Постанова

від 30.05.2022 по справі 560/435/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/435/22

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

31 травня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2022 року у справі за адміністративним позовом Західного офісу Держаудитслужби (далі - позивач) до Адміністративно-комунальної інспекції міста Шепетівки (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Позивач звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив зобов`язати Адміністративно комунальну інспекцію м. Шепетівки вжити заходів щодо відшкодування втрат доходів на користь місцевого бюджету м. Шепетівки недоотриманих доходів місцевим бюджетом м. Шепетівки на суму 1777769, 88 грн відповідно до рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 15.07.2010 №194.

ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.03.2022 позовну заяву Західного офісу Держаудитслужби до Адміністративно-комунальної інспекції міста Шепетівки про зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві у в зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, а саме не сплати судового збору як за вимогу майнового характеру.

ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В апеляційну скаргу позивачем включено заперечення на ухвалу суду про залишення позову без руху від 14.01.2022, якою позов залишено без руху.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що позивач орган державного фінансово контролю, у якого відсутні права та підстави на звернення до суду із позовом про стягнення збитків.

При цьому за період з 01.01.2018 по 30.04.2021 загальним фондом місцевого бюджету недоотримано доходів за тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами в загальній сумі 1777769, 88 грн, що призвело до втрат доходів місцевого бюджету м. Шепетівки на вказану суму.

Таким чином позовна вимога про зобов`язання Адміністративно комунальну інспекцію м. Шепетівки вжити заходів щодо відшкодування втрат доходів на користь місцевого бюджету м. Шепетівки недоотриманих доходів місцевим бюджетом м. Шепетівки на суму 1777769, 88 грн відповідно до рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 15.07.2010 №194 є вимогою немайнового характеру.

Відтак, при звернення до суду із вказаною позовною вимогою позивач у належному розмірі сплатив судовий збір відповідно до платіжного доручення №4246 від 20.12.2021 в сумі 2270 грн.

ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою суду від 21.04.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення та враховуючи положення ст. 312 КАС України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Позивач звернувся до суду із позовом до Адміністративно-комунальної інспекції міста Шепетівки про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 14.01.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків з огляду на відсутність доказів сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви у визначеному законом розмірі. Так, відповідно до платіжного доручення №4246 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270 грн, тобто за одну вимогу немайнового характеру, у той час суд першої інстанції вважає, що позивач звернувся в суд з майновою вимогою, а тому ставка судового збору за подання даного позову становить 22 700 грн.

Відповідно до довідки суду від 20.01.2022 про доставку електронного листа стверджено, що електронною поштою на адресу Західний офіс Держаудитслужби (131300@dasu.gov.ua) було направлено копію ухвали про залишення без руху від 14.01.2022 згідно супровідного № вих-560/435/22. Станом на 20.01.2022 отримано підтвердження отримання листа.

Ухвалою суду від 21.01.2022 виправлено описку допущену в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.01.2022, змінивши в резолютивній частині ухвали, назву позивача, а саме замість "Позовну заяву Адміністративно-комунальної інспекції міста Шепетівки, залишити без руху." вважати вірним "Позовну заяву Західного офісу Держаудитслужби, залишити без руху".

Відповідно до довідки суду від 26.01.2022 про доставку електронного листа стверджено, що електронною поштою на адресу Західний офіс Держаудитслужби (131300@dasu.gov.ua) було направлено копію ухвали про залишення без руху від 21.01.2022 згідно супровідного № вих-560/435/22. Станом на 26.01.2022 отримано підтвердження отримання листа.

11.03.2022 ухвалою суду позовну заяву Західного офісу Держаудитслужби до Адміністративно-комунальної інспекції міста Шепетівки про зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Частиною 1 ст. 169 КАС України вказано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у статтях 160 і 161 цього КАС України.

Частиною 3 ст. 161 КАС України вказано, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір в сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір в сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 визначений у розмірі 2270 грн.

При цьому спірним у даному випадку фактично є питання майновий чи немайновий характер має заявлена позовна вимога про зобов`язання Адміністративно комунальну інспекцію м. Шепетівки вжити заходів щодо відшкодування втрат доходів на користь місцевого бюджету м. Шепетівки недоотриманих доходів місцевим бюджетом м. Шепетівки на суму 1777769, 88 грн відповідно до рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 15.07.2010 №194.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що вказана позовна вимога є вимогою немайновою характеру, а тому за подання позову сплатив судовий збір у сумі 2270 грн згідно до платіжного доручення №4246 від 20.12.2021.

Разом з цим, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву Західного офісу Держаудитслужби згідно ухвали від 14.01.2022 та повертаючи таку позовну заяву на підставі оскаржуваної ухвали від 11.03.2022, виходив з того, що вказана позовна вимога є вимогою майновою вимогою, а тому за подання даного позову належить сплатити судовий збір у сумі 22 700 грн.

Стосовно вказаних обставин колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом, який у постанові від 30.10.2018 у справі №826/4741/17 зауважив, що звернення до суду з вимогами про скасування рішення відповідача суб`єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими, а оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, які спонукають до вчинення певних дій, не пов`язаних зі сплатою коштів, є немайновими.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, передбачено, що Держаудитслужба має право в установленому порядку, зокрема: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підп. 16); порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підп. 20); у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підп. 23).

Згідно п.4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З аналізу норм Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та вказаного Положення, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.03.2018 у справі №826/9672/17 вказала, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність з вимогами законодавства і в цій частині вона є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом пред`явлення вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Водночас слід зауважити, що у вказаній справі №826/9672/17, яка переглядалася Великою Палатою Верховного Суду, позивачем у справі є Північний офіс Держаудитслужби, а предметом спору - стягнення збитків.

Застосовуючи вказані висновки у контексті змісту спірних правовідносин, які склались у даній справі, апеляційний суд зазначає наступне.

Держаудитслужба має право звертатись до суду до підконтрольної організації з наступними позовами, зокрема:

1) про зобов`язання виконати вимогу, у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

2) про стягнення виявлених збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється.

Колегія суддів зауважує, що у першому випадку позовні вимоги Держаудитслужби матимуть немайновий характер, адже фактично такі вимоги спрямовані на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність з вимогами законодавства.

Водночас, у другому випадку позовні вимоги матимуть майновий характер, адже позов буде заявлено про стягнення збитків, безпосереднім наслідком задоволення таких вимог є зміна складу майна позивача.

Отже враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про зобов`язання Адміністративно комунальну інспекцію м. Шепетівки вжити заходів щодо відшкодування втрат доходів на користь місцевого бюджету м. Шепетівки недоотриманих доходів місцевим бюджетом м. Шепетівки на суму 1777769, 88 грн відповідно до рішення виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 15.07.2010 №194, є вимогою немайнового характеру, адже подання такого позову спрямоване не на зміну майнового стану відповідача, а фактично є спонуканням до вчинення дій, необхідних для приведення діяльності відповідача до вимог закону.

Крім того, встановлено, що нецільове використання бюджетних коштів у даному випадку є порушенням, яке не спричинило нанесення збитків, тому у позивача відсутнє право для звернення до суду із позовом майнового характеру про стягнення з відповідача бюджетних коштів.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що вказана позовна вимога є вимогою немайновою характеру, тому платіжне доручення №4246 від 20.12.2021 про сплату судового збору у сумі 2270 грн є належним доказом сплати позивачем судового збору у передбаченому законом розмірі, а висновки суду першої інстанції не відповідають вказаним нормам права та змісту заявленої позовної вимоги.

Аналогічний висновок викладений Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 03.12.2020 у справі №560/3030/20.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що правові підстави повернення судом першої інстанції позовної заяви Західного офісу Держаудитслужби відповідно до приписів ст. 169 КАС України - відсутні. Відтак, дану справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби задовольнити.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2022 року - скасувати.

Справу направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає згідно ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.