладено до 29 квітня 2022 року.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2022 року закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 01 червня 2022 року, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі /а.с. 77-79/.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

Представник позивача адвокат Євтушенко М.П. у адресованій суду заяві заявлені позовні вимоги підтримав, а розгляд справи просив провести без участі сторони позивача.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Горобець С.О. також звернувся до суду з письмовим клопотанням про проведення судового засідання без участі відповідача та її представника, у якому у вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Відповідач приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєв М.Ю. скерував на адресу суду лист, у якому просив розгляд справи провести без його участі, у вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Представник третьоїособи,яка незаявляє самостійнихвимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Сіроштан О.М. також звернулася до суду з письмовою заявою, у якій просила підготовче судове засідання та подальший судовий розгляд проводи без участі представника даної установи.

Представник відповідача ТОВ «АГРОТЕХСЕРВІС МОШНИ» про причини неявки суд не повідомив. Із заявами, клопотаннями, у тому числі про відкладення розгляду справи, не звертався.

Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідачі не скористалися.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Беручи до уваги думки учасників справи, викладені ними у поданих до суду письмових заявах, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд виходить із таких міркувань.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі розпорядження голови Черкаської райдержадміністрації № 464 від 24 грудня 2003 року ОСОБА_3 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 082025 від 26 грудня 2003 року, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 138.

Вказаний державний акт видано щодо земельної ділянки площею 1,81 га, що складається із земельної ділянки № НОМЕР_1 за кадастровим номером 7124985000:02:003:0127, площею 1,67га, та земельної ділянки № НОМЕР_2 за кадастровимномером 7124985000:01:003:0375, площею 0,14 га /а.с. 21-22/.

Із Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 29114296 від 17 грудня 2011 року вбачається, що 23 серпня 2011 року після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Вороною О.О. заведено спадкову справу за № 143/2011 /а.с. 11-12/.

У подальшому, 17 грудня 2011 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Вороною О.О. позивачу у справі ОСОБА_1 (дружині померлого) видано Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,81 га, яка складається з ділянки № НОМЕР_1 площею 1,67га та ділянки № НОМЕР_2 площею 0,14 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 082025, виданого згідно розпорядження голови Черкаської райдержадміністрації № 464 від 24 грудня 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 26 грудня 2003 року за № 138, кадастровий номер земельної ділянки № 1: 7124985000:02:003:0127, оцінка ділянки становить 24867,20 грн, кадастровий номер земельної ділянки № 2: 7124985000:01:003:0375, оцінка ділянки становить 608,96 грн, загальна нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 25476,16 грн /а.с. 10/.

На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1796 від 17 грудня 2011 року ОСОБА_1 отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 370867 від 24 серпня 2012 року щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7124985000:02:003:0127, площею 1,6701 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту /а.с. 13-14/.

За даними публічної кадастрової карти, розміщеної за вебадресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 земельна ділянка за кадастровим номером 7124985000:02:003:0127 має площу 1,6701 га та цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Крім того, у публічній кадастровій карті відображено конфігурацію та місце розташування даної земельної ділянки /а.с. 20/.

Усі вказані параметри відповідають інформації щодо земельної ділянки, зазначеній у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 370867 від 24 серпня 2012 року, що виданий на ім`я позивача у справі ОСОБА_1 .

Між тим, з Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 612733 від 06 лютого 2012 року, виданого на ім`я відповідача у справі ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-2668 від 25 вересня 2009 року, вбачається, що остання є власником земельної ділянки за кадастровим номером 7124985000:02:003:0127, площею 1,51 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту /а.с. 17-18/.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 284899749 від 16 листопада 2021 року,на підставірішення державногореєстратора реєструречових правна нерухомемайно вособіприватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєва М.Ю. № 23485800 від 07 серпня 2015 року внесено запис № 10713646 від 07 серпня 2015 року про реєстрацію за відповідачем усправі ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124985000:02:003:0127, площею 1,5104 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області; підстава для державної реєстрації Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 612733 від 06 липня 2012 року /а.с. 15-16/.

Згідно з договором оренди землі № б/н від 01 липня 2015 року, укладеним між ОСОБА_2 та ТОВ «АГРОТЕХСЕРВІС МОШНИ», орендарю надано орендодавцем у строкове платне користування земельну ділянку за кадастровим номером 7124985000:02:003:0127, площею 1,51 га, яка знаходиться на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області /а.с. 19/.

З урахуванням наведеного, суд констатує, що наявні дві земельні ділянки, різної площі та конфігурації, у різних місцях розташування, однак з одним кадастровим номером.

18 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до начальника управління Держегеокадастру у Черкаському районі Коверського А.М. із вимогою надати роз`яснення щодо того, земельна ділянка з яким кадастровим номером належить їй на праві власності на підставі Державного акта серії ЯК № 370867, та із чиєї вини вона позбавлена можливості реалізувати своє право на належне їй майно /а.с. 23/.

У відповідь на вказану заяву, начальник відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Коверський А.М. листом № 31-23-0.221-470/335-21 від 01 грудня 2021 року повідомив ОСОБА_1 про те, що приватним нотаріусом Алексєєвим М.Ю., не зважаючи на наявність у відомостях Державного земельного кадастру інформації про право власності за ОСОБА_1 , яке підтверджене Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серія ЯК № 370867 від 24 серпня 2012 року, 07 серпня 2015 року зареєстровані речові права на нерухоме майно за ОСОБА_2 за № 10713646 /а.с. 24/.

Рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 61817763 від 24 листопада 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124985000:02:003:0127, у зв`язку із тим, що право власності на дану земельну ділянку вже зареєстровано за іншою особою, відмінною від заявника /а.с. 25/.

Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 321 Цивільного кодексу України, якими визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом частини 2 статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п.п. а , б , в , г частини 1 статті 81 Земельного кодексуУкраїни громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини.

Частиною першою статті 126 Земельного кодексуУкраїни у редакції, чинній на час отримання позивачем державного акта та до 01 січня 2013 року, було передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій (пункт 1.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року № 43 у редакції, чинній на час видання державного акта позивачу).

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час реєстрації права власності на земельну ділянку відповідачем, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 16 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадянам власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Згідно з частиною 1 статті 154 Земельного кодексу України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження.

У постанові від 25 червня 2019 року в справі № 911/2701/17 (провадження № 12-258гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що частиною п`ятою статті 116 ЗК України унормовано, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Земельні ділянки формуються як об`єкти цивільних прав: власності, постійного користування, оренди відповідно до закону, і припинення прав щодо цих об`єктів також має відбуватись виключно у відповідності до закону.

Положення статті 152 Земельного кодексу України визначають, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням прав володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр»:

державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж;

державна реєстрація земельної ділянки внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

кадастровий номер земельної ділянки індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

Згідно із статтею 15 Закону України «Про державний земельний кадастр» (тут і надалі - у редакції, чинній на момент реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_2 ) до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, згідно із Законом України «Про Державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр має містити відомості, необхідні для регулювання земельних відносин та які мають відповідати фактичним даним. Серед таких відомостей є інформація про власника зареєстрованої земельної ділянки.

Згідно із частинами 1, 10, 11 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзаці третьому цієї частини, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний термін повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки.

Згідно із пунктами «а», «б» та «і» частини першої, частинами другою - четвертою статті 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: кадастровий номер; площа; інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки.

Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.

Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Отже, згідно із положеннями Закону України «Про державний земельний кадастр» кадастровий номер земельної ділянки зберігається протягом усього часу її існування. Зміна власника не змінює кадастрового номеру земельної ділянки.

За змістом статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

З урахуванням наведеного, суд констатує, що кадастровий номер земельної ділянки є унікальним ідентифікатором земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, а присвоєння двом різним земельним ділянкам одного і того ж кадастрового номера не допускається.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у документації на земельну ділянку, яка у подальшому була успадкована відповідачем у справі ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-2668 від 25 вересня 2009 року, було допущено помилку у зазначенні кадастрового номера такої земельної ділянки.

Разом з цим, у діях ОСОБА_2 відсутні будь-які порушення вимог чинного законодавства чи недобросовісність, оскільки вона особисто не знала про зазначену помилку та з 2012 року відкрито і безперешкодно користувалася земельною ділянкою. Зокрема, на підставі договору оренди землі № б/н від 01 липня 2015 року, укладеного з ТОВ «АГРОТЕХСЕРВІС МОШНИ», передала її орендарю у строкове платне користування.

Проте, враховуючи ту обставину, що реєстрація права приватної власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 відбулася після здійснення реєстрації права приватної власності на земельну ділянку за позивачем, допущення помилки в нумерації земельних ділянок не з вини ОСОБА_2 та вільне і відкрите користування нею земельною ділянкою з 2012 року, не можуть слугувати підставою для позбавлення чи обмеження права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон України № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 4 статті 9 зазначеного Закону (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент реєстрації права власності на земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_2 ) державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора, пов`язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Частиною 2 статті 28-1 вказаного Закону передбачено, що орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації прав інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, надає органу державної реєстрації право доступу до перегляду кадастрових карт (планів) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Інформація, одержана від органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вноситься державним реєстратором під час здійснення державної реєстрації прав на відповідний об`єкт до розділу Державного реєстру прав, який містить відомості про нерухоме майно.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Із системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими статтею 3 Закону України № 1952-IV засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою достовірності відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Даний висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 823/378/16 (провадження № 11-374апп18), а також правовим висновкам Верховного Суду України, зазначеним у постановах від 29 вересня 2015 року у справі № 802/37191 та від 15 листопада 2016 року у справі № 825/1287/15-а.

Як убачається з матеріалів справи, державний реєстраторреєстру речовихправ нанерухоме майнов особіприватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєва М.Ю. не перевірив наявну суперечність між зареєстрованим правом власності на спірне нерухоме майно за позивачем у справі ОСОБА_1 та залишив поза увагою дані публічної кадастрової карти, що перебуває у відкритому доступі з 01 січня 2013 року, відповідно до яких земельна ділянка за кадастровим номером 7124985000:02:003:0127 має іншу площу та конфігурацію, ніж відображено у Державному акті на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 612733 від 06 лютого 2012 року, виданому на ім`я відповідача у справі ОСОБА_2 .

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєвим М.Ю. при прийнятті рішення про державну реєстрацію за відповідачем ОСОБА_2 права власності на спірний об`єкт нерухомості та під час проведення самої державної реєстрації не були дотримані вимоги чинного на той час законодавства, оскільки ним не був проведений весь комплекс дій, покладених на реєстратора Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З урахуванням наведеного, суд констатує, що рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєва М.Ю. № 10713646 від 07 серпня 2015 року про державну реєстрацію за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7124985000:02:003:0127, площею 1,51 га, яка знаходиться на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, порушує вже наявне у ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, та створює їй перешкоди у здійсненні права розпоряджання вказаним нерухомим майном.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у чинній редакції) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів є:

- судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

- судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

- судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, з метою ефективного захисту порушених прав, законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі № 910/10963/19, від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19.

З огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним заявлені позовні вимоги задовольнити та скасувати реєстрацію права власності, із скасуванням розділу, за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 1,51 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, державний акт серія ЯИ № 612733 від 06 лютого 2012 року, кадастровий номер 7124985000:02:003:0127, номер запису про право власності 10713646.

Позовні вимоги про одночасне скасування державної реєстрації права оренди ТОВ «АГРОТЕХСЕРВІС МОШНИ», зареєстрованого на підставі договору оренди № б/н від 01 липня 2015 року, номер запису про інше речове право 10713898, мають похідний характер від скасування реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, а тому їхнє задоволення є необхідним для відновлення порушеного права позивача.

Вжиття заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод відповідача ОСОБА_2 , окрім як скасування державної реєстрації права власності та одночасного скасування похідного права, не передбачено законом.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення відповідача права власності на спірний об`єкт нерухомого майна не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право мирного володіння майном.

Щодо позовної вимоги позивача про поновлення строку позовної давності, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Ні відповідачами, ні третьою особою у межах розгляду даної цивільної справи заяв про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин подано не було.

За вказаних обставин, питання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку позовної давності не може бути вирішене, оскільки вирішення вказаного питання є похідним від наявності заяви про застосування позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, ухвалюючи рішення, суд присуджує стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 гривень 00 копійок, які сплачено останньою при зверненні до суду з цим позовом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,приватного нотаріусаЧеркаського міськогонотаріального округуЧеркаської областіАлексєєва МаксимаЮрійовича,Товариства зобмеженою відповідальністю«АГРОТЕХСЕРВІС МОШНИ»;третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідачів:Головне управлінняДержгеокадастру уЧеркаській області;про скасуванняреєстрації прававласності задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права приватної власності, із скасуванням розділу, за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124985000:02:003:0127, площею 1,51 га, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту, яке виникло на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 612733 від 06 лютого 2012 року, номер запису про право власності 10713646, скасувавши одночасно похідне речове право, а саме право оренди ТОВ «АГРОТЕХСЕРВІС МОШНИ», зареєстроване на підставі договору оренди землі № б/н від 01 липня 2015 року, номер запису про інше речове право 10713898.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Алексєєва Максима Юрійовича та Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХСЕРВІС МОШНИ» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, по 302 (триста дві) гривні 67 копійок з кожного.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач № 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП у матеріалах справи відсутній.

Відповідач № 2: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алексєєв Максим Юрійович, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач № 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХСЕРВІС МОШНИ», місцезнаходження: пров. Піщаний, 6, м. Черкаси; ідентифікаційний код юридичної особи: 39756865.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, юридична адреса: вул. Смілянська, 131, м. Черкаси; ідентифікаційний код юридичної особи: 39765890.

Повне рішення складено та підписано: 01 червня 2022 року.

Суддя: Т. А. Миколаєнко