Постанова

від 31.05.2022 по справі 445/1724/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 445/1724/17

адміністративне провадження № К/9901/52772/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №445/1724/17

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Берізка» до Золочівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Золочівської міської ради на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 05 січня 2018 року (суд у складі головуючого судді - Кіпчарського О.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Макарика В.Я., суддів: Гуляка В.В., Глушка І.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 25 жовтня 2017 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Берізка» звернулося до суду з позовом до Золочівської міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просило визнати нечинним та скасувати рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради №220 від 18 вересня 2015 року «Про виключення з житлового фонду міста квартири АДРЕСА_1 ».

2. Позовна заява мотивована тим, що спірним рішенням було протиправно виключено з числа житлового фонду міста квартири АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 та надано останній згоду на реконструкцію даної квартири під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу на вулиці. Позивач вказує, що при прийнятті вказаного рішення відповідачем не було отримано рішення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 05 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року, позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Золочівської міської ради № 220 від 18 вересня 2015 «Про виключення з житлового фонду міста квартири АДРЕСА_1 ».

4. Рішення судів мотивовані тим, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, вирішуючи питання, що стосуються житлового будинку, його частини та/або земельної ділянки, на якій він розташований, зобов`язаний врахувати думку організації, відповідальної за утримання та експлуатацію будинку. Оскільки оскаржуване рішення за своїм характером є передумовою для здійснення подальшої реконструкції квартири на приміщення для здійснення підприємницької діяльності, суди зазначили, що відсутність згоди позивача на вчинення таких дій є підставою для його скасування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Золочівська міська рада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення. У задоволенні позову відмовити повністю.

6. Касаційна скарга аргументована тим, що судами попередніх інстанцій було помилково ототожнено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку з громадським будинковим комітетом, оскільки ці суб`єкти підпадають під різне правове регулювання, а Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання передбачено залучення до такого обстеження об`єкту саме представника громадського будинкового комітету.

Касатор вказує на помилковість застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин Порядку надання дозволу на перепланування та переобладнання приміщень жилих будинків і гуртожитків, затверджений рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області №136 від 27 квітня 2011 року, оскільки цей Порядок не регулює питання пов`язані з реконструкцією квартири.

7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю. ухвалою від 15 червня 2018 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

8. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 01 липня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М.М., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.

9. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2022 року прийнято до провадження вказану касаційну скаргу.

10. Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. ОСББ «Берізка» зареєстровано в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18 лютого 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

12. Як вбачається із акту приймання-передачі на баланс житлового будинку від 27 квітня 2011 року, будинок АДРЕСА_2 передано з балансу Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства на баланс ОСББ «Берізка». Разом з будинком передано також технічну документацію на нього та плани.

13. Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 11 березня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Куліцькою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 203, ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 .

14. 29 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулась із заявою на адресу міського голови м. Золочева Гриньківа І.М., якою просила надати їй дозвіл на переведення належної їй квартири у нежитлове приміщення у зв`язку із наміром провести в такій реконструкцію та використовувати під стоматологічний кабінет, з влаштуванням окремого входу та східців.

15. 26 серпня 2015 року комісією для обстеження технічного стану квартири в присутності власника квартири ОСОБА_1 проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 , результати якого зафіксовано відповідним актом обстеження технічного стану квартири. За наслідками обстеження встановлено, що приміщення квартири вкриті пліснявим грибком, система вентиляції працює неефективно, підлога частково відсутня, водопровідно-каналізаційна система застаріла та потребує заміни. Комісією зроблено висновок, що обстежувана квартира не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам та є непридатною для проживання, запропоновано виконавчому комітету Золочівської міської ради Львівської області прийняти рішення щодо виключення квартири з числа жилих приміщень, а ОСОБА_1 пропоновано використовувати квартиру, як нежитлове приміщення, після проведення її значної реконструкції.

16. Частиною сусідів, зокрема квартири АДРЕСА_3 надано згоду ОСОБА_1 на реконструкцію квартири під стоматологічний кабінет.

17. Рішенням загальних зборів ОСББ «Берізка», що оформлені протоколом зборів від 05 червня 2016 року, власникам квартир АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , відмовлено у наданні згоди на переобладнання зазначених квартир під магазин та стоматологічний кабінет, за вказане рішення проголосували 31 представник власників квартир, проти - 1.

18. Рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області № 220 від 18 вересня 2015 року виключено з числа житлового фонду міста квартиру АДРЕСА_1 , надано згоду ОСОБА_1 на реконструкцію квартири під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу на вулицю.

19. ОСОБА_1 зареєстровано 09 березня 2016 року декларацію про початок будівельних робіт та розроблено проект реконструкції квартири.

АДРЕСА_6 . В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надали покази, що являються мешканцями будинку АДРЕСА_2 та проти реконструкції квартири ОСОБА_1 під стоматологічний кабінет. ОСОБА_5 зазначила, що її квартира безпосередньо межує із квартирою ОСОБА_1 , проектований вхід буде поруч її вікон, функціонування стоматологічного кабінету створить додаткові шуми, вібрацію та неприємний для неї запах. Свідки вказали, що дане питання виносилось на загальні збори членів ОСББ «Берізка», останні проголосували проти того, щоб квартира ОСОБА_1 була реконструйована під стоматологічний кабінет.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

22. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

23. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

24. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

25. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

26. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

Частинами першою та сьомою статті 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з положеннями статті 317 Цивільного кодексу України (тут і далі також - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини п`ятої статті 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Частиною першою статті 8 Житлового кодексу УРСР (тут і далі також - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.

Згідно з приписами статті 151 Житлового кодексу УРСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Відповідно до статті 152 Житлового кодексу УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Положеннями підпункту 1 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі також - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють безпосереднє управління лише житловим фондом, який віднесений до комунальної власності. В усіх інших випадках вони надають відповідні дозволи, здійснюючи при цьому контроль за дотриманням прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад вправі вирішувати питання переведення житлових приміщень (квартир), що належать на праві власності юридичним або фізичним особам, у нежитлові за умови, що проведені зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №210/8381/13-а.

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів об`єктів нерухомості, що оточують місце будівництва.

Відповідно до Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, (з подальшими змінами до них) власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

На підставі аналізу наведених правових норм Верховний Суд у постановах від 06.02.2018 у справі №2а-4383/10/1412 та від 23.10.2018 у справі №728/2655/15-а, від 17 лютого 2021 року у справі № 165/403/16-а сформував позицію, що для проведення перебудови та переобладнання житлових приміщень в нежитлові власники таких приміщень зобов`язані в обов`язковому порядку отримати згоду власників суміжних приміщень.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, третя особа - ОСОБА_6 , маючи намір перевести квартиру з житлового фонду у нежитловий, не отримувала згоди ОСОБА_5 як власниці суміжної квартири.

У свою чергу спірне рішення відповідача безпосередньо порушує права ОСОБА_5 як власниці суміжної квартири та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Берізка», оскільки створює передумови і є підставою для проведення реконструкції житлового приміщення, що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , з подальшим його переведення у нежиле під стоматологічний кабінет.

Колегія суддів наголошує, що використання об`єкта власності обмежується мотивами незавдання шкоди правам, свободам та гідності інших фізичних та юридичних осіб, інтересам суспільства. Згідно з положеннями статті 320 Цивільного кодексу України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Оскільки, як встановлено судами та не спростовано касатором, виконавчий комітет Золочівської міської ради, приймаючи рішення №220 від 18 вересня 2015 року «Про виключення з житлового фонду міста квартири АДРЕСА_1 », не отримав згоди ОСОБА_5 як власника суміжної квартири та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Берізка», якому на баланс передано вказаний багатоквартирний будинок, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що таке рішення прийняте всупереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

27. Доводи, викладені у касаційній скарзі, стосовно неправильного застосування судами норм Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання та Порядку надання дозволу на перепланування та переобладнання приміщень жилих будинків і гуртожитків, затвердженого рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області №136 від 27 квітня 2011 року, не впливають на кінцевий висновок щодо необхідності отримання відповідної згоди власників суміжних приміщень, оскільки такий обов`язок регламентований актами законодавства, які мають вищу юридичну силу.

Решта доводів касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішення, а тому у її задоволенні слід відмовити.

28. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

30. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

31. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Золочівської міської ради - залишити без задоволення.

2. Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 05 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у справі №445/1724/17 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій