Ухвала

від 31.05.2022 по справі 140/11297/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 140/11297/21

провадження № К/990/12629/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі №140/11297/21 за позовом ОСОБА_1 до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості, у якому просила:

- визнати протиправними дії Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості щодо не врахування при призначенні допомоги по безробіттю страхового стажу за період роботи з липня 2020 року по грудень 2020 року;

- зобов`язати відповідача провести з 15.03.2021 перерахунок та виплату допомоги по безробіттю відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-III від 02.03.2000, з урахуванням страхового стажу за період роботи з липня 2020 року по грудень 2020 року та виплачених сум.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2021, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2022, позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з такими судовими рішеннями, Нововолинська міська філія Волинського обласного центру зайнятості звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.10.2021 відкрив провадження у справі та постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас за приписами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Суд касаційної інстанції наголошує, що процесуальний закон передбачає умови, за наявності яких справи, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальної низки аналогічних за змістом вимог.

Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Так само, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на підпункт "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, оскільки воно не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме справи №140/11297/21.

Отже, заявник не довів і колегія суддів також не встановила виняткових обставин, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

До того ж, колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання скаржника на правовий висновок Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №359/4119/17, оскільки як вже було встановлено судами попередніх інстанцій у справі №140/11297/21, про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізналася 12.04.2021, після ознайомлення з наказом ВОЦЗ №НТ210315 про призначення їй допомоги по безробіттю, а до суду звернулась 08.10.2021, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Крім того, мотиви судів попередніх інстанцій, якими вони керувалися при розгляді справи №140/11297/21, відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.04.2021 у справі №752/20612/17. Колегія суддів з обґрунтувань касаційної скарги не вбачає підстав для відступлення від зазначених правових висновків.

Так, скаржник фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 341 КАС України.

Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Беручи до уваги, що оскаржені судові рішення ухвалені у справі, що розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, і передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин немає, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись положеннями статей 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Нововолинської міської філії Волинського обласного центру зайнятості на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі №140/11297/21.

2. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя В.М. Кравчук