Рішення

від 08.02.2022 по справі 910/18516/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.02.2022Справа № 910/18516/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Лазоренко В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємеця Пузія Юрія Олександровича ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 )

до Державного підприємства "Укрмеддіяльність" Міністерства охорони здоров`я України (вул. Грушевського, буд. 7, Київ, 01601, код ЄДРПОУ 25885270)

про стягнення 2 280 722, 28 грн,

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява фізичної особи-підприємеця Пузія Юрія Олександровича (далі - позивач) до Державного підприємства "Укрмеддіяльність" Міністерства охорони здоров`я України (далі - відповідач) про стягнення 2 280 722, 28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №03/40 від 23.03.2021 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару - ДК 021:2015-33190000-8-Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні (морозильна камера НК 024:2019 - 1545), у зв`язку з чим виникла заявлена до стягнення заборгованітсь у розмірі 2 242 500, 00 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 15 851, 10 грн 3% річних та 22 371, 18 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.12.2021.

22.12.2021 року у підготовче судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі. Відповідач у судове засіданняне з`явився, представників не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою сторони у підготовче засідання з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов`язків всіх учасників процесу, суд ухвалою суду від 22.12.2021 відклав підготовче засідання у справі №910/18516/21 на 19.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/18516/21 до судового розгляду по суті на 09.02.2022.

У судовому засіданні 09.02.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

В свою чергу, відповідач взагалі в судові засідання не з`являвся, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Грушевського, буд. 7, Київ, 01601.

Станом на дату розгляду справи конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали про повідомлення про час, дату та місце розгляду справи за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

За змістом частини 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи і не повідомив суду про причини неявки, суд на місці постановив проводити розгляд справи по суті проводити за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.02.2022 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2021 року між фізичною особою-підприємцем Пузієм Юрієм Олександровичем (далі - позивач, продавець) та Державним підприємством "Укрмеддіяльність" Міністерства охорони здоров`я України (далі - відповідач, покупець) було укладено договір №03/40, згідно з умовам якого продавець передає у власність покупцеві, а продавець приймає та оплачує товар згідно ДК 021:2015-33190000-8-Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні (морозильна камера НК 024:2019 - 1545) (п.1.1 Договору). Загальна кількість (асортимент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна ціна товару Сторонами у Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору (Додаток №1).

Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар(п.6.1.1. Договору).

Продавець зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором(п.6.3.1. Договору).

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється в розмірі повної вартості Товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Продавця, вказаний у реквізитах у цьому Договорі, в національній валюті України. Продавець повинен оплатити поставлений товар не пізніше 30 банківських днів з дати поставки Товару Продавцем, на підставі рахунку та видаткової накладної.

За умовами п. 7.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором відповідно до чинного законодавства України.

Строк цього Договору починається з моменту його підписання і діє до 31.12.2021. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від повного виконання фінансових зобов`язань за цим Договором (п.10.1 Договору).

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв узгоджений у договорі товар на загальну суму 2 242 500, 00 грн, що підтверджується видатковою накладною №ВН-000014 від 29.06.2021 року.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку споживача у спірний період претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Крім того, позивачем було направлено письмову претензію №001 від 08.10.2021 року відповідачу з проханням виконати свої зобов`язання за Договором №03/40, що підтверджується наявною копією претензії №001 в матеріалах справи №910/18516/21.

Позаяк, відповідач, всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором, розрахунки за поставлений товар у повному обсязі не здійснив, виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 2 242 500, 00 грн.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що оплата товару здійснюється в розмірі повної вартості Товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Продавця, вказаний у реквізитах у цьому Договорі, в національній валюті України. Продавець повинен оплатити поставлений товар не пізніше 30 банківських днів з дати поставки Товару Продавцем, на підставі рахунку та видаткової накладної.

Втім, зазначені зобов`язання відповідач не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 2 242 500, 00 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки обумовленого сторонами товару та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати отриманого товару, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу.

Окрім цього, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховані 3% річних в сумі 15 851, 10 грн за період з 11.08.2021 по 04.11.2021 року та інфляційні втрати у розмірі 22 371, 18 грн за період з серпня по вересень 2021 року.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм право на подання відзиву на позовну заяву.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись статтями 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємеця Пузія Юрія Олександровича задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укрмеддіяльність" Міністерства охорони здоров`я України (вул. Грушевського, буд. 7, Київ, 01601, код ЄДРПОУ 25885270) на користь фізичної особи-підприємеця Пузія Юрія Олександровича основну заборгованість у розмірі 2 242 500 (два мільйони двісті сорок дві тисячі п`ятсот) грн, 00 коп., 3 % річних у розмірі 15 851 (п`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят одна) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 22 371 (двадцять дві тисячі триста сімдесят одна) грн 18 коп., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 34 219 (тридцять чотири тисячі двісті дев`ятнадцять) грн 83 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

У зв`язку з перебуванянням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному та відпустці підписання повного тексту рішення здійснюється після виходу судді з відпустки.

Повний текст судового рішення складено та підписано 01.06.2022.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА