Постанова

від 01.06.2022 по справі 826/20199/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року

м. Київ

справа № 826/20199/16

адміністративне провадження № К/9901/27505/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/20199/16

за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Головне управління ДПС у Полтавській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цефей» про визнання протиправною бездіяльність,

за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя: Я. І. Добрянська) від 15 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Г. В. Земляна, Є. І. Мєзєнцев, В. В. Файдюк) від 23 вересня 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2016 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі - ПАТ «Укргазвидобування», позивач, скаржник або товариство) з позовом до Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступник Головне управління ДПС у Полтавській області, далі - відповідач, контролюючий/податковий орган, ГУ ДПС), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Цефей» (далі - ТОВ «Цефей»), в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просить:

визнати протиправною бездіяльність Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області щодо не звернення у період з 27 серпня 2015 року по 22 грудня 2016 року до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - ТОВ «Цефей», яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15 вересня 2004 року, що перебуває у податковій заставі.

2. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана бездіяльність є протиправною, оскільки тривале нездійснення заходів з продажу майна ТОВ «Цефей», що перебуває у податковій заставі призводить до збільшення податкового боргу спільної діяльності за договором, а відповідач володіючи інформацією про продаж платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі і не направлення грошових коштів отриманих від реалізації заставного майна на погашення податкового боргу за Договором не звернувся у період з 27 серпня 2015 року по 22 грудня 2016 року до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, 23 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій позивач просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

5. Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 826/20199/16, установлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. 18 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач звертає увагу, зокрема, те, що позивачем не обґрунтовано, яким чином на думку Товариства нібито не звернення до суду з відповідним позовом у період з 27 серпня 2015 року до 22 грудня 2016 року вважається саме бездіяльністю податкового органу та не обґрунтовано якими нормами Податкового кодексу України чи іншого законодавства суперечить дії контролюючого органу по неподанню позову, а також який має зв`язок вказана бездіяльність на порушення прав, інтересів та свобод саме позивача як незалежного суб`єкта господарювання.

7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.

8. Письмового відзиву на касаційну скаргу від третьої особи до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає її подальшого розгляду по суті.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15 вересня 2004 року між ДК «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», в особі заступника директора з питань економіки та фінансів філії ГПУ «Полтавагазвидобування», та ТОВ «Цефей» укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 (далі - Договір № 927) (т. 1, а.с. 23-25)

10. ТОВ «Цефей» (код ЄДРПОУ 32869749) є Оператором Спільної діяльності за Договором № 927.

11. Згідно вказаного договору, сторонами Спільної діяльності є ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз Україниґ» (сторона-1), в особі заступника директора з питань економіки та фінансів філії ГПУ «Полтавагазвидобування», та ТОВ «Цефей» (сторона-2).

12. Відповідно до умов Договору № 927, оператор - уповноважена Сторона, визначена договором, яка здійснює ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю. Оператором за даним договором є ТОВ «Цефей».

13. Згідно пункту 5.3 Договору № 927, ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює сторона-2 (оператор - ТОВ «Цефей»). З питань, пов`язаних із спільною діяльністю, Оператор є представником сторони-1 та діє від її імені в межах, обумовлених даним договором, програмами спільної діяльності, бюджетом спільної діяльності та рішеннями комітету управління. Оператор здійснює ведення спільних справ на підставі довіреності, що видається стороною-1 на весь термін дії договору, у строк, непізніше 10 днів з моменту підписання цього договору.

14. До обов`язків Оператора відповідно до підпункту 5, підпункту 6 пункту 5.11 Договору № 927, враховуючи додаткову угоду № 1 від 31 травня 2007 року, відноситься ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності; своєчасна та повна сплата передбачених чинним законодавством податків, обов`язкових зборів (платежів), а також відшкодування стороні-1 сплачених нею всіх податків, обов`язкових зборів (платежів), які стосуються та випливають із здійснення спільної діяльності.

15. ТОВ «Цефей» перебуває на податковому обліку в податкових органах як учасник Договору № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15 вересня 2004 року, відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність (код ТРДПАУ 473544036).

16. Договір № 927 - уповноважена особа ТОВ «Цефей» (32869749) зареєстровано 22 вересня 2004 року за № 47194 у Слобожанській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

17. ТОВ «Цефей» 22 вересня 2004 року взято на податковий облік в Чутівському відділенні Карлівській ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області як платник податків за неосновним місцем обліку та має стан-17.

18. Судами встановлено та не заперечується сторонами, що ТОВ «Цефей», як уповноважена особа за Договором № 927, має заборгованість перед бюджетом.

19. Контролюючим органом 25 травня 2015 року винесено податкову вимогу № 248-15 щодо сплати ТОВ «Цефей» узгодженого податкового зобов`язання.

20. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року у справі № 820/14513/14, яка набрала законної сили 01 вересня 2014 року, подання Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до ТОВ «Цефей» про стягнення податкового боргу - задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Цефей» (код 32869749) як уповноваженої особи за договором № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15 вересня 2004 року, на користь Держави загальну суму податкового боргу у розмірі 5 543 603,90 (п`ять мільйонів п`ятсот сорок три тисячі шістсот три грн., 90 коп.,) по платі за користування надрами для видобування нафти в сумі 443 821,27 грн. на р/р 31110015700499; одержувач Державний бюджет Чутівський район, код: 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області; - по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 4 994 717,29 грн. на р/р 31119016700499; одержувач Державний бюджет Чутівський район, код: 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області; - по платі за користування надрами для видобування газового конденсату в розмірі 105 065,34 гри на р/р 31118017700499 ; одержувач Державний бюджет Чутівський район, код: 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області з рахунку платника податків, відкритого у банку, обслуговуючого такого платника податків: № НОМЕР_1 (УКРАЇНСЬКА ГРИВНЯ) в ПАТ "Діамантбанк" МФО 320854.

21. Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 820/7539/15, яка набрала законної сили 25 серпня 2015 року, подання Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей» про стягнення податкового боргу - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ТОВ «Цефей» (код ЄДРПОУ 32869749), як уповноваженої особи за договором № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15 вересня 2004 року на користь Державного бюджету України на р/р 31119016700499; одержувач Державний бюджет Чутівський район, код: 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області суму податкового боргу по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 34 805 658 (тридцять чотири мільйони вісімсот п`ять тисяч шістсот п`ятдесят вісім) грн. 54 коп. з рахунку платника податків, відкритого у банку, обслуговуючого такого платника податків № НОМЕР_1 в ПАТ "Діамантбанк" МФО 320854.

Стягнуто з ТОВ «Цефей» (код ЄДРПОУ 32869749), як уповноваженої особи за договором № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15 вересня 2004 року на користь Державного бюджету України на р/р 31118017700499; одержувач Державний бюджет Чутівський район, код: 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області суму податкового боргу по платі за користування надрами для видобування газового конденсату в розмірі 569 940 (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сорок) грн. 89 коп. з рахунку платника податків, відкритого у банку, обслуговуючого такого платника податків № НОМЕР_1 в ПАТ "Діамантбанк" МФО 320854.

22. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року у справі № 820/9741/15, яка набрала законної сили 21 грудня 2015 року адміністративний позов Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ТОВ «Цефей» про стягнення податкового боргу - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ТОВ «Цефей» (код ЄДРПОУ 32869749, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Лозівська, буд. 96), з розрахункових рахунків у банках, які його обслуговують, на користь Державного бюджету України (р/р 31110015700499, одержувач Державний бюджет Чутівський район, код 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області) заборгованість по платі за користування надрами для видобування нафти у розмірі 808298,04 грн. (вісімсот вісім тисяч двісті дев`яносто вісім гривень 04 копійки).

Стягнуто з ТОВ «Цефей» (код ЄДРПОУ 32869749, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Лозівська, буд. 96), з розрахункових рахунків у банках, які його обслуговують, на користь Державного бюджету України (р/р 31119016700499, одержувач Державний бюджет Чутівський район, код 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області) заборгованість по платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 76938505,49 грн. (сімдесят шість мільйонів дев`ятсот тридцять вісім тисяч п`ятсот п`ять гривень 49 копійок).

Стягнуто з ТОВ «Цефей» (код ЄДРПОУ 32869749, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Лозівська, буд. 96), з розрахункових рахунків у банках, які його обслуговують, на користь Державного бюджету України (р/р 31118017700499, одержувач Державний бюджет Чутівський район, код 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області) заборгованість по платі за користування надрами для видобування газового конденсату в розмірі 692123,80 грн. (шістсот дев`яносто дві тисячі сто двадцять три гривні 80 копійок).

23. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 820/5342/16, яка набрала законної сили 05 грудня 2016 року, адміністративний позов Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей» про стягнення податкового боргу - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ТОВ «Цефей» (код ЄДРПОУ 32869749, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Лозівська, буд. 96), з розрахункових рахунків у банках, які його обслуговують, на користь Державного бюджету України кошти у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 118090801,56 грн., з яких: заборгованість по рентній платі за користування надрами для видобування нафти в розмірі 263000,38 грн. перерахувати на р/р 31110015700499; одержувач Державний бюджет Чутівський район, код: 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області; заборгованість по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 116620277,23 грн. перерахувати на р/р 31119016700499, одержувач Державний бюджет Чутівський район, код: 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області; заборгованість по рентній платі за користування надрами для видобування газового конденсату в розмірі 1207523,95 грн. перерахувати на р/р 31118017700499, одержувач Державний бюджет Чутівський район, код: 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області.

24. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року адміністративний позов Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ТОВ «Цефей» та Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення податкового боргу - задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Цефей» (код ЄДРПОУ 32869749, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Лозівська, буд. 96), з розрахункових рахунків у банках, які його обслуговують, на користь Державного бюджету України кошти у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 22302113 грн. 99 коп.

У іншій частині позовних вимог відмовлено.

25. Водночас, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі № 820/6620/16 апеляційну скаргу Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області задоволено.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі № 820/6620/16 скасовано.

Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до ТОВ «Цефей», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» задоволено.

Стягнуто кошти у сумі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 22 302 113, 99 грн. з поточних рахунків учасників Договору про спільну діяльність від 15 вересня 2004 року № 927:

- уповноваженої особи ТОВ «Цефей» (32869749), відкритих у банківських установах: ПАТ "ДІАМАНТБАНК", Фiлiя - Харкiвське обласне управлiння АТ "Ощадбанк", ПАТ "Банк Інвестицій та заощаджень" м. Київ, ПАТ "Банк Український капітал";

- ПАТ «Укргазвидобування» (ЄДРПОУ 30019775) відкритих у банківських установах: ПАТ "Сбербанк", ГУ ДКСУ у М. Києві, Філія ПАТ "Проінвестбанк" в м. Українка Київської області, АТ "Укрексімбанк", ПАТ "Альфа Банк" у м. Києві, АТ "Ощадбанк", ПАТ "Кредитпромбанк", АТ "Дельта Банк", Державна казначейська служба України м. Київ, АБ "Укргазбанк", ПАТ "Мегабанк", обслуговуючих таких платників податків, солідарно.

Шляхом перерахування коштів за реквізитами:

- по рентній платі за користування надрами для видобування нафти в розмірі 313616, 46 грн. на р/р 31110015700499, одержувач Державний бюджет Чутівський район, код: 37969661 МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області;

- по рентній платі за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 21792458,35 грн. на р/р 31119016700499, одержувач Державний бюджет Чутівський район, код: 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області;

- по рентній платі за користування надрами для видобування газового конденсату в розмірі 196039,18 грн. на р/р 31118017700499, одержувач Державний бюджет Чутівський район, код: 37969661, МФО 831019, банк УДКСУ у Полтавській області.

26. На виконання вищезазначених постанов відповідачем здійснювалися заходи щодо стягнення коштів з розрахункових рахунків ТОВ «Цефей», однак, в повному обсязі борг погашено не було, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках боржника.

27. З огляду на вищевикладене, 25 травня 2015 року податковим керуючим прийнято рішення № 1750/10816/-12-25-12 про опис майна в податкову заставу щодо ТОВ «Цефей».

28. Згідно з актами опису від 01 липня 2015 року № 2, від 05 серпня 2015 року № 3, від 27 жовтня 2015 року № 4 проведено опис майна, а саме природного газу.

29. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, заставне майно було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

30. Рішеннями ДФС України про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) від 15 лютого 2016 року № 20/80//0/3, від 19 лютого 2016 року № 30, від 03 березня 2016 року № 46/21, від 31 березня 2016 року № 65, від 29 квітня 2016 року № 107 ТОВ «Цефей» розстрочено сплату грошових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та рентної плати за користування надрами для видобування газового конденсату. (т. 1, а.с. 144-146)

31. Відповідачем направлено ТОВ «Цефей» повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 11 липня 2016 року № 1956/10/16-12-17-14. (т. 1, а.с. 139)

32. Податковим керуючим 03 серпня 2016 року проведено перевірку стану збереження майна ТОВ «Цефей», яке перебуває в податковій заставі (згідно актів опису № 2 від 01 липня 2015 року, № 3 від 05 серпня 2015 року, № 4 від 27 жовтня 2015 року) за юридичною адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул., Лозівська, 96, за результатами якої складено акт № 1 від 03 серпня 2016 року, в якому зазначено про встановлення факту реалізації природного газу в кількості 5359,939307 тис. м. куб на суму 35375 599,43 грн., 5359,93933 тис. м. куб. на суму 35375 599,59. грн., 4544,4525 тис. м. куб. на суму 29993386,50 грн. (т. 1, а.с. 140).

33. ТОВ «Цефей» 12 серпня 2016 року подано заперечення на акт перевірки стану збереження майна платників податків, яке перебуває у податковій заставі від 03 серпня 2016 року. (т. 1, а.с. 141)

34. Контролюючим органом направлено на електронну адресу ТОВ «Цефей» відповідь на заперечення № 2314/10/16-12-17-21 від 17 серпня 2016 року, в якій ставилось питання про надання відповідачем 19 серпня 2016 року до 16.00 години пояснень та завірених належним чином копій документів, які б підтверджували використання коштів від реалізації природного газу на виплату заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу. (т. 1, а.с. 142-143)

35. У зв`язку з вищевикладеним, з посиланням на порушення платником податків правил відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, в.о. керівника податкового органу прийнято рішення від 29 серпня 2016 року про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків Договору про спільну діяльність № 927, уповноважена особа - ТОВ «Цефей», яке перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Лозівська, 96.

36. У серпні 2016 року Карлівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулася до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «Цефей». В обґрунтування подання податковим органом зазначено, що підставою для прийняття рішення про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків є порушення ним правил відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (підпункт 94.2.1 пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України).

37. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року у справі № 820/4625/16 задоволено подання та підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту, застосованого податковим органом до майна Договору про спільну діяльність № 927 від 15 вересня 2004 року, код 473544036, уповноважена особа ТОВ «Цефей», код ЄДРПОУ: 32869749.

38. Водночас, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року залишеною в силі постановою Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 820/4625/16, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року скасовано, провадження у справі закрито з мотивів того, що у спірних відносинах наявний спір про право, а саме ТОВ «Цефей» оскаржено у судовому порядку рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, що з огляду на приписи статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) виключає можливість розгляду подання.

39. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі № 820/4690/16, яка набрала законної сили 03 липня 2017 року, адміністративний позов Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей» як уповноваженої особи за договором від 15 вересня 2004 року № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - задоволено в повному обсязі.

Застосовано арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей», як уповноваженої особи за договором № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15 вересня 2004 року на розрахункових рахунках, відкритих у банках: ПАТ "ДІАМАНТБАНК", МФО банку 320854, номер рахунку НОМЕР_1 , валюта рахунку 980 - українська гривня, дата відкриття 19 травня 2014 року; ФХАРКІВСЬКЕ ОБЛАСНЕ У АТ ОЩАД М.ХАРКІВ, МФО банку 351823, номер рахунку НОМЕР_2 , валюта рахунку 980 - українська гривня, дата відкриття 09 червня 2016 року.

40. Відповідач 21 грудня 2016 року звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просив надати дозвіл Карлівській об`єднаній державній податковій інспекції головного управління ДФС у Полтавській області на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей», як уповноважена особа за договором від 15 вересня 2004 року № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

41. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 820/7108/16, яка набрала законної сили 27 березня 2017 року, адміністративний позов Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей» як уповноважена особа за договором від 15 вересня 2004 року № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна - задоволено.

Надано дозвіл Карлівській об`єднаній державній податковій інспекції головного управління ДФС у Полтавській області на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цефей» як уповноважена особа за договором від 15 вересня 2004 року № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність (код ЄДРПОУ 32869749, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Лозівська, буд. 96) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

42. Водночас, рішенням господарського суду Харківської області від 16 січня 2017 року у справі № 912/311/16 залишеним в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01 серпня 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 16 листопада 2017 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» та розірвано Договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15 вересня 2004, укладений між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цефей» разом з додатковими угодами № 1 від 31 травня 2007 року, № 2 від 21 жовтня 2009 року, № 3 від 27 травня 2013 року, № 4 від 20 вересня 2013 року, № 5 від 28 листопада 2013 року, № 6 від 21 липня 2014 року та № 7 від 03 березня 2015 року.

43. Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не звернення у період з 27 серпня 2015 року по 22 грудня 2016 року до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - ТОВ «Цефей», яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору № 927, що перебуває у податковій заставі, звернувся до суду для захисту своїх прав.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

44. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем вживались заходи спрямовані на погашення податкового боргу ТОВ «Цефей», як уповноваженої особи за Договором № 927, а відтак судом не встановлено наявності протиправної бездіяльності відповідача в оскаржуваний період.

45. Разом з тим, твердження скаржника, що контролюючим органом протягом 2015 року - 2016 року було відомо про наявність податкового боргу в ТОВ «Цефей» перед контролюючим органом та останнім не вчинялися дії по зверненню до суду з позовом про отримання дозволу на погашення податкового боргу суд апеляційної інстанції вважав безпідставними, що підтверджується вищезазначеними рішеннями суду.

46. Також, суд апеляційної інстанції вважає, що скаржником помилково зазначено, що судом першої інстанції не досліджувалося та не надавалося оцінку тим обставинам, що позивач не надав погодження відповідачу на укладання договору на розстрочення податкового боргу ТОВ «Цефей», оскільки в даному випадку відповідачем не вчинялися дії по розгляду заяв третьої особи та не приймалося рішення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

47. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

48. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

49. Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували, зокрема, підпункт 14.1.175 пункт 14.1 статті 14, статті 95, статті 100 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 805/4622/16-а, від 27 лютого 2018 року у справі № 808/772/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 826/18793/14 чим порушили закріплений, зокрема, у статті 2 та статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України та забезпечений Верховним Судом у вищевказаних постановах принцип рівності.

50. Відповідно до висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 805/4622/16-8, від 27 лютого 2018 року у справі № 808/772/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 826/18793/14 розстрочений податковий борг до його повного погашення залишається податковим боргом, розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом та розстрочення не можна розцінювати як окремий спосіб погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу.

51. Окрім того, позивач наголошує, що про наявність відповідних висновків Верховного Суду позивач повідомляв суди попередніх інстанцій, проте останні вказане проігнорували та застосували вищевказані норми права всупереч висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

52. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.

53. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

54. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

55. Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

56. Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

57. Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

58. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання

59. Пунктом 87.12 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, джерелом погашення такого податкового боргу є майно платників податків, що є учасниками такого договору.

60. Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

61. Згідно з пунктом 88.3 статті 88 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник за операціями, що виконувалися в межах договорів про спільну діяльність, у податкову заставу передається майно платника податків, який згідно з умовами договору був відповідальним за перерахування податків до бюджету та/або майно, яке внесене у спільну діяльність та/або є результатом спільної діяльності платників податків. У разі недостатності майна такого платника податків у податкову заставу передається майно інших учасників договору про спільну діяльність у розмірах, пропорційних їх участі у такій спільній діяльності.

62. Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

63. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих (пункт 89.3 статті 89 Податкового кодексу України).

64. Пунктами 95.1 - 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

65. Відповідно до підпунктів 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України та звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

66. Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

67. Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

68. Ураховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено вжиття податковим органом заходів з метою погашення податкового боргу, зокрема: податковим керуючим прийнято рішення № 1750/10816/-12-25-12 про опис майна в податкову заставу щодо ТОВ «Цефей»; згідно з актами опису від 01 липня 2015 року № 2, від 05 серпня 2015 року № 3, від 27 жовтня 2015 року № 4 проведено опис майна; в.о. керівником податкового органу прийнято рішення від 29 серпня 2016 року про застосування повного адміністративного арешту майна платника податків Договору про спільну діяльність № 927, уповноважена особа - ТОВ «Цефей»; у серпні 2016 року Карлівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області подано до суду поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ТОВ «Цефей»; звернення до суду з позовом про стягнення боргу з рахунків учасників Договору про спільну діяльність № 927, а саме ТОВ «Цефей», що підтверджується рішеннями судів, колегія суддів не може погодитись з доводами скаржника про протиправну бездіяльність відповідача в оскаржуваний період.

69. Відтак, виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову.

70. Колегія суддів зазначає, що касаційна скарга є ідентичною позову та апеляційної скарги, позивачем інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником не наведено. Товариство фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами першої та апеляційної інстанції, обставин справи.

71. Судами першої та апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у позові та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені Товариством доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

72. Так, звертаючись із цією касаційною скаргою скаржник просить про скасування рішень судів попередніх інстанцій, визначає підставою касаційного перегляду пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права, а саме статті 95, 100 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування відповідних норм у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 805/4622/16-а, від 27 лютого 2018 року у справі № 808/772/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 826/18793/14.

73. Слід зазначити, що у цій справі, якої стосується касаційний перегляд, а саме № 826/20199/16, предметом спору є визнання протиправною бездіяльність Карлівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області щодо не звернення у період з 27 серпня 2015 року по 22 грудня 2016 року до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - ТОВ «Цефей», яке є відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15 вересня 2004 року, що перебуває у податковій заставі

74. Тобто, предмет доказування у цій справі охоплював питання протиправної бездіяльності контролюючого органу, які виразилися у не наданні дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - ТОВ «Цефей».

75. Натомість, перевіряючи судове рішення у справі № 826/18793/14 на відповідність вимогам статті 242 КАС України, зокрема, в частині повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв`язку з тим, що суди попередніх інстанцій у наведеній справі, серед іншого, не надали належної оцінки доводам контролюючого органу та не дослідили як спірний період виникнення спірної заборгованості (не співставили періоди, визначені контролюючим органом в доданому до позову розрахунку та в подальшому - до заяви про уточнення вимог) й реальний стан розрахунків Товариства з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за відповідний період станом на час вирішення спору, як наслідок, обставини, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку та які є предметом доказування у даній справі, залишились без належного дослідження та оцінки суду

76. У інших постановах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, у справах:

№ 805/4622/16- а предметом спору є визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії щодо скасування пені, нарахованої на щомісячну суму сплати розстроченої заборгованості з податку на додану вартість;

№ 808/772/17 предметом спору є визнання протиправними дії Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо нарахування пені в розмірі 519 588,28 грн, а саме: пені у розмірі 173 131,26 грн, нарахованої на щомісячну суму сплати розстроченої заборгованості з податку на додану вартість за період з 31 грудня 2015 року по 29 березня 2016 року (90 днів), пені у розмірі 346 457,02 грн, нарахованої за період з 03 червня 2016 року (з дати набрання законної сили постановою суду про розстрочення податкового боргу) по 02 грудня 2016 року; зобов`язання Запорізьке управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби скасувати пеню в розмірі 519 588,28 грн, а саме: пеню у розмірі 173 131,26 грн, нарахованої на щомісячну суму сплати розстроченої заборгованості з податку на додану вартість за період з 31 грудня 2015 року по 29 березня 2016 року (90 днів), пеню у розмірі 346 457,02 грн, нарахованої за період з 03 червня 2016 року (з дати набрання законної сили постановою суду про розстрочення податкового боргу) по 02 грудня 2016 року; зобов`язання Запорізьке управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби внести зміни до інтегрованої картки платника податку позивача шляхом виключення з неї пені у розмірі 519 588,28 грн (з 31 грудня 2015 року по 29 березня 2016 року (90 днів) у розмірі 173 131,26 грн та за період з дати набрання законної сили постановою суду 03 червня 2016 року по 03 листопада 2016 року (відповідно до акту звіряння станом на 30 вересня 2016 року та даних інтегрованої картки платника податків) у розмірі 346 457,02 грн) нарахованої на суми податку на додану вартість, сплату яких розстрочено відповідно до рішення суду.

77. Проте, сформований правовий висновок у наведених справах, який викладений у постановах Верховного Суду - не є релевантним для цілей вирішення цієї справи, адже обставини у справах № 805/4622/16-а, № 808/772/17 та у цій справі не є подібними, з огляду на: 1) відмінність предмету спору; 2) відмінність підстав позову; 3) відмінність зміст позовних вимог; 4) встановлені судом фактичні обставини, так і матеріально-правове регулювання спірних правовідносин; а також 5) відмінність способів розстрочення сплати зобов`язання: у справах № 805/4622/16, № 808/772/17 - на підставі рішення суду, а у справі, яка розглядається, - на підставі рішення податкового органу про розстрочення сплати грошових зобов`язань, а відтак і відмінного правового регулювання спірних правовідносин.

78. Разом з тим, предмет доказування у вказаних справах, який охоплював питання протиправності дій контролюючого органу щодо нарахування пені на щомісячну суму сплати заборгованості з податку на додану вартість, яка розстрочена на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

79. Тобто, наведені скаржником судові рішення Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справи, що не дає підстави дійти висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

80. Інших підстав касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у цій справі, позивач у касаційній скарзі не зазначив.

81. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

82. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

83. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

84. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

85. Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

86. Суд касаційної інстанції визнає, що суд першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 341, 343, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 826/20199/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов