ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.06.2022м. ДніпроСправа № 904/8395/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В.
та представників:
від прокуратури: Вороновська О.В.;
від позивача: Івах Н.А.;
від відповідача-1: Шпакова Т.С.;
від відповідача-2: не з`явився;
від третьої особи: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області (м. Новомосковськ, Дніпропетровська область) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (м. Дніпро)
до відповідача-1: Дніпровського державного аграрно-економічного університету (м. Дніпро) в особі Відокремленого структурного підрозділу "Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету" (м. Новомосковськ, Дніпропетровська область)
та до відповідача-2: Селянського (Фермерського) господарства "Луч" (с. Ягідне, Новомосковський район, Дніпропетровська область)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Східного офісу Держаудитслужби (м. Дніпро)
про визнання незаконним рішення тендерного комітету щодо визначення переможця публічної закупівлі, визнання недійсним договору за результатами публічної закупівлі та зобов`язання звільнити земельну ділянку
Ю.В.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Керівник Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - позивач) до відповідача-1: Дніпровського державного аграрно-економічного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету" (далі - відповідач-1) та до відповідача-2: Селянського (Фермерського) господарства "Луч" (далі - відповідач-2), в якій просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення уповноваженої особи з питань публічних закупівель Новомосковського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету, оформленого протоколом засідання тендерного комітету Новомосковського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету № 425 від 08.04.2021 про визнання цінової пропозиції Селянського (Фермерського) господарства "Луч" переможцем публічної закупівлі UA-2021-03-19-004271-b, оголошеної Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету від 19.03.2021;
- визнати недійсним договір № 2021/4-1 про надання послуг від 27.04.2021, укладений між Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету та Селянським (Фермерським) господарством "Луч" та додаткову угоду № 1 від 27.04.2021 до договору № 2021/4-1 про надання послуг від 27.04.2021, укладеного Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету та Селянським (Фермерським) господарством "Луч";
- зобов`язати Селянське (Фермерське) господарство "Луч" припинити будь-які дії щодо земельної ділянки державної форми власності загальною площею 298,2356 га, кадастровий номер 1223281500:01:009:0004 та звільнити її шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору № 2021/4-1 про надання послуг від 27.04.2021, укладеного Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету та Селянським (Фермерським) господарством "Луч";
- стягнути з відповідачів на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір у сумі 6 810 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- з урахуванням обставин щодо обмеженої кількості техніки та трудових ресурсів у С(Ф)Г "ЛУЧ") є обгрунтовані сумніви у спроможності С(Ф)Г "ЛУЧ" виконати договір по наданню повного комплексу з виробництва сільськогосподарської продукції (послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу) при обробці земельної ділянки Новомосковського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету. За таких обставин, тендерна пропозиція С(Ф)Г "ЛУЧ" мала бути відхилена замовником під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій. Отже наявні підстав для визнання незаконним рішення тендерного комітету щодо визначення переможцем публічної закупівлі відповідача-2;
- у зв`язку з визначенням переможцем тендеру - Селянське (Фермерське) господарство "Луч", між останнім та Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету був укладений договір № 2021/4-1 про надання послуг від 27.04.2021, з аналізу якого вбачається, що основною його ознакою є володіння та користування Селянським (фермерським) господарством "Луч" на певний строк земельною ділянкою для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва (посів, вирощування, збір та реалізація кукурудзи, соняшника озимої пшениці). Будь-яких інших умов, пов`язаних з використанням зазначеної земельної ділянки для навчальних і дослідних цілей, вирощування сільськогосподарських культур та інноваційної агротехнологічної діяльності, як це передбачено Положенням про коледж, договором не передбачено, а отже він суперечить вимогам Земельного Кодексу України та нормативно-правовим актам, які регламентують правовий режим використання майна, в тому числі земельних ділянок, закладів освіти відповідно суперечить інтересам держави і суспільства;
- цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:009:0004 загальною площею 298,2356 га, яку використовує Селянське (фермерське) господарство "Луч" на підставі оспорюваного договору, для навчальних та дослідних цілей (01.09);
- навчальний заклад, уклавши договір про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, самоусунувся від використання земельної ділянки, яка надавалася йому для дослідних і навчальних цілей, та передав відповідачу-2 земельну ділянку для її обробітку, вирощування та збирання урожаю. При цьому всі роботи, згідно з укладеним договором, повинні проводитися силами, засобами та за рахунок суб`єкта господарювання;
- відповідно до вимог частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту" об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням. Наведене вище дозволяє дійти висновку про наступне: право на обробку землі та збір врожаю, передбачене умовами спірного договору, являє собою реалізацію правомочностеи землекористувача щодо володіння та користування земельною ділянкою, які, згідно зі статтею 92 Земельного Кодексу України, складають титул права постійного користування. У той же час, право володіння та користування, як правомочності, що належать землекористувачеві згідно з положеннями статті 92 Земельного Кодексу України, за умовами спірного договору реалізуються не землекористувачем Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету, а Селянським (Фермерським) господарством "Луч" шляхом обробки землі та збору врожаю останнім;
- земельна ділянка, з огляду на умови спірного договору, фактично використовується відповідачем-2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування, оброблення, збирання та реалізації сільськогосподарської продукції). Тож вказані обставини унеможливлюють використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
Також, у позовній заяві прокурором вказано про підстави звернення із вказаним позовом до суду, а саме: наявність порушення інтересів держави, нездійснення їх захисту органом державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Так, позивач тривалий час не звертався до суду із позовом про відновлення його порушеного права, а саме: визнання незаконним рішення тендерного комітету щодо визначення переможця публічної закупівлі, визнання недійсним договору за результатами публічної закупівлі та зобов`язання звільнити спірну земельну ділянку.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 03.11.2021. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східний офіс Держаудитслужби.
Від відповідача-1 засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №52689/21 від 03.11.2021), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, з метою надання часу для підготовки відзиву на позовну заяву, у зв`язку з тим, що копію позовної заяви з додатками представником відповідча-1 було отримано лише 03.11.2021.
У підготовче засідання 03.11.2021 з`явилися прокурор, представник відповідача-1 та представник третьої особи, представники позивача та відповідача-2 у вказане зсідання не з`явились, причини нез`явлення суду не повідомили.
У вказаному засіданні представником відповідача-1 підтримано клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Судом також відзначено, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем-2 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 18.10.2021.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.11.2021 підготовче засідання було відкладено на 07.12.2021.
Від третьої особи надійшли пояснення у справі (вх. суду № 53101/21 від 05.11.2021), в яких Східним офісом Держаудитслужби викладено власну правову позицію щодо спору у даній справі та зазначено таке:
- за результатами моніторингу закупівлі, унікальний номер якої UA-2021-03-19-004271-b: ДК 021:2015 77110000-4- Послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу) Офісом було складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 02.08.2021 № 335, який затверджено начальником Офісу та оприлюднено в електронній системі закупівель у відповідності до вимог частини 6 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі". За результатами проведеного моніторингу встановлено порушення вимог пункту 19 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі"; частини 5 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі"; пункту 1 частини 16 статті 29 та пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі";
- на порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник не відхилив тендерну пропозицію Селянського (Фермерського) господарства "Луч" та уклав з ним договір про надання послуг № 27/4-1 від 27.04.2021;
- Східний офіс Держаудитслужби, відповідно до положень частини 7 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" та положень наказу № 358, склав висновок від 13.07.2021 із зазначенням необхідної Інформації, яку вимагають згадані норми законодавства, зокрема у пункті 1 розділу II міститься опис порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у пункті 3 - зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі";
- в ході проведення моніторингу закупівлі Офісом аналізувалося безпосередньо дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель та було встановлено його недотримання, а отже, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 02.08.2021 № 335 є таким, що винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 58900/21 від 07.12.2021), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру в Дніпропетровській області відсутні;
- відсутнє будь-яке порушення земельного законодавства як таке (в тому числі відсутнє порушення щодо нецільового використання земельної ділянки);
- відсутні документи, що засвідчують наявність будь-якого порушення земельного законодавства;
- не проводилась жодна перевірка щодо виконання відповідачем вимог земельного законодавства;
- відсутні будь-які документи (приписи, протоколи, акти, вимоги інше), що не були б виконані відповідачем в частині земельного законодавства (в тому числі цільового використання землі);
- відсутні підстави (докази, документи та інше), що засвідчували б відсутність змоги ГУ Держгеокадастру самостійно виступати у суді або наявність підстав прокуратури представляти інтереси ГУ Держгеокадастру;
- матеріали справи не містять доказів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про адміністративне стягнення, припису про усунення адміністративного правопорушення у 30-ти денний строк, припису державного інспектора щодо припинення правопорушення, постанови державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель чи державного інспектора з охорони навколишнього середовища про адміністративне стягнення за невиконання припису, повторного припису про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-ти денний строк;
- жодної перевірки щодо цільового використання земельною ділянкою не здійснювалось, не надано: акту перевірки використання земельної ділянки до позову, акту про обстеження земельної ділянки, протоколу про адміністративне правопорушення з приводу цільового використання земельної ділянки не складалось, припису про усунення порушень не було складено та не направлено на адресу відповідача;
- недотримання прокурором в інтересах позивача унормованого земельним законодавством порядку перевірки використання земельної ділянки є грубим порушення прав та інтересів позивача та наслідком того, що прокурор не мав законних підстав звертатись з позовом в інтересах Держгеокадастру без: встановлення факту порушення як такого; відсутності підстав для звернення прокурора в інтересах держави;
- позов подано без здійснення будь-яких перевірок щодо цільового використання земельної ділянки, а тому не може ґрунтуватись на даних обставинах, більше того, стверджуватись прокуратурою про неналежний захист держави в даному питанні;
- позов стосується Закону України "Про публічні закупівлі", проте заявлений позивач -Держгеокадастр - не має жодного відношення до даного закону, тим більше, щодо процедури проведення торгів, а тому позов не може бути заявлений прокуратурою з даних підстав в інтересах Держгеокадастру;
- Східний офіс Держаудитслужби вводить суд в оману, тим що заявляє, що не має повноважень звергатись до суду з метою усунення порушення;
- цільове призначення спірної земельної ділянки "землі сільськогосподарського призначення", але жодних порушень в цільовому використанні земельної ділянки немає;
- у позові прокуратура посилається на "цільове призначення" земельної ділянки - для дослідницьких та навчальних цілей, проте вказане цільове призначення не визначено в статті 19 Земельного кодексу України;
- до повноважень Держгеокадастру не входить контроль/перевірка/виявлення порушень закону України "Про публічні закупівлі", тому відповідач вважає, що неможливо розглядати позов поданий Новомосковською окружною прокуратурою в частині вимог, що стосуються Закону України "Про публічні закупівлі", які ґрунтуються на повноваженнях (структурних обов`язках) з підстав, що заявлені по суті від Східного Офісу Держаудитслужби та з підстав, що визначені на підставі Закону України "Про публічні закупівлі";
- прокурор не має права виступати в інтересах Східного офісу Держаудитслужби не виступаючи від його імені (та в особі), що вбачається з самого позову. Прокурор не має права заявляти про нібито допущені порушення Закону України "Про публічні закупівлі", так як перевищує свої повноваження, повноваження Держгеокадастру та не може бути кваліфікованим (уповноваженим) суб`єктом з цих питань;
- твердження щодо того, що Офіс не мав можливості звернутись до суду є таким, що не відповідає дійсності та чинному законодавству;
- Східним Офісом Держаудитслужби або іншим уповноваженим суб`єктом не подано позову з даного спору, таким чином суд не може розглядати підстави та порушення, що нібито наявні у зв`язку з порушенням Закону України "Про публічні закупівлі";
- відповідач-1 зазначає, що договір № 2021/4-1 про надання послуг від 27.04.2021 наразі виконано в повному обсязі. На підтвердження зазначеної інформації останнім долучено до відзиву копії актів наданих послуг та квитанції про сплату ціни договору та вказано, що кошти, які сплачувались відповідачем - перераховувались на рахунки С(Ф)Г "Луч" за погодженням з казначейством;
- відповідач звертає увагу суду, що відповідно до річного розкладу асигнувань державного бюджету Міністерством освіти і науки України було погоджено (виділено) оплату витрат - окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, які не віднесені до заходів розвитку на суму 1 038 732 грн. 00 коп., тобто вказаний договір був погоджений на державному рівні в період складання бюджету державними підприємствами на 2021 рік (витрати на вказаний договір були закладені до річного бюджету);
- жодних робіт (послуг) на дату розгляду судової справи С(Ф)Г "Луч" за спірним договором на вказаній земельній ділянці не ведеться та не планується здійснювати (так як договір виконано);
- відповідач-1 вказує, що згідно з актами С(Ф) "Луч" здійснювало послуги на земельній ділянці, тобто, земельна ділянка не передавалась С(Ф)Г "Луч", а отже не може бути повернута фермерським господарством;
- відповідачем-1 вже частково продано зерно, що було отримано за спірним договором, гроші отримані за реалізоване зерно надійшли на казначейські рахунки (до державного бюджету) з метою погашення витрат коледжу (дефіцит в бюджеті);
- відповідач-1 позбавлений можливості самостійно (без залучення) третіх осіб використовувати вказану земельну ділянку з метою її цільового використання. Для повного циклу вирощування сільськогосподарських культур у ВСП "Новомосковський фаховий коледж ДДАУ" відсутня така техніка як зернозбиральний комбайн, сівалка для посіву просапних культур (соняшника, кукурудзи, гречки), сівалка для посіву дрібнонасінних культур (ріпак, Люцерна, гірчиця), жатка для збирання зернобобових культур (горох, соя). Таким чином, без залучення третіх суб`єктів відповідач не має можливості використовувати землю для сільськогосподарського призначення, в тому числі для наукових (практичних, дослідницьких) робіт;
- відповідач-1 змушений використовувати земельні ділянки за призначенням вирощування сільськогосподарських культур та реалізовувати отримане зерно (культури), з метою покриття дефіциту в бюджеті та асигнуваннях на навчальний заклад;
- щодо заявленої вимоги щодо "недійсності" договору, то остання не є неналежним захистом та не може бути розглянутою, а тим більше задоволеною судом, так як визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Від відповідача-1 надійшло клопотання (вх. суду № 59099/21 від 08.12.2021) про повернення позову, у зв`язку з тим, що відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач-1 посилається на таке:
- відповідно до змісту позовної заяви прокурор подає позов в інтересах держави тільки в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, тобто заявлений позов не має жодного відношення щодо прав та інтересів держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, та як даний суб`єкт не виступає самостійним позивачем та прокуратура не виступає в інтересах зазначеного позивача, тому відповідач-1 вважає неможливим розглядати даний позов, поданий прокуратурою, в частині вимог, що стосуються Закону України "Про публічні закупівлі", які ґрунтуються на повноваженнях (структурних обов`язках) з підстав, що заявлені по суті від Східного офісу Держаудитслужби. Прокурор не має права виступати нібито в інтересах Східного офісу Держаудитслужби, не виступаючи від його імені (та в особі), що вбачається з самого позову;
- твердження щодо того, що Офіс не мав можливості звернутись до суду є таким, що не відповідає дійсності та чинному законодавству;
- відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.06.2021 № 10-4-0.61-5275/2-21, не зазначено жодних порушень в діях відповідачів, тому прокуратурою позов подано передчасно;
- ні прокуратурою, ні Держгеокадастром не було проведено та виявлено жодного порушення нецільового використання земельної ділянки згідно з законодавством, тому позов подано передчасно;
- матеріали справи не містять доказів, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про адміністративне стягнення, припису про усунення адміністративного правопорушення у 30-ти денний строк, припису державного інспектора щодо припинення правопорушення, постанови державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель чи державного інспектора з охорони навколишнього середовища про адміністративне стягнення за невиконання припису, повторного припису про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-ти денний строк;
- недотримання прокурором в інтересах позивача унормованого земельним законодавством порядку перевірки використання земельної ділянки є грубим порушення прав та інтересів позивача та наслідком того, що прокурор не мав законних підстав звертатись з позовом в інтересах Держгеокадастру без встановлення факту порушення як такого, а також відсутності підстав для звернення прокурора в інтересах держави;
- частиною 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключне право суду повернути, а не залишити без руху, позовну заяву і додані то неї документи у разі відсутності підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави. Водночас, у разі вирішення спору по суті безпідставність звернення прокурора до суду та захист інтересів держави може бути підставою для скасування судовогоакта у випадку, коли законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України.
Від відповідача-1 надійшло клопотання про витребування доказів (вх. суду №58901/21 від 07.12.2021), в якому він просив суд:
- витребувати у Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наступні документи та відомості:
1. Чи було зафіксовано протягом 2021 року Головним управлінням Держгеокадастру Дніпропетровській області порушення земельного законодавства, в тому числі порушення цільового використання земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:009:0004?
2. Чи було зафіксовано протягом 2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області порушення Дніпровським державним аграрно-економічним університетом в особі Відокремленого структурного підрозділу "Новосомковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету" норм земельного законодавства, в тому числі порушення цільового використання земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:009:0004, якщо так, то прошу:
2.1. Належним чином завірену копію акту обстеження земельної ділянки кадастровий номер1223281500:01:009:0004 (якщо такий акт не складався - назвати причини);
2.2. Належним чином завірений акт перевірки земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:009:0004 (якщо такий акт не складався - назвати причини);
2.3. Належним чином завірену копію припису щодо усунення порушень в частині використання земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:009:0004 (якщо такий припис не складався назвати причини);
2.4 Належним чином завірений протокол про адміністративне правопорушення, складений в результаті порушені, в частині використання земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:009:0004 (якщо такий протокол не складався - назвати причини):
3. Документи, на підставі яких було внесено зміни до цільового призначення (категорію) земельної ділянки, кадастровий номер 1223281500:01:009:0004, а саме: визначено категорію землі 01.09. Для дослідних і навчальних цілей?
4. Чи звертався ГУ Держгеокадастр Дніпропетровської області до органів прокуратури з приводу порушення земельного законодавства на земельній ділянці, кадастровий номер 1223281500:01:009:0004 протягом 2021 року? (Якщо так - надати копії таких звернень та відповідей на них).
5. Чи мають право юридичні особи здійснювати сільськогосподарські роботи па землях з цільовим призначенням "Землі сільськогосподарського призначення", категорія 01.09 Для дослідних і навчальних цілей". Якщо не мають - зазначити причину та норму закону яка буде порушена в даному випадку, якщо мають - надати також обґрунтовану відповідь.
Витребувати у Селянсько (фермерського) господарства "Луч" наступні документи та відомості:
1. Належним чином завірену копію договору, укладеного між С(Ф)Г "Луч" та ФГ "Калинове" від 08.02.2021 (що був заявлений С(Ф)Г "Луч" як аналогічний договір в публічній закупівлі UA-2021-03-19-004271-b, в тому числі надати акт наданих послуг (викопаних робіт або інших документів), що підтверджують виконання договору;
2. Належним чином завірену копію договорів, укладених С(Ф)Г "Луч", що є аналогічними договору в публічній закупівлі UA-2021-03-19-004271-b, в тому числі надати акт наданих послуг (викопаних робіт або інших документів), то підтверджують виконання цих договорів.
3. Належним чином завірену копію документів, що підтверджують наявність у С(Ф)Г "Луч" працівників відповідної кваліфікації, що надавали послуги (виконували роботи) в межах виконання договору № 2021/4-1 про падання послуг від 27.04.2021, укладеного згідно публічної закупівлі UA-2021-03-19-004271-b.
4. Належним чином засвідчену копію документів, що підтверджують наявність у С(Ф)Г "Луч" машин, обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, що необхідні для виконання договору № 2021/4-1 про надання послуг від 27.04.2021, укладеною згідно публічної закупівлі UA-2021-03-19-004271-b.
5. Надати обґрунтувану ціну, що була висунута (запропонована) С(Ф)Г "Луч" під час публічної закупівлі UA-2021-03-19-004271-b та була визначена ціною укладеного № 2021/4-1 про надання послуг від 27.04.2021.
Витребувати у Східного офісу Держаудитслужби наступні документи та відомості:
1. Чи було складено припис Східним офісом Держаудитслужби щодо усунення порушень, виявлених в публічній закупівлі UA-2021-03-19-004271-b? (Якщо так - надати копію вказаного припису).
2. Чи було направлено Східним офісом Держаудитслужби уповноваженій особі, що проводить державну закупівлю припис щодо усунення порушень виявлених в публічній закупівлі UA-2021-03-19-004271-b? (якщо так, надати докази такого направлення).
3. Чи було складено протокол про адміністративне правопорушення на уповноважену особу замовника закупівлі в частині порушення закону України "Про публічні закупівлі" під час проведення публічної закупівлі UA-2021-03-19-004271-b (якщо так - надати докази такого направлення) (Якщо так - надати копію вказаного протоколу). Чи було направлено особі, яка притягується до адміністративної відповідальності протокол про адміністративне правопорушення) (Якщо так - падати докази відправки).
4.Надати обґрунтування чому Східний офіс Держаудитслужби не звернувся до суду з приводу усунення порушень, виявлених в публічній закупівлі UA-2021-03-19-004271-b? З зазначенням норм та посиланням на положення про Східний офіс Держаудитслужби.
Витребувати у Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області наступні документи та відомості:
1. Чи було зафіксовано протягом 2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області чи Новомосковською окружною прокуратурою порушення земельного законодавства, в тому числі порушення цільового використання земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:009:0004?
2.Чи було зафіксовано протягом 2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області чи Новомосковською окружною прокуратурою порушення Дніпровським державним аграрно-економічним університетом в особі Відокремленого структурного підрозділу "Новосомковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету" норм земельного законодавства, в тому числі порушення цільового використання земельної ділянки кадастровий помер 1223281500:01:009:0004? Якщо так, то прошу:
2.1.Надати належним чином завірену копію акту обстеження земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:009:0004 (якщо такий акт не складався назвати причини):
2.2.Надати належним чином завірений акт перевірки земельної ділянки кадастровий номер 122328 І 500:01:009:0004 (якщо такий акт не складався - назвати причини);
2.3.Надати належним чином завірену копію припису щодо усунення порушень в частині використання земельної ділянки кадастровий номер 1223281500:01:009:0004 (якщо такий припис не складався - назвати причини):
2.4. Надати належним чином завірений протокол про адміністративне правопорушення, складений в результаті порушень в частині використання земельної ділянки кадастровий номер 1223281 500:01:009:0004 (якщо такий протокол не складався - назвати причини):
3. Чи звертався ГУ Держгеокадастр Дніпропетровської області до органів прокуратури з приводу порушення земельного законодавства на земельній ділянці, кадастровий номер 1223281500:01:009:0004 протягом 2021 року (Якщо так, надати копії таких звернень та відповідей на них).
У підготовче засідання 07.12.2021 з`явилися прокурор та представник відповідача-1, представники позивача, відповідача-2 та третьої особи у вказане засідання не з`явились, причини нез`явлення суду не повідомили, при цьому про день, час та місце підготовчого засідання останні були повідомлені належним чином, що вбачається:
- з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4900600580189, відповідно до якого ухвала суду від 03.11.2020 була отримана позивачем - 15.11.2021 (а.с. 202);
- з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4942600017160, відповідно до якого ухвала суду від 03.11.2020 була отримана відповідачем-2 - 11.11.2021 (а.с. 203);
- з надісланих до суду від третьої особи пояснень у справі (а.с. 162-201).
Судом відзначено, що відповідачем-1 подано відзив на позовну заяву лише 07.12.2021, у зв`язку з чим строк на подання відповіді на вказаний відзив не закінчився.
Крім того, у вказаному засіданні прокурором заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання часу для ознайомлення із поданими відповідачем-1 відзиву на позовну заяву та клопотанням про витребування доказів, яке було задоволено судом.
Враховуючи, що встановлений Господарським процесуальним кодексом шістдесятиденний строк проведення підготовчого провадження закінчується 17.12.2021, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду відповіді на відзив, заперечень, а також доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, а також для належної підготовки справи для розгляду по суті, суд вважав за необхідне продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.
З огляду на викладене, ухвалою суду від 07.12.2021 строк проведення підготовчого провадження продовжено було на 30 днів, а саме: по 16.01.2022 включно, підготовче засідання було відкладено на 23.12.2021.
Від відповідача-1 засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №61271/21 від 20.12.2021), в якому він просив суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, посилаючись на таке:
- відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про відкриття провадження у справі, останнім днем подання відзиву не позовну заяву було 02.11.2021. Проте, станом на 02.11.2021 відповідач не мав можливості ознайомитись з позовною заявою, оскільки ані на поштову адресу, ані на електронну адресу позовної заяви він не отримував. За таких обставин, із позовною заявою відповідач ознайомився лише після 02.11.2021. Таким чином, відповідач-1 був позбавлений можливості сформувати свою правову позицію та підготувати відзив на позовну заяву у строки, зазначені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської про відкриття провадження у справі від 18.10.2021;
- частина документів, які сформували правову позицію відповідача та мали бути долученими до відзиву як доказ були отримані відповідачем протягом листопада-грудня 2021 року, наприклад: інформаційна довідка № 1037 від 06.12.2021; лист № 8332/0/211-21 від 15.11.2021; лист № 1035 від 06.12.2021; лист № 1034 від 06.12.2021. У зв`язку з викладеним, відповідач сформував свою правову позицію та підготував відзив лише у грудні 2021 року.
Від прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву відповідача-1 (вх. суду № 61847/21 від 22.12.2021), в якій прокурор зазначив таке:
- у зв`язку з тим, що ГУ Держгкокадастру у Дніпропетровській області не вживались заходи для захисту інтересів держави (після отримання повідомлення прокурора, протягом розумного строку, не вживались будь-які заходи, в тому числі проведення перевірки, складення за її результатам відповідних актів, протоколів, приписів, тощо), про відсутність яких у відзиві на позов зазначає відповідач, це і стало підставою для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з відповідним позовом;
- Держаудитслужбі, як органу фінансового контролю у сфері публічних закупівель, надано повноваження звернення до суду у виключних випадках, серед яких відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовами про визнання недійсними вже укладених договорів за результатами проведення процедури закупівель і зазначений державний орган може бути визначено позивачем лише у випадках, коли він здійснював державний фінансовий контроль та щодо предмета спору, який визначено Положенням, тому Східний офіс Держаудитслужби у зазначеній справі залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;
- іншого результату (мети), зокрема, використання земельної ділянки в освітньому процесі, для дослідних і навчальних цілей, вирощування сільськогосподарських культур та інноваційної агротехнологічної діяльності, як це передбачено Положенням про Коледж, оспорюваним договором не передбачено;
- усі виявлені прокурором порушення вимог земельного законодавства та законодавства про публічні закупівлі ґрунтовно викладено у позовній заяві;
- позовну заяву окружною прокуратурою подано 08.10.2021, тобто, прокуратурою вчасно та заздалегідь повідомлено ГУ Держгеокадстр у Дніпропетровській області про виявлені порушення з боку використання земельної ділянки Новомосковським коледжем ДДАЕУ та надано достатньо часу (розумного строку) для самостійного вжиття відповідних заходів;
- навіть якщо Міністерством освіти і науки України погоджено оплату витрат закладу на надання послуг, то це не означає, що кошти можуть витрачатися не у спосіб, передбачений законом та з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі";
- оскільки акт приймання-передачі спірної земельної ділянки між відповідачами не складався, у даному випадку припинення будь-яких дій щодо земельної ділянки та звільнення її шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення спірного договору є достатнім та вичерпним способам захисту у спірних правовідносинах;
- на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України прокурор просить вважати твердження представника відповідача-1 стосовно нікчемності спірного договору визнанням порушень закону, які були допущені сторонами при його укладенні. Оцінка юридичних наслідків допущених порушень при укладенні договору у вигляді недійсності або нікчемності правочину, а також правильності обраного прокурором способу захисту у зв`язку з цим, має бути надана судом.
Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 62087/21 від 23.12.2021), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, у зв`язку із внесенням змін до реєстру щодо самопредставництва та великою завантаженістю працівників ГУ Держгкокадастру у Дніпропетровській області.
У підготовче засідання 23.12.2021 з`явилися прокурор, представник відповідача-1 та представник третьої особи, представники позивача та відповідача-2 у вказане засідання не з`явились, відповідач-2 причини нез`явлення суду не повідомив.
У вказаному засіданні розглянуто клопотання відповідача-1 про витребування доказів, в задоволенні якого судом протокольною ухвалою було відмовлено, з огляду на таке.
Відповідно до вимог статті 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Так, 07.12.2021 заявником подано до суду клопотання про витребування доказів, до якого долучені адвокатські запити від 07.12.2021, які були направлені на адреси запитуваних осіб також 07.12.2021. Вказані обставини свідчать про недобросовісність відповідача-1 під час заявлення вказаного клопотання, а також недоведеність заявником неможливості самостійного отримання відповідних доказів.
Також, у підготовчому засіданні 23.12.2021 розглянуто клопотання відповідача-1 про повернення позовної заяви, в задоволенні якого судом протокольною ухвалою було відмовлено, оскільки стаття 174 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилається заявник, не підлягає застосуванню на даній стадії розгляду справи (після відкриття провадження у справі). Вказані заявником підстави, з урахуванням стадій розгляду справи, можуть бути підставою для залишення позову без розгляду, що можливо лише за результатом розгляду даної справи.
Крім того, судом відзначено, що станом на 23.12.2021 відповідачем-1 не отримана відповідь на відзив на позовну заяву, яка надійшла до суду від прокуратури.
З огляду на викладене, враховуючи подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, а також, всі обставини справи у їх сукупності, господарський суд вважав за доцільне відкласти підготовче засідання.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.12.2021 підготовче засідання було відкладено на 12.01.2022.
Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 673/22 від 06.01.2022), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись додатково на таке:
- аналізом умов спірного договору встановлено, що основною його ознакою є володіння та користування Селянським (фермерським) господарством "Луч" на певний строк земельною ділянкою для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва (посів, вирощування, збір та реалізація кукурудзи, соняшника озимої пшениці). Будь-яких інших умов, пов`язаних з використанням зазначеної земельної ділянки для навчальних і дослідних цілей, вирощування сільськогосподарських культур та інноваційної агротехнологічної діяльності, як це передбачено Положенням про Коледж, договором не передбачено, а отже, він суперечить вимогам Земельного Кодексу України та нормативно-правовим актам, які регламентують правовий режим використання майна, в тому числі земельних ділянок, закладів освіти і відповідно суперечить інтересам держави і суспільства;
- земельна ділянка, з огляду на умови спірного договору, фактично використовується С(Ф)Г "Луч" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування, оброблення, збирання та реалізації сільськогосподарської продукції), тому вказані обставини унеможливлюють використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
Від відповідача-1 надійшло клопотання (вх. суду № 1071/22 від 10.01.2022), в якому він просив суд залишити позовну заяву без руху та зобов`язати прокурора надати належні та допустимі докази, що підтверджували б право прокурора звертатись до суду в інтересах держави з даним позовом до відповідачів.
Від відповідача-1 надійшла заява про забезпечення доказів (вх. суду № 1073/22 від 10.01.2022), в якій він просив суд забезпечити докази шляхом витребування документів.
Від відповідача-1 засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду №1475/22 від 12.01.2022), в якому він просив суд надати можливість ознайомитися з матеріалами справи, розглянути подані ним клопотання та відкласти розгляд справи для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, оскільки остання була отримана відповідачем-1 за допомогою електронного зв`язку - 10.01.2022.
У підготовче засідання 12.01.2022 з`явилися прокурор, представник відповідача-1 та представник третьої особи, представники позивача та відповідача-2 у вказане засідання не з`явились, причини нез`явлення суду не повідомили.
У вказаному засіданні було розглянуто клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без руху, в задоволенні якого судом протокольною ухвалою було відмовлено з огляду на те, що оцінку наявності підстав для звернення прокурора в інтересах держави буде надано під час прийняття судового рішення по даній справі. При цьому, в момент відкриття провадження у справі судом було встановлено дотримання прокурором процедури, передбаченої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру". Наведені у клопотанні обставини, враховуючи норми Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Також, у вказаному засіданні було розглянуто клопотання відповідача-1 про забезпечення доказів.
Так, ухвалою суду від 12.01.2022 у задоволенні клопотання відповідача-1 про забезпечення доказів відмовлено, з огляду на те, що посилання заявника на ненадання відповідей на адвокатські запити, не є доказом того, що документи, а тим більше, надання відповідей на поставлені відповідачем-1 запитання, можуть бути втрачені, або збирання таких документів чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим. Також, в порушення приписів пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, заявником не зазначено обставини, для доказування яких необхідні ці докази. Суд зазначив, що відсутність, як обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази, так і обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення доказів є підставою для відмови в задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Крім того, у підготовчому засіданні 12.01.2022 судом відзначено, що відповідачем-1 фактично не отримано відповіді на відзив на позовну заяву, подану прокуратурою та позивачем, у зв`язку з чим, з метою надання відповідачу-1 часу для ознайомлення з вказаними документами та викладення власної правової позиції у запереченнях, суд вважав за доцільне відкласти підготовче засідання.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 12.01.2022 підготовче засідання було відкладено на 17.01.2022.
У підготовче засідання 17.01.2022 з`явилися прокурор та представники позивача, відповідача-1 та третьої особи, представник відповідача-2 у вказане засідання не з`явився, причин нез`явлення суду не повідомив. При цьому, судом відзначено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача-2 про день, час та місце розгляду справи.
У підготовчому засіданні 17.01.2022 прокурором було долучено до матеріалів справи докази надання відповіді на адвокатський запит; також представником відповідача було подано у підготовчому засіданні заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
У вказаному засіданні представником позивача було повідомлено про те, що найближчим часом позивачем буде надано відповідь на адвокатський запит та відповідні документи.
У підготовчому засідання 17.01.2022 представником відповідача-1 було заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, оскільки у відповідача наявна потреба в отриманні відповіді від позивача на адвокатський запит, вивчення наданих позивачем документів, а також формування у зв`язку з цим правової позиції відповідача по справі, а також можлива необхідність у наданні до суду додаткових доказів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.01.2022 підготовче засідання було відкладено в межах розумного строку на 10.02.2022.
Від відповідача-1 надійшло клопотання (вх. суду № 4196/22 від 26.01.2022), в якому він просив суд долучити до матеріалів справи лист Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області № 29-4-0,41-372/2-22 від 18.01.2022 та докази отримання листа електронною поштою.
Від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 4559/22 від 28.01.2022), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
-матеріали справи не містять доказів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про адміністративне стягнення, припису про усунення адміністративного правопорушення у 30-ти денний строк, припису державного інспектора щодо припинення правопорушення, постанови державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель чи державного інспектора з охорони навколишнього середовища про адміністративне стягнення за невиконання припису, повторного припису про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-ти денний строк. Навпаки, відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 18.06.2021 № 10-4-0.61-5275/2-21 не зазначено жодних порушень в діях відповідачів, не зазначено жодних відомостей про проведення перевірок та встановлення будь-яких порушень, тому відповідач-1 вважає , що ні прокуратурою, ні позивачем не надано жодного доказу проведення перевірки, встановлення порушення, а також звернення органами влади до відповідачів;
-відповідач-1 зазначає, що цільове призначення спірної земельної ділянки "Землі сільськогосподарського призначення". Жодних порушень в цільовому використанні земельної ділянки немає;
-зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо). Єдина умова, яку встановлюють положення частини 5 статті 20 Земельного кодексу України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/ користувачем, с дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою;
-у позовній заяві прокурором та позивачем помилково ототожнюється цільове призначення земельної ділянки із видом цільового використання (призначення) земельної ділянки, тому посилання позивача на підрозділ виду цільового призначення як на зміну цільового призначення є абсурдним та таким, що не може виступати порушенням;
-прокуратура та позивач не надали належних пояснень з приводу того, чому позивач самостійно не звернувся з даним позовом, у випадку, якщо він вважав (встановив) порушення земельного законодавства у діях відповідачів. Ні прокуратурою, ні позивачем не доведено виключне право прокуратури на звернення з позовом у даному випадку.
Від прокуратури надійшло клопотання (вх. суду № 4997/22 від 28.01.2022), в якому остання просить суд залучити до матеріалів справи докази направлення прокурором відповіді на адвокатський запит адвоката Шпакової Т.С. № 07/12-03 від 07.12.2021.
Від прокуратури надійшло клопотання (вх. суду № 4562/22 від 28.01.2022), в якому прокурор просить суд залучити до матеріалів справи копію тендерної документації на закупівлю (код ДК 021:2015 77110000-4 - Послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу. Відкриті торги), яка затверджена Протоколом тендерного комітету Новомосковського коледжу Дніпровського Державного аграрно-економічного університету № 417 від 18.03.2021.
У підготовче засідання 10.02.2022 з`явилися прокурор, представник позивача, відповідача-1 та третьої особи, представник відповідача-2 у вказане засідання не з`явився, при цьому останній про день, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930019403639, відповідно до якого ухвала суду від 17.01.2022 була отримана представником відповідача-2 - 25.01.2022 (а.с. 72 у томі 3).
У підготовчому засіданні 10.02.2022 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 10.02.2022 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.03.2022.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Верховною Радою України затверджено Указ Президента України про продовження строку дії воєнного стану в країні з 26.03.2022 ще на 30 днів (до 24 квітня включно).
За вказаних обставин рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 було рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Так, відповідно до рішення зборів суддів Господарського суду Дніпропетровської області № 2 від 24.02.2022 та розпорядження голови суду № 30 від 24.02.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Господарським судом Дніпропетровської області з 24.02.2022 не відбувався до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.
Щодо вказаних обставин на сайті Господарського суду Дніпропетровської області 24.02.2022, 28.02.2022, 04.03.2022, 10.03.2022 та 15.03.2022 були розміщені відповідні оголошення.
Враховуючи вказане, а також те, що станом на 24.02.2022, як і протягом певного подальшого періоду, передбачити обсяг військової агресії, спосіб ведення воєнних дій, їх інтенсивність та територіальність було неможливим, судове засідання у даній справі, призначене на 03.03.2022, не відбулося.
Від відповідача-1 надійшло клопотання (вх. суду № 9303/22 від 12.03.2022), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, посилаючись на воєнний стан та небезпеку прибуття у судове засідання в приміщенні суду.
Від відповідача-1 надійшло клопотання (вх. суду № 10223/22 від 31.03.2022), в якому він просив суд повідомити дату наступного судового засідання на електронну пошту адвоката та засобами телефонного зв`язку.
В той же час, відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.
Так, розпорядженням голови суду № 34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" розпорядження № 30 від 24.02.2022 визнано таким, що втратило чинність з 28.03.2022 та в цей же день на сайті суду було розміщено відповідне оголошення.
Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.
Судом відзначено, що згідно з оперативною інформацією Голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації станом на 04.05.2022 ситуація в області є контрольованою збройними силами України, крім того, Господарським судом Дніпропетровської області не приймалось рішення щодо тимчасового зупинення здійснення правосуддя при загрозі життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду.
Враховуючи вказане, а також проаналізувавши воєнну ситуацію та стан безпеки у Дніпропетровській області в період з 24.02.2022 до 04.05.2022, з метою забезпечення розумного балансу між нормами статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України, які визначають завдання господарського судочинства, з урахуванням норм Закону України "Про правовий режим воєнного стану", приймаючи до уваги, що у даній справі судом було надано можливість висловлення своєї правової позиції всім учасникам справи у підготовчому провадженні, яке було закрито до моменту введення воєнного стану, суд вважав за доцільне продовжити розгляд даної справи та призначити судове засідання, створивши учасникам справи умови належного балансу безпеки та можливості ефективної реалізації їх процесуальних прав, шляхом визнання явки у судове засідання необов`язковою та роз`яснення можливості подання додаткових пояснень, заяв чи клопотань будь-якими засобами зв`язку, зокрема, електронними.
Так, ухвалою суду від 04.05.2022 судове засідання було призначено на 02.06.2022; явку у судове засідання представників сторін було визнано необов`язковою.
Вказана ухвала суду була надіслана всім учасникам справи у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, а саме: на офіційну (відому суду) електронну адресу, а у разі відсутності в матеріалах справи відомостей щодо такої адреси - засобами поштового зв`язку та шляхом передачі телефонограми.
Так, сторін було повідомлено про призначене судове засідання за всіма відомими суду засобами зв`язку з ними, а саме:
- шляхом передачі телефонограми, яку було отримано прокуратурою та відповідачем-1 - 12.05.2022 (а.с.96 у томі 3);
- шляхом розміщення 12.05.2022 на сайті Судової влади відповідного оголошення для відповідача-2 про призначене судове засідання (а.с.97 у томі 3);
- позивачу, відповідачу-1 та третій особі ухвала суду також була направлена на офіційну електронну пошту (а.с.98-101 у томі 3).
У підготовче засідання 02.06.2022 з`явився прокурор та представники позивача та відповідача-1; представники відповідача-2 та третьої особи у вказане засідання не з`явилися, причин нез`явлення суду не повідомили.
Суд відзначає, що всі учасники даної справи були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засідання 02.06.2022, з огляду на таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до пункту 42 вказаного Положення засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У відповідності до вказаних положень, господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідки про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 04.05.2022 була доставлена до електронної скриньки третьої особи - dnipro@dkrs.gov.ua - 12.05.2022 (а.с.101 у томі 3)/
При цьому, згідно з частиною 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відповідача-2 було повідомлено про день час та місце судового засідання 02.06.2022, шляхом вручення ухвали суду від 04.05.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4930020160235 (а.с.102 у томі 3).
Отже, третя особа та відповідач-2 були належним чином повідомлені про день, час та місце судового засіданні 02.06.2022, але не скористалися своїм правом на участь їх представників у вказаному засіданні.
Судом також відзначено, що у даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 02.06.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та вдіповідача-1,
ВСТАНОВИВ:
Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для визнання незаконним рішення тендерного комітету щодо визначення переможця публічної закупівлі, визнання недійсним договору за результатами публічної закупівлі та зобов`язання звільнити земельну ділянку.
З приводу долучених до матеріалів справи доказів із порушенням встановленого Господарським процесуальним кодексом строку, суд зазначає таке.
В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При цьому, під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки встановлено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:
1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;
2) порушення/загроза порушення зазначених інтересів;
3) наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;
4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів ( далі у тексті Рекомендації), якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
У пункті 7 Рекомендацій передбачено, що ілюстрацією повноважень публічних обвинувачів у системі загального права є визнання або анулювання шлюбів, захист дітей або недієздатних осіб і реєстрацію або припинення діяльності асоціацій та фондів. Іншою групою повноважень публічних обвинувачів є правовий контроль публічної адміністрації та інших юридичних осіб під кутом зору відповідності їх діяльності закону. В цілому, ці повноваження покладені на публічного обвинувача з міркувань публічного інтересу та захисту прав людини і, як правило, здійснюється в суді.
З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.
"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.
Інтереси держави у сфері публічних закупівель полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, забезпеченні доступу до участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів.
Зазначене кореспондується з положеннями пунктів 4, 6 частини 1 статті 7 Бюджетного Кодексу України, згідно з якими бюджетна система України ґрунтується на принципах ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Про наявність наказних інтересів держави також свідчать норми статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якою закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Загроза порушення зазначених інтересів держави полягає у безпідставному допущенні до участі у процедурі закупівлі учасника, який не відповідає встановленим кваліфікаційним критеріям. Що у подальшому ставить під істотний сумнів можливість виконання умов договору та законність сплати за це коштів.
Такі дії створюють загрозу економічній безпеці держави, порушують порядок проведення публічних закупівель, надають підстави для корупційних проявів, ставлять одного учасника у нерівне становище поряд з іншими, не дозволяють забезпечити належне виконання закуплених послуг.
Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а недійсність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 зазначив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
Крім того, у даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності та цільового використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Порушення інтересів держави в даному випадку полягає також в тому, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог земельного законодавства. При укладенні спірного договору не дотримано встановлений законодавством порядок набуття та реалізації прав на землю, як особливого об`єкту цивільних відносин, а також порушено майнові інтереси держави щодо володіння, розпорядження та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності.
Органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, враховуючи фактичні обставини справи, є Східний офіс Держаудитслужби України та Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" одним із органів, який здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, який здійснює моніторинг процедур публічних закупівель.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, таким органом є Державна аудиторська служба України. На неї покладається державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.
Відповідно до частини 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до пунктів 3, 4, 9 частини 4 зазначеного Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Такий контроль здійснюється у формі моніторингу публічних закупівель, який унормовано статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
За частиною 1 вказаної статті моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Рішення про початок проведення моніторингу закупівлі може бути прийнято керівником органу державного фінансового контролю за наявності інформації, отриманої від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
За результатом моніторингу Державна аудиторська служба України може зобов`язати учасника усунути порушення законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 5 частини 7 статті 8 Закону) та провести його перевірку.
На території Дніпропетровської області компетентним суб`єктом Державної аудиторської служби України виступає її Східний офіс, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби", наказом Держаної аудиторської служби України 02.06.2016 № 23 "Про затвердження Положення про Східний офіс Державної аудиторської служби України".
Іншим органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Відповідно до статті 15-1 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Пунктом 31 вищезазначеного Положення, передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Згідно з пунктом 1, підпунктами 13, 30 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженим наказом Держгеокадастру №248 від 21.05.2021, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.
Підпунктом 30 пункту 4 вищезазначеного Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснює державний нагляд (контроль): у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Невиконання органами покладених на них повноважень спотворює мету їх створення та суперечить інтересам держави.
Така позиція прокурора повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 22.08.2018 у справі № 807/62/16.
Верховний Суд, посилаючись на частину 2 статті 19 Конституції України, констатував, що, реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані уповноважений орган фактично має обов`язок, а не право захищати інтереси держави.
Зазначене є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу, що уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Новомосковською окружною прокуратурою, до звернення до суду з даним позовом, на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області направлявся лист № 04/62-1553вих-21 від 08.06.2021, з метою встановлення повноти вжитих уповноваженим органом заходів усунення виявлених прокурором порушень, в тому числі шляхом звернення до суду з позовом, причини їх невжиття (а.с.117-118 у томі 1).
У вказаному листі прокуратурою повідомлено уповноважений орган про порушення інтересів держави та надано можливість самостійно відреагувати на виявлені порушення.
Втім листом від 18.06.2021 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомило, що, зокрема, заходи претензійно-позовного характеру, спрямовані на захист порушених інтересів держави щодо визнання недійсним договору не вживались; заходи державного контролю щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки не провадились (а.с.119 у томі 1).
Отже, в подальшому, Новомосковською окружною прокуратурою, до звернення до суду з даним позовом, на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було направлено лист-повідомлення № 04/62-3110вих-21 від 05.10.2021 у відповідності до вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Також Новомосковською окружною прокуратурою направлялись листи до східного офісу Держаудитслужби (№ 04/62-1451-21 від 14.06.2021, № 04/62-2592вих21 від 30.08.2021) (а.с.106-107, 109 у томі 1).
Таким чином, прокурором дотримано процедуру, передбачену статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", а саме: попередньо, до звернення до позовом, повідомлено уповноважені органи про порушення інтересів держави, чим фактично надано цим органам можливість самостійно відреагувати на виявлені порушення інтересів держави.
Аналіз норм господарського процесуального законодавства України та Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що жодним законодавчим актом не передбачено отримання згоди суб`єкта владних повноважень на представництво прокурором інтересів держави в суді, як і не передбачено дотримання прокурором часового проміжку між повідомленням уповноваженого на здійснення захисту інтересів держави органу про представництво інтересів держави та вжиттям прокурором заходів представницького характеру, шляхом звернення до суду з позовною заявою.
Верховний Суд у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначив, що прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Норма статті 23 Закону України "Про прокуратуру" вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не встановлення причин нездійснення уповноваженими органами своїх функцій щодо захисту інтересів держави.
Більше того, встановлення будь-яких причин нездійснення уповноваженим органом своїх функцій не може обмежувати державу в праві на судовий захист.
За таких обставин є доведеними доводи прокурора про те, що уповноважені органи, неналежно виконували покладені на них повноваження щодо захисту інтересів держави, а тому прокурор набув обов`язку звернутись до суду в інтересах держави з даним позовом.
При цьому, позивач є органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та про свій намір звернутися з даним позовом прокурор повідомив позивача в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", шляхом направлення листа-повідомлення.
Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган державної влади та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.
Враховуючи вказане не підлягають задоволенню клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду через відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором у даній справі. З описаних вище підстав судом також відхиляються заперечення відповідача , викладені в заявах по суті справи, з цього питання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1.1. Положення про Новомосковський коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету, затвердженого ректором Дніпровського державного аграрно-економічного університету 15.02.2018, коледж є відокремленим структурним підрозділом Дніпровського аграрного-економічного університету з окремими правами юридичної особи.
Коледж є державним навчальним закладом, структурним підрозділом державної установи, працює на засадах неприбутковості, є підпорядкованим Дніпровському державному аграрно-економічному університету та Міністерству освіти і науки України.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Новомосковський коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету є правокористувачем на праві постійного користування земельною ділянкою загальною площею 298,2356 га на підставі державного акту на право постійного користування землею, серія та номер 1-ДП № 005373, виданого 10.04.2001 Вільненською сільською радою Новомосковського району, кадастровий номер 1223281500:01:009:0004. Цільове призначення: для дослідних і навчальних цілей. Власником зазначеної земельної ділянки є держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (а.с.47-49 у томі 1).
Новомосковською окружною прокуратурою вивченням документів та матеріалів, які знаходяться у вільному доступі встановлено, що Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету (далі - коледж, замовник, відповідач-1) 19.03.2021 на веб-порталі "Prozorro" (https://prozorro.gov.ua/) оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-03-19-004271-b ДК 021:2015 77110000-4- щодо закупівлі послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції (послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу). Очікувана вартість закупівлі 2 304 000 грн. 00 коп. Джерело фінансування Державний бюджет України (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-19-004271-b).
Протоколом засідання тендерного комітету коледжу № 417 від 18.03.2021 затверджено Тендерну документацію по вищезазначеній процедурі закупівлі та опубліковано дане рішення в електронній системі закупівель разом з оприлюдненням Тендерної документації.
У розділі 5 Тендерної документації відповідно до статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, що зазначені в Додатку 4 до тендерної документації, а саме:
-наявність обладнання, матеріально-технічної бази;
-наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
-наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів.
На підтвердження кваліфікаційного критерію наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів учаснику необхідно було надати довідку у довільній формі, за підписом уповноваженої особи Учасника, завірену печаткою (у разі використання), з інформацією про виконання аналогічного договору (не менш одного), крім відомостей, що становлять комерційну таємницю, обов`язково вказати:
- номер договору,
- посилання на номер оголошення в електронній системі закупівель (у разі наявності досвіду за договором, укладеним з замовником в розумінні вимог Закону),
- дату укладання договору,
- найменування контрагента,
- код за ЄДРПОУ,
- контактну особу та номер телефону,
- строк дії договору.
При цьому зазначено, що аналогічним є договір на надання послуг/виконання робіт, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції. Учасник надає інформацію щодо аналогічного договору, який виконаний на дату кінцевого строку подання пропозиції.
Вивченням тендерної пропозиції Селянського (фермерського) господарства "Луч" (далі С(Ф)Г "Луч", переможець, відповідач-2, виконавець) та документів, наданих для участі в публічній закупівлі, встановлено, що на підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного договору С(Ф)Г "Луч" надано довідку № 28 від 30.03.2021, в якій зазначено про досвід виконання аналогічного договору, укладеного 08.02.2021 з ФГ "Калинове", яке не є навчальним закладом, зі строком виконання договору до 30.04.2021, тоді як кінцевий строк подання тендерних пропозицій був 04.04.2021.
Таким чином на момент оголошення та подачі документів для участі в торгах, вказаний договір не був виконаним на дату кінцевого строку подання пропозиції. Доказів протилежного під час розгляду справи судом не повідомлено, відповідних доказів не надано.
Крім того, виходячи із строку дії договору, надати послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу) неможливо та зазначений договір не може бути врахованим як належне підтвердження виконання аналогічного договору.
Крім того, слід врахувати правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 913/159/17, відповідно до якої надання учасником на підтвердження досвіду виконання аналогічного договору копії договору, укладеного раніше учасником тендеру з іншим контрагентом, не підтверджує викладений вище кваліфікаційний критерій, оскільки сам по собі договір не свідчить про його виконання.
На підтвердження кваліфікаційного критерію наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід учаснику необхідно було надати довідку у довільній формі за підписом уповноваженої особи Учасника, завірену печаткою (у разі використання) з інформацією про наявність кваліфікованого персоналу для надання послуг, визначених предметом закупівлі, обов`язково зазначивши: кількість працівників та фах (агроном, технік, тракторист, тощо), досвід роботи (у роках), прізвище, ім`я та по-батькові.
На підтвердження цього кваліфікаційного критерію С(Ф)Г "Луч" надано довідку № 27 від 30.03.2021 про те, що С(Ф)Г "Луч" має працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для надання послуг, у кількості 3-х осіб (агроном, технік і тракторист), та будуть залучені до виконання зобов`язань за предметом закупівлі. При цьому учасник запевняє, що така кількість працівників є цілком достатньою для надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції (послуг з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу). Слід звернути увагу і на те, що такі послуги надаються на земельних ділянках загальною площею 298,2356 га.
На підтвердження кваліфікаційного критерію наявність обладнання, матеріально-технічної бази необхідно було надати довідку у довільній формі за підписом уповноваженої особи Учасника, завірену печаткою (у разі використання), з інформацією про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідної для виконання робіт, що є предметом закупівлі.
У довідці обов`язково зазначити інформацію щодо машин, механізмів, спеціалізованої техніки, устаткування, тощо, а саме найменування (тип/марка/модель тощо); кількість; право власності (власне, орендоване, договір надання послуг тощо).
Крім того, замовником зазначено, що у разі використання обладнання та матеріально-технічної бази, зазначеного у довідці, які не належать Учаснику на праві власності, додатково надаються копії договорів оренди майна, обладнання, лізингу, надання послуг тощо (договір повинен містити посилання на зазначене у довідці обладнання та матеріально-технічну базу щодо кожної одиниці - тип/марку/модель тощо, що зазначене у довідці).
На підтвердження цього кваліфікаційного критерію С(Ф)Г "Луч" надано довідку № 29 від 30.03.2021 про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, в якій повідомлено, що для виконання робіт, що є предметом закупівлі, має всі необхідні ресурси (обладнання та матеріально-технічну базу), які розташовані за адресою: с. Ягідне, вул.Шкільна, 119, Новомосковський район, Дніпропетровська область, 51283, а саме: трактор ЮМЗ 1 шт, трактор МТЗ 1 шт., легковий автомобіль Renault Dokker, склад 100 кв. м, ємність 4 шт, офісне приміщення 5 кв. м (підстава користування - власне).
Водночас, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за С(Ф)Г "Луч" не зареєстровано речових прав на нерухоме майно (приміщення, будівлі) крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення на праві оренди.
З огляду на викладене є очевидним, що у С(Ф)Г "Луч" недостатньо матеріально-технічної бази для виконання повного комплексу з виробництва сільськогосподарської продукції.
Відповідно до розділу 6 Тендерної документації "Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі", що містяться в додатку 2 до Тендерної документації, передбачено, зокрема, надання послуг культивації, боронування, внесення гербіцидів, обробка посівів по фазах розвитку від хвороб, шкідників та бур`янів, збирання врожаю з подрібненням стебла, транспортування врожаю.
С(Ф)Г "Луч" належать лише 2 трактори моделей МТЗ та ЮМЗ, при цьому учасник не зазначає про наявність додаткового спеціального обладнання для виконання повного сільськогосподарського циклу, зокрема, обладнання для внесення мінеральних добрив, культивації, внесення гербіцидів, обробки посівів на фазах розвитку від хвороб, шкідників та бур`янів, дискування, пахоти, а також збирання врожаю з подрібненням стебла (відсутній, навіть, комбайн).
С(Ф)Г "Луч" надано довідку № 17 від 30.03.2021 про незалучення субпідрядних організацій (співвиконавців). Цією довідкою СФГ "Луч" повідомило, що не має наміру залучати до виконання договору за предметом закупівлі інший суб`єкт господарювання (субпідрядні організації).
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла на момент проведення закупівлі) замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 Закону.
Також електронною системою веб-порталу "Prozorro" (https://prozorro.gov.ua/) було визначено наявність аномально низької ціни тендерної пропозиції від учасника С(Ф)Г "Луч", тобто найбільш економічно вигідна пропозиція є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону.
Частиною 14 статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг пропозиції. Замовник може відхилити аномально низьку тендерну пропозицію, у разі якщо учасник не надав належного обґрунтування вказаної у ній ціни або вартості, та відхиляє аномально низьку тендерну пропозицію у разі ненадходження такого обґрунтування протягом строку, визначеного абзацом першим цієї частини.
Обґрунтування аномально низької тендерної пропозиції може містити інформацію про:
1) досягнення економії завдяки застосованому технологічному процесу виробництва товарів, порядку надання послуг чи технології будівництва;
2) сприятливі умови, за яких учасник може поставити товари, надати послуги чи виконати роботи, зокрема спеціальна цінова пропозиція (знижка) учасника;
3) отримання учасником державної допомоги згідно із законодавством.
В обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції С(Ф)Г "Луч" надало довідку в довільній формі № 12 від 05.04.2021, в якій зазначено, що загальна вартість тендерної пропозиції СФГ "Луч" є результатом досягнення економії, завдяки застосованому технологічному процесу та порядку надання послуг.
З урахуванням встановлених вище обставин (обмежена кількість техніки та трудових ресурсів у С(Ф)Г "Луч") це викликає сумніви у спроможності С(Ф)Г "Луч" виконати договір по наданню повного комплексу з виробництва сільськогосподарської продукції (послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу) при обробці земельної ділянки Новомосковського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету.
За таких обставин, тендерна пропозиція С(Ф)Г "Луч" мала бути відхилена замовником під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій.
У період з 14 липня по 2 серпня 2021 року Східним офісом Держаудитслужби України відповідно до листа Новомосковської окружної прокуратури № 04/62-1451-21 від 14.06.2021 проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2021-03-19-004271-b ДК 021:2015 77110000-4- Послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу), результати якого офіційно оприлюднено (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-19-004271-b).
Крім вищезазначених порушень моніторингом встановлено інші порушення Закону України "Про публічні закупівлі" під час проведення оспорюваної процедури закупівлі, зокрема, встановлено розбіжності при складанні тендерної документації в частині вимоги щодо строку дії тендерної пропозиції з дня розкриття тендерної пропозиції; в тендерній документації зазначено опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, які не відповідають Переліку формальних помилок, що є порушенням вимог пункту 19 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі"; замовник, який є розпорядником бюджетних коштів, не надав посилання на сторінку власного веб-сайту або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів, на якому розміщено запитувану інформацію, чим порушив вимоги частини 5 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі".
Отже, на порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31, частини 14 статті 29 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію С(Ф)Г "Луч", відповідно до протоколу засідання тендерного комітету Новомосковського коледжу ДДАЕУ № 425 від 08.04.2021 все ж таки визначив переможцем С(Ф)Г "Луч" та уклав з ними договір про надання послуг від 27.04.2021 №27/4-1 на суму 1 199 000,00 грн.
Встановивши вищезазначені порушення Закону України "Про публічні закупівлі", керівником Новомосковської окружної прокуратури 14.06.2021 за № 04/62-1451вих-21 від 14.06.2021 направлено лист до Східного офісу Держаудитслужби, як до органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, чим фактично надано йому можливість відреагувати на стверджувані порушення інтересів держави, зокрема шляхом проведення перевірки та вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність порушень.
На підставі повідомлення прокурора Східним офісом Держаудитслужби у період з 14 липня по 2 серпня 2021 року проведено моніторинг процедури закупівлі, результати якого 02.08.2021, офіційно оприлюднено (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-03-19-004271-b).
За результатами моніторингу оспорюваної закупівлі Східним офісом Держаудитслужби зобов`язано Новомосковський коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, шляхом припинення зобов`язань за договором від 27.04.2021 №27/4-1 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Під час з`ясування підстав для представництва інтересів держави керівником Новомосковської окружної прокуратури повторно, 30.08.2021 за № 04/62-2592вих-21 від 14.06.2021, направлено лист до Східного офісу Держаудитслужби щодо надання інформації стосовно вжиття заходів, у тому числі у судовому порядку, з приводу припинення зобов`язань за оспорюваним договором.
Східним офісом Держаудитслужби за результатами розгляду вказаного листа надано відповідь № 040431-17/7145-2021 від 01.09.2021 про те, що норми статті 8 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" не передбачають вжиття таких заходів як звернення органами державного фінансового контролю до суду, чи звернення до інших правоохоронних органів щодо спонукання до вчинення певних дій. Також повідомлено, що Східним офісом Держаудитслужби не пред`являлися та не будуть пред`являтися позовні заяви до суду про визнання недійсними рішень тендерних документів, укладених за результатами вищенаведеної закупівлі. У вказаному листі також зазначено, що Східний офіс вжив всіх вичерпних заходів (на які він уповноважений) з метою усунення порушень, виявлених під час моніторингу закупівлі. Поряд з цим зазначено, що у разі подання органом прокуратури позову до суду Східний офіс Держаудитслужби готовий взяти участь у справі як третя особа.
Крім того, слід зауважити, що з урахуванням специфіки судочинства за участю суб`єктів владних повноважень законодавець обмежує право останніх звертатися до суду з позовами, перераховуючи такі випадки, та робить винятки про можливість звернення саме з певними видами позовів у разі прямої вказівки на це у спеціальному законі.
Так, аналіз положень статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", частини 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, свідчить, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України має право на звернення до суду в інтересах держави лише у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Водночас слід звернути увагу на те, що згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, Державна аудиторська служба України може звертатися до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, згідно з підпунктом 20 пункту 6 цього Положення - порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами.
Таким чином, Держаудитслужбі, як органу фінансового контролю у сфері публічних закупівель, надано повноваження звернення до суду у виключних випадках, серед яких відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовами про визнання недійсними вже укладених договорів за результатами проведення процедури закупівель і зазначений державний орган може бути визначено позивачем лише у випадках, коли він здійснював державний фінансовий контроль та щодо предмета спору, який визначено Положенням.
З урахуванням викладеного, Східний офіс Держаудитслужби у зазначеній справі було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Враховуючи вказані вище обставини, судом відхиляються заперечення відповідача в частині необхідності залучення Держаудитслужби у якості позивача, враховуючи правове обґрунтування позовних вимог прокурором.
Слід зауважити, що порушення, допущені під час проведення процедури закупівлі є не єдиною підставою для звернення прокурора до суду з вказаним позовом.
За результатами проведеної процедури закупівлі 27.04.2021, між Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету (далі - замовник) та Селянським (Фермерським) господарством "Луч" (виконавець) за результатами вищевказаної процедури закупівлі UA-2021-03-19-004271-b ДК 021:2015 77110000-4-Послуги, пов`язані з виробництвом сільськогосподарської продукції (послуги з обробітку земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу) укладено договір № 2021/4-1 про надання послуг. Відповідно до пункту 3.1. вказаного договору, ціна договору становить 1 199 000 грн. 00 коп. Строк дії вказаного договору до 31.12.2021.
Крім того, 27.04.2021 між Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету та С(Ф)Г "Луч", укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 2021/4-1 з необхідністю виправлення технічних/механічних помилок та з метою колективного подання неістотних умов договору.
Так, відповідно до пункту 1.1. вказаного договору С(Ф)Г "Луч" зобов`язується за завданням Новомосковського коледжу ДДАЕУ на свій ризик, власними силами, паливно-мастильними матеріалами, власним посівним матеріалом та добривом, надавати послуги, пов`язані з обробітком земель в обсязі повного сільськогосподарського циклу.
Крім того, згідно з пунктом 1.2. договору, С(Ф)Г "Луч" під час надання послуг самостійно та за власний рахунок забезпечує себе необхідною агрохімічною продукцією, насінням культур, добривами, паливно-мастильними матеріалами та іншими товарами (послугами, роботами), матеріалами, обладнанням та технікою, необхідними для своєчасного та якісного надання послуг Новомосковському коледжу ДДАЕУ.
Пунктами 1.3. та 1.5. договору передбачено, що послуги надаються виконавцем з використанням власних працівників та сільськогосподарської техніки, що призначена для надання передбачених договором послуг. Вся техніка виконавця повинна бути укомплектована спеціальними агрегатами та навісною технікою, що призначені для надання відповідних видів послуг.
Пунктом 1.4. договору визначено, що земельні ділянки, на яких виконуються роботи, не передаються у користування та володіння С(Ф)Г "Луч".
Для виконання умов вказаного договору Новомосковським коледжем ДДАЕУ надано С(Ф)Г "Луч" надано земельну ділянку площею 298,2356 га (кадастровий номер 122:3281:500:01:009:0004), яка перебуває у постійному користуванні Новомосковського коледжу Дніпровського аграрно-економічного університету на підставі державного акту від 10.04.2001 № І-ДП 005373 (пункт 5.2. договору).
Пунктом 12.13. договору передбачено, що зібраний по договору врожай є власністю замовника. Виконавець не має права розпоряджатися врожаєм до письмової вказівки замовника.
Аналізом умов спірного договору встановлено, що основною його ознакою є володіння та користування Селянським (фермерським) господарством "Луч" на певний строк земельною ділянкою для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва (посів, вирощування, збір та реалізація кукурудзи, соняшника озимої пшениці). Будь-яких інших умов, пов`язаних з використанням зазначеної земельної ділянки для навчальних і дослідних цілей, вирощування сільськогосподарських культур та інноваційної агротехнологічної діяльності, як це передбачено Положенням про Коледж, договором не передбачено, а отже він суперечить вимогам Земельного Кодексу України та нормативно-правовим актам, які регламентують правовий режим використання майна, в тому числі земельних ділянок, закладів освіти і відповідно суперечить інтересам держави і суспільства.
Як зазначалось вище, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:009:0004 загальною площею 298,2356 га, яку використовує Селянське (фермерське) господарство "Луч" на підставі оспорюваного договору для навчальних та дослідних цілей (01.09).
Статтею 95 Земельного кодексу України визначені права землекористувачів.
Так, відповідно до частини 1 статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; г) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Формулювання законодавця "право самостійного господарювання" підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем, але не свідчить про можливість передачі права господарювання іншій особі, підкреслюючи, що таке господарювання має відбуватися самостійно.
Відповідно до вимог пункту "а" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Обов`язок землекористувачів використовувати землю за цільовим призначенням визначено статтею 96 Земельного кодексу України, означає як обов`язок використання землі в межах основного цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення), так і в межах цільового призначення (для дослідних та навчальних цілей).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 48 Земельного кодексу України (що діяв на момент передачі закладу земельної ділянки у постійне користування, частини 3 статті 22 Земельного кодексу України від 25.10.2001) землі сільськогосподарського призначення передавалися у власність та надавалися у користування сільськогосподарським навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.
Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзема України № 548 від 23.07.2010, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306, яка визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів: - класифікацію земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва зазначено як 01.01, у той час, як для дослідних та навчальних цілей 01.09.
Таким чином, вказане свідчить, що навчальний заклад, уклавши договір про надання послуг, пов`язаних з виробництвом сільськогосподарської продукції, самоусунувся від використання земельної ділянки, яка надавалася йому для дослідних і навчальних цілей, та передав С(Ф)Г "Луч" земельну ділянку для її обробітку, вирощування та збирання урожаю. При цьому всі роботи, згідно з укладеним договором, повинні проводитися силами, засобами та за рахунок суб`єкта господарювання.
Відповідно до вимог частини 4 статті 80 Закону України "Про освіту" об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.
Наведене вище дозволяє дійти висновку про наступне: право на обробку землі та збір врожаю, передбачене умовами спірного договору, являє собою реалізацію правомочностей землекористувача щодо володіння та користування земельною ділянкою, які, згідно зі статтею 92 Земельного Кодексу України, складають титул права постійного користування. У той же час, право володіння та користування, як правомочності, що належать землекористувачеві згідно з положеннями статті 92 Земельного Кодексу України, за умовами спірних договорів реалізуються не землекористувачем Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету, а С(Ф)Г "Луч" шляхом обробки землі та збору врожаю останнім.
Тобто земельна ділянка, з огляду на умови спірного договору, фактично використовується С(Ф)Г "Луч" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування, оброблення, збирання та реалізації сільськогосподарської продукції). Тож вказані обставини унеможливлюють використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
У контексті раціонального використання земель необхідно зазначити, що відповідне завдання нормативного регулювання земельних відносин не може бути досягнуто шляхом здійснення землекористування суб`єктом, здатним її раціонально використовувати, а не спеціальним суб`єктом, якому вона була надана. І так само відсутність ресурсів у спеціального суб`єкта землекористування не може компенсуватися внаслідок зміни суб`єкта землекористування без зміни титулу чи цільового використання.
Крім того, відповідно до вимог пункту "е" статті 4 Прикінцевих положень Земельного Кодексу України Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк після опублікування цього кодексу необхідно було визначити потреби наукових установ та навчальних закладів у земельних ділянках для проведення наукових досліджень, вирощування елітного насіннєвого матеріалу, потреб племінного поголів`я худоби у кормах, здійснення навчального процесу і вирішити питання щодо земель наукових установ та навчальних закладів, які можуть бути передані для іншого використання.
Оскільки станом на 2021 рік уповноваженими органами не вжито заходів до вилучення земельної ділянки з кадастровим номером 1223281500:01:009:0004 загальною площею 298,2356 га із земель, що належать на праві постійного користування Новомосковському коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету з цільовим призначенням - для наукових і дослідних цілей, потреба у використанні вказаної земельної ділянки саме за цим цільовим призначенням існує і на цей час.
Таким чином, спірний договір суперечить положенням пункту "а" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України у зв`язку з використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Встановивши факт укладення оспорюваного договору та використання земельної ділянки державної форми власності Селянським (фермерським) господарством "Луч", з метою з`ясування підстав для представництва інтересів держави, керівником Новомосковської окружної прокуратури 08.06.2021 за № 04/62-1353вих-21 направлено лист до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як до власника земельної ділянки та до уповноваженого державою органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та який відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.
На вищезазначений лист прокурором отримано відповідь від 18.06.2021 № 10-4-0.61-5275/2-21 про те, що будь-які заяви, листи, звернення від Новомосковського коледжу ДДАЕУ з питань погодження укладення між Новомосковським коледжем ДДАЕУ та С(Ф)Г "Луч" договору стосовно земельної ділянки із кадастровим номером 12223281500:01:009:0004 площею 298,2356 га до Головного управління Держгеокадасру у Дніпропетровській області не надходили. Також у відповіді зазначено, що Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області накази щодо укладання договорів на вищезазначену земельну ділянку не приймались, погодження не видавались. Заходи державного контролю щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства під час використання вказаної земельної ділянки не проводились.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу, що дає прокурору підстави для представництва інтересів держави у даних правовідносинах.
У пункті 54 постанови Верховного Суду України від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18.
Враховуючи викладене, прокурор звернувся з даним позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає також таке.
Відповідно до пунктів 2, 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: визнання правочину недійсним, визнання незаконими рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб
Згідно з пунктом "в" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання угоди недійсною.
Оспорюванні рішення уповноваженої особи з питань публічних закупівель Новомосковського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету, оформлене протоколом засідання тендерного комітету Новомосковського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету № 425 від 08.04.2021 про визнання цінової пропозиції Селянського (Фермерського) господарства "Луч" переможцем публічної закупівлі UA-2021-03-19-004271-b, оголошеної Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету від 19.03.2021, укладений між Новомосковським коледжем Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету та Селянським (Фермерським) господарством "Луч" на підставі цього рішення Договір № 2021/4-1 про надання послуг від 27.04.2021 та Додаткову угоду № 1 від 27.04.2021 до Договору № 2021/4-1 про надання послуг від 27.04.2021 суперечать вимогам законодавства, а саме статті 16, пункту 1 частини 1 статті 31, частині 14 статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі", а також статтям 95, 96, 152 Земельного кодексу України, що свідчить про його недійсність на підставі частин 1, 2, 5 статті 203, 215 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 - 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
У зв`язку з укладенням сторонами спірного договору на земельній ділянці державної форми власності перебувають особи, техніка та витратні матеріали (посівний матеріал, мінеральні добрива, тощо) Селянського (Фермерського) господарства "Луч".
Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, наданої листом від 18.06.2021 № 10-4-0.61-5275/2-21, здійснення будь-яких дій на підставі спірного договору на земельній ділянці з кадастровим номером 12223281500:01:009:0004 площею 298,2356 га з ним, як власником земельної ділянки, не погоджувались.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За вказаних обставин, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, у разі визнання недійсним спірного договору, як власник має право усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження земельною ділянкою.
Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів є у тому числі: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.
Оскільки акт приймання-передачі спірної земельної ділянки між відповідачами не складався, у даному випадку припинення будь-яких дій щодо земельної ділянки та звільнення її шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення спірного договору є достатнім та вичерпним способам захисту у спірних правовідносинах.
Щодо заперечень відповідача стосовно не проведення перевірок та відсутності документів, що засвідчують наявність будь-якого порушення земельного законодавства, а саме: відсутність приписів, протоколів, актів перевірок, вимог про усунення порушень тощо, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Так, Новомосковською окружною прокуратурою в межах наданих повноважень щодо представництва інтересів держави та в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" неодноразово направлялися запити про надання інформації до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Східного офісу Держаудитслужби та Новомосковського коледжу ДДАЕУ.
Проведена прокуратурою робота щодо збирання інформації, її аналізу та узагальнення і є перевіркою встановлених фактів порушення законодавства.
В той же час, діючим законодавством про прокуратуру до повноважень прокуратури не входить здійснення нагляду за додержанням і застосуванням законів, проведення перевірок додержання вимог законодавства у діяльності підприємств, установ, організацій, складання актів перевірок, приписів, протоколів, вимог про усунення порушень.
Усі виявлені прокурором порушення вимог земельного законодавства та законодавства про публічні закупівлі ґрунтовно викладено у позовній заяві.
Щодо посилання відповідача на те, що спірний договір № 2021/4-1 від 27.04.2021 про надання послуг виконаний в повному обсязі та не може бути визнаний недійсним, суд зазначає таке.
Виконання договору для розгляду питання про визнання його недійсним значення не має та не є підставою для відмови у задоволенні цієї позовної вимоги.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду № 903/1227/17 від 27.11.2018 суд зазначив, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Відповідно до положень цивільного та господарського законодавства розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторін права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним (пункти 54, 82 постанови).
Посилання відповідача на той факт, що згідно з річним розписом асигнувань державного бюджету Міністерством освіти і науки було погоджено оплати витрат - окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, які не віднесено до заходів розвитку на суму 1 038 732 грн. 00 коп., отже спірний договір погоджено на державному рівні в період складання бюджету державними підприємствами, розцінюється судом критично, оскільки не має правового значення для вирішення спору щодо заявлених прокурором вимог.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо витрат по сплаті судового збору у даній справі та розподілу вказаних витрат за результатом її вирішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 89 Закону України "Про прокуратуру" функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.
Згідно з частиною 1 статті 90 Закону України "Про прокуратуру" фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
Відповідно до статей 89, 90 Закону України "Про прокуратуру", фінансування органів прокуратури Дніпропетровської області здійснюється Генеральною прокуратурою України шляхом щомісячного виділення коштів на рахунки Дніпропетровської обласної прокуратури, яка є юридичною особою, має відокремлений баланс та рахунок в органах Державного казначейства України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Частиною 5 статті 7 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що єдність системи прокуратури України забезпечується зокрема: єдиними засадами організації та діяльності прокуратури; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів.
Новомосковська окружна прокуратура Дніпропетровської області діє у складі єдиної системи органів Дніпропетровської обласної прокуратури, не має статусу окремої юридичної особи (установи) та власного рахунку в органах Державного казначейства України, у зв`язку з чим видатки окружної прокуратури, в тому числі в частині сплати судового збору, сплачуються Дніпропетровської обласною прокуратурою.
Відповідно до платіжного доручення № 2839 від 22.09.2021 судовий збір в сумі 6 810 грн. 00 коп. за подання даного позову сплачено Дніпропетровською обласною прокуратурою.
Тож, у розумінні статті 2 Закону України "Про судовий збір", саме Дніпропетровська обласна прокуратура є платником судового збору, на користь якого мають бути стягнуті судові витрати у даній справі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь прокуратури підлягають 6 810 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Дніпровського державного аграрно-економічного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету" та до Селянського (Фермерського) господарства "Луч" про визнання незаконним рішення тендерного комітету щодо визначення переможця публічної закупівлі, визнання недійсним договору за результатами публічної закупівлі та зобов`язання звільнити земельну ділянку - задовольнити у повному обсязі.
Визнати незаконним та скасувати рішення уповноваженої особи з питань публічних закупівель Новомосковського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету, оформленого протоколом засідання тендерного комітету Новомосковського коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету № 425 від 08.04.2021 про визнання цінової пропозиції Селянського (Фермерського) господарства "Луч" (ідентифікаційний код 30764375) переможцем публічної закупівлі UA-2021-03-19-004271-b, оголошеної Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету від 19.03.2021.
Визнати недійсним договір № 2021/4-1 про надання послуг від 27.04.2021, укладений між Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету (ідентифікаційний код 26371900) та Селянським (Фермерським) господарством "Луч" (ідентифікаційний код 30764375) та додаткову угоду № 1 від 27.04.2021 до договору №2021/4-1 про надання послуг від 27.04.2021, укладеного Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету (ідентифікаційний код 26371900) та Селянським (Фермерським) господарством "Луч" (ідентифікаційний код 30764375).
Зобов`язати Селянське (Фермерське) господарство "Луч" (51286, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Ягідне, вулиця Шкільна, будинок 119; ідентифікаційний код 30764375) припинити будь-які дії щодо земельної ділянки державної форми власності загальною площею 298,2356 га, кадастровий номер 1223281500:01:009:0004 та звільнити її шляхом приведення у стан, що існував на момент укладення договору № 2021/4-1 про надання послуг від 27.04.2021, укладеного Новомосковським коледжем Дніпровського державного аграрно-економічного університету та Селянським (Фермерським) господарством "Луч".
Стягнути з Дніпровського державного аграрно-економічного університету (49600, м.Дніпро, вулиця Сергія Єфремова, 25; ідентифікаційний код 00493675) в особі Відокремленого структурного підрозділу "Новомосковський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету" (51208, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вулиця Гетьманська, будинок 236; ідентифікаційний код 26371900) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38, ідентифікаційний код 02909938) - 3 405 грн. 00 коп. частину витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Селянського (Фермерського) господарства "Луч" (51286, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Ягідне, вулиця Шкільна, будинок 119; ідентифікаційний код 30764375) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 38, ідентифікаційний код 02909938) - 3 405 грн. 00 коп. частину витрат по сплаті судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 03.06.2022.
Суддя Ю.В. Фещенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 104602427 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Фещенко Юлія Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні