Постанова

від 19.04.2018 по справі 445/1724/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/1596/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Гуляка В.В., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та Золочівської міської ради Львівської області на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 05 січня 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_2, м. Золочів, повний текст судового рішення складено 15 січня 2018 року) у справі №445/1724/17 за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Берізка до Золочівської міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2017 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Берізка звернулося до суду з адміністративним позовом до Золочівської міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, ОСОБА_3 в якому просило визнати нечинним та скасувати рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради №220 від 18 вересня 2015 року Про виключення з житлового фонду міста квартири №23 на вулиці Героя України ОСОБА_4, 5 в м. Золочеві , яким було протиправно виключено з числа житлового фонду міста квартири №23 на вулиці Героя України ОСОБА_4, 5 в м. Золочеві гр. ОСОБА_1, дано останній згоду на реконструкцію даної квартири під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу на вулиці.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що він є балансоутримувачем житлового будинку, в якому третьою особою ОСОБА_1 було придбано квартиру, яку в подальшому мала намір змінити її статус із житлового на нежитлове приміщення та використовувати під стоматологічний кабінет, з облаштуванням окремого входу. ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3, звертались до ОСББ Берізка з метою отримання відповідного дозволу, однак у наданні такого їм було відмовлено, оскільки більшість мешканців будинку, на відповідних зборах, проголосували проти ухвалення цього рішення. Комісією у складі представників Золочівської міської ради Львівської області, житлово-експлуатаційної організації та санстанції було проведено обстеження приміщення квартири, належної ОСОБА_1, та встановлено, що така не відповідає встановленим вимогам та є непридатною для проживання. Представник ОСББ Берізка до складу цієї комісії включений не був. Акт обстеження квартири, що був складений вказаною комісією, став підставою для прийняття оскаржуваного рішення. При прийнятті оскаржуваного рішення, представник балансоутримувача також не залучався, думка мешканців будинку та ОСББ Берізка з приводу зміни статусу приміщення та облаштування окремого входу не з'ясовувалась. Жодної згоди на переобладнання спірної квартири ОСББ Берізка також не надавало.

Рішенням Золочівського районного суду Львівської області від 05 січня 2018 року адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Берізка до Золочівської міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення- задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Золочівської міської ради № 220 від 18 вересня 2015 Про виключення з житлового фонду міста квартири №23 на вулиці Героя України Степана Бандери, 5 в м. Золочеві .

Стягнуто з Золочівської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 04055908, юридична адреса: Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 22), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Берізка (код ЄДРПОУ 37511085, юридична адреса: Львівська область, м. Золочів, вул. Героя України Степана Бандери, 5) 1 684,00 грн. (одну тисячу шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржили ОСОБА_1 та Золочівська міська рада Львівської області.

ОСОБА_1 в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що відповідно до статті 4 ЖК житловий фонд утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української PCP. Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). Водночас, оспорюване рішення відповідача стосується належної третій особі на праві приватної власності квартири - тобто приватного житлового фонду. Апелянт зазначає, що дані спірні правовідносини у даній справі виникли щодо приватного житлового фонду, а застосування судом першої інстанції до них положень, які регламентують питання державного та громадського житлового фонду є безпідставним.

Із цих же підстав не підлягали застосуванню до спірних правовідносин й положення ст.ст.7,8 ЖК України, сфера дії яких також поширюється виключно на об'єкти державного і громадського житлового фонду.

За таких обставин у суду першої інстанції були відсутні підстави для висновку про обов'язковість залучення представника позивача для обстеження належного третій особі на праві приватної власності житлового приміщення, наявності будь-яких положень Порядку та підстав для задоволення адміністративного позову по справі.

Відповідно до статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Золочівською міською радою Львівської області подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що позивачем не надано суду жодних доказів про те, що ОСББ Берізка має відношення до громадського будинкового комітету багатоквартирного будинку на вул. ОСОБА_4 героя України, 5 в м. Золочеві. Відсутні також відомості про те, чи існує такий будинковий комітет взагалі.

Для обстеження стану квартири розпорядженням міського голови було створено комісію. Відповідно до вимог Положення, до складу такої комісії входить начальник управління (відділу) житлового (комунального) господарства виконавчого комітету місцевої ради, тобто фахівець у галузі житлового господарства. Оскільки, при виконавчому комітеті Золочівської міської ради Львівської області немає управління чи відділу житлового комунального господарства, а відповідні функції виконує Золочівське виробниче житлове комунальне підприємство, тому до складу комісії було включено головного інженера даного підприємства. Одночасно, у Положенні відсутня вимога щодо включення до складу комісії представника балансоутримувача багатоквартирного будинку.

Суттєвим є той факт, що обстеження проводилось не в місцях загального користування будівлі багатоквартирного будинку, а у квартирі, що належить гр. ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Положенням передбачається, якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом міської ради невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої ради вирішує питання про використання цього приміщення в інших цілях.

Враховуючи наведене вище, апелянт вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку щодо протиправності рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області № 220 від 18.09.2015 року.

Позивачем на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду направлено відзиви на апеляційні скарги, в яких зазначає, що апеляційні скарги є безпідставними, необгрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.07.2015 року ОСОБА_1 звернулась із заявою на адресу міського голови м. Золочева ОСОБА_5, якою просила надати їй дозвіл на переведення належної їй квартири у нежитлове приміщення у зв'язку із наміром провести в такій реконструкцію та використовувати під стоматологічний кабінет, з влаштуванням окремого входу та східців.

Розпорядженням міського голови м. Золочева Львівської області №96 від 25.08.2015 року, на підставі вищевказаного звернення ОСОБА_1, створено комісію для обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_1. До складу комісії включено заступника міського голови ОСОБА_6 (голова комісії), інженера-будівельника міської ради ОСОБА_7, головного інженера Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства ОСОБА_8, депутата міської ради ОСОБА_9, завідувача відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень ОСОБА_10 (за згодою). Комісії доручено провести обстеження квартири та надати виконавчому комітету міської ради пропозиції щодо доцільності виключення з числа жилих приміщень квартири ОСОБА_1

26 серпня 2015 року комісією, у вищевказаному складі, в присутності власника квартири ОСОБА_1, проведено обстеження квартири, результати якого зафіксовано відповідним актом обстеження технічного стану квартири. За наслідками обстеження, комісією встановлено, що приміщення квартири вкриті пліснявим грибком, система вентиляції працює неефективно, підлога частково відсутня, водопровідно-каналізаційна система застаріла та потребує заміни. Комісією зроблено висновок, що обстежувана квартира не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам та є непридатною для проживання, запропоновано виконавчому комітету Золочівської міської ради Львівської області прийняти рішення щодо виключення квартири з числа жилих приміщень, а ОСОБА_1 пропоновано використовувати квартиру, як нежитлове приміщення, після проведення її значної реконструкції.

Частиною сусідів, зокрема квартир №32,39,24,28,36,26,34,31 надано згоду ОСОБА_1 на реконструкцію квартири під стоматологічний кабінет.

Рішенням загальних зборів ОСББ Берізка , що оформлені протоколом зборів від 05.06.2016 року, власникам квартир №23 та №21 в будинку №5 по вул. героя України ОСОБА_4 в м. Золочеві Львівської області відмовлено у наданні згоди на переобладнання зазначених квартир під магазин та стоматологічний кабінет, за вказане рішення проголосували 31 представник власників квартир, проти - 1 (а.с.13).

Рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області № 220 від 18.09.2015 року виключено з числа житлового фонду міста квартиру №23, надано згоду ОСОБА_1 на реконструкцію квартири під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу на вулицю (а.с. 11).

ОСОБА_1 зареєстровано 09.03.2016 року декларацію про початок будівельних робіт та розроблено проект реконструкції квартири.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження виконавчого комітету міської ради визначені ст. 27-41, 51-53 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , згідно яких він є колегіальним органом, який на своїх засіданнях розглядає і вирішує питання, віднесені до його компетенції.

Відповідно до ст. 6 ЖК УРСР, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Положеннями ч. 2 ст. 7 ЖК УРСР передбачено, що непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ОСОБА_11 народних депутатів.

Відповідно до ст. 8 ЖК УРСР, переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.

За приписами ст. 152 ЖК УРСР, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ОСОБА_11 народних депутатів.

Зі змісту ст. 5, 8, 14 Закону Про основи містобудування та підпункту 3 пункту б ч. 1 ст. 31 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні випливає, що забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій виконавчими органами міських рад здійснюється, зокрема шляхом: урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій: урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; участі громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів.

Згідно ст.41 Конституції України, ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.

Стаття 320 ЦК України, передбачає право власника на використання свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

За приписами ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно п. 5 Порядку обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання , що затверджені ОСОБА_11 міністрів Української РСР №189 від 26.04.1984 року, якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту. В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті ОСОБА_11 народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання. При цьому додаються такі документи акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком; технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність; висновок проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану жилого будинку (жилого приміщення) та про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку (жилого приміщення); висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам.

Пунктом 6 Порядку, передбачено, що для обстеження стану жилих будинків, зазначених в абзаці другому пункту 5 цього Положення, виконавчий комітет відповідної місцевої ОСОБА_11 народних депутатів призначає комісію в такому складі: заступник голови виконавчого комітету місцевої ОСОБА_11 (голова комісії), начальник управління (відділу) житлового (комунального) господарства виконавчого комітету місцевої ОСОБА_11 (заступник голови комісії), представник органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби, представник відділу (управління) у справах будівництва і архітектури виконавчого комітету місцевої ОСОБА_11 або районний архітектор, представник органу державного пожежного нагляду, депутат місцевої ОСОБА_11, інженер житлово-експлуатаційної організації (секретар комісії), представник громадського будинкового комітету. При обстеженні стану жилих будинків відомчого або громадського житлового фонду до складу комісії включається також представник органу, який здійснює управління відповідним фондом. Комісія має право залучати в установленому порядку фахівців проектних, науково дослідних та інших організацій.

Відповідно до п.7,8,11 Порядку, комісія виконавчого комітету місцевої ОСОБА_11 народних депутатів розглядає подані житлово-експлуатаційною організацією документи; обстежує стан жилого будинку (жилого приміщення) та складає акт за формою, що встановлюється Міністерством житлово-комунального господарства УРСР; перевіряє обґрунтованість висновків про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення). У випадках, коли за висновком комісії виявлені під час обстеження стану жилого будинку (жилого приміщення) негативні фактори можуть бути усунені шляхом проведення капітального ремонту будинку (приміщення), матеріали обстеження передаються житлово-експлуатаційній організації для проведення в установленому порядку необхідного ремонту; встановлює причини незадовільного стану жилого будинку (жилого приміщення) і при наявності вини в цьому службових осіб ставить питання про притягнення їх до відповідальності; при визнанні жилого будинку (жилого приміщення) непридатним для проживання вносить виконавчому комітетові місцевої ОСОБА_11 пропозицію з проектом відповідного рішення. Виконавчий комітет відповідної місцевої ОСОБА_11 народних депутатів розглядає подані комісією матеріали і приймає рішення щодо придатності жилого будинку (жилого приміщення) для проживання. У випадках, коли виконавчий комітет місцевої ОСОБА_11 дійде висновку про можливість і доцільність усунення негативних факторів шляхом проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення), він приймає рішення про проведення такого ремонту. Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ОСОБА_11 народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої ОСОБА_11 вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ОСОБА_11 народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

Згідно ст. 1 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Вказаний закон врегульовує, в тому числі, відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об'єднанні, що передбачено ст. 2 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Законодавець передбачив, що метою створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, з поміж іншого, є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (ст. 4 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

За приписами ст. 10 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна, прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

Згідно ч. 1,3 ст. 12 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.

Відповідно до ст. 14 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , співвласник має право, в тому числі, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Стаття 15 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , передбачає, що співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання ; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.

За приписами статті 16 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, в тому числі, визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.

Згідно ст. 1 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.

Статтею 1 вищевказаного Закону передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 2 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ).

Відповідно до ст. ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Статтею 7 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , передбачено, що співвласники зобов'язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм ; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства; забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

За приписами ст. 9, 10 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками . За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

Згідно ст. 382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Окрім цього, утримання жилих будинків врегульовано Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій , що затверджені Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року (надалі - Правила ).

Згідно вказаних Правил, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Згідно п. 1.4.1. Правил, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ОСОБА_11 народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно п. 1.4.5. Правил, для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поверхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку є спільним майном багатоквартирного будинку, управління яким здійснюється об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Останнє, в свою чергу наділено правом звернення до суду за захистом своїх прав та прав співвласників багатоквартирного будинку.

Судом першої інстанції враховано, що норми законодавства, які регулюють питання обстеження стану житлового будинку (житлового приміщення) та визнання його непридатним для проживання, зокрема Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання , що затверджений ОСОБА_11 міністрів Української РСР №189 від 26.04.1984 року, який жодного разу не зазнавав змін з моменту прийняття, є дещо застарілими та не в повній мірі відповідають сучасним реаліям житлових правовідносин. Однак, такі норми продовжують діяти, більше того, сам же відповідач ними керувався при прийнятті оскаржуваного рішення.

Вказаний Порядок передбачає, що обстеження технічного стану жилого приміщення здійснюється комісією, в яку входить, в тому числі, інженер житлово-експлуатаційної організації (секретар комісії), представник громадського будинкового комітету, а при обстеженні стану жилих будинків відомчого або громадського житлового фонду до складу комісії включається також представник органу, який здійснює управління відповідним фондом.

Враховуючи вищевказане, суд першої інстанції дійшов до висновку, що включення представника ОСББ, як організації, що займається утриманням будинку та відповідає за його експлуатацію, якщо таке створено у будинку і останній перебуває на його балансі, є необхідним.

Суд першої інстанції звернув увагу на те, що представник Золочівської міської ради Львівської області в судовому засіданні надав суду неправдиву інформацію, що питання, які є предметом оскарження, міською радою локальними актами не врегульовано.

Так, рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області №136 від 27.04.2011 року з метою встановлення на території міста Золочева Львівської області єдиного функціонального механізму надання дозволу на перепланування та переобладнання приміщень житлових будинків і гуртожитків, а також закріплення основних принципів вирішення питань, пов'язаних із переплануванням та переобладнанням житлових і підсобних приміщень, для забезпечення конституційних прав громадян на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, затверджено Порядок надання дозволу на перепланування та переобладнання приміщень жилих будинків і гуртожитків.

Відповідно до вказаного Порядку, власники, наймачі (орендарі) приміщень жилих будинків і гуртожитків мають право на перепланування і переобладнання житлових і підсобних приміщень, балконів за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку. Для одержання дозволу на переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках і гуртожитках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до Золочівської міської ради заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поверхових планів, завірених в установленому порядку; проект перепланування приміщень виготовлений ліцензованою проектною організацією; проект переобладнання приміщень виготовлений ліцензованою проектною організацією; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання або перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Таким чином, виконавчий комітет Золочівської міської ради Львівської області, самостійно передбачив, що наявність проекту є обов'язковою умовою для отримання дозволу на переобладнання чи перепланування квартири, і сам же порушив цю норму, оскільки проект був розроблений ОСОБА_1 вже після прийняття оскаржуваного рішення, а експертиза проекту проведена у 2016 році.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Золочівської міської ради Львівської області залишити без задоволення, а рішення Золочівського районного суду Львівської області від 05 січня 2018 року у справі №445/1724/17 - без змін.

ОСОБА_11 набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_12 судді ОСОБА_13 ОСОБА_14 Повний текст постанови складений 23 квітня 2018 року.