Постанова

від 01.06.2022 по справі 160/18082/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/18082/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року (суддя Конєва С.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 17.12.2021 року) у справі № 160/18082/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Облікові Системи» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

04.10.2021 року ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.06.2021 року № 000168/32-00-07-01-03-32, № 000167/32-00-07-01-03-32.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 року позовні вимоги задоволено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилось Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволених позовних вимог. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що за результатами перевірки ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» встановлено порушення останнім п. 189.1 ст. 189, п. 199.1 ст.199, п. 201.1, п. 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 5173 грн.; не складено у травні 2020 року та не зареєстровано зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях - на обсяг постачання (без податку на додану вартість) 25862,89 грн., ПДВ 5172,58 грн.; п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму 2053333 грн. Апелянт вказував, що зафіксовано порушення позивачем абз. «в» п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в травні 2020 року на 278581 грн. та п. 200.2 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України в частині заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в травні 2020 року на суму 1779925 грн. ТОВ «Інноваційні облікові системи» в травні 2020 року на виконання умов зовнішньоекономічних контрактів надано послуги з надання персоналу та з забезпечення трудовими ресурсами покупцям-нерезидентам, у цих операціях об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Надання послуг з пошуку персоналу та з забезпечення трудовими ресурсами, відображеного у рядку 5 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року, здійснювалось за зовнішньоекономічними контрактами, та згідно абз. «г» ст. 186.3 статті 186 розділу V Податкового Кодексу є операціями місце постачання яких визначено за межами митної території України, що не є об`єктом оподаткування. Підприємство ТОВ «Інноваційні облікові системи» в господарській діяльності здійснює оподатковувані та неоподатковувані операції. Нормами ПК України визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. За підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. База оподаткування за необоротними активами визначається, виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції, аза товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання. Таким чином, у разі якщо товари/послуги, необоротні активи, придбані та/або виготовлені з ПДВ для використання в оподатковуваних операціях, починають частково використовуватись в неоподатковуваних операціях, платник податку повинен нарахувати податкові зобов`язання відповідно до вимог ст. 199 Податкового кодексу України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. Апелянт вказував, що база оподаткування для товарів/послуг визначається, виходячи з вартості їх придбання, а для необоротних активів - виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни). ТОВ «Інноваційні облікові системи» в порушення вимог статті 199 Податкового Кодексу України не здійснено розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях, та не нараховано податкові зобов`язання згідно п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України та не складено зведену податкову накладну. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподаткованих операціях складає 97,36 %, визначена як співвідношення (16703193 грн. х 100%/17 154 945 грн.), частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподаткованих операціях складає 2,63 %, визначено як різниця 100% - 97,36%, тобто (100- (16703193 грн. х 100%/17154945 грн.)). Апелянт вказував, що ТОВ «Інноваційні облікові системи» в травні 2020 року повинно було здійснити розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях, та застосовувати п. 199.1 Податкового кодексу України (визнання умовного продажу товарів/послуг необоротних активів у зв`язку з їх частковим використанням в операціях що не є об`єктом оподаткування ПДВ), а саме: вартість придбаних товарів/послуг, що пов`язані з наданням послуг з персоналу та з забезпечення трудовими ресурсами (983379,70 грн.) х частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (2,63%) = обсяг умовного продажу у зв`язку з їх частковим використанням в операціях, що не є об`єктом оподаткування ПДВ складає 25862,89 грн., відповідно сума ПДВ - 5172,58 грн. Апелянт вказував, що ним здійснено перевірку нарахування податкового кредиту за травень 2020 року по взаємовідносинах ТОВ з II «Т.П.ПЕТРОЛЕУМ» та встановлено, що до складу кредиту включено податкові накладні за березень - травень 2020 року на загальну суму ПДВ 2053333,33 грн. За умовами договірних відносин між ТОВ з II «Т.П.ПЕТРОЛІУМ» та позивачем, останній вносить грошові кошти на фінансування реконструкції об`єкта в обсязі передбаченому договором на розрахунковий рахунок ТОВ З II «Т.П.ПЕТРОЛІУМ», згідно графіку щомісячних перерахувань. Орієнтовна дата передачі офісних приміщень за актом приймання-передачі 30.04.2021 року. ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» по договору укладеному з ТОВ З II «Т.П.ПЕТРОЛІУМ» від 01.11.2019 у березні - травні 2020 року перераховано кошти на розрахунковий рахунок ТОВ З II «Т.П.ПЕТРОЛІУМ», станом на 01.03.2020 року по рахунку 3711 дебіторська заборгованість становить 34320000,00 грн., Дт оборот - 7560000,00 грн., Кт оборот - 0,00 грн., станом на 31.03.2020 дебіторська заборгованість становить 41880000,00 грн.; станом на 01.04.2020 по рахунку 3711 дебіторська заборгованість становить 41880000,00 грн., Дт оборот - 4080000,00 грн., Кт оборот - 0,00 грн., станом на 30.04.2020 року дебіторська заборгованість становить 45960000,00 грн.; станом на 01.05.2020 року дебіторська заборгованість становить 45960000,00 грн., Дт оборот - 5000000,00 грн., Кт оборот - 0,00 грн., станом на 31.05.2020 року дебіторська заборгованість становить 50960000,00 грн. На дату отримання коштів від позивача, підприємством ТОВ З II «Т.П.ПЕТРОЛІУМ» виписано та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за березень-травень 2020 року на загальну суму ПДВ 2773333,33 грн. ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року включено податкові накладні за березень - травень 2020 року на загальну суму ПДВ 2053333,33 грн. Однак, згідно п. 187.9 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами). На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін. Згідно бухгалтерського обліку в періоді взаємовідносин ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» з ТОВ З II «Т.П.ПЕТРОЛІУМ» березень-травень 2020 по рах. 3711 Дт 3711 «Розрахунки по виданим авансам (в національній валюті)» та рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» відсутній факт передачі офісних приміщень за актом приймання-передачі. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 ПК України, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Апелянт вказував, що ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» допустилось порушення п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України та невірно включило до складу податкового кредиту податкові накладні, що виписані на дату передплати, а не фактичного отримання результатів робіт за довгостроковим договором з ТОВ З II «Т.П.ПЕТРОЛІУМ», що призвело до завищення суми податкового кредиту в травні 2020 року (рядок 17 декларації) на суму 2053333,00 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються підприємством в оподатковуваних операціях, а частково ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 ст.189 ПК України, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Нарахування податкових зобов`язань сум податку на додану вартість здійснюється згідно із часткою використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях, визначеною в таблиці «Розрахунок частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях», Визначена частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях застосовується протягом поточного календарного року. Зі змісту наявної в матеріалах справи копії податкової декларації з ПДВ за травень 2020 року з додатками 2,5,6 показники обсягів постачання (без ПДВ) по операціях, що оподатковуються за основною ставкою (рядок 1.1) становить 16703193 грн. Операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу У Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди)) вказані обсяги постачання на суму 451 752 грн., тобто, загальний розмір постачання у травні 2020р. становить 16 703 193 + 451 752 = 17 154 945 грн. (а.с.86-98 том 1). визначено як порушення той факт, що позивач у травні 2020 року (у декларації з ПДВ) повинен був здійснити розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях та застосувати п.199.1 Кодексу визнання умовного продажу товарів/послуг, необоротних активів у зв`язку із частковим використанням в операціях, що не є об`єктом оподаткування ПДВ, а саме: вартість придбаних товарів/послуг, що пов`язані з наданням послуг з персоналу та з забезпечення трудовими ресурсами (983 379,70 грн.)х частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (2,63%) = обсяг умовного продажу у зв`язку із їх частковим використанням в операціях, що не є об`єктом оподаткування ПДВ складає 25862,89 грн. відповідно ПДВ 5172,58 грн., що підтверджується змістом копії наведеного акту. Розрахунок посадовими особами контролюючого органу було проведено на підставі інформації та показників, які наведені у податковій декларації з ПДВ за травень 2020 року. Суд першої інстанції вказував, що для визначення частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях платника податку були взяті показники обсягів з постачання оподатковуваних операцій та обсягів постачання неоподатковуваних операцій позивача за травень 2020 року, що не відповідає вимогам п.199.2 ст.199 ПК України, оскільки такі показники повинні братися за попередній календарний рік, тобто з урахуванням показників за 2019 рік. Відсутні докази визначення частки використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях платника податку у спосіб та у порядку, встановленому п.199.2 ст.199 ПК України, не встановлено, які документи були покладені в основу розрахунку податкової інспекції та чи враховувалися у ньому показники 2019 року (попереднього календарного року) з урахуванням вищенаведених приписів податкового законодавства. Контролюючим органом не досліджено і не надано доказів того, що вартість придбаних товарів/послуг, необоротних активів, пов`язаних саме з наданням послуг персоналу складає саме 983379,70 грн., не враховано надання відповідних послуг й на території України, не наведено переліку податкових накладних, які стосувались придбаних товарів/послуг чи необоротних активів, що частково використовувались в оподатковуваних операціях, а частково в неоподатковуваних, не зазначено інформацію про постачання та номенклатуру таких придбаних товарів/послуг та/або необоротних активів. У позивача відсутні підстави для зменшення суми податкового кредиту у податковому обліку у травні 2020 року на підставі п.199.1 ст.199 ПК України, оскільки контролюючим органом фактів часткового використання придбаних позивачем товарів/послуг у неоподатковуваних операціях встановлено не було жодними доказами, що не відповідає вищенаведеним вимогам податкового законодавства. Щодо виявленого порушення, яке полягає у завищенні позивачем суми податкового кредиту в травні 2020 року на суму 2053333 грн. через включення позивачем до складу податкового кредиту податкових накладних, що виписані на дату передплати, а не фактичного отримання позивачем результатів робіт за довгостроковим договором на участь у будівництві від 01.11.2019 року №01112019-П з ТОВ з ІІ «Т.П. ПетролІум», що на думку посадових осіб контролюючого органу, є порушення вимог п.187.9 ст.187, п.198.2 ст.198 ПК України вказано, що довгостроковий договір є будь-яким договором на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів) визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 ПК України, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) п.198.2 ст. 198 ПК України. Довгостроковими договорами визнаються договори за двох умов, а саме: договори на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва; та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання. При цьому, датою виникнення податкових зобов`язань за такими довгостроковими договорами є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами. Згідно змісту договору про участь у будівництві №01112019-П від 01.11.2019 року, укладеного між ТОВ з ІІ «Т.П.Петроліум та позивачем ТОВ «Інноваційні облікові системи», предметом договору є участь сторін у реконструкції об`єкта, метою проведення реконструкції є придбання сторонами зазначеного об`єкта нерухомості у власність, внеском позивача є фінансування будівництва об`єкта, перерахування позивачем коштів відбувається згідно з графіком щомісячних перерахувань, оформлення майнових прав сторін за результатами реконструкції з урахуванням всіх додаткових угод до договору здійснюється в установленому законом порядку після здачі об`єкта в експлуатацію і виконання зобов`язань по договору та додатків до нього. Отже, із вищенаведеного аналізу норм договору на участь у будівництві, можна дійти висновку, що метою та предметом укладення договору було придбання позивачем майнових прав на нерухоме майно (офісні приміщення загальною площею 3922,25 кв.м), тобто, за його змістом та суттю наведений договір є договором купівлі-продажу майнових прав у контексті положень ст.ст. 655, 656 ЦК України. Для цілей об`єкту оподаткування ПДВ операції із реалізації майнових прав на нерухоме майно є операції з реалізації (постачання) таких майнових прав. За приписами п.187.1 ст.187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів, послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку. Суд першої інстанції вказував, що датою виникнення податкових зобов`язань з реалізації (постачання) майнових прав за договором на участь у будівництві від 01.11.2019 року №01112019-П, який за своїм змістом та суттю є договором купівлі-продажу майнових прав, визначається за правилом «першої події» - зарахування коштів позивачем на рахунок ТОВ з ІІ «Т.П.Петроліум» у відповідності до вимог п.187.1 ст.187 ПК України. Судом першої інстанції вказано, що у відповідності до вимог п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017року у ЄПРН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Контролюючий орган наділений повноваженнями на зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН в порядку проведення їх моніторингу згідно до вимог ст.201 ПК України. Податкові накладні виписані ТОВ з ІІ «Т.П.Петролеум» на підставі договору на участь у будівництві №01112019-П від 01.11.2019 року були зареєстровані контролюючим органом у ЄРПН без зупинення їх реєстрації у ЄРПН, що свідчить про те, що вони пройшли відповідний моніторинг, а відповідно, інформаційні системи контролюючого органу не виявили ризикових факторів для зазначених операцій, тому у позивача, як покупця майнових прав за вказаних договором, було наявне беззаперечне не тільки право, а й обов`язок на включення відповідних сум до податкового кредиту, виходячи з аналізу норм ст.ст. 187, 198, 201 ПК України.

Відповідно до матеріалів справи, рішенням ДПС України від 06.11.2020 року № 31981/6/99-00-06-03-06 скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу ВПП ДПС та зобов`язано Офіс ВПП ДПС вчинити дії у відповідності до вимог пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Встановлено, що фахівцями Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у період з 13.05.2021 року по 25.05.2021 року на підставі наказу ДПС України від 15.04.2021р. №430, наказу Східного міжрегіонального управління ДПС від 13.05.2021 року №169 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти сплати ПДВ в частині нарахування податкових зобов`язань по операціях, які є об`єктом оподаткування в оподатковуваних операціях відповідно до пункту 199.4 статті 199 Кодексу, та в частині правильності формування податкового кредиту по операціях з придбання нежитлового приміщення у ТОВ з ІІ «Т.П. Петролеум» за договором про участь у будівництві від 01.11.2019р. №01112019-П у порядку контролю за правильністю висновків акту перевірки від 05.08.2020 року, за результатами якої був складений акт перевірки №405/32-00-07-01-03-27/39770806 від 01.06.2021 року. За висновками акту перевірки були встановлені наступні порушення, а саме: п.189.1 ст.189, п.199.1 ст.199, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов`язань на суму 5173 грн.; п.198.2 ст.198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту на суму 2053333 грн. (абз. «в» п.200.4 ст.200 ПК України внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в травні 2020 року на 278581 грн.; п.200.2 ст.200 Кодексу, в частині заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в травні 2020 р. на суму 1779925 грн.); п.199.1 ст.199, п.201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України не складено та не зареєстровано зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях на обсяг постачання (без податку на додану вартість) 25862,89 грн., ПДВ 5172,58 грн. Виявленні порушення призвели до: абз. «в» п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в травні 2020 року на 278581 грн.; п. 200.2 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, діючими в період, що охоплений перевіркою) в частині заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в травні 2020 року на суму 1779 925 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, контролюючим органом 23.06.2021 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: №000168/32-00-07-01-03-32 форми «Р» за яким ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за травень 2020 року (№9140599287 від 19.06.2020 року) у загальному розмірі 2224906,25 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 1779925,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 444981,25 грн.; №000167/32-00-07-01-03-32 форми «В4» за яким ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за травень 2020 року (№9140599287 від 19.06.2020 року) у сумі 278581 грн., що підтверджується копією наведеного рішення та розрахунком до нього.

Податкові повідомлення-рішення позивачем були оскаржені до ДПС України шляхом подання скарги, за результатами розгляду якої ДПС України було прийняте рішення від 13.09.2021 року, яким вищенаведені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарга без задоволення.

Встановлено, ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» було подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2020 року з додатками 2,5,6 показники обсягів постачання (без ПДВ) по операціях, що оподатковуються за основною ставкою (рядок 1.1) та визначено 16703193 грн., у рядку 5 декларації з (операції, що не є об`єктом оподаткування (стаття 196 розділу У Кодексу), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу У Кодексу, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди)) вказані обсяги постачання на суму 451752 грн.

Також встановлено, між ТОВ з ІІ «Т.П.Петролеум» (сторона 1) та ТОВ «Інноваційні облікові системи» (сторона 2) укладено договір про участь у будівництві №01112019-П від 01.11.2019 року відповідно до якого, предметом договору є участь сторін у реконструкції об`єкта (адреса: м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 4, орієнтовна площа 5455,84 кв.м.), метою проведення реконструкції є придбання сторонами зазначеного об`єкта нерухомості у власність, внеском Сторони 2 є фінансування будівництва вищевказаного об`єкта, перерахування позивачем коштів відбувається згідно з графіком щомісячних перерахувань, що є додатком 7 до договору, розмір грошових коштів, що вноситься позивачем становить 117667500 грн., орієнтовна дата передачі офісних приміщень за актом приймання-передачі 30.04.2021 року, оформлення майнових прав сторін за результатами реконструкції з урахуванням всіх додаткових угод до договору здійснюється в установленому законом порядку після здачі об`єкта в експлуатацію і виконання зобов`язань по договору та додатків до нього; згідно пункту 3 договору, Сторона 2 приймає на себе зобов`язання, зокрема, забезпечити за рахунок власних (позикових і (або) залучених) коштів фінансування реконструкції об`єкта в повному обсязі; після закінчення реконструкції і введення в експлуатацію об`єкта, за умови повного розрахунку за договором, прийняти у власність за актом приймання-передачі від сторони 1 офісні приміщення, загальною площею 3922,25 кв.м.

Контролючий орган свої доводи зводить до того, що позивачем у травні 2020 року на виконання умов зовнішньоекономічних контрактів надано послуги з надання персоналу та з забезпечення трудовими ресурсами покупцям-нерезидентам, однак, в порушення вимог статті 199 ПК України не здійснено розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях та не нараховано податкові зобов`язання згідно з п.199.1 ст.199 ПК України та не складено зведену податкову накладну, при цьому, у відзиві зазначено, що вартість придбаних товарів/послуг, що пов`язані з наданням послуг з персоналу та з забезпечення трудовими ресурсами (983379,70 грн.) х частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (2,63%) = обсяг умовного продажу у зв`язку із їх частковим використанням в операціях, що не є об`єктом оподаткування ПДВ складає 25862,89 грн. відповідно ПДВ 5172,58 грн. Документів щодо підтвердження використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях не надано. Відповідач вважає, що в порушення п.189.1 ст.189, п.199.1 ст.199,п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК позивачем занижено суми податкових зобов`язань з ПДВ за травень 2020 року в сумі 5173 грн. та не складено і не зареєстровано в ЄРПН зведену податкову накладну на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях на обсяг постачання (без ПДВ) 25862,89 грн., ПДВ 5172,58 грн. З приводу визначення податкового кредиту за травень 2020р. по операціях з придбання нежитлового приміщення у ТОВ з ІІ «Т.П. Петроліум» за договором про участь у будівництві, відповідач зазначав, що по вказаних взаємовідносинах позивача до податкового кредиту травня 2020 року включено податкові накладні за березень-травень 2020 року на загальну суму ПДВ 2053333,33 грн., однак, згідно п.187.9 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами). Договір на участь у будівництві від 01.11.2019 року №01112019-П є довгостроковим, тобто за результатами його виконання на підставі акту передачі-приймання виконаних робіт мала бути складена одна податкова накладна і сума ПДВ за податковою накладною один раз повинна бути віднесена позивачем до складу податкового кредиту, відповідач ставить під сумнів право позивача та ТОВ з ІІ «Т.П.Петроліум» виписувати податкову накладну кожного місяця після поетапної оплати, що в свою чергу не утворює для позивача податковий кредит у місяці та не створює можливість користуватись ним.

Згідно з підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Встановлено, що ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» було укладено зовнішньоекономічні контракти з надання послуг з пошуку та підбору персоналу та з забезпечення трудовими ресурсами покупцям-нерезидентам. Надання послуг з надання персоналу та з забезпечення трудовими ресурсами відображається у рядку 5 податкової декларації з податку на додану вартість у тому числі за травень 2020 року. Операції за зовнішньоекономічними контрактами є операціями що здійснюються за межами митної території України, не є об`єктом оподаткування. Такі операції оподатковуються за окремою процедурою.

Згідно п. 189.1 ст. 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно пунктів 199.1 199.5 ст. 199 ПК України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року. Платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції. Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції. Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2-199.4 статті 199 цього Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов`язань, зазначених у пункті 199.1 статті 199 цього Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов`язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків визначаючи частку використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях платника податку викоритало показники обсягів з постачання оподатковуваних операцій та обсягів постачання неоподатковуваних операцій позивача за травень 2020 року. Проте передбачено, що для визначення відсотка товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях платника податку, викоритовуються показники попереднього календарного року. Передбачено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Тобто до для розрахунку податкового зобов`язання та визначення бази оподаткування, для пропорційного віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у змішаних операціях (постачання товарів або послуг у межах України та за межі України), звітним періодом є попередній календарний рік. Більше того, контролюючий орган не бере до уваги можливість використання або не використання суми податкового кредиту у 2020 році протягом місяців, що передували травню 2020 року. У разі визначення позивачем податкового кредиту у відповідності до правил ст. 199 ПК України, відповідач не вказує на користування ним у січні травні 2020 року.

Відповідач вважає, що позивач у травні 2020 року у декларації з ПДВ повинен був визначити частки використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях та застосувати п.199.1 Кодексу для визнання умовного продажу товарів/послуг, необоротних активів у зв`язку із частковим використанням в операціях, що не є об`єктом оподаткування ПДВ. Проте, частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях визначається за результатами попереднього календарного року. Також податковий орган не доводить використання податкового кредиту по операціям, що не підлягають оподаткуванню.

В матеріалах справи наявні копії податкових декларацій з ПДВ за 2019 рік, виходячи з яких сума обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за 2019 рік (сума рядків 1.1. декларацій) становить 9984870 + 9174257 + 15742200 + 16177763 + 15059881 + 18284259 + 23357963 + 18218 517 + 19902627 + 21893792 + 19389 224 + 24031784 = 211217137 грн. Сума обсягів постачання неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за 2019 рік (сума рядків 5 декларацій) становить: 369403 + 164831 + 201185 + 460256 + 63984 + 147910 + 858377 + 240830 + 262387 + 734475 + 618781 + 338874 = 4461293 грн. Що є частковою постачання неоподатковуваних операцій за 2019 рік.

Таким чином, сума сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за 2019 рік становить 211217137 + 4461293 = 215678 430 грн. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях в даному випадку становитиме (100% - 211217137 * 100/ 215678430) = 2,07%.

Розмір частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях відповідно до даних перевірки та розрахунку відповідача становить 2,63%, що є хибним з огляду на неправильність вихідних даних, які бралися при проведенні такого розрахунку. Висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки з приводу розрахунку частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподаткованих операціях, яка становила 2,63%, є невірними, що з свого боку призвело до невірного податкового повідомлення-рішення. Відповідач допустився невірного вирахування суми 5172,58 грн.

Щодо виявленого порушення, а саме використання позивачем податного кредиту за податковими накладними виписаними ТОВ з ІІ «Т.П. Петроліум», суд вказує наступне.

Договір про участь у будівництві №01112019-П від 01.11.2019 року, що укладений між позивачем та ТОВ з ІІ «Т.П. Петроліум» є довготривалим, передбачає придбання сторонами об`єкта нерухомості у власність шляхом внеску ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» поетапно, кожен місяць коштів. Фактично, ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» здійснює фінансування будівництва об`єкта нерухомості з подальшим отриманням його у власність. Дійсно, сторони договору передбачили один загальний акт передачі виконаних робіт з орієнтовною датою передачі офісних приміщень 30.04.2021 року. За договором відбувається купівля-продаж об`єкту нерухомості з поетапним внесенням покупцем коштів за такий об`єкт нерухомості, що передбачено графіком, який є додатком до договору. Акт є підставою для державної реєстрації майнових прав по закінченій реконструкції.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.2, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Згідно п. 187.1, п. 187.9 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису. Датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами). Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Тобто норми визначають необхідність формування податкової накладної та визначення суми податку по господарській операції датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг. Норми ПК України передбачають не обов`язковість очікування отримання товару чи послуг від постачальника або виконавця повністю.

Передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань виконавця довгострокових договорів є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами. Проте, ТОВ з ІІ «Т.П. Петроліум» та ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» не було укладено договір будівельного підряду, було укладено договір про участь у реконструкції, який передбачає поетапне внесення замовником ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» коштів за нерухоме майно, після виплати всієї суми, що передбачена договором, замовник отримує у власність нерухоме майно. Фактично, позивач поетапно купує у ТОВ з ІІ «Т.П. Петроліум» нерухоме майно, яке передує на стадії будівництва, шляхом поетапного внесення коштів за нього.

Норми ПК України не забороняють формування та наступне використання коштів податкового кредиту, що визначений суб`єктом, який виписав та зареєстрував податкову накладу станом на дату зарахування коштів від замовника на банківський рахунок платника податку як часткову оплату товару/послуг.

Податкову накладні, що виписані ТОВ з ІІ «Т.П.Петролеум» на підставі договору на участь у будівництві №01112019-П від 01.11.2019 року, були зареєстровані контролюючим органом у ЄРПН без зупинення їх реєстрації у ЄРПН, без зауважень. Зважаючи на виписку та реєстрацію податкових накладних, у ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» виникло право на включення відповідних сум до свого податкового кредиту.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 77 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 160/18082/21 залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова