Ухвала

від 01.06.2022 по справі 405/7039/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-кп/4809/350/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 367 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2022 року. м. Кропивницький

Суддя Кропивницькогоапеляційного суду ОСОБА_2 ,перевіривши апеляційнускаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2022 року

В С Т А Н О В И В:

31.05.2022 року до Кропивницького апеляційного суду надійшли матеріали кримінального провадження №12021120000000174 стосовно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України разом з апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України.

Не погоджуючисьз даноюухвалою,її оскарженозахисником ОСОБА_3 ,якийподачу своєї апеляційної скарги на вказану ухвалу суду обґрунтовує тим, що дана ухвала є незаконною і не обґрунтованою.

Дослідивши апеляційну скаргу стосовно її прийнятності апеляційний суд прийшов до висновку, що вона не може бути оскаржена.

Положення п. 8 ч. 3ст. 129 Конституції Українивизначає одну з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом,і таким чином закріплює гарантії перевірки в апеляційному порядку судових рішень.

Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободправа на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»встановлено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського суду, тобто суди зобов`язані застосовувати рішення Європейського суду з прав людини як джерело права на всіх етапах провадження нарівні з Законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави - учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини).

Згідно з ч.1ст.392 КПК Українив апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбаченихстаттею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Отже,КПК Українимістить вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до апеляційного суду.

Згідно з ч.5ст.288 КПК Україниухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Виходячи з системного аналізу вищезазначених норм, оскарженню в апеляційному порядку підлягає судове рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, а оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання захисника про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності нормамиКПК Українине передбачено, хоча в резолютивній частині ухвали суд і зазначив протилежне.

Як убачається з апеляційної скарги, захисником оскаржується ухвала суду, якою відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку зі зміною обстановки, яка постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції. Вказаною ухвалою не вирішено провадження по суті, і виходячи з положень кримінального процесуального закону, така ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.4ст.399 КПК Українисуддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Отже, апеляційна скарга подана захисником на рішення, яке не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, а тому у відкритті провадження за його скаргою належить відмовити.

Керуючись ст. 392, ч. 4 ст. 399 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити увідкритті провадженняза апеляційноюскаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11.05.2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою невідкладно надіслати захиснику ОСОБА_3

Суддя: