Постанова

від 31.05.2022 по справі 500/370/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/370/22 пров. № А/857/7493/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі № 500/370/22 (головуючий суддя Чепенюк О. В., м. Тернопіль,повний текст судового рішення складено 31березня 2022 року) за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18січня 2022 року Тернопільським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про зобов`язання Тернопільської міської ради присвоїти закінченому будівництвом житловому будинку, розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 6110200000:11:004:0075, належному в рівних частинах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адресу: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відмова Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради у присвоєнні адреси завершеному будівництвом об`єкту є необґрунтованою, адже земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:11:004:0049 площею 0,0616 га., право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_1 , є спільною сумісною власністю подружжя. Виділена із вказаної ділянки земельна ділянка з кадастровим номером 6110100000:11:004:0075 також є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та його дружини.Житловий будинок, необхідність присвоєння адреси якому в даний час виникла, був подарований ОСОБА_1 і його дружині у рівних долях, як об`єкт незавершеного будівництва, матір`ю позивача. ОСОБА_1 разом з дружиною здійснювали будівництво даного будинку спільними зусиллями та за рахунок спільних коштів.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради у присвоєнні адреси завершеному будівництвом об`єкту житловому будинку, розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 6110200000:11:004:0075, у АДРЕСА_1 , за зверненням ОСОБА_1 , оформлену листом №22340 від 08 жовтня 2021 року. Зобов`язано Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про присвоєння адреси закінченому будівництвом житловому будинку, розташованому на земельній ділянці з кадастровим номером 6110200000:11:004:0075, у АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем - Управлінням містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради відмовляючи ОСОБА_1 у присвоєнні спірному будинку адреси діяло правомірно, адже у правовстановлюючих документах встановлено суперечність, що є підставою для відмови у присвоєнні адреси. Так, 05.10.2021 ОСОБА_1 звернувся в Центр надання адміністративних послуг із заявою щодо присвоєння адреси закінченому будівництвом індивідуальному житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . Однак, замовниками будівництва у декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією №ТП 161210920265 від 20.09.2021 є ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 . Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.11.2009 з кадастровим номером 6110100000:11:004:0049 та згідно витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 29.11.2018 земельні ділянки з кадастровими номерами 6110100000:11:004:0074 площею 0,0208 га. та 6110100000:11:004:0075 площею 0,0408 га., які створені в процесі поділу земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:11:004:0049, належать тільки ОСОБА_1 .

Позивачем надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому висловлено прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що 05.10.2021 ОСОБА_1 звернувся в ЦНАП Тернопільської міської ради із заявою до начальника Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради щодо присвоєння адреси індивідуальному житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , до якої долучив копію витягу з Державного реєстру речових прав (а.с.40).

За результатами розгляду заяви Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради листом від 08.10.2021 № 22340 повідомило заявника, що у процесі опрацювання поданих матеріалів виявлено суперечність в наявних правовстановлюючих документах. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є одноосібним власником земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:11:004:0075, але у Декларації про готовність об`єкта за амністією, реєстраційний номер ТП161210920265 від 20.09.2021, замовниками зазначено дві фізичні особи. Згідно пункту 4 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем. Тобто право на забудову земельної ділянки має невідчужуваний характер: його реалізує або власник землі або землекористувач. Законодавством не передбачено дозвільних норм, які утворюють здатність власника чи землекористувача передати право на забудову земельної ділянки третім особам у відокремленості від речового права на землю (а.с. 41).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.26-3 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI),адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості (частина перша статті 26-3 цього Закону).

Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна (частина третя статті 26-3 Закону №3038-VI).

Адреса присвоюється, змінюється, коригується, анулюється, зокрема, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради (частина п`ять статті 26-3 Закону №3038-VI).

Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація (далі - орган з присвоєння адреси) протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва, визначеного частиною дев`ятою статті 36 та частиною третьою статті 37 цього Закону: 1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва; 2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності); 3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності. Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння (частина шоста статті 26-3 Закону №3038-VI).

Частина 5 ст.26-4Закону №3038-VI визначає документи, які подаються для присвоєння адреси, а саме:1) заява про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт, - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;3) генеральний план об`єкта будівництва (у разі спорудження об`єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва;4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи);6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням;7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі. Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).

Відповідно до ч.7 ст. 26-4 Закону №3038-VI, орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, коригування адреси:1) приймає рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси, яке повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви);2) оприлюднює рішення про присвоєння, коригування/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);3) вносить інформацію про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Рішення про відмову у присвоєнні, коригуванні адреси повинно містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

Частина 8 статті 26-4 Закону №3038-VI визначає підстави для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси. Такими підставами є:1) подання неповного пакета документів;2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви щодо присвоєння, коригування адреси щодо об`єкта будівництва;4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, коригування адреси на відповідній території.

Відмова у присвоєнні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

У спірному випадку Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради підставою для відмови у присвоєнні адреси об`єкта нерухомого майна зазначило виявлення суперечності відомостей у поданих документах. Такою суперечністю є те, що власником земельної ділянки є позивач, а власником побудованого на ньому будинку є подружжя (позивач з дружиною). З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 .11.2009отримав право власності на земельну ділянку площею 0,0616 га. із кадастровим номером 6110100000110040049, розташовану на АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради від 11.08.1999 № 745, про що видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №731381 (а.с.12).

Отже ОСОБА_1 є власником вказаної земельної ділянки. У Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №731381 від 25.11.2009 відсутні інші співвласники. Однак, на даній земельній ділянці знаходиться будинок, що є спільною власністю ОСОБА_1 та його дружини - ОСОБА_2 .

Так, 04.09.2003 ОСОБА_3 (матір позивача) відповідно до договору дарування незавершеного будівництвом житлового будинку подарувала, а ОСОБА_1 та його дружина - ОСОБА_2 прийняли в дар, у рівних частинах кожний, належний ОСОБА_3 незавершений будівництвом житловий будинок зазначений в плані під літерою «Е», який знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.13).

На підставі заяви позивача від 17.10.2018, земельну ділянку з кадастровим номером 6110100000:11:004:0049 площею 0,0616 га., було розділено на дві окремих земельних ділянки, а саме:з кадастровим номером 6110100000:11:004:0074 площею 0,0208 га., на якій розташований житловий будинок з житловою прибудовою під літерою «А», площею 81 кв.м.; з кадастровим номером 6110100000:11:004:0075 площею 0,0408 га., на якій розташований незавершений будівництвом житловий будинок під літерою «Е», площею 150,9 кв.м. (а.с.22-37). Одноосібним власником обох земельних ділянок є ОСОБА_1 .

Згідно частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною першою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Частиною четвертою статті 120 ЗК України визначено, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

В порушення наведених норм права ОСОБА_1 є одноосібним власником обох земельних ділянок, а саме: з кадастровим номером 6110100000:11:004:0074 площею 0,0208 га. та з кадастровим номером 6110100000:11:004:0075 площею 0,0408 га. Вказане підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наявними в матеріалах справи.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.26 Закону №3038-VIправо на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Натомість, відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме житлового будинку, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 6110100000:11:004:0075 площею 0,0408 га., замовниками є ОСОБА_1 та його дружина - ОСОБА_2 (а.с.38-39). Вказане є порушенням ч.4 ст.26 Закону №3038-VI.

Отже, ОСОБА_1 подав до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради пакет документів які містять розбіжності, а тому Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради правильно відмовило позивачу у присвоєнні поштової адреси будівлі. Після приведення правовстановлюючих документів у відповідність до норм чинного законодавства позивач має право повторно звернутись до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради з заявою про присвоєння будівлі поштової адреси.

Відповідно до ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 311, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради - задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року у справі № 500/370/22- скасувати та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук

Помічник заступника голови суду