Ухвала

від 29.05.2022 по справі 500/1788/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/1788/22

30 травня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Пилипенко О.Д.

позивача: ОСОБА_1 ;

представника позивача: Дядика Я.Б.;

представника відповідача: Кулініч Т.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження заяву про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Заводської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, в якому позивач просить:

стягнути з Заводської селищної ради в користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки в розмірі 67422,80 грн (сума зазначена без утримання податків, що нараховуються на відповідні компенсації) та компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки в розмірі 30940,60 грн (сума зазначена без утримання податків, що нараховуються на відповідні компенсації);

стягнути з Заводської селищної ради в користь ОСОБА_1 середній заробіток за порушення строків виплати належних звільненому працівникові сум у розрахунку 746,20 грн за кожний день затримки виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

20.05.2022 від представника відповідача до суду надійшла заява про залишення позову без розгляду. Вказана заява обґрунтована тим, що позивачкою пропущено строк на звернення до адміністративного суду, оскільки спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України.

27.05.2022 представник позивача подав заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, в яких вказує, що дана справа стосується стягнення з відповідача грошової компенсації за невикористані дні відпусток, яка в свою чергу з правового аналізу КЗпП України, Законів України "Про відпустки", "Про оплату праці" відноситься до заробітної плати, тому у даному випадку до строків повинно застосовуватись положення ч.2 ст.233 КЗпП України а не ч.5 ст.122 КАС України.

В судовому засіданні позивач та представник позивача проти заяви заперечили, просили відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні заяву підтримав, проси її задоволити.

Суд розглянувши заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши думку позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши фактичні обставини зазначає наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України встановлено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Надаючи тлумачення вказаній нормі КЗпП України, Конституційний Суд України в Рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 зазначив, що в аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР (зі змінами) необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

За змістом наведеного правового регулювання та Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013, звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежується будь-яким строком.

Суд наголошує на тому, що предметом позову є не прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення, а стягнення компенсації за невикористану відпустку. Таким чином, до позивача не можуть бути застосовані приписи ч. 5 ст. 122 КАС України.

Отже, суд приходить до висновку, що законодавчі приписи, які стосуються строків звернення до адміністративного суду позивачем порушені не були.

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 01 червня 2022 року.

Головуючий суддяБаранюк А.З.