Постанова

від 17.11.2020 по справі 826/19743/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції Кармазін О.А.

Суддя-доповідач Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року Справа № 826/19743/16

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Спиридонової К.С.,

представника відповідача Маланчук В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2020 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Уютний Дом

до Департаменту з питань державного

архітектурно-будівельного контролю міста Києва

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Уютний Дом звернулося до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 24.11.2016 № 25/16/073-2215 про накладення штрафу у розмірі 130500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова була прийнята за результатами позапланової перевірки, проведеної без повідомлення позивача, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності складено за відсутності позивача або його представника, що він був позбавлений можливості реалізувати відповідні права, а також тим, що ним не було допущено порушень, за які його притягнуто до відповідальності.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2020 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка ТОВ Уютний Дом проведена за відсутності достатніх правових підстав, а також з того, що у відповідача не було правових підстав для продовження строку здійснення такої перевірки.

При цьому, суд зазначив, що звернення депутата Київської міської ради VIIІ скликання Іванченка В. від 06.10.2016 № 33073 до голови Київської міської державної адміністрації Кличка В.В. не може слугувати підставою проведення позапланової перевірки.

Крім того, суд дійшов висновку, що акт перевірки від 14.11.2016 складений та підписаний посадовою особою відповідача з порушенням вимог Порядку № 553 щодо строку проведення позапланової перевірки та строків складення відповідного акту, у зв`язку з чим такий акт є доказом здобутим з порушенням закону.

Разом з тим, суд вказав, що встановлені судом порушення посадових осіб відповідача допущені при проведенні ними позапланової перевірки позивача у їх взаємозв`язку є самостійними підставами, які надають суду достатньої переконливості у протиправності прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення та, як наслідок, для його скасування.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову, наполягаючи на правомірності винесення оскаржуваної позивачем постанови про накладення на нього штрафу, на допущенні позивачем порушення приписів чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, за які його притягнуто до відповідальності, та проведенні перевірки в порядку, визначеному чинним законодавством.

При цьому, апелянт зазначає, що перевірка обсерваторії по вул. Заболотного, 27 у м. Києві, реконструкція якої здійснюється за проектною документацією, розробленою позивачем, проводилася за зверненням ГО Кияни вперед! , яке надійшло разом з депутатським зверненням.

Разом з тим, апелянт стверджує, що призначення і проведення вказаної перевірки було ним здійснено у відповідності з нормами законодавства, чинного на той час, а також, що саме під час перевірки виявлено, що відповідна проектна документація розроблена з порушенням будівельних норм і правил, без дотримання містобудівних умов та обмежень.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно та неправильно встановлених обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2020 було відкрито провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення суду першої інстанції в цій справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 витребувано додаткові докази у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві замовнику будівництва - Головній астрологічній обсерваторії Національної академії наук України зареєстрував декларацію про початок будівельних робіт із реконструкції будинку ННАЦ (науково-навчального астрономічного центру на вул. Академіка Заболотного, 27, у Голосіївському районі м. Києва за № КВ 082152600276 від 17.09.2015).

Земельна ділянка використовується на підставі державного акта на право користування землею, зареєстрований виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих від 17.11.1966 № 169.

Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міське державна адміністрація) надано замовнику Головній астрологічній обсерваторії Національної академії наук України містобудівні умови та обтяження забудови земельної ділянки на вул. Академіка Заболотного, 27, у Голосіївському районі м. Києва від 28.05.2014 № 5512/0/12/009-14.

Проектна документація розроблена ТОВ Уютний Дом , під керівництвом головного архітектора проекту Бояркіна Вадима Євгеновича та затверджена наказом директора Головної астрологічної обсерваторії Національної академії наук України за № 22-ОД від 12.06.2015, категорія об`єкта складності об`єкта будівництва визначена проектною організацією Уютний Дом , як ІІ.

Згідно даних наведених у зазначені декларації:

- загальна площа нежитлових приміщень об`єкта будівництва (до реконструкції) - 36,10 кв.м.;

- загальна площа нежитлових приміщень об`єкта будівництва (після реконструкції) - 404,68 кв.м.

Відповідно до технічного звіту з інженерно-геологічних вишукувань на майданчику із Реконструкції столярної майстерні ГАО АН України під музейні приміщення по вул. Заболотного, 27, у Голосіївському районі м. Києва , складеного Випробувальним центром будівельних конструкцій на замовлення ТОВ Уютний Дом оцінка категорії складності інженерно0геологічних умов майданчика прийнята за сукупністю факторів - 1 (проста).

03.10.2016 на адресу Голови Київської міської державної адміністрації Кличка В.В. надійшло депутатське звернення депутата Київської міської ради VIII скликання Іванченка В.А. , в якому останній просив голову КМДА надати інформацію щодо законності ведення будівництва на території обсерваторії, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 27 та провести перевірку цільового використання земельної ділянки на якій ведеться будівництво та залучити його (депутата) до її проведення.

17.10.2016 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва прийнято наказ № 60 Про організацію проведення позапланових перевірок , відповідно до якого наказано уповноважити заступника Директора Департаменту - начальника контролю за будівництвом направити заступника начальника управління контролю за будівництвом - начальника інспекційного відділу № 1, начальників інспекційних відділів № 2 та № 3 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та головних державних інспекторів інспекційних відділів № 1, № 2 та № 3 управління контролю за будівництвом Департаменту на проведення позапланових перевірок шляхом підписання відповідних направлень для проведення позапланових перевірок, згідно з розподілу обов`язків.

17.10.2016 виписано направлення б/н, відповідно до якого головного державного інспектора інспекційного відділу № 1 управління контролю за будівництво Гончарук Юлію Михайлівну направлено на вул. Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі м. Києва (реконструкція будинку науково-навчального астрономічного центру) для здійснення позапланової перевірки на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурного будівельного контролю міста Києва від 17.10.2016 № 60 та звернення депутата Київської місткої ради Іванчека В.А. (за дорученням заступника голови Київської міської державної адміністрації Спасибока О.В, від 07.10.2016 № 33073).

Строк дії направлення з 26.10.2016 до 01.11.2016.

Разом з тим, направлення від 14.11.2016 б/н головний державний інспектор інспекційного відділу № 1 управління контролю за будівництво Гончарук Юлія Михайлівна направляється для здійснення позапланової перевірки на вул. Академіка Заболотного, 27 у Голосіївському районі м. Києва (реконструкція будинку науково-навчального астрономічного центру). Строк такого направлення з 14.11.2016 по 15.11.2016

Так, головним державним інспектором інспекційного відділу № 1 управління контролю за будівництвом Гончарук Юлією Михайлівною у присутності директора Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України Яцківа Я.С., головного архітектора проекту Бояркіна В.Є., довіреної особи Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України Яцківа І.О. відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, на підставі звернення депутата Київської міської ради Іванченка В.А. від 03.10.2016 № 08/279/031-121 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Головного астрономічної обсерваторії Національної академії наук України за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 27 на об`єкті Реконструкція будинку ННАЦ (науково-навчального астрономічного центру на вул. Академіка Заболотного, 27, у Голосіївському районі м. Києва .

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.11.2016, яким встановлено, що під час розробки документації об`єкта будівництва не виконано вимоги вихідних даних п. 5 та п. 7 містобудівних умов і обмежень земельної ділянки, а саме:

- не розроблено та не враховано результати висновків щодо несучої спроможності конструкцій та їх експлуатаційної придатності, затверджених спеціалізованою організацією, яка має відповідну ліцензію;

- не виконано детальне інженерне обстеження будівлі для врахування його результатів в проекті при реконструкції, добудові сходових клітин, вхідних дверей, внутрішніх інженерних комунікацій і мереж;

- не розроблено заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд від руйнації, не забезпечено їх стійкість при реконструкції та не виконане технічне обстеження будинків і споруд, які прилягають до об`єкта будівництва і знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з додаванням відповідних технічних висновків у складі проектної документації, чим порушено вимоги п. 5.5, п. 5.7, п. 9.11, п. 13.3.4 ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт , ч. 2 ст. 26, ч .1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівельної діяльності ;

- проектні рішення та виконавчі креслення не надано в управління інженерно-транспортної інфраструктури міста для реєстрації в містобудівному кадастрі, для поновлення топографо-геодезичних матеріалів, чим порушено ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівельної діяльності .

Також у вказаному акті контролюючим органом зазначено, що затверджену проектну документацію не надано до Департаменту містобудування та архітектури для реєстрації в містобудівному кадастрі до подачу будівельних робіт, чим порушено вимоги ч. 2 та п. 4 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Крім того, контролюючим органом установлено, що:

- на об`єкті будівництва відсутній інформаційний стенд, на якому розміщується інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, відомості про категорію складності об`єкта будівництва, замовника та підрядника, чим порушено вимог п. 6 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п. 29 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт ;

- замовником будівництва не надано проект виконання робіт, чим порушено вимоги п. 2.2.1 ДБН А.3.1.5-2009 Організація будівельного виробництва , згідно з п. 3.3.1 ДБН А.3.1.5-2009 виконання робіт без ПВР не допускається.

14.11.2016 на підставі результатів перевірки головним державним інспектором інспекційного відділу № 1 управління контролю за будівництвом Гончарук Ю.М. видано ТОВ Уютний Дом припис, яким до 14.02.2017 вимагає усунути порушення вихідних даних п. 5 та п. 7 містобудівних умов і обмежень земельної ділянки. Вказаний примірник припису одержано Бояркіним В.Є. 14.11.2016, про що свідчить підпис останнього на приписі.

У цей же день, 14.11.2016 відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ТОВ Уютний Дом , відповідно до якого розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10:00 год. 24.11.2016 у приміщені Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за адресою Хрещатик, 32 (6-й поверх), м. Київ.

У вказаному протоколі зафіксовано, що представник Уютний Дом відмовився від підпису та отримання протоколу.

15.11.2016 такий протокол направлено на адресу ТОВ Уютний Дом за номером відправлення 0104403327735, який отримано позивачем 17.11.2016.

24.11.2016 відповідачем прийнято постанову відносно ТОВ Уютний Дом № 25/16/073-2215 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на позивача накладено штраф у розмірі 130500, 00 грн.

Вказана постанова отримана ТОВ Уютний Дом 29.11.2016.

Позивач, вважаючи таку постанову протиправною, а свої права порушеними, звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), Положенням про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978 (далі - Положення № 978), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 553), Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Згідно з частиною другою статті 41 Закону № 3038-VI орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктами 1, 2, 3, 4, 7 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI визначають, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 1 Положення № 978 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді. Департамент, у межах, делегованих Законом України Про регулювання містобудівної діяльності державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України (далі Держархбудінспекція).

Департамент у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Держархбудінспекції, рішеннями Київської міської ради, розпорядженнями Київського міського голови та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також цим Положенням (п. 2 Положення № 978).

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно до пункту 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 13 Порядку № 553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).

При цьому, у відповідності до п. 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно зі ст. 3 Закону № 208/94-ВР справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Порядком № 244.

Згідно з пунктом 2 цього ж Порядку № 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", розглядаються такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

3) Держархбудінспекцією.

Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому-четвертому пункту 2, мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; головні інспектори будівельного нагляду.

Згідно з п.п. 4-7 Порядку № 244 у разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

У разі вчинення одного правопорушення у сфері містобудівної діяльності декількома суб`єктами містобудування штраф накладається на кожного з них.

Накладення на суб`єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не звільняє від відповідальності, передбаченої Кодексом України про адміністративні правопорушення, посадових осіб такого суб`єкта, до службових обов`язків яких належить забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Притягнення суб`єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди.

Відповідно до п.п. 16-21 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 22 Порядку № 244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:

1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);

2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).

Системний аналіз наведених правових норм надає стверджувати, що законодавством регламентовано чітку та послідовну процедуру здійснення позапланової перевірки об`єкта будівництва і підстави для її призначення і проведення, однією з яких є надходження до контролюючого органу відповідного звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

При цьому, проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва не передбачає необхідності завчасного повідомлення суб`єкта містобудування про її здійснення.

Обставини справи, установлені судом апеляційної інстанції.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з`ясування обставин цієї справи судом першої інстанції, колегія суддів установила, що на підставі звернення депутата Київської міської ради VIII скликання Іванченка В.А. від 03.10.2016 № 08/279/031-121 відповідачем було прийнято наказ від 17.10.2016 № 60 про організацію та проведення, зокрема позапланової перевірки Головного астрономічної обсерваторії Національної академії наук України за адресою: м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 27 на об`єкті Реконструкція будинку ННАЦ (науково-навчального астрономічного центру) на вул. Академіка Заболотного, 27, у Голосіївському районі м. Києва та видано відповідне направлення Гончарук Ю.М. на її здійснення.

Уповноваженою особою відповідача було проведено позапланову перевірку вказаного об`єкта містобудування у присутності директора Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України Яцківа Я.С., головного архітектора проекту Бояркіна В.Є. , довіреної особи Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України Яцківа І.О.

У ході вказаної цієї встановлено, зокрема порушення відповідних законодавчих норм та стандартів у галузі містобудівної діяльності під час розробки документації вказаного об`єкта будівництва, розробником якої є ТОВ Уютний дом , а саме: невиконання вимог вихідних даних п.п. 5, 7 містобудівних умов і обмежень земельної ділянки (не розроблено та не враховано результати висновків щодо несучої спроможності конструкцій та їх експлуатаційної придатності, затверджених спеціалізованою організацією, яка має відповідну ліцензію; не виконано детальне інженерне обстеження будівлі для врахування його результатів в проекті при реконструкції, добудові сходових клітин, вхідних дверей, внутрішніх інженерних комунікацій і мереж; не розроблено заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд від руйнації, не забезпечено їх стійкість при реконструкції та не виконане технічне обстеження будинків і споруд, які прилягають до об`єкта будівництва і знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з додаванням відповідних технічних висновків у складі проектної документації, чим порушено вимоги п. 5.5, п. 5.7, п. 9.11, п. 13.3.4 ДБН В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт , ч. 2 ст. 26, ч .1 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівельної діяльності ).

При цьому, головним архітектором проекту спірної документації був Бояркін В.Є .

Зазначена особа перебувала у трудових правовідносинах з ТОВ Уютний дом з 15.05.2001 по 01.04.2014.

Саме вказана особа була опитана контролюючим органом під час перевірки вищезазначеного об`єкта містобудування і надавала відповідні пояснення.

Акт перевірки, протокол, в якому вказано дату, час та місце розгляду відповідної справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності /т.2 а.с.163/, і припис про усунення виявлених порушень були направлені контролюючим органом позивачу рекомендованим повідомленням про вручення від 15.11.2016 № 073-1848 (р 0104403327735) /т.2 а.с.165-167/.

Крім того, за твердженням самого позивача, йому було відомо про проведення вказаної перевірки, складання протоколу за її результатами від Бояркіна В.Є. /т. 2 а.с. 188/, тобто позивач підтвердив факт його обізнаності щодо вказаних обставин .

ТОВ Уютний дом у відповідну дату та час до відповідача не з`явилося і пояснень та доказів, які б спростовували виявлені контролюючим органом порушення під час розробки проектної документації не надало.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Таким чином, у межах виниклих у цій справі правовідносин відповідачем було здійснено позапланову перевірку об`єкта містобудування, а саме реконструкції будинку ННАЦ на вул. Академіка Заболотного, 27, під час якої виявлено допущення розробником проектної документації, яким є позивач, вищезазначених порушень.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що проведення позапланової перевірки не вимагає здійснення контролюючим органом завчасного повідомлення будь-якого суб`єкта містобудування про її проведення, тим більше розробника проектної документації, присутність якого під час проведення такої перевірки законодавством не вимагається.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 813/578/17.

Крім того, від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед її проведенням, і такі законодавчі вимоги уповноваженою особою відповідача були дотримані.

Разом з тим, як було встановлено вище, перевірка була проведена контролюючим органом за участі, зокрема головного архітектора, яким безпосередньо виконувалася робота з розробки спірної проектної документації та який надав з цього приводу відповідні пояснення.

Після проведення такої перевірки і виявлення вищезазначених порушень позивачу, як суб`єкту господарювання, який є розробником такої документації, було направлено відповідний акт перевірки, припис і протокол з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Більш того, як стверджує сам позивач, зазначені обставини щодо проведення відповідної перевірки та її наслідків йому також були відомі від головного архітектора, що як відзначалося вище, приймав участь у її проведенні.

Однак, позивач не вчинив жодних дій з метою з`ясування відповідних обставин, не скористався своїм правом на надання пояснень щодо виявлених відповідачем порушень та/або доказів, які б їх спростовували.

Водночас, реалізація особою наданих їй прав залежить до її власного волевиявлення.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що ані до суду першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження позивачем також не було надано доказів, які б спростовували виявлені контролюючим органом порушення, допущені при складанні спірної проектної документації.

При цьому, колегія суддів зазначає, що письмові пояснення позивача щодо відсутності таких порушень /т. 2 а.с. 188-189/ є голослівними і не підтверджуються жодними належними і допустимими в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами.

Тож, аналізуючи доводи позивача щодо допущених, на його думку, відповідачем процедурних порушень, апеляційний суд зазначає, що саме по собі порушення процедури прийняття рішення (постанови) не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття рішення необхідно розуміти не як вимоги до самого рішення, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття рішення, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект рішення робить його неправомірним.

Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність рішення, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Отже, колегія суддів, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.

Наведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18 та відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України є обов`язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи,

Крім того, аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод оцінки справедливості процесу в цілому не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 по справі Олссон проти Швеції (Olsson v. Sweden).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності винесення відповідачем постанови від 24.11.2016 № 25/16/073-2215 та відсутності підстав для задоволення позову.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено обставини справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування.

Таким чином, апеляційна скарга Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2020 року - скасуванню, а в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2020 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Уютний Дом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 23.11.2020.

Головуючий суддя

Судді: