Рішення

від 14.02.2022 по справі 911/2580/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2022 р. Справа № 911/2580/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Харченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київгума"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест"

про розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від позивача: Акуленко А.В. (ордер серії АР №1068194 від 02.11.2021)

від відповідача: Гук О.О. (ордер серії АІ №1162183 від 18.10.2021)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Київгума" (далі - ПАТ "Київгума"/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" (далі - ТОВ "Аскар Тау Інвест"/відповідач) про:

- стягнення 46 957,93 гривень за договором суборенди земельної ділянки від 05.09.2013, з яких 29 761,83 грн заборгованоситі зі сплати суборендної плати, 12 160,87 грн інфляційної складової та 5 035,23 грн 3% річних;

- розірвання договору суборенди земельної ділянки від 05.09.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Київгума" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" та посвідченого приватним нотаріусом Обухівського райнного нотаріального округу Київської області Чеботар Світланою Іванівною, реєстровий номер №2034;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" повернути земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:05:108:0069, загальною площею 1,6560 га, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області у стані, не гіршому ніж на момент одержання в суборенду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2021 у справі №911/2580/21 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Київгума" залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання:

1) письмових пояснень із зазначенням:

- обгрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми боргу із зазначенням частково/повністю неоплачених місяців орендної плати, з яких складаються вказані у розрахунку суми боргу;

- обгрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат із визначенням підстави походження зобов`язання (відповідний неоплачений місяць/місяці) та суми фактичної заборгованості, на яку здійснювались відповідні нарахування у кожному з періодів нарахування;

- відомостей, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідають заявлені позовні вимоги;

2) належним чином засвідчених копій усіх доданих до позовної заяви документів.

Водночас 01.09.2021 разом із вказаною вище позовною заявою через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом:

- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" та/або будь-яким іншим особам здійснювати будь-які будівельні роботи та/або роботи, які прямо чи опосередковано пов`язані з будівництвом на земельній ділянці кадастровий номер 3223155400:05:108:0069, загальною площею 1,6560 га, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області, у тому числі будівництва спортивно-оздоровчого комплексу про початок будівництва якого 28.10.2020 ТОВ "Аскар Тау Інвест" було подано повідомлення про початок будівельних робіт;

- заборони будь-яким органам та/або посадовим особам вчиняти дії, направлені на введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта на земельній ділянці кадастровий номер 3223155400:05:108:0069, загальною площею 1,6560 га, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області, у тому числі об`єкта будівництва - спортивно-оздоровчий комплекс про початок будівництва якого 28.10.2020 ТОВ "Аскар Тау Інвест" було подано повідомлення про початок будівельних робіт, у тому числі реєструвати декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та реєструвати право власності на зазначене нерухоме майно, яке побудовано (розташовано) на земельній ділянці кадастровий номер 3223155400:05:108:0069, загальною площею 1,6560 га, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.09.2021 у справі №911/2580/21 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Київгума" про забезпечення позову відмовлено.

21.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПАТ "Київгума" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до змісту якої позивач зазначив, що розмір заборгованості відповідача за договором за період з січня 2019 року по липень 2021 року складає 39 352, 12 грн, з яких 12 315, 13 грн за 2019 рік, 16 084, 15 грн за 2020 рік та 10 952, 84 грн за 2021 рік. Також позивачем до вказаної заяви додано належним чином засвідчені копії документів та розрахунок заборгованості.

Відповідно до прохальної частини вказаної вище заяви позивач просить суд:

- стягнути з відповідача 67 986, 83 гривень за договором суборенди земельної ділянки від 05.09.2013, з яких 39 352, 12 грн заборгованоситі зі сплати суборендної плати, 11 912, 51 грн інфляційної складової, 4 725, 12 грн 3% річних та 11 997, 08 грн пені;

- розірвати договір суборенди земельної ділянки від 05.09.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством "Київгума" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" та посвідченого приватним нотаріусом Обухівського райнного нотаріального округу Київської області Чеботар Світланою Іванівною, реєстровий номер №2034;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" повернути земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:05:108:0069, загальною площею 1,6560 га, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області у стані, не гіршому ніж на момент одержання в суборенду.

Водночас, зі змісту заяви про усунення недоліків слідує, що позивач, окрім уточнення заявлених раніше позовних вимог про стягнення з відповідача сум боргу, інфляційних втрат і 3% річних, фактично заявив додаткову вимогу про стягнення з відповідача сум пені, яка є новою вимогою із самостійними підставами, тобто таке доповнення спрямовано на одночасну зміну предмету та підстав позову, що суперечить процесуальним приписам.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2021 у справі №911/2580/21 прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Київгума" про стягнення з відповідача 39 352,12 грн заборгованості зі сплати суборендної плати, 11 912,51 грн інфляційної складової, 4 725,12 грн 3% річних, розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку до розгляду, призначено підготовче засідання на 18.10.2021 та зобов`язано позивача до 18.10.2021 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 03.09.2021 у справі №911/2580/21 щодо надання:

- обгрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат із визначенням підстави походження зобов`язання (відповідний неоплачений місяць/місяці) та суми фактичної заборгованості, на яку здійснювались відповідні нарахування у кожному з періодів нарахування;

- відомостей, якому способу (способам) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або іншому способу (способам) захисту прав та інтересів відповідає заявлена позовна вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку.

Також, вказаною вище ухвалою зобов`язано позивача до 18.10.2021 надати пояснення стосовно наявності підстав для застосування положень статті 173 ГПК України та об`єднання в одній позовній заяві вимог про стягнення заборгованості за договором, розірвання вказаного договору та вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2021 у справі №911/2580/21, зокрема, відкладено підготовче засідання на 02.11.2021 та попереджено Публічне акціонерне товариство "Київгума" про наслідки невиконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 28.09.2021 у справі №911/2580/21, що передбачені п. 8 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

02.11.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПАТ "Київгума" надійшла заява, відповідно до якої позивач просив суд прийняти до розгляду відповідно викладені у заяві письмові пояснення та доданий до них розрахунок 3% річних в якості виконання вимог, зазначених в ухвалах Господарського суду Київської області від 28.09.2021 та 18.10.2021. Вказані пояснення та розрахунок прийнято судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2021 у справі №911/2580/21 відкладено підготовче засідання на 22.11.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2021, занесено до протоколу судового засідання від 22.11.2021, у справі №911/2580/21 відкладено підготовче засідання на 07.12.2021.

Водночас, 22.11.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Аскар Тау Інвест" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд:

- поновити строк для подання відзиву, оскільки заява позивача на виконання вимог суду, зазначених в ухвалах Господарського суду Київської області від 28.09.2021 та 18.10.2021, була отримана відповідачем лише 12.11.2021;

- у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У підготовчому засіданні 07.12.2021, з огляду на приписи ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та обґрунтування відповідача поважності причин пропуску встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву, суд дійшов висновку про поновлення ТОВ "Аскар Тау Інвест" строку для подання відзиву та, відповідно, прийняття останнього до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.12.2021 у справі №911/2580/21 відкладено підготовче засідання на 28.12.2021 та встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив у строк до 28.12.2021.

23.12.2021 через канцелярію Господарьского суду Київської області, в межах встановленого судом строку, від ПАТ "Київгума" надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

До того ж 23.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ПАТ "Київгума" надійшла заява, відповідно до якої позивач просить суд залишити позовну вимогу про стягнення з відповідача 39 352, 12 грн заборгованості зі сплати суборендної плати, 11 912, 51 грн інфляційної складової, 4 725, 12 грн 3% річних та 11 997, 08 грн пені без розгляду з метою спрощення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2021 у справі №911/2580/21 позов ПАТ "Київгума" до ТОВ "Аскар Тау Інвест" в частині вимог про стягнення 39 352, 12 грн заборгованості зі сплати суборендної плати, 11 912, 51 грн інфляційної складової та 4 725, 12 грн 3% річних залишено без розгляду.

Також ухвалою Господарського суду Київської області від 28.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 28.12.2021, у справі №911/2580/21 відкладено підготовче засідання на 17.01.2021.

14.01.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ "Аскар Тау Інвест" надійшли заперечення на відповідь на відзив. Вказані заперечення судом прийнято.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 17.01.2022, у справі №911/2580/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.01.2022.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 25.01.2022 та 08.02.2022, занесеними до протоколів судових засідань від 25.01.2022 та 08.02.2022, у справі №911/2580/21 оголошено перерви у судових засіданнях до 08.02.2022 та 15.02.2022 відповідно.

У судовому засіданні 15.02.2022 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

05.09.2013 між Публічним акціонерним товариствоим "Київгума" як суборендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" як суборендарем укладено договір суборенди земельної ділянки (далі - договір суборенди), відповідно до п. 1.1. якого суборендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне володіння і користування на умовах суборенди земельну ділянку (далі - земельна ділянка), визначену цим договором, для розміщення дитячого оздоровчого комплексу. Об`єктом суборенди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - см. Козин, Обухівського району, Київської області; площа земельної ділянки - 1,6560 ґа; кадастровий номер - 3223155400:05:108:0069; цільове призначення - для культурно-оздоровичх потреб, рекреаційних, спортивниз і туристичних цілей.

Відповідно до пп. 2.1., 3.1, 3.2, 3.3, 8.1 та 8.4. договір укладається терміном до 14 листопада 2051 року (на строк тридцять вісім років і шістдесят місяців) і діє починаючи з дня його державної реєстрації.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, виданого 23 липня 2013 року Управлінням Держезмагенства в Обухівському районі Головного управліяння Держземагенства в Київській області за №03-08/4993, становить 662 208, 03 (шістсот шістдесят дві тисячі двісті вісім) гривень 03 копійки.

Річна суборендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% (три відсотка) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації. Розмір суборендної плати може бути переглянутий у порядку, встановленому законодавством України, в зв`язку з погіршенням земельної ділянки не з вини суборендаря або зміни розміру ставки земельного податку.

Суборендна плата вноситься суборендарем за базовий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно, протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на поточний рахунок суборендодавця. На суборендну плату додатково нараховується податок на додану вартість, у випадках встановлених законодавством України.

Зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін і оформляється окремою цивільно-правовою угодою та посвідчується нотаріально.

Будь-які зміни до цього договору здійснюються у письмовій формі за підписами суборендаря і суборендодавця та підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Також 05.09.2013 сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно якого суборендодавець передав, а суборендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку (далі - акт приймання-передачі від 05.09.2013).

Копії вказаних вище договору суборенди з додатками до нього та акта приймання-передачі від 05.09.2013 наявні в матеріалах справи.

Так, за доводами позивача, відомості про речове право суборенди, що виникло на підставі вказаного вище договору, як і сам договір зареєстровано у передбаченому законодавством порядку 05.09.2013, в підтвердження чого суду надано копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 8992226 від 05.09.2013.

Поряд з тим, в підтвердження обставин наявності у позивача права користування земельною ділянкою до матеріалів справи долучено копії: договору оренди від 14.11.2002 та договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. 14.11.2002 за реєстровим №4490, а також довідки №05-03/997 від 07.05.2009.

Згідно викладених позивачем обставин з січня 2019 року відповідач перестав виконувати взяті на себе договором зобов`язання та орендну плату не сплачував, що відповідно визнав згідно надісланого позивачу листа №1-160721 від 16.07.2021 та доданих до нього платіжних доручень №№345, 346, 347 від 12.07.2021 на загальну суму 109 301,87 грн, копії яких наявні в матеріалах справи.

В розрізі вказаного вище, позивач зазначив, що:

- рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №1 від 14.07.2016 (далі - рішення №1 від 14.07.2016) затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальної одинці селища Кохин Обухівського району Київської області, а згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки остання складає 1 598 430,82 грн;

- враховуючи розмір нормативної грошовї оцінки землі, загальна сума орендної плати, яку відповідач зобов`язаний сплатити за період 2019 рік - липень 2021 року, складає 148 654,07 грн, з яких: по 57 543,51 грн (з ПДВ) - за 2019 та 2020 роки, 33 567,05 грн (з ПДВ) - за 7 місяців 2021 року.

До матеріалів справи позивачем долучено роздруківку рішення №1 від 14.07.2016 з сайту Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та копію Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель №2107 від 27.07.2021 щодо земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:05:108:0069.

Водночас, як зауважив позивач, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору, з урахуванням частково сплачених коштів після отримання повідомлення позивача про намір розірвати договір суборенди, загальна сума боргу відповідача станом на 01.09.2021 склала 39 352,12 грн, з яких: 12 315, 13 грн (з ПДВ) за 2019 рік, 16 084,15 грн (з ПДВ) - за 2020 рік, 10 952,84 грн за 2021 рік.

Копія повідомлення позивача про розірвання договору №46 від 07.07.2021 наявна в матеріалах справи.

Додатково до матеріалів справи позивачем додано Інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, копії повідомлення-звернення ПАТ "Київгума" №45 від 28.06.2021, листів ТОВ "Аскар Тау Інвест" вих. №1-300621 від 30.06.2021, б/н від 30.06.2021.

В обґрунтування поданого позову та наявності підстав, зокрема, для розірвання договору суборенди, позивач, із посиланням, зокрема, на ст. 651 ЦК України, ст. ст. 15, 32 Закону України «Про оренду землі», чинних на момент укладення договору суборенди, п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, вказав про системетичне, тобто протягом двох і більше місяців, невиконання відповідачем договірного обов`язку із внесення орендної плати, що знайшло своє відображення у відсутності будь-яких оплат протягом майже трьох років.

В розрізі вказаних вище обставин невиконання відповідачем обов`язку із внесення орендних платежів, як підстави для розірвання договору суборенди, позивач послався на викладені у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі 912/1385/17 відповідні правові позиції, зокрема, щодо того, що при вирішенні судом питання про розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосованню також підлягає ч. 2 ст. 651 ЦК України стосовно можливості розірвання договору у разі істотного порушення договору.

Так позивач зауважив, що розмір орендної плати, порядок її сплати є суттєвими умовами договору суборенди, порушення яких є суттєвим порушенням умов договору, а внаслідок несплати відповідачем орендної плати позивач був позбавлений можливості отримувати те, на що він розраховував під час укладення договору.

Стосовно ж розміру необхідної до внесення орендної плати, то позивач зазначив, що:

- відповідач, як зацікавлена особа, мав усі встановлені законом можливості отримати самостійно Витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, а тому відсутність у відповідача вказаної інформації не позбавляє його обов`язку сплатити оренду плату, у тому числі принаймні виходячи із вказаного у договорі суборенди розміру нормативної грошової оцінки;

- договором суборенди не передбачено обов`язку позивача ані повідомляти про розмір нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки та його зміну, ані надавати рахунки на сплату суборендної плати;

- відповідач, не маючи відповідно необхідної для сплати оредної плати інформації, більше ніж два роки не звертався до позивача з приводу такої неможливості.

Поряд з тим, за доводами позивача, з огляду на систематичне та істотне порушення умов договору по сплаті орендної плати, подальша сплата оренди відповідачем не є підставою, що зумовлює неможливість розірвання договору, а відповідну аналогічну правову позицію викладено у постанові Вреховного Суду від 31.07.2020 у справі №479/1073/18.

На переконання позивача сплата відповідачем заборгованості 12.07.2021 та надіслання листа №1-160721 від 16.07.2021 свідчать як про обставини систематичного та неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, так і про визнання відповідачем таких обставин.

З огляду на вказане вище, посилаючись на порушення відповідачем грошового зобов`язання зі сплати орендних платежів за договором суборенди, що свідчить про систематичне та істотне порушення умов такого договору, позивач просить суд, зокрема, розірвати договір суборенди земельної ділянки від 05.09.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством "Київгума" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" та посвідченого приватним нотаріусом Обухівського райнного нотаріального округу Київської області Чеботар Світланою Іванівною, реєстровий номер №2034.

Заперечуючи проти позову ПАТ "Київгума", відповідач вказав, що у зв`язку з відсутністю інформації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки він був не в змозі самостійно визначитись з розміром орендної плати, що стало однією із підстав невнесення орендних платежів на корисить позивача.

До того ж, за доводами відповідача, згідно п. 3.3. договору суборенди орендна плата вноситься виключно на поточний рахунок позивача, для чого в прикінцевих положеннях договору вказано банківські реквізити позивача, на які відповідачем вносилась орендна плата з 2013 по 2019 роки.

Надалі, як зауважив відповідач, у зв`язку зі зміною законодавства щодо необхідності зазначення рахунку в новому форматі IBAN та відсутності відомостей про рахунок IBAN позивача у ТОВ "Аскар Тау Інвест" останнє було позбавлене можливості здійснювати перерахування коштів за договором суборенди, попри те, з метою виконання власних договірних обов`язків відповідач вчиняв дії на пошук такого рахунку, зокрема:

- відповідач звертався до позивача з вимогами про надання рахунків на оплату, відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- представником відповідача на телефонний номер голови правління ПАТ "Київгума" через WhatsApp надіслано листи з проханням надати розрахунок плати за суборенду та відповідні банківські реквізити. В підтвердження вказаного відповідачем надано копії: вимоги б/н від 26.02.2020, 04.02.2021 листа на електронну адресу ПАТ "Київгума" - 00152253@pat.ua.

Натомість, згідно доводів відповідача, лише у травні 2021 року він отримав від позивача п`ять актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з січня 2020 року по березень 2021 року, а саме: акт №ВАТ00000010 від 31.03.2020; акт №ВАТ00000023 від 30.06.2020; акт №ВАТ00000049 від 30.09.2020; акт №ВАТ00000050 від 31.12.2020; акт №ВАТ00000013 від 31.03.2021 (далі - акти здачі-приймання робіт (надання послуг), у яких зазначено суми щомісячних платежів - по 3 140,86 грн, та новий рахунок ПАТ "Київгума", на який відповідачем відповідно і сплачено всю заборгованість по орендній платі.

В підтвердження вказаних вище обставин відповідачем надано суду копії конверта і відповідних актів здачі-приймання робіт (надання послуг).

З огляду на зазначені вище обставини, посилаючись на ч. 1 ст. 614, ч. ч. 1, 2 ст. 613, ч. 1 ст. 617 ЦК України, відповідач зауважив на недобросовісній поведінці позивача, яка відповідно і спричинила невчасну сплату відповідачем орендної плати.

Додатково відповідач зазначив, що з метою подальшого співробітництва з позивачем на рахунок останнього перераховано:

- 05.08.2021 - 12 160,87 грн інфляційної складової та 5 025,23 грн 3% річних, в підтвердження чого надано копію платіжного доручення №405 від 05.08.2021;

- 05.08.2021 - 29 761,83 грн за суборенду земельної ділянки, в підтвердження чого надано копію платіжного доручення №404 від 05.08.2021;

- 31.08.2021 - 7 538,06 грн за суборенду земельної ділянки, в підтвердження чого надано копію платіжного доручення №446 від 31.08.2021;

- 30.09.2021 - 7 538,06 грн за суборенду земельної ділянки, в підтвердження чого надано копію платіжного доручення №506 від 30.09.2021;

- 29.10.2021 - 7 770,00 грн за суборенду земельної ділянки, в підтвердження чого надано копію платіжного доручення №553 від 29.10.2021, як наслідок на момент подачі позову заборгованості відповідача не існувало, чого позивачем при поданні позову не враховано.

Стосовно ж застосування позивачем, при подачі позову та обрахунку розміру орендної плати, нормативної грошової оцінки, з її незмінним з 2016 року розміром, отриманим з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель №2107 від 27.07.2021, відповідач вказав, що з огляду на пункти 289.1-289.3 статті 289 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка щорічно змінюється, а тому позивачем необґрунтовано нараховано суборендну плату за 2019-2020 роки, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки за 2021 рік.

Також, заперечуючи проти обгрунтованості обрахунку орендної плати, відповідач зазначив, що згідно надісланих позивачем актів здачі-приймання робіт (надання послуг) річна субрендна плата за 2020-2021 роки складає 45 228,40 грн, що не відповідає річній сумі орендної плати за відповідний період, вказаній позивачем в заяві про усунення недоліків позовної заяви - 57 543,51 грн.

Крім того, на переконання відповідача, позивач при зверненні до суду із відповідним позовом безпідставно нарахував суборенду плату за березень 2020 року, оскільки Законом України від 17.03.2020 №533-IX доповнено Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, зокрема, пунктом 52-4 такого змісту: «Не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 30 квітня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності», а згідно надісланого позивачем акта №ВАТ00000010 від 31.03.2020 суборендну плату за березень 2020 року нараховано не було.

З огляду зазначеного вище відповідач просить суд відмовити у задоволення позову повністю.

Своєю чергою позивач не погодився із запереченнями відповідача з огляду на те, що відповідач згідно поданого ним відзиву не спростовував факт неналежного виконання власних договірних обов`язків та лише навів низку виправдань такого неналежного виконання, які позивач вважає необґрунтованими, оскільки:

- твердження відповідача про неповідомлення позивачем розміру нормативної грошової оцінки спростовуються встановленою законодавчими приписами можливістю відповідача отримати Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та дізнатися її розмір;

- під час підписання договору суборенди та його виконання протягом певного часу відповідач був обізнаний про відсутність у такому договорі обов`язку позивача надавати інформацію про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- з огляду на положення Постанови Правління НБУ від 28.12.2018 №162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні», з урахуванням внесених до неї змін, в період часу до 12.01.2020 платежі могли бути здійснені за старими реквізитами, тоді як відповідач перестав сплачувати орендну плату задового до введення відповідних змін;

- відповідачем не вказано і не надано жодних доказів вжиття ним всіх заходів щодо належного виконання зобов`язань, як і не надано доказів на підтвердження обставин звернення до позивача з проханням повідомити банківські реквізити за міжнародним стандартом IBAN;

- акти здачі-приймання робіт (надання послуг) свідчать лише про факт надання позивачем такого виду послуги як оренда власного чи орендованого нерухомого майна та не підтверджують належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Окремо, в контексті закріпленого міжнародним законодавством принципу «юридичної визначеності» та його дотримання судом під час прийняття рішення, позивач звернув увагу на рішення Господарського суду Київської області від 27.10.2020 у справі №911/439/20, згідно якого судом задоволено позов керівника Фастівської місцевої прокуратури (Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця стягнення 5 792, 96 гривень штрафу, стягнуто вказану суму штрафу, розірвано договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №1341 від 09.11.2012, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (ідентифікаційний код 19028107) та Фізичною особою-підприємцем Малаховою Юлією Андріївною (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), а також зобов`язано Фізичну особу-підприємця Малахову Юлію Андріївну (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) повернути нежитлове приміщення площею 141,9 кв.м., вартістю 470 110,00 грн, яке розташоване за адресою: вул. Червоноармійська, 1а, с. Триліси, Фастівського району, Київської області державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (ідентифікаційний код 43173325).

Так, за доводами позивача, у зазначеному вище рішенні висновок суду про задовлення позову обґрунтовується, зокрема, таким:

«Отже, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконала свій договірний обов`язок, що є істотним порушенням умов договору оренди у розумінні ст. 651 ЦК України, як наслідок - підставою для розірвання такого договору, оскільки внаслідок систематичного (два і більше разів) невнесення орендної плати відповідний бюджет був позбавлений своєчасного фінансування, на що було розраховано сторонами при укладенні договору.

Доводи ж відповідача щодо відсутності підстав для розірвання договору з огляду на повне погашення заборгованості з урахуванням нарахованих штрафних санкцій визнаються судом неспроможними, позаяк істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата не в повному обсязі, а також невиконання сторонами інших своїх зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю) згідно з частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Поряд з тим, сплата заборгованості з орендної плати та інших обов`язків платежів як після відкриття провадження у справі, так і напередодні подання позову не може виправдовувати бездіяльність відповідача, як господарюючого суб`єкта, якщо має місце неодноразове прострочення сплати цих платежів по договору, та бути підставою для висновку про відсутність істотного порушення умови договору оренди, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору оренди є його оплатний характер, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №917/28/19.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.10.2020 у справі №911/439/20 провадження за позовом керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Фізичної особи-підприємця Малахової Юлії Андріївни, зокрема, про стягнення 31 882,66 грн заборгованості з орендної плати закрито з огляду на сплату відповідачем суми боргу з орендної плати після відкриття провадження у зазначеній справі, як наслідок відсутність предмету спору у вказаній частині.

Отже, сплата відповідачем суми боргу з орендної плати після відкриття провадження у зазначеній справі є лише підставою для закриття провадження у цій справі, попри те не свідчить, що після такої сплати відповідне порушення втрачає вказану ознаку істотності, як підстави для розірвання договору оренди».

З огляду на вказане вище, позивач зауважив, що правовідносини, які мали місце у вищенаведеній справі, та у даній справі виникли з одних і тих самих правовідносин, а тому з урахуванням необхідності дотримання принципу юридичної визначеності заявлені у даній справі вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись із вказаними вище аргументами позивача, згідно поданих заперечень на відповідь на відзив відповідач зазначив, що з огляду на викладені у справі обставини стосовно обрахунку розміру орендної плати, здійсненого позивачем спочатку у актах здачі-приймання робіт (надання послуг) та, надалі, у позовній заяві, навіть при наявності у ТОВ "Аскар Тау Інвест" грошової оцінки земельної ділянки товариство не мало змоги самостійно визначитись з розміром орендної плати без наданих позивачем рахунків.

Повторно відповідачем наголошено, що тільки після отримання від позивача актів здачі-приймання робіт (надання послуг) ТОВ "Аскар Тау Інвест" мало змогу дізнатися про новий рахунок позивача, який взагалі відкрито в іншій банківській установі, тоді як позивачем не спростовано доводи відповідача про надіслання останнім позивачу листів-прохань про надання рахунків.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків стосовно вимоги позивача про розірвання договору.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондує з приписами частини першої статті 93 ЗК України, визначено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. ст. 1, 13, абзацу 4 ч. 1 ст. 15, абзацу 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» (в редакції до 02.03.2021) договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Водночас згідно абзацу 5 ч. 1 ст. 24, абзацу 7 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» (в редакції з 02.03.2021) орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Приписами ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» (в діючій протягом спірних правовідносин редакції) презюмовано, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно пункту "д" статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Поряд з тим частиною другою статті 651 ЦК України унормовано, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки через порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування ж такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором, а порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17 та постанові Верховного Суду від від 09.09.2021 у справі №904/3195/20.

Отже, під час вирішення спору про розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, встановленню підлягають обставини як щодо наявності/відсутності порушення відповідачем умов договору оренди землі у вигляді систематичного невнесення орендної плати, у тому числі щодо існування заборгованості з орендної плати, її розмір, період, за який вона виникла/упродовж якого не сплачувалась, так і щодо наявності/відсутності критерію істотності цього порушення договору у розумінні частини 2 статті 651 ЦК України, обов`язок по доведенню якого покладається безпосередньо на позивача.

Так, обґрунтовуючи обставини виникнення у відповідача заборгованості по орендній платі та її систематичної несплати, як підстави для розрівання договору суборенди, позивач посилається на рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №1 від 14.07.2016 та Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, якими визначено новий розмір нормативної грошової оцінки землі - 1 598 430,82 грн, виходячи з якого позивачем розраховано необхідні до сплати суми орендної плати за 2019-2020 роки та січень-липень 2021 року.

Поряд з тим, як слідує зі змісту позову, заяви про усунення недоліків позовної заяви та наданих представником позивача пояснень, суму орендної плати, зокрема річну, позивачем обраховано шляхом множення нормативної грошової оцінки землі - 1 598 430,82 грн на 3% та додаванням до такої суми 20% ПДВ, тоді як у доданому до заяви про усунення недоліків розрахунку заборгованості відображено збільшення суми заборгованості наростаючим підсумком на 4 795,29 грн щомісячно.

Приписами ч. ч. 2, 3, 6 Цивільного кодексу України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21, ст. 30 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

З огляду наведеного вище суд дійшов висновку, що підписання договору суборенди сторонами, зокрема відповідачем свідчить про погодження останнього з умовами укладеного правочину та, відповідно, породжує для ТОВ "Аскар Тау Інвест" обов`язок по сплаті позивачу орендної плати у передбачені пп. 3.2., 3.3. договору суборенди розмірі та строки, а саме: у річному розмірі - 23 839,49 грн (з ПДВ), тобто 3% від передбаченої договором нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 662 208,03 грн, та відповідно щомісячно по 1 986,62 грн протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Доводи ж позивача про необхідність визначення суми орендної плати, виходячи з іншого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №1 від 14.07.2016 та Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - 1 598 430,82 грн, як і відповідно проведений позивачем розрахунок орендної плати судом відхиляються з огляду на те, що:

- зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, тоді як автоматичної зміни умов договору щодо розміру орендної плати зміна нормативної грошової оцінки не тягне;

- індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати, оскільки за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди та якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19, та у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №904/2820/18.

Також, в розрізі зазначеного вище судом враховано викладений у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 у справі №922/1658/19 висновок про застосування норми права: «Нормами статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень статті 21 Закону України "Про оренду землі" та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі».

Як слідує з обставин даної справи, сторонами спору не вносились зміни до договору суборенди в частині розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зокрема зміненого рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області №1 від 14.07.2016, а відповідний правочин не містить ані положень про щомісячну індексацію орендної плати, ані про автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати.

З огляду на вказане вище судом визнаються неспроможними посилання обох сторін спору на взаємний обов`язок дізнаватися та контролювати зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки з метою визначення необхідної до сплати орендної плати.

Посилання ж відповідача на відсутність у нього обов`язку по сплаті оренди у березні 2020 року з огляду на приписи Закону України від 17.03.2020 №533-IX судом відхиляються з огляду на те, що внесені вказаним законом до Податкового кодексу України зміни стосуються безпосередніх орендарів - платників орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а не суборендарів, які перебувають у відповідних правовідносинах щодо оренди земельної ділянки із зазначеними орендарями.

В розрізі обставин визначення розміру орендної плати за договором суборенди судом також відхиляються посилання відповідача на виставлені позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг), позаяк ані зазначені вище норми законодавства, ані положення укладеного між сторонами договору суборенди не визначають складення акта приймання-передачі робіт (надання послуг) як правову підставу виникнення у суборендаря обов`язку по сплаті орендної плати у вказаному в таких актах розмірі.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на вказане вище та зроблені судом відповідно висновки стосовно обов`язку відповідача по сплаті орендної плати за договором суборенди, зокрема в частині розміру орендної плати, суд дійшов висновку, що загальна сума орендної плати за вказаний позивачем період - 2019-2020 роки, січень-липень 2021 року складає 61 585,35 грн, або:

- за 2019-2020 роки - по 23 839,49 грн (з ПДВ) та, відповідно, щомісячно - по 1 986,62 грн;

- січень-липень 2021 року - 13 906,34 грн (з ПДВ) та, відповідно, щомісячно - по 1 986,62 грн.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень слідує, що відповідачем 12.07.2021 сплачено: 45 228,36 грн - за суборенду земельної ділянки за 2019 рік, 41 459,33 грн - за суборенду земельної ділянки за 2020 рік та 22 614,18 грн - за суборенду земельної ділянки за 2021 рік.

Також, як вбачається з наданих відповідачем платіжних доручень, позивачу сплачено, зокрема, 05.08.2021 - 29 761,83 грн за суборенду земельної ділянки та 17 196,10 грн інфляційної складової та 3% річних згідно договору суборенди, а 31.08.2021 - 7 538,06 грн за суборенду земельної ділянки за 06-07/2021р.

Вказані вище обставини позивачем не заперечено та не спростовано.

Водночас, як слідує з матеріалів справи, з позовною заявою, зокрема в первісній редакції про стягнення заборгованості та розірвання договору позивач звернувся 01.09.2021, тобто на момент звернення позивача до суду за відповідним спором кошти за суборенду земельної ділянки за вказаний позивачем період відповідачем сплачено в повному обсязі.

Отже, посилання позивача на внесення відповідачем орендної плати за договором суборенди з порушенням умов договору щодо розміру відповідних платежів визнаються судом доказово та нормативно не підтвердженими.

Стосовно ж доводів позивача про порушення відповідачем строків внесення оредної плати, в розрізі обставин систематичного порушення зобов`язання, як підстави для розірвання договору, суд зазначає таке.

Так, умовами укладеного сторонами договору суборенди передбачено обов`язок щомісячного внесення суборендної плати відповідачем на поточний рахунок позивача, попри те як ідентифікаційних даних такого рахунку умови договору суборенди, окрім зазначеного в розділі такого договору «підписи сторін» розрахункового рахунку № НОМЕР_2 в столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк», не містять.

Поряд з тим сторонами спору не заперечено та не спростовано того, що з моменту укладення договору суборенди - 2013 рік та до 2019 року відповідач вносив суборенду плату на вказаний вище розрахунковий рахунок позивача та заперечень від останнього стосовно відповідного виконання договірного обов`язку відповідачем не надходило.

Надалі, як слідує з наявної в матеріалах справи копії листа ТОВ "Аскар Тау Інвест" від 26.02.2020, відповідач звертався до позивача з проханням надати рахунки для здійснення відповідної оплати за договором суборенди, тоді як вказані обставини, у тому числі і щодо ненадання відповіді на такий лист, позивачем не спростовано.

Також позивачем не заперечено та не спростовано обставин надіслання відповідачу у квітні 2021 року актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які містили відомості щодо нового рахунку позивача в ПАТ «АйбоксБанк» - поточний рахунок НОМЕР_3 , на який відповідачем і здійснено у липні-серпні 2021 року усі вказані вище платежі за договором суборенди.

Приписи ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч.ч. 1, 2 ст. 76, ч.ч. 1, 2 ст. 86 презюмують, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В розрізі зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати, що:

- одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог;

- принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторонни та, водночас, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, оскільки така бставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний;

- позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, а суд, своєю чергою, під час судового провадження оцінює подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, і, оскільки оптимальним стандартом доказування є аргументи, викладені сторонами, то через призму наданих доказів суд приймає рішення.

Однак, з огляду на вказані вище норми та обставини справи, у тому числі стосовно виконання відповідачем обов`язку по сплаті суборендних платежів та принаймні вчинення ним спрямованих до виконання такого обов`язку дій, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження обставин завдання йому будь-якої шкоди, розмір якої не дозволяв би отримати очікуване при укладенні договору суборенди, а також неможливості використання позивачем результатів такого договору у вигляді отримання плати за оренду земельної ділянки.

В розрізі вказаного вище судом враховано, що:

- позивач, як суборендодавець земельної ділянки, мав право розраховувати щомісяця на сплату відповідачем передбаченої умовами договору суборендної плати, а тому не свідчить про істотне порушення умов договору суборенди невиконання ТОВ "Аскар Тау Інвест" свого зобов`язання із внесення орендної плати на поточний рахунок позивача до уточнення останнім реквізитів такого рахунку, з огляду на встановлені у даній справі обставини повної сплати відповідачем орендних платежів;

- розраховуючи на отримання орендних платежів, позивач не був позбавлений можливості проявити принаймні розумну обачність у договірній поведінці, зокрема, щляхом надіслання відповідачу претензій/вимог щодо сплати суборендної плати з 2019 року та до липня 2021 року, або звернення протягом вказаного періоду до суду з позовом про стягнення несплачених сум орендної плати за договором суборенди, що, з огляду на відсутність таких дій зі сторони позивача також не узгоджуються з доктриною заборони суперечливої поведінки, позаяк належне виконання будь-якого правочину залежить від добросовісності та розумної обачності обох сторін договору. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 902/145/18;

- умовами договору оренди від 14.11.2002 зі змінами, за яким позивач є орендарем земельної ділянки, передбачено обов`язок останнього вносити оренду плату раз на рік, що також спростовує доводи позивача про істотне порушення умов договору суборенди через призму завдання позивачу збитків та позбавлення його значною мірою того, на що він розраховувала при укладенні договору суборенди.

Також, з огляду на вказане, судом визнаються неспроможними посилання позивача на обставини як систематичної несплати відповідачем суборендної плати, так і визнання відповідачем таких обставин шляхом надіслання листа №1-160721 від 16.07.2021 та сплати коштів, позаяк сама по собі наявність таких обставин ще не свідчить про автоматичну наявність підстав для розірвання договору в межах правової конструкції ч. 2 ст. 651 ЦК України, яка вимагає доведення обставин позбавлення значною мірою особи того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аргументи ж позивача, в контексті закріпленого міжнародним законодавством принципу «юридичної визначеності», щодо необхідності врахування викладених у постанові Верховного Суду від 31.07.2020 у справі №479/1073/18 та рішенні Господарського суду Київської області від від 27.10.2020 у справі №911/439/20 позицій, зокрема стосовно систематичної несплати орендної плати як підстави для розіврання договору оренди, судом відхиляються з огляду на відмінність встановлених фактичних обставин, відмінність підстав позову, змісту позовних вимог та відмінність матеріально-правового регулювання спірних правовідносин у даній справі та в справах, на які посилається позивач, що в свою чергу свідчить про неподібність правовідносин.

Суд звертає увагу позивача на те, що принцип юридичної визначеності, який відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду, який своєю чергою наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Тобто, принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків.

Отже, зважаючи на повну сплату відповідачем орендних платежів за договором суборенди станом на момент звернення позивача до суду та відсутність будь-яких доказів завдання позивачу шкоди чи недосягнення ним мети укладення договору суборенди внаслідок невчасного отримання орендних платежів, суд дійшов висновку, що позивачем доказово не підтверджено істотного порушення відповідачем умов договору суборенди та, відповідно, наявності передбачених ч. 2 ст. 651 ЦК України підстав для розірвання відповідного правочину.

Крім того позивачем нормативно та доказово не доведено решти передбачених ст. 32 Закону України "Про оренду землі" підстав для розірвання договору суборенди земельної ділянки, зокрема невиконання відповідачем інших, визначених у ст. 25 такого закону обов`язків за договором, випадкове знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, тоді як наявні в матеріалах справи листи сторін стосовно питання цільового використання земельної ділянки, як і зазначення позивачем вказаного у листі про розірвання договору, без окремого визначення позивачем таких обставин як підстав поданого позову та доведення їх за загальними принципами процесуального судочинства, не свідчить про наявність доказово обґрунтованих підстав для розірвання договору суборенди.

За таких обставин, враховуючи недоведеність покладених в основу обґрунтування позову обставин та підстав для розірвання договору суборенди, у тому числі у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги ПАТ "Київгума" до ТОВ "Аскар Тау Інвест" про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 05.09.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Київгума" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" та посвідченого приватним нотаріусом Обухівського райнного нотаріального округу Київської області Чеботар Світланою Іванівною, реєстровий номер №2034.

Що ж до вимоги позивача про повернення земельної ділянки суд дійшов таких висновків.

Так, відповідно до змісту позовної заяви в частині зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку у стані, не гіршому ніж на момент одержання в суборенду, ПАТ "Київгума", з посиланням на ч.ч. 2, 3 ст. 331, ч. 1 ст. 376 ЦК України, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майнота їх обтяжень», ч. 2, пп. б), д) ч. 3 ст. 152 ЗК України, зазначено про те, що у разі задоволення позовної вимоги про розірвання договору суборенди відповідач буде зобов`язаний повернути земельну ділянку, оскільки у нього відпадуть підстави на користування такою землею, як наслідок, втративши речове право щодо земельної ділянки, відповідач буде позбавлений прав та законодавчої можливості здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці, а збудований на ній об`єкт не можливо буде ввести в експлуатацію та зареєструвати право власності на нього.

В розрізі зазначеного вище позивач вказав, що наявність на належній йому на праві користування земельній ділянці недобудови/самочинно збудованого нерухомого майна буде порушувати законні права та інтереси позивача щодо такої земельної ділянки, з огляду на що у мотивувальній частині позову ПАТ "Київгума" зазначено про необхідність повернення земельної ділянки до попереднього стану шляхом демонтажу (знесення) будівлі (споруди) спортивно-оздоровчого комплексу, попри те згідно прохальної частини позову ПАТ "Київгума" заявило вимогу про зобов`язання ТОВ "Аскар Тау Інвест" повернути земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:05:108:0069, загальною площею 1,6560 га, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області у стані, не гіршому ніж на момент одержання в суборенду.

Надаючи пояснення на виконання вимог суду стосовно обраного позивачем способу захисту в розрізі вказаної вище вимоги, позивач зазначив, що така вимога відповідає положенням ч.ч. 2, 3 ст. 653, ч. 1 ст. 785 ЦК України, п. 9.3. договору суборенди та є похідною від вимоги про розірвання договору.

Приписами ст. 34 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Вказані приписи кореспондують з ч. 1 ст. 785 ЦК України.

З огляду наведеного, враховуючи недоведеність позивачем обставин припинення договору суборенди та відмову у задоволенні вимоги позивача про розірвання такого правочину, що виключає наявність підстав для повернення переданої в суборенду земельної ділянки, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимоги позивача про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:05:108:0069, загальною площею 1,6560 га, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області у стані, не гіршому ніж на момент одержання в суборенду.

Вказана вище вимога не підлягає задоволенню також і з підстав наведених позивачем ч.ч. 2, 3 ст. 331, ч. 1 ст. 376 ЦК України, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч. 2, пп. б), д) ч. 3 ст. 152 ЗК України, позаяк:

- доказово непідтверджені доводи позивача про здійснення самочинного будівництва, з урахуванням правовідносин сторін спору за чинним договором суборенди, не свідчать ані про вчинення відповідачем перешкод у користуванні позивачем земельною ділянкою, ані про наявність підстав для повернення такої земельної ділянки позивачу;

- норми матеріального права стосовно виникнення права власності на новостворене нерухоме майно та державної реєстрації відповідного права лежать поза межами регулювання спірних у даній справі правовідносин;

- приписи ст. 152 Земельного кодексу визначають лише способи захисту прав на земельні ділянки, зокрема - відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, які, своєю чергою, застосовуються позивачем шляхом подання відповідного позову та його доказового обґрунтування, тоді як позивачем доказово не доведено ані обставин вчинення відповідачем порушень під час користування земельною ділянкою, ані необхідності запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав позивача.

В розрізі останнього судом враховано, що як за умовами договору оренди, так і умовами договору суборенди земельна ділянка передана у користування з метою розміщення дитячого оздоровчого комплексу, а цільове призначення такої земельної ділянки - для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київгума" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" про зобов`язання останнього повернути земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:05:108:0069, загальною площею 1,6560 га, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області у стані, не гіршому ніж на момент одержання в суборенду.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київгума" (проспект 40-Річчя Жовтня, буд. 6, м. Київ, 03039, ідентифікаційний код 00152253) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" (Столичне Шосе, буд. 151, м. Київ, 03084, ідентифікаційний код 37924285) про:

- розірвання договору суборенди земельної ділянки від 05.09.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Київгума" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" та посвідченого приватним нотаріусом Обухівського райнного нотаріального округу Київської області Чеботар Світланою Іванівною, реєстровий номер №2034;

- зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскар Тау Інвест" повернути земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:05:108:0069, загальною площею 1,6560 га, яка розташована в смт Козин Обухівського району Київської області у стані, не гіршому ніж на момент одержання в суборенду, відмовити повністю.

2. Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.06.2022.

Суддя В.А. Ярема