Постанова

від 31.05.2022 по справі 826/17525/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 826/17525/16

адміністративне провадження № К/9901/7372/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2020, ухвалене у складі головуючого судді Чудак О.М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2021, прийняту у складі колегії суддів: Земляної Г.В. (головуючий), Мєзєнцева Є.І., Парінова А.Б.

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «СКС» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004441402 від 03.08.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4 112 623 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ «СКС» зазначило, що висновки відповідача викладені в акті перевірки №311/26-15-14-02-04/32210427 від 15.07.2016 є необґрунтованими в частині встановлених в ході перевірки порушень ТОВ "СКС" вимог Податкового кодексу України під час формування податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств.

3. Позивач вказує на безпідставну констатацію відповідачем факту отримання ТОВ "СКС" безповоротної фінансової допомоги в сумі 17 800 498 грн за рахунок отримання оплати за товар від фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ "Артель" та ТОВ "Юридично-консалтингова компанія "Зевс" (ТОВ "ЮКК "Зевс"), які здійснювали оплату за товар, однак товар не отримували.

4. В спростування даного висновку відповідача позивач зазначає, що жодних правочинів спрямованих на отримання безповоротної фінансової допомоги ТОВ "СКС" не укладалось, при цьому позивачем надані первинні документи, які підтверджують реальність операцій з продажу товару відповідним особам.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

5. Судами попередніх інстанцій установлено, що співробітниками ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "СКС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

6. За результатами перевірки складено акт №99/26-15-14-02-04/32210427 від 24.03.2016 (надалі - акт перевірки).

7. В акті перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення: підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 ПК України, статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV шляхом заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 3290098 грн, в тому числі за 2013 рік - 1634157 грн, за 2014 рік - 1655941 грн.

8. На підставі висновків викладених у акті перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004441402 від 03.08.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 4112623 грн, в тому числі на 3290098 грн за податковим зобов`язанням, 822525 грн - штрафні санкції.

9. Позивачем подано скаргу до ДФС України на податкове повідомлення-рішення №0004441402 від 03.08.2016. Однак, рішенням ДФС України №21957/6/99-99-11-01-01-25 від 10.10.2016 залишено податкове повідомлення-рішення №0004441402 від 03.08.2016 без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

10. Уважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16.04.2020 позовні вимоги задовольнив.

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в результаті перевірки ГУ ДФС у м. Києві не встановлено порушення ТОВ "СКС" по податку на додану вартість. При цьому коли позивач отримував кошти за товар, то він відображував у своїй звітності зобов`язання, а контролюючий орган, встановивши, що має місце надання фінансової допомоги, повинен був би зменшити зобов`язання, але цього не зробив.

13. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.01.2021 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

14. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати, у задоволенні позову відмовити.

15. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

16. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

18. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

19. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

20. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.

21. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

22. Пункт 198.1. статті 198 ПК України

23. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

24. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

25. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

26. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

27. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

28. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України

29. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

30. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

31. дата отримання платником податку товарів/послуг.

32. Пункт 198.3 статті 198 ПК України

33. кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

34. Нарахування податкового Податковий кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

35. Пункт 198.6 статті 198 ПК України

36. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

37. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

38. Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

39. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

40. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

41. Частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

42. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

43. Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

44. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

V. Оцінка Верховного Суду

45. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від №0004441402 від 03.08.2016, яке ґрунтується на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

46. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

47. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

48. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

49. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

50. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

51. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

52. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

53. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

54. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

55. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

56. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.

57. Так, судами установлено, що між позивачем (постачальник) та фізичними особами-підприємцями, в тому числі і з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , (Покупці) укладені типові договори купівлі-продажу.

58. Відповідно до п. 1.1 - п. 1.4 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товар відповідної якості, а Покупець зобов`язується прийняти Товар згідно видаткових документів та здійснити його оплату на умовах даного Договору. Предметом постачання, товаром, є побутові вироби в асортименті, кількості, за ціною, які зазначені у рахунку-фактурі. Поставка товару здійснюється не пізніше 3 (трьох) днів з моменту зарахування 100% суми вартості товару на поточний рахунок Постачальника. Доставка товару здійснюється за домовленістю сторін.

59. На підтвердження виконання умов договору позивачем надано суду першої інстанції: Акти звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2013 по 31.12.2014 р.; платіжні доручення; видаткова накладна №00673 від 13.05.2014 р. на загальну суму з ПДВ 6500,00 грн; банківські виписки та інші документи (стор. 57 - 72 том І).

60. Відповідач указує, що кошти отримані позивачем від зазначених фізичних осіб-підприємців є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки ці особи не мали взаємовідносин із ТОВ "СКС" або закупівля товарів проводилась за готівку.

61. Разом з тим, позивач на підтвердження господарських відносин з даними особами надав розрахункові документи про безготівкову оплату товарів.

62. Судами попередніх інстанцій установлено, що факт переходу права власності вказаних осіб на придбану в ТОВ "СКС" побутову техніку підтверджується також видатковими накладними до яких у контролюючого органу не виникло жодних претензій. При цьому, відповідно до пункту 2.6 Типового договору поставки, право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладної.

63. Щодо посилань контролюючого органу на пояснення фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які заперечували купівлю побутової техніки, судами встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що вказані особи подали до суду першої інстанції пояснення, в яких зазначено, що вони мали взаємовідносини з позивачем та придбали протягом 2013 -2014 років товари (побутову техніку) (стор. 5- 8 том IV).

64. Крім того, в акті перевірки містяться суперечливі відомості, зокрема в переліку фізичних осіб, яких неможливо ідентифікувати, є ОСОБА_6 (сума операції з ТОВ "СКС" 1680 грн), яка згідно матеріалів справи зареєстрована як фізична особа-підприємець, та саме в статусі фізичної особи-підприємця купувала у позивача побутову техніку, що підтверджується матеріалами справи (стор. 79-81 том І).

65. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

66. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.

67. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підлягають відхиленню посилання контролюючого органу на наявність кримінальних провадженнь відносно контрагентів ТОВ «Артель» та ТОВ «ЮКК «Зевс» зважаючи на те, що сам факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

68. Посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відносно контрагентів позивача не підтверджуються документально та не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.

69. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №808/2360/17, від 05.06.2018 по справі №809/1139/17.

70. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, від 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, від 22.07.2020 у справі № 620/3925/18, унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.

71. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

72. Разом з тим, судами установлено, що позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті оскаржуваної перевірки.

73. Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Артель" анульовано 19.02.2015, тобто після здійснення господарських взаємовідносин з позивачем.

74. Наявність у у ТОВ "Артель", як приміщень для здійснення господарської діяльності, так і наявність побутової техніки, яка могла використовуватись ТОВ "Артіль" для здійснення господарської діяльності підтверджена ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 25.07.2014 (11-сс/796/1404/2014) щодо проведено обшук в приміщеннях ТОВ "Артель" та вилучення матеріальних цінностей, зокрема, холодильники та газові плити.

75. Провадження ТОВ "Артель" господарської діяльності в період з 01.04.2011 по 31.12.2013 підьверджено постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 року по справі №810/1015/15, яка набрала законної сили.

76. Кім того, в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Вовк С.В. від 02.09.2014 у справі №757/23736/14-к з посиланням на відповідні матеріали справи зазначено, що: "ТОВ "ЮКК "ЗЕВС" є юридичною особою, здійснює свою господарську діяльність на підставі статуту, затвердженого Загальними Зборами учасників Товариства Протокол №18 від 10.04.2014 (а.с. 6-25), ліцензії Міністерства економічного розвитку і торгівлі України серія АЕ №269739 від 11.03.2014 (а.с. 38), ліцензії Служби безпеки України серія АЕ №186561 від 21.05.2014 (а.с. 39). ТОВ "ЮКК "ЗЕВС" має штат працівників, що підтверджується наказами по підприємству та трудовими книжками працівників (а.с. 40-63). Також з боку ТОВ "ЮКК "ЗЕВС" надані копії інвойсів та інші документи на іноземній мові щодо господарської діяльності останнього (а.с. 64-140)".

77. Щодо посилань контролюючого органу на недання до перевірки документів, що підтверджують господарські взаємовідносини судами встановлено таке.

78. В акті перевірки зазначено, що ТОВ "СКС" повідомило перевіряючих, що документи, що підтверджують господарські взаємовідносини з ТОВ "Артель" та ТОВ "ЮКК "Зевс" були вилучені слідчим СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Гошовським В.М. в ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва Шаховніної М.О. від 09.07.2014 по справі №758/7959/14-к.

79. Згідно наявної в матеріалах справи копії протоколу огляду місця події від 28.07.2014 та протоколу обшуку від 23.07.2014 вбачається, що слідчим вилучені фінансово-господарські документи ТОВ "СКС" щодо ТОВ "Артель" та ТОВ "ЮКК "Зевс", а саме: договори поставки, видаткові накладні, доручення, податкові накладні (стор. 159-170 том ІІ).

80. Відповідно до пункту 85.9 статті 85 ПК України у разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

81. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

82. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

83. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

84. Переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

85. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

86. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

87. Колегія суддів уважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, які на його думку, не були враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні судових рішень, скільки вони здійснені за різних фактичних обставин, з урахуванням повноти, належності, достатності доказів, наданих учасниками справи та зібраних судами у кожній конкретній справі в підтвердження складу податкових правопорушень.

88. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

89. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

90. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року справі № 826/17525/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко