Справа № 199/9919/21
(2/199/854/22)
РІШЕННЯ
іменем України
27.05.2022
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого суддіСпаї В.В.,
секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального закладу культури «Дніпровська школа української культури та мистецтв» ім. Олеся Гончара, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення працівника від роботи, стягнення заробітної плати за відсторонення та стягнення моральної шкоді,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те що він працює в МКЗК «Дніпровська школа української культури та мистецтв» ім. Олеся Гончара з 02.03.2015 року на посаді викладача. У листопаді 2021 відповідач постійно вимагав у позивача медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COV1D- 19. спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Наказом №52 від 08.11.2021 р. позивача відсторонено від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 без збереження заробітної плати. Просив суд визнати протиправним та скасувати Наказ Відповідача про відсторонення Позивача від роботи, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь період відсторонення від роботи; за необхідністю зупинити розгляд даної справи та почати конституційне провадження провадження: щодо офіційного тлумачення частини першої ст. 46 Кодексу законів про працю України (тлумачення фрази "в інших випадках, передбачених законодавством) та перевірки Наказу 2153 МОЗ та пункту 41-6 Постанови Кабінету міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р. на відповідність статті 32 (ч. 1. 2), 34 Конституції; зобов`язати відповідача виплатити позивачу моральну школу у розмірі 55 232.59 гривень, а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на сплату судового збору.
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позов, надав суду пояснення щодо визначення розміру середньої заробітної плати позивача, в яких зазначав, що у нарахований дохід позивача за вересень 2021 року була включена одноразова щорічна винагорода за результатами роботи у попередньому навчальному році у сумі 2893 грн., яка не повинна враховуватися при визначенні середньої заробітної плати позивача (а.с. 63-65).
Як встановленосудом напідставі доказів,наданих упорядку ст.ст.76-80ЦПК України,позивач працюєв міськомукомунальному закладікультури «Дніпровськашкола українськоїкультури тамистецтв» ім.О.Гончара з02.03.2015року напосаді викладача.Зазначена обставинане заперечуєтьсяучасниками справита у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин, а відтак зазначена обставина не підлягає доказуванню в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України.
Наказом №52 від 08.11.2021 року позивача відсторонено від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 без збереження заробітної плати, з 08 листопада 2021р. на час відсутності щеплення. Вказаний наказ обґрунтований ст. 46 КЗпП України, частиною 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» та пунктом 41-6 Постанови Кабінету міністрів України №1236 від 09.12.2020 року (а.с. 61).
Як встановлено судом на підставі довідки про доходи позивача від 26.11.2021 р. (а.с. 63) та пояснень відповідача (а.с. 64), заробітна плата позивачеві нарахована:
- у вересні 2021 року у сумі 8 759,89 грн., а також щорічна винагорода за зразкове виконання службових обов`язків у сумі 2 893,00 грн.,
- у жовтні 2021 року у сумі 7007,91 грн.
Правовідносини міжучасниками справивиникли іззахисту трудовихправ позивачата регулюютьсяст.43Конституції України,ст.46КЗпП України, ст.12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»,Постановою КабінетуМіністрів Українивід 09.12.2020р.№1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», Наказом Міністерстваохорони здоров`яУкраїни від04.10.2021року за№2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», ст. 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб», ч.2ст.235,ст. 237-1 КЗпП Українитощо.
Процесуальні дії у справі:
-ухвалою суду від 11.01.2022 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Міського комунального закладу культури «Дніпровська школа української культури та мистецтв» ім. О.Гончара про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення працівника від роботи та поновлення його на роботі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, ЄДРПОУ 40506248).
Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову частково, виходячи з наступного.
Відповідно дост.43Конституції України,кожен маєправо напрацю,що включаєможливість зароблятисобі нажиття працею,яку вінвільно обираєабо наяку вільнопогоджується. Державастворює умовидля повногоздійснення громадянамиправа напрацю,гарантує рівніможливості увиборі професіїта родутрудової діяльності,реалізовує програмипрофесійно-технічногонавчання,підготовки іперепідготовки кадріввідповідно досуспільних потреб. Коженмає правона належні,безпечні іздорові умовипраці,на заробітнуплату,не нижчувід визначеноїзаконом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ст. 46 КЗпП України, відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
Частинами першоїта другоїстатті 12Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб»передбачено,що профілактичніщеплення протидифтерії,кашлюка,кору,поліомієліту,правця,туберкульозу єобов`язковимиі включаютьсядо календарящеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. №1236 (зі змінами) встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню на території країни гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 запроваджені обмежувальні протиепідемічні заходи.
Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 року за №2153, затверджений Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, до складу якого, зокрема, включені працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності (п.3 Переліку).
Проте, конструкція норми статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» дає підстави для висновку, що відстороненню від виконання робіт підлягають саме працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, а не працівники, включені до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти відповідних інфекційних хвороб.
Втім, як встановлено судом, на підставі статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» відстороненню від виконання робіт підлягають лише працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб. Тобто, обов`язковими умовами для здійснення відсторонення працівників від роботи на підставі вказаної норми є належність таких працівників до окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб.
При цьому, ані Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ані інші закони не містять положень, згідно яких відстороненню підлягали б працівники за формальною ознакою, а саме лише за фактом включення таких працівників до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням.
Включення до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, зокрема працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ, не є тотожним належності працівників зазначених закладів до окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб.
Таким чином, враховуючи, що положення статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачають відсторонення від виконання робіт лише працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, зважаючи на відсутність закріплення на законодавчому рівні належності працівників закладів освіти до окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, суд дійшов до висновку про незаконність відсторонення позивача від роботи на підставі статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у зв`язку з відмовою позивача від обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів скасування відповідачем спірного наказу про відсторонення позивача від роботи та допуску позивача до виконання ним посадових обов`язків, на день розгляду справи, суду не надано.
За таких обставин позовні вимоги в частині скасування наказу міського комунального закладу культури «Дніпровська школа української культури та мистецтв» ім. Олеся Гончара №52 від 08.11.2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи, підлягають задоволенню.
Водночас, враховуючи способи захисту трудових прав в цивільному процесі, окремого визнання спірного наказу незаконним не потребується, у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання спірного наказу незаконним, задоволенню не підлягають.
Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Судом встановлено, що через незаконне відсторонення від роботи позивач мав вимушений прогул починаючи з 08.11.2021 року, а відтак його оплата має проводиться відповідно до правил ч. 2 ст. 235 КЗпП України про оплату вимушеного прогулу незаконно звільненому працівникові.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. за №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).
Розмір середньої заробітної плати визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N100 (надалі Постанова КМУ №100) (з наступними змінами і доповненнями).
Відповідно до абзацу 3 п. 2 Постанови КМУ №100, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.
При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім, зокрема, премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності(п.3та п.п.«г» п.4Постанова КМУ№100 ).
Як убачається із змісту Довідки про доходи позивача від 26.11.2021 р. (а.с. 63) та пояснень відповідача (а.с. 64), заробітна плата позивачеві нарахована:
- у вересні 2021 року у сумі 8 759,89 грн., а також щорічна винагорода за зразкове виконання службових обов`язків у сумі 2 893,00 грн.,
- у жовтні 2021 року у сумі 7 007,91 грн.
Кількість робочих днів у вересні та жовтні 2021 року складає 22дн. та 20дн. відповідно.
Отже середньоденна заробітна плата позивача складає: 375,42 грн. =15767,80 грн./42 дн., де: 15 767,80 грн. заробітна плата за вересень та жовтень 2021р. (8759,89 грн. + 7007,91 грн.);
42 дн.- кількість робочих днів за період вересень - жовтень 2021 р. (22 дн. + 20дн.).
Кількість днів вимушеного прогулу за період з 08.11.2021 р. (з дня відсторонення) по 27.05.22 р. включно (день ухвалення рішення) складає 138 дн.
Отже сумасередньої заробітноїплати зачас вимушеногопрогулу складає:51807,96грн. = 375,42*138дн.
Враховуючи, що на день ухвалення рішення, відповідачем не надано суду доказів про скасування наказу про відсторонення позивача від роботи, допуску позивача до роботи та виплати позивачеві середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, то позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню таз відповідачана користьпозивача підлягаєстягненню середнязаробітна плата всумі 51807,96 грн.
Що стосується вимоги позову про відшкодування моральної шкоди, то підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
Позовна вимога про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте позивачем не наведено які саме моральні страждання, що пов`язані з відстороненням від роботи, зазнав позивач та які саме додаткові зусилля він докладав для організації свого життя, а також позивачем не надано доказів в підтвердження вказаних обставин.
Керуючись ст.13, ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст.19, ст.ст.23,89, п. 2 ч. 1 ст.258, ст.ст.259,263,264,265,268,272,273, п. 2 ч. 2 ст. 274, ст. 279 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до міського комунального закладу культури «Дніпровська школа української культури та мистецтв» ім. Олеся Гончара, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення працівника від роботи, стягнення заробітної плати за відсторонення та стягнення моральної шкоді, задовольнити частково.
Скасувати наказ Міського комунального закладу культури «Дніпровська школа української культури та мистецтв» ім. Олеся Гончара №52 від 08.11.2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи.
Стягнути з Міського комунального закладу культури «Дніпровська школа української культури та мистецтв» ім. Олеся Гончара (49023м. Дніпро, вул. Радистів. 3, код ЄДРПОУ 02215880)на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 : РНОКПП НОМЕР_1 ) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 51 807 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот сім) грн. 96 коп.
Відмовити в задоволенні решти вимог позову.
Дата складення повного судового рішення 01.06.2022 р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягомтридцятиднів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В.Спаї
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2022 |
Оприлюднено | 21.06.2022 |
Номер документу | 104571428 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них у зв’язку з іншими підставами звільнення за ініціативою роботодавця |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Ступак Ольга В`ячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні