Ухвала

від 14.12.2022 по справі 160/18082/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 160/18082/21

адміністративне провадження № К/990/30424/22

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 160/18082/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні Облікові Системи» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.06.2021 року №000168/32-00-07-01-03-32 форми «Р» за яким ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за травень 2020 року у загальному розмірі 2224906,25 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 1779925,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 444981,25 грн.; №000167/32-00-07-01-03-32 форми «В4» за яким ТОВ «Інноваційні Облікові Системи» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за травень 2020 року (№9140599287 від 19.06.2020 року) у сумі 278581 грн., що підтверджується копією наведеного рішення та розрахунком до нього.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2022 року відмовлено у задоволені клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 160/18082/21. Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 160/18082/21 залишено без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин та документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано заяву про поновлення строку.

У вказаній заяві податковий орган зазначає, що вже звертався до з касаційною скаргою, проте ухвалами Верховного Суду від 19 липня 2022 року, від 20 вересня 2022 року її повернуто у зв`язку з не усуненням недоліків касаційної скарги.

Наведені скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 02 червня 2022 року, вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду 06 липня 2022 року, утім ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року подану касаційну скаргу повернуто на підставі ч. 4 ст. 328 КАС України, яку було надіслано одержувачу Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету відповідача 25 липня 2022 року о 13 год 14 хв. (підтверджується інформацією, що міститься в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду").

Вдруге Податковий орган подав касаційну скаргу 15 вересня 2022 року, але ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2022 року касаційну скаргу повернуто на підставі ч. 4 ст. 328 КАС України, яку було надіслано одержувачу Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету відповідача 20 вересня 2022 року о 17 год 04 хв. (підтверджується інформацією, що міститься в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду").

Втретє скаржником подано касаційну скаргу 03 листопада 2022 року, тобто звертаючись до Суду тричі з касаційною скаргою скаржником було пропущено місячний термін для подання касаційної скарги встановлений законом.

Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Також, слід зазначити, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом.

Також, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання касаційної скарги повторно сплинуло пять місяців. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом протягом пяти місяців.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Східному міжрегіональному управлінню ДПС по роботі з великими платниками податків в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 160/18082/21.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 160/18082/21.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов