Постанова

від 05.01.2018 по справі 445/1724/17

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/1724/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2018 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О.М.

секретаря судового засідання Притули І.В.

з участю представників позивача Біронта Ю.В., Тимошика І.Я.

представника відповідача Піддубної Х.Г.

третіх осіб, що не заявляють

самостійних вимог

на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника третьої особи,

що не заявляє самостійних вимог

на предмет спору ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області справу за адміністративним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Берізка до Золочівської міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ОСББ Берізка звернулось до суду із адміністративним позовом до виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області № 220 від 18.09.2015 року Про виключення з житлового фонду міста квартири АДРЕСА_1 . В обгрунтування заявленого адміністративного позову позивач зазначає, що є балансоутримувачем житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 в цьому житловому будинку була придбана ОСОБА_4, яка в подальшому мала намір змінити її статус із житлового на нежитлове приміщення та використовувати під стоматологічний кабінет, з облаштуванням окремого входу. Остання, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5, звертались до ОСББ Берізка з метою отримання відповідного дозволу, однак у наданні такого їм було відмовлено, оскільки більшість мешканців будинку, на відповідних зборах, проголосували проти ухвалення цього рішення. Комісією у складі представників Золочівської міської ради Львівської області, житлово-експлуатаційної організації та санстанції було проведено обстеження приміщення квартири, належної ОСОБА_4, та встановлено, що така не відповідає встановленим вимогам та є непридатною для проживання. Представник ОСББ Берізка до складу цієї комісії включений не був. Акт обстеження квартири, що був складений вказаною комісією, став підставою для прийняття оскаржуваного рішення. При прийнятті оскаржуваного рішення, представник балансоутримувача також не залучався, думка мешканців будинку та ОСББ Берізка з приводу зміни статусу приміщення та облаштування окремого входу не з'ясовувалась. Жодної згоди на переобладнання спірної квартири ОСББ Берізка також не надавало.

Ухвалою суду до участі в розгляді справи у якості співвідповідача залучено Золочівську міську раду Львівської області, а також ОСОБА_5 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні представники позивача Біронт Ю.В. та Тимошик І.Я. надали пояснення аналогічні доводам адміністративного позову, додатково пояснили, що мешканці житлового будинку проти того, щоб в будинку розташовувався стоматологічний кабінет, оскільки шумоізоляція в будинку є незадовільною, в ньому проживають здебільшого люди похилого віку, житловий будинок призначений саме для проживання в ньому людей, а не для здійснення підприємницької діяльності, а тому зайві шуми та запахи лікарських засобів створять для мешканців незручності у проживанні та порушуватиме їх спокій. Облаштування окремого входу передбачатиме втручання в конструкцію будинку, чого мешканець не вправі робити без відповідного дозволу ОСББ. Звертають увагу, що про оскаржуване рішення позивач не був інформований, до процесу ухвалення такого ОСББ та/або інші мешканці будинку не залучались, про факт прийняття рішення ні міська рада, ні ОСОБА_4, ОСББ Берізка не повідомляли. Про оскаржуване рішення позивач довідався лише в липні 2017 року, коли ОСОБА_5 почав вирубувати кущі біля будинку та розпочав підготовчі роботи по облаштуванню окремого входу, просять поновити пропущений строк для звернення до суду, оскільки такий пропущено з поважних причин та задовольнити заявлений адміністративний позов.

Представник Золочівської міської ради Львівської області Піддубна Х.Г. в судовому засіданні надала пояснення аналогічні доводам, що викладені в письмовому запереченні проти адміністративного позову. Додатково пояснила, що виконавчий комітет міської ради не являється окремою юридичною особою, а тому за позовом мала б відповідати Золочівська міська рада Львівської області. Оскаржуване рішення прийнято в межах компетенції та повноважень органу місцевого самоврядування, при цьому, виконавчий комітет керувався Порядком обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання , що затверджений Постановою Ради міністрів Української РСР №189 від 26.04.1984 року, ст. 7, 8, 152 ЖК України та нормами ЗУ Про місцеве самоврядування . Вказує, що чинними нормативно-правовими актами не передбачено отримання згоди від мешканців будинку та ОСББ для прийняття такого рішень, а тому представник ОСББ Берізка до обстеження стану квартири ОСОБА_4 та процесу прийняття оскаржуваного рішення дійсно не залучався. Зазначає, що міською радою не приймався локальний акт, який би врегульовував питання переводу житлової квартири в нежитлове приміщення. Окрім цього, представник відповідача в судовому засіданні підтвердила, що про оскаржуване рішення позивач не повідомлявся, таке йому не скеровувалось, оскільки вимоги законодавства цього не передбачають. В зв'язку з наведеним, просить в задоволенні позову відмовити.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_6,, в судовому засіданні проти заявленого адміністративного позову заперечили вважають його безпідставним. Вказали, що перебуваючи у шлюбі із ОСОБА_5, ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1. В подальшому ними було отримано згоду декількох сусідів щодо переобладнання квартири під стоматологічний кабінет, яку вони можуть використовувати для здійснення підприємницької діяльності, оскільки це дозволено законом. Вони звернулись із даним питанням до Золочівської міської ради Львівської області, за наслідками розгляду чого і було прийнято оскаржуване рішення, при цьому в міській раді їх повідомили, що згода ОСББ чи мешканців для переведення квартири в нежитлове приміщення та/або її реконструкція чинним законодавством не передбачено. Частина мешканців будинку надали їм згоду на зміну статусу квартири та її реконструкцію під стоматологічний кабінет. Вони замовили необхідний проект та зареєстрували декларацію про початок будівельних робіт, на даний час реконструкція ще не завершена, стоматологічний кабінет не діє. Заявленим позовом ОСББ Берізка порушує їх право власності, оскільки вони вправі самостійно визначатись щодо цільового використання свого майна. Окремо, представник ОСОБА_4 звернув увагу суду на правові висновки Верховного Суду України, що зроблені останнім під час розгляду аналогічної категорії справ.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника Золочівської міської ради Львівської області, пояснення третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_6,, заслухавши покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСББ Берізка зареєстровано в Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 18.02.2011 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.28).

Як вбачається із акту приймання-передачі на баланс житлового будинку від 27.04.2011 року, будинок АДРЕСА_1 передано з балансу Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства на баланс ОСББ Берізка , разом з будинком передано також технічну документацію на нього та його плани. (а.с.65).

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 11.03.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу Куліцькою Н.С., зареєстрованого в реєстрі за № 203, ОСОБА_4 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 (а.с.35).

29.07.2015 року ОСОБА_4 звернулась із заявою на адресу міського голови м. Золочева Гриньківа І.М., якою просила надати їй дозвіл на переведення належної їй квартири у нежитлове приміщення у зв'язку із наміром провести в такій реконструкцію та використовувати під стоматологічний кабінет, з влаштуванням окремого входу та східців (а.с.38).

Розпорядженням міського голови м. Золочева Львівської області №96 від 25.08.2015 року, на підставі вищевказаного звернення ОСОБА_4, створено комісію для обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_1. До складу комісії включено заступника міського голови Рибаху Б.В. (голова комісії), інженера-будівельника міської ради Куйбіду Т.Я., головного інженера Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства Коровецького М.П., депутата міської ради Басараба В.А., завідувача відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень Грицьків Л.В. (за згодою). Комісії доручено провести обстеження квартири та надати виконавчому комітету міської ради пропозиції щодо доцільності виключення з числа жилих приміщень квартири ОСОБА_4 (а.с. 59).

26 серпня 2015 року комісією, у вищевказаному складі, в присутності власника квартири ОСОБА_4, проведено обстеження квартири АДРЕСА_1, результати якого зафіксовано відповідним актом обстеження технічного стану квартири. За наслідками обстеження, комісією встановлено, що приміщення квартири вкриті пліснявим грибком, система вентиляції працює неефективно, підлога частково відсутня, водопровідно-каналізаційна система застаріла та потребує заміни. Комісією зроблено висновок, що обстежувана квартира не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам та є непридатною для проживання, запропоновано виконавчому комітету Золочівської міської ради Львівської області прийняти рішення щодо виключення квартири з числа жилих приміщень, а ОСОБА_4 пропоновано використовувати квартиру, як нежитлове приміщення, після проведення її значної реконструкції ( а.с. 9).

Частиною сусідів, зокрема квартири НОМЕР_1 надано згоду ОСОБА_4 на реконструкцію квартири під стоматологічний кабінет (а.с.10).

Рішенням загальних зборів ОСББ Берізка , що оформлені протоколом зборів від 05.06.2016 року, власникам квартир НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 відмовлено у наданні згоди на переобладнання зазначених квартир під магазин та стоматологічний кабінет, за вказане рішення проголосували 31 представник власників квартир, проти - 1 (а.с.13).

Рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області № 220 від 18.09.2015 року виключено з числа житлового фонду міста квартиру АДРЕСА_1, надано згоду ОСОБА_4 на реконструкцію квартири під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу на вулицю (а.с. 11).

ОСОБА_4 зареєстровано 09.03.2016 року декларацію про початок будівельних робіт та розроблено проект реконструкції квартири (а.с.39-58).

В судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 надали покази, що являються мешканцями будинку АДРЕСА_1 та проти реконструкції квартири ОСОБА_4 під стоматологічний кабінет. ОСОБА_11 зазначила, що її квартира безпосередньо межує із квартирою ОСОБА_4, проектований вхід буде поруч її вікон, функціонування стоматологічного кабінету створить додаткові шуми, вібрацію та неприємний для неї запах. Свідки вказали, що дане питання виносилось на загальні збори членів ОСББ Берізка , останні проголосували проти того, щоб квартира ОСОБА_4 була реконструйована під стоматологічний кабінет.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження виконавчого комітету міської ради визначені ст. 27-41, 51-53 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , згідно яких він є колегіальним органом, який на своїх засіданнях розглядає і вирішує питання, віднесені до його компетенції.

Відповідно до ст. 6 ЖК УРСР, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Положеннями ч. 2 ст. 7 ЖК УРСР передбачено, що непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 8 ЖК УРСР, переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині другій статті 7 цього Кодексу.

За приписами ст. 152 ЖК УРСР, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Зі змісту ст. 5, 8, 14 Закону Про основи містобудування та підпункту 3 пункту б ч. 1 ст. 31 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні випливає, що забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій виконавчими органами міських рад здійснюється, зокрема шляхом: урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій: урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; участі громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів.

Згідно ст.41 Конституції України, ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.

Стаття 320 ЦК України, передбачає право власника на використання свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

За приписами ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Як вбачається із змісту оскаржуваного рішення та пояснень представника Золочівської міської ради Львівської області, що були надані в судовому засіданні, при прийнятті такого, виконавчий комітет Золочівської міської ради Львівської області керувався ст. 31 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , а також Порядком обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання , що затверджені Постановою Ради міністрів Української РСР №189 від 26.04.1984 року (надалі - Порядок ).

Так, згідно п. 5 Порядку, якщо під час обстеження стану жилих будинків буде виявлено невідповідність санітарним і технічним вимогам цих будинків (жилих приміщень), яку можливо і доцільно усунути шляхом проведення капітального ремонту, житлово-експлуатаційна організація вирішує в установленому порядку питання про проведення такого ремонту. В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання. При цьому додаються такі документи акт обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком; технічний паспорт жилого будинку з даними про його фізичну зношеність; висновок проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану жилого будинку (жилого приміщення) та про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту будинку (жилого приміщення); висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам.

Пунктом 6 Порядку, передбачено, що для обстеження стану жилих будинків, зазначених в абзаці другому пункту 5 цього Положення, виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів призначає комісію в такому складі: заступник голови виконавчого комітету місцевої Ради (голова комісії), начальник управління (відділу) житлового (комунального) господарства виконавчого комітету місцевої Ради (заступник голови комісії), представник органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби, представник відділу (управління) у справах будівництва і архітектури виконавчого комітету місцевої Ради або районний архітектор, представник органу державного пожежного нагляду, депутат місцевої Ради, інженер житлово-експлуатаційної організації (секретар комісії), представник громадського будинкового комітету. При обстеженні стану жилих будинків відомчого або громадського житлового фонду до складу комісії включається також представник органу, який здійснює управління відповідним фондом. Комісія має право залучати в установленому порядку фахівців проектних, науково дослідних та інших організацій.

Відповідно до п.7,8,11 Порядку, комісія виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів розглядає подані житлово-експлуатаційною організацією документи; обстежує стан жилого будинку (жилого приміщення) та складає акт за формою, що встановлюється Міністерством житлово-комунального господарства УРСР; перевіряє обґрунтованість висновків про неможливість або недоцільність проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення). У випадках, коли за висновком комісії виявлені під час обстеження стану жилого будинку (жилого приміщення) негативні фактори можуть бути усунені шляхом проведення капітального ремонту будинку (приміщення), матеріали обстеження передаються житлово-експлуатаційній організації для проведення в установленому порядку необхідного ремонту; встановлює причини незадовільного стану жилого будинку (жилого приміщення) і при наявності вини в цьому службових осіб ставить питання про притягнення їх до відповідальності; при визнанні жилого будинку (жилого приміщення) непридатним для проживання вносить виконавчому комітетові місцевої Ради пропозицію з проектом відповідного рішення. Виконавчий комітет відповідної місцевої Ради народних депутатів розглядає подані комісією матеріали і приймає рішення щодо придатності жилого будинку (жилого приміщення) для проживання. У випадках, коли виконавчий комітет місцевої Ради дійде висновку про можливість і доцільність усунення негативних факторів шляхом проведення капітального ремонту жилого будинку (жилого приміщення), він приймає рішення про проведення такого ремонту. Якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.

Згідно ст. 1 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Вказаний закон врегульовує, в тому числі, відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об'єднанні, що передбачено ст. 2 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Законодавець передбачив, що метою створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, з поміж іншого, є забезпечення і захист прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання (ст. 4 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ).

За приписами ст. 10 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, вищим органом управління об'єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна, прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

Згідно ч. 1,3 ст. 12 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.

Відповідно до ст. 14 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , співвласник має право, в тому числі, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Стаття 15 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , передбачає, що співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання ; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.

За приписами ст 16 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, в тому числі, визначати порядок користування спільним майном відповідно до статуту об'єднання; захищати права, представляти інтереси співвласників у судах, органах державної влади і органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності.

01.07.2015 року набрав чинності ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , який вже діяв на момент звернення ОСОБА_4 до міського голови м. Золочева із заявою про переведення належної їй квартири в нежитлове приміщення та надання дозволу на її реконструкцію.

Згідно преамбули цього Закону, такий покликаний визначити особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, врегулювати правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Вказаним нормативно-правовим актом внесено також ряд змін до Цивільного та Земельного кодексів України.

Згідно ст. 1 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.

Цією ж статтею передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. Управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 2 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку ).

Відповідно до ст. ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Статтею 7 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , передбачено, що співвласники зобов'язані: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм ; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку додержуватися чистоти в місцях загального користування і тиші згідно з вимогами законодавства; забезпечувати поточний огляд і періодичне обстеження прийнятого в експлуатацію в установленому законодавством порядку багатоквартирного будинку протягом усього життєвого циклу будинку та нести відповідальність за неналежну експлуатацію згідно із законом; Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

За приписами ст. 9, 10 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками . За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

Згідно ст. 382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Окрім цього, утримання жилих будинків врегульовано Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій , що затверджені Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року (надалі - Правила ).

Згідно вказаних Правил, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством. Перепланування - до елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання - улаштування в окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Згідно п. 1.4.1. Правил, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Переобладнання жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень містить у собі - улаштування в окремих жилих будинках, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання, перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно п. 1.4.5. Правил, для одержання дозволу на переобладнання або

перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поверхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Системний аналіз вказаних норм дає можливість дійти висновку, що несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку є спільним майном багатоквартирного будинку, управління яким здійснюється об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку. Останнє, в свою чергу наділено правом звернення до суду за захистом своїх прав та прав співвласників багатоквартирного будинку.

Виконавчий комітет Золочівської міської ради Львівської області, достеменно знаючи, що будинок переданий на баланс та в управління ОСББ Берізка , прийняв оскаржуване рішення без залучення представника позивача. Не включений був також і представник ОСББ Берізка до складу комісії, що здійснювала обстеження технічного стану квартири НОМЕР_3 належної ОСОБА_4

Натомість, розпорядженням міського голови м. Золочева до складу комісії включено головного інженера Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства, хоча дана організація не здійснює утримання будинку АДРЕСА_2 не несе жодної відповідальності за його експлуатацію, та передала будинок на баланс ОСББ Берізка ще в 2011 році.

Суд враховує, що норми законодавства, які регулюють питання обстеження стану житлового будинку (житлового приміщення) та визнання його непридатним для проживання, зокрема Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання , що затверджений Постановою Ради міністрів Української РСР №189 від 26.04.1984 року, який жодного разу не зазнавав змін з моменту прийняття, є дещо застарілими та не в повній мірі відповідають сучасним реаліям житлових правовідносин. Однак, такі норми продовжують діяти, більше того, сам же відповідач ними керувався при прийнятті оскаржуваного рішення.

Вказаний Порядок передбачає, що обстеження технічного стану жилого приміщення здійснюється комісією, в яку входить, в тому числі, інженер житлово-експлуатаційної організації (секретар комісії), представник громадського будинкового комітету, а при обстеженні стану жилих будинків відомчого або громадського житлового фонду до складу комісії включається також представник органу, який здійснює управління відповідним фондом.

За наведеного слід зробити висновок, що включення представника ОСББ, як організації, що займається утриманням будинку та відповідає за його експлуатацію, якщо таке створено у будинку і останній перебуває на його балансі, є необхідним.

Більше того, за змістом ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , законодавець надав громадянам, які є власниками квартир у багатоквартирних будинках, можливість самоорганізовуватись та самостійно вирішувати питання експлуатації і утримання будинку, знявши таким чином обов'язок утримання будинків з органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відтак, за переконанням суду, орган владних повноважень, вирішуючи питання, що стосуються житлового будинку, його частини та/або земельної ділянки, на якій він розташований, зобов'язаний врахувати, або як мінімум, хоча б з'ясувати думку організації, відповідальної за утримання та експлуатацію будинку.

Окремо суд звертає увагу, що третій особі, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5, ще перед зверненням його дружини до міської ради в липні 2015 року з заявою про зміну статусу квартири, було відомо, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Берізка проти запланованої реконструкції та переведення квартири в нежитлове приміщення, оскільки він мав відповідну розмову про це із головою ОСББ Берізка . Останній теж підтвердив такий факт в судовому засіданні. З пояснень ОСОБА_5 з'ясовано, що він повідомляв представників міської ради, що не має підписів усіх сусідів та згоди ОСББ, однак його запевнили, що таких не вимагається.

Тобто, будучи інформованим про те, що ОСББ Берізка не надало згоди щодо вирішення питання реконструкції квартири під стоматологічний кабінет, орган місцевого самоврядування не вважав за потрібне більш детально розібратись в причинах цього, а оминув цю проблему, не залучивши представника ОСББ до обстеження квартири.

При цьому, органом місцевого самоврядування жодним чином не перевірено, чи не призведе до порушення прав власників інших жилих приміщень використання цього приміщення в якості нежилого.

Представник відповідача в судовому засіданні жодним чином не аргументував та не пояснив, яким чином виконавчим комітетом міської ради здійснювалась перевірка щодо можливого порушення прав інших осіб внаслідок зміни статусу квартири та її використання під стоматологічний кабінет.

Окрім цього, всупереч п. 5, 6, 7 Порядку обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання , що затверджений Постановою Ради міністрів Української РСР №189 від 26.04.1984 року, до складу комісії, при обстеженні квартири ОСОБА_4, не було включено представника органу державного пожежного нагляду, комісією не було розглянуто жодних документів житлово-експлуатаційної організації, в даному випадку ОСББ, хоча уся технічна документація на будинок була передана ОСББ Берізка разом з передачею будинку на баланс, відсутній висновок органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам, оскільки вказаний Порядок вимагає надання окремого висновку санітарно-епідеміологічної служби, а не лише включення її представника до складу комісії.

Окрім цього, виконавчим комітетом Золочівської міської ради Львівської області, всупереч п. 1.4.5. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій , що затверджені Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року, надано згоду на переобладнання квартири без попередньо розробленого проекту, погодженого у встановленому законом порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що представник Золочівської міської ради Львівської області в судовому засіданні надав суду неправдиву інформацію, що питання, які є предметом оскарження, міською радою локальними актами не врегульовано.

Так, рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області №136 від 27.04.2011 року з метою встановлення на території міста Золочева Львівської області єдиного функціонального механізму надання дозволу на перепланування та переобладнання приміщень житлових будинків і гуртожитків, а також закріплення основних принципів вирішення питань, пов'язаних із переплануванням та переобладнанням житлових і підсобних приміщень, для забезпечення конституційних прав громадян на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, затверджено Порядок надання дозволу на перепланування та переобладнання приміщень жилих будинків і гуртожитків.

Відповідно до вказаного Порядку, власники, наймачі (орендарі) приміщень жилих будинків і гуртожитків мають право на перепланування і переобладнання житлових і підсобних приміщень, балконів за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку. Для одержання дозволу на переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках і гуртожитках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до Золочівської міської ради заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення;копія поверхових планів, завірених в установленому порядку; проект перепланування приміщень виготовлений ліцензованою проектною організацією; проект переобладнання приміщень виготовлений ліцензованою проектною організацією; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання або перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Таким чином, виконавчий комітет Золочівської міської ради Львівської області, самостійно передбачив, що наявність проекту є обов'язковою умовою для отримання дозволу на переобладнання чи перепланування квартири, і сам же порушив цю норму, оскільки проект був розроблений ОСОБА_4 вже після прийняття оскаржуваного рішення, а експертиза проекту проведена у 2016 році.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з врахуванням приписів ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.

Щодо покликань представника ОСОБА_4 на правові висновки Верховного суду України у справах № 21-360а13 від 05.11.2013 року та 21-197а14 від 17.06.2014 року, суд такі до уваги не приймає, з огляду на таке.

Предметом дослідження у даних справах було неоднакове застосування ст. 7, 8 ЖК України та ст. 30 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні , зокрема щодо наявності чи відсутності повноважень виконавчих комітетів місцевих рад про надання дозволів на переобладнання квартир у нежитлові приміщення .

У зазначених постановах Верховний суд України дійшов висновку, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад вправі вирішувати питання переведення житлових приміщень (квартир), що належать на праві власності юридичним або фізичним особам, у нежитлові за умови, що проведені зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

В даному ж випадку, суд не вважає, що оскаржуване рішення прийнято виконавчим комітетом міської ради поза межами його повноважень.

Водночас, суд звертає увагу третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що спори щодо здійснення прав співвласників багатоквартирного будинку вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку, а рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку може бути оскаржене до суду. Таким чином, вважаючи відмову у наданні згоди на переобладнання квартири незаконною, вони не позбавлені можливості оскаржити її у встановленому законом порядку.

Щодо питання строку звернення до суду із заявленим адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна норма діяла і на момент звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом (ст. 99 КАС України).

Про винесення оскаржуваного рішення ні відповідачі, ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5, ОСББ Берізка не повідомляли, що вони підтвердили також і в судовому засіданні.

Копія даного рішення була надана директору ОСББ Берізка лише 04 липня 2017 року, що повідомив останній в судовому засіданні та підтвердив ОСОБА_5 Доказів того, що позивач був інформований про оскаржуване рішення раніше 04 липня 2017 року, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані. Протокол загальних зборів ОСББ Берізка від 05.06.2016 року не містить жодного посилання та згадки про оскаржуване рішення, натомість у ньому йдеться лише про те, що власник квартири НОМЕР_3 намагається здійснити спроби переобладнання приміщення без згоди ОСББ.

Таким чином, строк звернення позивача із даним позовом слід обчислювати, починаючи з 04 липня 2017 року.

Адміністративний позов подано позивачем до суду 25.10.2017 року, відтак строк на звернення до суду не є пропущеним, а тому підстав для визнання причин пропуску звернення до адміністративного суду поважними не має.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що заявлений позов є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 2, 5,6,122,139,143, 241-246, 250,251, 255 КАС України, суд -

у х в а л и в :

адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Берізка до Золочівської міської ради Львівської області, Виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення- задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Золочівської міської ради № 220 від 18 вересня 2015 Про виключення з житлового фонду міста квартири АДРЕСА_1

Стягнути з Золочівської міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 04055908, юридична адреса: Львівська область, м. Золочів, вул. Шашкевича, 22), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Берізка (код ЄДРПОУ 37511085, юридична адреса: Львівська область, м. Золочів, вул. Героя України Степана Бандери, 5) 1 684,00 грн. (одну тисячу шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після проголошення рішення суду видати копії скороченого судового рішення.

Копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та/або обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 січня 2018 року.

Суддя О.М. Кіпчарський