Рішення

від 01.06.2022 по справі 914/3180/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2022 Справа № 914/3180/21

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукрон», м. Київ

до відповідача Приватного підприємства «Торговий Дім «АГРО», м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення 291 371,28 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Цукрон» до приватного підприємства «Торговий Дім «АГРО» про стягнення 291 371,28 грн.

Ухвалою від 28.10.2021 позов залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позову шляхом надання суду відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; відомостей про наявність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено до позовної заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У межах встановленого судом строку від позивача надійшла заява (вх. № 27047/21 від 16.11.2021), у якій зазначено запитувані судом відомості.

Ухвалою від 16.11.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 13.12.2021.

Ухвалою від 30.11.2021 суд задовольнив заяву представника позивача (вх. № 28651/21 від 30.11.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 13.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання від 13.12.2021, суд постановив відкласти підготовче засідання на 20.01.2022.

Ухвалою від 06.01.2022 суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача (вх. № 30787/21 від 21.12.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 20.01.2022, занесеною до протоколу судового засідання від 20.01.2022, суд відклав підготовче засідання на 14.02.2022.

Ухвалою від 31.01.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача (вх. № 2432/22 від 28.01.2022) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 14.02.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 10.03.2022.

24.02.2022 Російська Федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.

28.02.2022 наказом Господарського суду Львівської області № 13 з метою належного забезпечення функціонування суду затверджено Інструкцію щодо роботи суду в умовах воєнного стану. Вказаною інструкцією рекомендовано сторонам подавати позовні заяви, клопотання тощо через електронний суд або направляти їх на електронну пошту суду з використанням цифрового підпису, а також брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів з використанням системи «EasyCоn», попередньо заявивши про це клопотання.

Положеннями частин 1-2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також розумність строків розгляду справи судом. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на введення згідно Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 на усій території України воєнного стану, що утруднює реалізацію учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, суд, керуючись приписами частин 1-2 статті 2, частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив здійснювати розгляд справи в межах розумного строку та відкласти розгляд справи по суті (підготовче провадження) на іншу дату.

Також, у зв`язку із перебуванням судді Гоменюк З.П. у відпустці з 28.02.2022 по 18.03.2022, з 21.03.2022 по 23.04.2022, з 25.04.2022 по 09.05.2022 та з 10.05.2022 по 26.05.2022 включно, судове засідання 10.03.2022 не відбулося.

У перший робочий день після відпустки суд прийшов до висновку про необхідність визначення нових дати та часу судового засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 27.05.2022 суд призначив розгляд справи по суті на 02.06.2022.

Представники сторін у судове засідання 02.06.2022 не з`явилися.

У судовому засіданні 02.06.2022 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 02.06.2022 після повернення з нарадчої кімнати суд повідомив про прийняття рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтування позовних позивач зазначає, що на виконання умов укладеного Договору поставки № 03/12/2020-01 від 03.12.2020 він поставив ПП «Торговий Дім «АГРО» товару на загальну суму 441760,44 грн, згідно з видатковою накладною № 56 від 03.02.2021. Відповідач отриманий рахунок № 67 від 03.02.2021 оплатив частково та з порушенням погоджених сторонами у договорі поставки строків.

Заборгованість відповідача по оплаті отриманого товару становить 121760,00 грн. Позивач звертався до ПП «Торговий Дім «АГРО» з претензією № 2 від 07.09.2021, долучивши до такої Акт взаєморозрахунків, однак відповідач відмовився від їх отримання у відділенні поштового зв`язку.

Станом на дату подання позову заборгованість не погашена.

Аргументи відповідача.

Відповідач станом на дату ухвалення рішення у справі відзиву на позов не подав, хоча про розгляд справи № 914/3180/21 був проінформований належним чином.

Усі процесуальні документи, ухвалені судом у цій справі, надсилалися на юридичну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 82100, Львівська обл., місто Дрогобич(з), вул. Трускавецька, будинок 71.

Надіслана відповідачеві поштова кореспонденція повернулася на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінчення терміну зберігання».

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідач мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

03.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукрон» та Приватним підприємством «Торговий Дім «АГРО» укладений Договір поставки № 03/12/2020-01, за умовами пунктів 1.1., 1.2. якого постачальник зобов`язується в порядку і терміни, встановлені цим Договором, передати у власність покупцеві цукор білий згідно з ДСТУ 4623-2006 в певній кількості, відповідної якості та по ціні, вказаній в накладних на товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі. Кількість і асортимент товару, що поставляється, вказуються в накладній, складеній на підставі замовлення покупця, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Накладні оформляються на кожну партію товару, що поставляється.

Відповідно до змісту п. 2.1. Договору, ціни на товар, що поставляється за цим Договором, є договірними і вказуються у рахунках та накладних на кожну партію товару.

У п. 2.4. Договору визначено, що покупець здійснює попередню оплату товару на місце, вказане у п. 3.2. Договору шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Інші умови оплати прописуються окремо у специфікаціях до поставок з іншими умовами оплати.

Зобов`язання по постачанню вважаються виконаними з моменту передачі партії товару покупцеві, що підтверджується накладною (товарно-транспортною накладною), підписаною уповноваженими представниками сторін, і необхідними товаросупровідними документами, вказаними у цьому Договорі (п. 4.3. Договору).

03.02.2021 ТОВ «Цукрон» поставив ПП «Торговий Дім «АГРО» цукор білий кристалічний у кількості 22 тони, що підтверджується видатковою накладною № 56, товарно-транспортною накладною № Р56, підписаними та скріпленими печатками двох контрагентів.

03.02.2021 позивач виставив відповідачеві рахунок на оплату № 67 на загальну суму 441760,44 грн.

Така поставка здійснювалася позивачем на власний ризик, оскільки попередньої оплати, згідно з умовами укладеного між сторонами Договору, зі сторони відповідача проведено не було. Проте ПП «Торговий Дім «АГРО» здійснив часткову оплату отриманого товару, про що свідчать надані позивачем банківська виписка по рахунку від 09.09.2021та від 11.10.2021, та платіжні доручення: № 13 від 04.02.2021 на суму 110000,44 грн; № 14 від 05.02.2021 на суму 110000,00 грн; № 19 від 15.02.2021 на суму 60000,00 грн; № 27 від 01.04.2021 на суму 10000,00 грн; № 29 від 09.04.2021 на суму 10000,00 грн; № 38 від 23.04.2021 на суму 10000,00 грн; № 40 від 14.05.2021 на суму 10000,00 грн.

Загалом відповідач сплатив на користь позивача 320000,44 грн.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Винна сторона в повному обсязі відшкодовує збитки, заподіяні іншій стороні неналежним виконанням зобов`язань, а також сплачує штрафні санкції. У випадку порушення строків оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежу, від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення та штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення (пункти 5.1., 5.3. Договору).

Претензією № 2 від 07.09.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 121760,00 грн. У вказаній претензії також зазначається про те, що покупець відмовився від підписання акту звірки взаєморозрахунків.

Претензію № 2 від 07.09.2021 з Актом взаєморозрахунків відповідач не отримав, поштове відправлення повернулося ТОВ «Цукрон» з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» що вбачається з долучених позивачем копій доказів скерування відповідної кореспонденції ПП «Торговий Дім «АГРО».

Користуючись правом, передбаченим Договором та чинним законодавством, позивач нарахував відповідачеві: 12049,24 грн пені, 2451,98 грн 3% річних, 5954,06 грн інфляційних втрат та 149156,00 грн штрафу.

Щодо позову Приватне підприємство «Торговий Дім «АГРО» не подало своїх заперечень чи письмових пояснень, про сплату наявного боргу чи існування інших обставин справи, що мають значення для вирішення спору по суті, суду не повідомив.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Між сторонами виникли господарські зобов`язання на підставі укладеного Договору поставки № 03/12/2020-01 від 03.12.2020.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Належне виконання позивачем взятих на себе зобов`язань з поставки обумовленого сторонами товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткової накладної № 56 від 03.02.2021, товарно-транспортної накладної № Р56 від 03.02.2021. Наведені документи підписані та скріплені печатками двох контрагентів, що свідчить про дійсний факт поставки товару позивачем та отримання такого відповідачем.

Як встановлено судом вище, відповідач частково здійснив розрахунок за отриманий товар, що вбачається з відповідних платіжних доручень та банківської виписки по рахунку контрагента від 09.09.2021 та від 11.10.2021. Станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача складає 121760,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18 зазначив, до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

Матеріалами справи підтверджується несвоєчасність здійснення розрахунків відповідачем за поставлений позивачем товар, внаслідок чого ТОВ «Цукрон» скористався своїм правом та нарахував боржнику 12049,24 грн пені, 2451,98 грн 3% річних, 5954,06 грн інфляційних втрат та 149156,00 грн штрафу.

Здійснивши перевірку правильності проведення нарахувань позивачем, суд повідомляє, що період для нарахування пені на суму заборгованості - з 05.02.2021 по 05.08.2021, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Сторони не погодили у договорі інших умов нарахування штрафних санкцій, зокрема, пені, тому у цьому випадку при здійсненні нарахувань слід дотримуватися строку у шість місяців. Відтак, розмір пені становить 8593,25 грн.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

Частина перша статті 4 ГПК України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

За умовами ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог до стягнення з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 4318,56 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Торговий Дім «АГРО» (82100, Львівська обл., місто Дрогобич(з), вул. Трускавецька, будинок 71, ідентифікаційний код 43903823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукрон» (03037, м. Київ, проспект Лобановського, 56, ідентифікаційний код 43559025) 287915,19 грн заборгованості, та 4318,56 грн судового збору.

3.У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.06.2022.

Суддя Гоменюк З.П.