Ухвала

від 31.05.2022 по справі 826/19743/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 червня 2022 року

Київ

справа №826/19743/16

адміністративне провадження №К/9901/34908/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В. в порядку підготовки до касаційного розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Уютний Дом» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Уютний Дом» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2020,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Верховного Суду від 29.12.2020 відкрито касаційне провадження у цій справі за вищевказаною касаційною скаргою.

Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду в порядку, передбаченому статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України, з`ясовано, що у відзиві на касаційну скаргу заявлене клопотання про розгляд цієї справи у суді касаційної інстанції за участю відповідача, вирішуючи яке, Верховний Суд виходить з такого.

Так, згідно з приписами частини першої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

В свою чергу, за змістом частин першої, другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України касаційний суд на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з ухвалою про відкриття касаційного провадження у цій справі, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, подати доповнення до касаційної скарги, а іншим учасникам справи - відзив на касаційну скаргу.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», № 8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі №361/3009/16-ц.

У даному ж випадку характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, з урахуванням суб`єктного складу її учасників, а також наявного обсягу матеріалів провадження (документів, письмових доказів), на підставі яких судами попередніх інстанцій були встановлені обставини цієї справи, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання відповідача про розгляд цієї справи у суді касаційної інстанції за його участю належить відмовити.

За встановлених обставин та у зв`язку із проведенням усіх необхідних дій з підготовки справи до касаційного розгляду, справа, на підставі частини третьої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає призначенню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 12, 262, 340, 344 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про розгляд цієї справи у суді касаційної інстанції за його участю.

Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.

Призначити касаційний розгляд справи в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) з 02.06.2022.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Коваленко