Ухвала

від 31.05.2022 по справі 755/16098/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/16098/16-к

Провадження №: 1-кс/755/880/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2022 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100040011379 від 30.04.2014 року,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

27.05.2022 року до суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_5 в справі за №755/16098/16-к, в рамках кримінального провадження за №12014100040011379 від 30.04.2014 року, посилаючись на те, що дії судді ОСОБА_5 під час підготовчого судового засідання у вказаній справі систематично не узгоджувалися з вимогами КПК України та чинного законодавства, внаслідок чого виникли підстави заявити відвід відповідно до п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України, тобто за наявності обставин, які викликають сумніви в її неупередженості. На думку захисника, суддя ОСОБА_5 умисно допустила істотні порушення норм кримінального процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасникам процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання ними процесуальних обов`язків. Унаслідок таких дій судді обвинуваченому не було забезпечено право на захист, відбулося перешкоджання реалізації прав обвинуваченого та його захисника, не з`ясовано обставини зникнення зі справи важливих процесуальних документів. Підставами для відводу захисник зазначає: 1.Суддею не вивчені матеріали досудового розслідування долучені до обвинувального акту; 2. Підготовче засідання проведено без захисника; 3. Підготовче засідання проведено без підтвердження повноважень прокурором відповідно до ст.ст. 36, 37, 110 КПК України; 4. Проігноровано з`ясування обставин про рух справи з 2016 року відколи відкрито справу судом за № 755/16098/16-к; 5. Проігноровані клопотання сторони захисту, обвинуваченого, про проведення судових засідань у режимі відео конференції; 6. Відмовлено в клопотання по з`ясуванню обставин по визначенню недопустимості доказі сторони обвинувачення. У судове засідання суддя ОСОБА_5 не з`явилася, повідомлена про розгляд заяви про її відвід належним чином. У судовомузасіданні захисник ОСОБА_4 підтримав заяву про відвід судді, просив її задовольнити з підстав, викладених у ній, зазначивши, що, на його думку, дії судді ОСОБА_5 під час розгляду кримінального правопорушення є упередженими та спрямовані на порушення права на захист. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку свого захисника. У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення заяви та зазначив, що питання про відвід судді ОСОБА_5 з підстав, зазначених в заяві, неодноразово вже вирішувався та ухвалами суду було відмовлено у задоволенні відводу. Враховуючи вимоги ст.ст.22, 26 та 81 КПК України та відсутність заперечень сторін, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутність осіб, що не з`явилися, та, дослідивши заяву та додані до неї матеріали, копії матеріалів кримінального провадження надані захисником, приходить до наступних висновків. Судом встановлено, що в провадженні судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_5 знаходиться кримінальне провадження №12014100040011379 за обвинуваченням ОСОБА_3 , в ході судового розгляду якого захисником заявлено відвід судді з вказаних вище підстав. Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом. Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу. Згідно з положеннями ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою. Відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Частинами 1, 2 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Відповідно до положень ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. З норм ст.26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43). У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Тобто, наведене указує на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими». Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні. У цій ситуації, виходячи із предмета та меж судового розгляду провадження, в якому заявлено відвід, у ракурсі наведеного, у заяві захисника ОСОБА_4 про відвід не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість судді ОСОБА_5 щодо учасників кримінального провадження, зокрема і щодо обвинуваченого ОСОБА_3 . Не встановлено й інших підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України, які б унеможливлювали розгляд клопотання вказаною суддею та викликали необхідність її відводу. При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді. Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні чи постановленими ним процесуальними рішеннями організаційного характеру, не є підставою його відводу. В ухвалі від 03.07.2019 року (справа № 826/14033/17) Верховний Суд сформував правову позицію про те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. У ході розгляду заяви про відвід не встановлено з боку судді ОСОБА_5 умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у розгляді кримінального провадження № 12014100040011379 від 30.04.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , або які іншим чином давали б підстави сумніватися в її неупередженості. Таким чином, суд вважає, що заявником, в силу принципу змагальності сторін, не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості судді ОСОБА_5 , що унеможливлювало б постановлення нею об`єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави, визначені КПК України, для відводу судді відсутні. Крім того, слід зазначити, що ухвалами суддів Дніпровського районного суду м. Києва від 28.05.2021 року, 21.10.2021 року, 01.02.2022 року було відмовлено у задоволенні заяв про відвід судді ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні. Керуючись ст. 75, 80, 81, 321, 352, 353, 369-372, 376, 395 КПК України, Законом України «Про судоустрій та статус судді», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід судді Дніпровського районного суду м.Києва ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014100040011379 від 30.04.2014 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 01 червня 2022 року о 11 годині 15 хвилин.

Суддя ОСОБА_1