ЄУН 387/377/21
Номер провадження по справі 2/387/18/22
У Х В А Л А
17 травня 2022 року смт Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстера І.П.
при секретарі судового засідання Косюг І.В.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , секретаря Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Гукович Л.А., третя особа приватний нотаріус Добровеличківського районного нотаріального округу Левітчук Галини Борисівни про визнання заповіту нікчемним , -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання заповіту нікчемним.
Від представника позивача неодноразово надходять клопотання про відкладення розгляду справи. Двічі позивачка просила відкласти судовий розгляд справи у зв`язку із введенням вонного стану в державі.
Відповідачка та її представник також в підготовче судове засідання не з`явилися.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.
Указами Президента України від 14.03.2022 за №133/2022 та від 18.04.2022 року за №259/2022, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні, в тому числі, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 24.05.2022.
Згідно із вищевказаними Указами Президента України, воєнний стан введено на всій території України.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (ст.12-2 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»).
Частинами 1-3 ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Крім того суд зауважує, що під час дії воєнного стану Добровеличківський районний суд Кіровоградської області здійснює правосуддя, виходячи з реалій воєнного часу та необхідності дотримання загальних засад цивільного провадження, керуючись реальною поточною обстановкою, що склалася у Кіровоградській області, при умові відсутності небезпеки для учасників справи. Тобто робота Добровеличківського районного суду Кіровоградської області не припинена.
До того ж, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у справі залучений представник, який не позбавлений права та можливості приймати участь у підготовчому судовому засіданні та під час судового розгляду в томі числі і в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відповідно до вимог ст.212 ЦПК України.
Також суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу та його представникові, що участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони.
Враховуючи, що докази, які підтверджують причини неявки позивачки в матеріалах справи відсутні та у позивачки наявний представник, а тому неможливість прибуття до суду в умовах воєнного стану при реальній обстановці, яка склалася на теперішній час у регіоні, в якому здійснює правосуддя, суд вважає безпідставними.
Крім того провадження у цій цивільній справі відкрито ще 17.05.2021 і до цього часу понад один рік здійснюється підготовче провадження, призначене для вирішення клопотань сторін, пов`язаних із підготовкою до судового розгляду справи.
Отже суд вважає за можливе вирішити заяву позивачки в порядку ст. 49 ЦПК України.
Водночас від сторони відповідача надійшло заперечення на заяву, в якій зазначено,
що заява підлягала зміні, однак позивачка не вказала, які позовні вимоги збільшилися та що саме змінюється у змісті позовної заяви. Позивачка у позові просила суд фактично визнати оспорений заповіт - нікчемним, а в заяві - недійсним та зміст позову обгрунтовано різними підставами. Крім того позивачка змінила суб`єктний склад учасників справи та не визначила адресно заявлені позовні вимоги до кожного з відповідачів. Отже сторона відповідача просить відмовити
Згідно з ч.3 ст.176 ЦПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.
Відповідно до ч.9 ст.185 ЦПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір лише за одну вимогу немайнового характеру.
За подання до суду заяви в порядку ст.49 ЦПК України немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання заяви про уточнення позовних вимог становить 992,40 гривень.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що уточнена позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст.176 ЦПК України, а саме не надано доказів, що підтверджують сплату судового збору, оскільки в уточненій позовній заяві є дві вимоги немайнового характеру.
Відтак позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 992,40 гривні.
За таких підстав встановивши, що уточнену позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 176 ЦПКУкраїни, суд залишає її без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків тривалістю п`ять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст.176, 185, 187 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Уточнену заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , секретаря Олексіївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області Гукович Л.А., третя особа приватний нотаріус Добровеличківського районного нотаріального округу Левітчук Галини Борисівни про застосування наслідків недійсного правочину та визнання права на спадкування залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю п`ять днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали.
Запропонувати позивачу в установлений строк виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви.
В разі не усунення виявлених недоліків позовної заяви у строк, визначений судом, уточнена позовна заява повертається без розгляду.
Роз`яснити стороні позивача про недопустимість будь-якого зловживання процесуальними правами та участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Добровеличківського
районного суду Кіровоградської області Майстер І.П.
Суд | Добровеличківський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 16.05.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104586868 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
Майстер І. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні