Рішення

від 24.05.2022 по справі 902/118/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2022 р. Cправа № 902/118/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Шушковій А.П.,

за участю представників

позивача: Василюк Є.В., довіреність №1/2 від 01.12.2021 (в режимі ВКЗ);

відповідача: Громова-Ястребкова В.Є., довіреність б/н від 01.02.2022,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (вул. Машинобудівників, 4В, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08162)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" (вул. Миру, буд. 50, с.Козинці, Тростянецький район, Вінницька обл., 24531)

про стягнення 109586,56 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" про стягнення 109 586,56 грн. заборгованості, з яких: 13 115,53 грн. - 48% річних, 9 152,90 грн. - пені, 87 318,13 грн. - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №2019л/68 від 22.05.2019 в частині несвоєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою суду від 10.02.2022 відкрито провадження у справі № 902/118/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень щодо відповіді на відзив та клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

02.03.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

09.03.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

10.03.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

11.03.2022 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення.

17.03.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 05.04.2022 суд постановив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, продовжити строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та підготовче засідання у справі призначити на 04.05.2022 о 10:00 год.

04.05.2022 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності його представника та закриття підготовчого провадження і призначення справи для розгляду по суті.

На визначену судом дату (04.05.2022) у судове засідання з`явилась представник відповідача, яка заявила усне клопотання про відкладення судового засідання з метою надання сторонам часу для мирного врегулювання спору та, разом з тим, не заперечила проти задоволення вищевказаної заяви позивача.

Ухвалою від 04.05.2022 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу № 902/118/22 для судового розгляду по суті на 25 травня 2022 р. о 12:00 год.

24.05.2022 на адресу суду засобами електронного зв`язку надійшла заява позивача б/н від 24.05.2022 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 24.05.2022 суд постановив задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" б/н від 24.05.2022 про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

В судове засідання 25.05.2022 з`явились представники сторін, представник позивача брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЕasyCon.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі у задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 80% просив відмовити.

Крім того, представник позивача заявив усне клопотання про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу та зазначив, що заява з доказами понесених витрат буде подана до суду протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

Представник відповідача, зазначив, що позовні вимоги визнає, разом з тим просив задовільнити клопотання про зменшення нарахованих позивачем штрафних санкцій на 80%.

Крім того, представник відповідача просив зменшити розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 25.05.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (позивач, в договорі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" (відповідач, в договорі Покупець) укладено Договір поставки №20191л/68 (далі Договір), відповідно до п. 1.1. якого в терміни визначені договором Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного при значення (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується прийняли Товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

За даним Договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1. Договору).

Ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрив) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США або Євро. Загальна сума договору визначається сукупністю Додатків та/або накладних, що зазначені в п. 2.1 та які є невід`ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у Додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід`ємною частиною договору та підписується з боку Покупця особою уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару). Вартість тари, упаковки в якій постачається Товар, входить до ціни Товару (п. 2.2. - 2.4. Договору).

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору (п. 3.1. Договору).

Сірок поставки Товару визначається у відповідних Додатках до цього договору (п. 4.1. Договору).

Поставка Продукції здійснюється на у мовах визначених у Додатках до цього Договору (п. 6.1. Договору).

Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з Товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі рахунків для оплати, сертифікату, інструкції щодо використання та застосування даного Товару (п. 6.4. Договору).

За порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством та з урахуванням даного договору. Крім відповідальності, встановленої п 7.1. даного договору Покупець: - за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення; - за відмову від отримання або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є ЗЗР або Мінеральні добрива, сплачує штраф в розмірі 50% процентів вартості не отриманої або повернутої продукції; - за відмову від отримання продукції або в разі необґрунтованого повернення продукції, якою є Насіння, сплачу, штраф в розмірі 100% (сто) процентів вартості не отриманої продукції або повернутої продукції (п. 7.1. Договору).

В разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати (п. 7.7. Договору).

В разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 5 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченого Товару (п. 7.8. Договору).

Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу У країни, продовжується до 3 (трьох) років (п. 7.10. Договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання представниками обох сторін і діє до повних розрахунків (п. 11.2. Договору).

На виконання умов Договору сторонами:

- 22.05.2019 було укладено Додаток №1 до Договору, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 11 986,78 грн., в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється в наступному порядку: - 10% в сумі 1 198,68 грн. в строк до 31.05.2019р.; - 90% в сумі 10 788,10 грн. в строк до 14.10.2019р. На виконання Додатку №1 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 11 986,78 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №4834 від 31.05.2019;

- 22.05.2019 було укладено Додаток №2 до Договору, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 10 873,16 грн., в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється в наступному порядку: - 10% в сумі 1 087,32 грн. в строк до 31.05.2019р.; - 90% в сумі 9 785,84 грн. в строк до 14.10.2019р. На виконання Додатку №2 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 10 873,16 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №4837 від 31.05.2019;

- 29.05.2019 було укладено Додаток №3 до Договору, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 9 560,45 грн., в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється в наступному порядку: - 10% в сумі 956,04 грн. в строк до 07.06.2019р.; - 90% в сумі 8 604,41 грн. в строк до 14.10.2019р. На виконання Додатку №3 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 9 560,45 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №4588 від 30.05.2019;

- 07.06.2019 було укладено Додаток №4 до Договору, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 31 891,20 грн., в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється в наступному порядку: - 10% в сумі 3 189,12 грн. в строк до 14.06.2019р.; - 90% в сумі 28 702,08 грн. в строк до 14.10.2019р. На виконання Додатку №4 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 31 891,20 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 5132 від 12.06.2019 та №5610 від 20.06.2019;

- 25.07.2019 було укладено Додаток №5 до Договору, згідно якого позивач зобов`язався поставити товари загальною вартістю 229 990,86 грн., в т.ч. ПДВ. Оплата здійснюється 100% в строк до 31.07.2019р. На виконання Додатку №5 позивачем поставлено відповідачу товари загальною вартістю 229 990,86 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №6529 від 08.08.2019.

Всього на виконання умов Договору, Додатків №1-5 позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товарів на загальну суму 294 302,45 грн.

Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідачем здійснено оплату вартості отриманого за Договором Товару поза межами строку, визначеного у Додатках, що підтверджується рядом відповідних платіжних доручень та роздруківкою руху коштів по рахунку (а.с. 27-29). Зокрема, оплату здійснено наступним чином: 1 087,32 грн. - 28.05.2019; 1 198,68 грн. - 28.05.2019; 956,04 грн. - 11.06.2019; 3 189,12 грн. - 01.07.2019; 22 999,09 грн. - 07.08.2019; 41 398,35 грн. - 27.08.2019; 49 678,03 грн. - 10.09.2019; 115 915,39 грн. - 13.09.2019 та 57 880,43 грн. - 14.11.2019.

Порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" строку розрахунків за поставлений Товар слугувало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" із даним позовом до суду про стягнення з відповідача 13 115,53 грн. - 48% річних, 9 152,90 грн. - пені, 87 318,13 грн. - штрафу.

У відзиві на позовну заяву, поміж іншого, відповідач зазначив, що 14.11.2019 року було здійснено остаточний розрахунок за Договором поставки №20191л/68, що є невеликим терміном прострочення платежів, а тому вважає, що штрафні санкції обраховані до стягнення позивачем надмірно високі та спотворюють реальну правову природу штрафних санкцій визначених Цивільним кодексом України.

Відтак, з урахуванням виконання ТОВ «Козинецьке» зобов`язання по оплаті товару в повному обсязі, (загальна сума сплачена за поставку товару сягає 294 302,45 грн., та узгоджується із сумами зазначеними в Додатках до Договору поставки №20191л/68) та невеликий термін прострочення виконання зобов`язання (з 15.10.2019 року по 13.11.2019 року), відповідач просить суд застосувати положення ч.1 ст.233 ГК України, ч.3 ст. 551 ЦК України.

З огляду на викладене відповідач вважає, що вимога про стягнення штрафних санкцій в розмірі обрахованому позивачем не підлягає задоволенню.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №20191л/68 від 22.05.2019.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як встановлено судом на виконання умов договору між сторонами підписано п`ять Додатків до договору в яких визначено асортимент, кількість, ціна товару та терміни його оплати.

Поставка товару по Додатках до договору підтверджується видатковими накладними, обопільно підписаними сторонами (а.с. 20-25), які відповідачем оплачені з порушенням термінів оплати визначених у Додатках, дана обставина визнана представником відповідача.

Здійснення проплат за отриманий товар, підтверджується платіжними дорученнями та випискою руху коштів по рахунку позивача, крім того відповідачем у відзиві на позовну заяву підтвердив суми та дати здійснення оплат.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару відповідачу в розмірі та кількості визначених у обопільно підписаних Додатках та видаткових накладних, разом з тим, відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання за Договором в частині своєчасної оплати вартості отриманого Товару у визначені в Додатках строки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.7. Договору сторони узгодили, що в разі невиконання Покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов`язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості сорок вісім відсотків річних, якщо інший розмір річних відсотків не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 7.1.1 Договору сторони узгодили, що Покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення.

А п. 7.8. Договору сторони визначили, що в разі прострочення Покупцем конкретного платежу, визначеного окремим додатком більше ніж на 5 днів, Покупець сплачує додатково штраф у розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченого Товару.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу У країни, продовжується до 3 (трьох) років (п. 7.10. Договору).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 48% річних та пені за відповідні періоди прострочення, суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість. При цьому арифметичною перевіркою правильності нарахованого позивачем до стягнення штрафу помилок не виявлено.

Водночас, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд приймає рішення про зменшення розміру 48% річних, пені та штрафу на 50%, з власної ініціативи, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.15 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Із мотивувальної частини Постанови Великої палати Верховного Суду України від 18.03.2020 у справі №902/417/18 слідує, що главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно із ч. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Крім того, відповідно до встановлених обставин справи, за змістом розділу 7 укладеного сторонами договору, положень статті 611 та частини третьої статті 692, статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення штрафних санкцій та розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Приймаючи рішення про зменшення розміру 48 % річних, штрафу та пені суд взяв до уваги наступні обставини, а саме проведення відповідачем повної оплати за поставлений товар до подачі позовної заяви до суду; незначний термін прострочення відповідачем заборгованості; сезонність господарської діяльності відповідача та фактично визнання представником відповідача заборгованості.

Також, враховано самий правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Крім того судом взято до уваги відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних).

З огляду на викладені обставини в сукупності суд, користуючись правом, наданим йому ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшує розмір заявлених до стягнення 48 % річних, штрафу та пені на 50% з заявлених: 13 115,53 грн. - 48% річних до 6557,77 грн, 9 152,90 грн. - пені до 4576,45 грн та 87 318,13 грн. - штрафу до 43659,10 грн.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням мотивів щодо зменшення сум 48% річних, пені та штрафу.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України з покладенням витрат по сплаті судового збору і в частині вимоги, за якою відмовлено у позові у зв`язку із зменшенням неустойки.

Керуючись статтями 2, 3, 7, 13, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 250, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Козинецьке" (вул. Миру, буд. 50, с.Козинці, Тростянецький район, Вінницька обл., 24531, код ЄДРПОУ 35949224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Донбас" (вул. Машинобудівників, 4В, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08162, код ЄДРПОУ 30048570) 6557,77 грн - 48% річних, 4576,45 грн - пені; 43659,10 грн - штрафу та 2481,00 грн - витрат на сплату судового збору.

3. В позові в частині стягнення 6557,77 грн - 48% річних, 4576,45 грн - пені та 43659,10 грн - штрафу відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - azdonbas@gmail.com evgeniyvassiliuk@gmail.com, відповідача - jastlera94@gmail.com.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 02 червня 2022 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Машинобудівників, 4В, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська обл., 08162)

3 - відповідачу (вул. Миру, буд. 50, с.Козинці, Тростянецький район, Вінницька обл., 24531)