Постанова

від 24.05.2022 по справі 308/9209/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/9209/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 травня 2022 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Фазикош Г.В., Кожух О.А.,

з участю секретаря: Бочко Л.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 04 лютого 2022 року у справі № 308/9209/20 (Головуючий: Малюк В.М.), -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2020 року ТОВ «ЕТК «Сіко» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовом до ТОВ «Юг-Рейн», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Васіловка В.О., відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради з вимогами про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві і про стягнення (витребування з володіння) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.

Одночасно з позовною заявою, ТОВ «ЕТК «Сіко» подало заяву про забезпечення позову в якій просив:

- накласти арешт та заборону на відчуження, перерозподіл чи заставу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Рейн», в тому числі: набудь-яких реєстраційних дій стосовно часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Рейн», в тому числі: накласти заборону на проведення будь-яких дій стосовно часток у статутному капіталі ТзОВ «ЮГ-Рейн»; накласти заборону на перерозподіл корпоративних праві (часток у статутному капіталі) ТзОВ «ЮГ-Рейн» шляхом залучення додаткових внесків учасників чи третіх осіб чи в будь-який інший спосіб.

-заборонити вчиняти дії (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо: продажу/дарування або укладення будь-якого іншого правочину щодо майна та/або спірних корпоративних прав на користь третіх осіб; закладання майна ТОВ «ЮГ-Рейн» та/або корпоративних прав щодо нього у заставу або будь-який інший вид забезпечення зобов`язань за рахунок майна ТОВ «Юг-Рейн» чи відповідних корпоративних прав;

- накласти заборону на відчуження чи передачу в заставу ухіх вантажних транспортних засобів, які належать ТОВ «ЮГ-Рейн», в тому числі НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 .

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що ОСОБА_1 з метою ухилення від виконання повороту судового рішення шляхом звернення стягнення на її майно, 22 листопада 2019 року відчужила корпоративні права в обсязі 100 % щодо ТОВ «ЮГ-Рейн» своїй матері ОСОБА_2 , про що позивачу стало випадково відомо 27.11.2019 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відомості про відчуження корпоративних прав внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Гороховою О.К., реєстраційна дія «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 22.11.2019 13241070007005046; зміна складу або інформації про засновників».

Директором ТОВ «ЮГ-Рейн» була та залишається на даний час ОСОБА_1 .

Позивач зазначає про фактичне відчуження ОСОБА_2 іншій пов`язаній особі, рідній дочці ОСОБА_4 , ОСОБА_3 корпоративних прав та майна шляхом збільшення статутного фонду ТОВ «Юг -Рейн» за рахунок економічно невиправданого залучення грошового вкладу вказаної третьої особи. А саме, протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Юг-Рейн» №2/2020 від 25.06.2020 року, ОСОБА_2 було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ «Юг-Рейн» з 1 000 грн. до 100 000 грн. за рахунок залучення внеску третьої особи - ОСОБА_3 у розмірі 99 000 грн. та набуття останньою корпоратних прав в обсязі 99% та статусу кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ТОВ «Юг-Рейн».

Ухвалою суду від 10 вересня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі, у зв`язку з чим залишилася без розгляду по суті і заява про забезпечення позову від 09.09.2020 року.

Постановою від 17 грудня 2020 року Закарпатський апеляційний суд залишив ухвалу місцевого суду від 10.09.2020 року без змін, а апеляційну скаргу Товариства «Сіко», без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 19 січня 2022 року, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 вересня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року скасовано, а справу передано до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

02 лютого 2022 року ТзОВ «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про зміни у заяві про забезпечення позову, у якій зазначає, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово вчиняли дії, спрямовані на відчуження будь-якого майна, належного ОСОБА_1 , чи такого, яке Товариство намагається повернути у її власність шляхом звернення з позовом. Ці дії вчинялися на шкоду Товариству також шляхом відчуження майна ТОВ «ЮГ-Рейн» з метою зменшення реальної вартості корпоративних прав.

Так, на час звернення з даним позовом, вартість чистих активів ТОВ «Юг-Рейн» за даними балансу складала 5 433 200 грн. У власності ТОВ «ЮГ-Рейн» за даними державного сайту «Укртрансбезпека» («Електронний кабінет перевізника») перебували наступні транспортні засоби з державними номерними знаками: НОМЕР_13 , НОМЕР_23, НОМЕР_3 , НОМЕР_14 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_15 , НОМЕР_7 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 .

Станом на 31.01.2022 року більшість транспортних засобів ТОВ «ЮГ-Рейн» відчужило. У власності товариства залишилися тільки транспортні засоби, д.н.з. НОМЕР_17 , НОМЕР_19 та НОМЕР_22 , внаслідок чого, позивач для захисту своїх прав змушений внести відповідні зміни до заяви про забезпечення позову.

З огляду на зазначене, ТзОВ «Експелдиційно-транспортна компанія «СІКО» вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- Накласти арешт та заборону на будь-яке відчуження, перерозподіл чи заставу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Рейн» (код 37742693, 38020, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Тельмана, буд. 98), в тому числі: накласти заборону на проведення будь-яких реєстраційних дій стосовно часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Рейн»; накласти заборону на перерозподіл корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Рейн» шляхом залучення додаткових внесків учасників чи третіх осіб чи в будь-який інший спосіб.

Заборонити вчиняти дії (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо: продажу/дарування або укладення будь-якого іншого правочину щодо майна та/або спірних корпоративних прав на користь третіх осіб; закладання майна ТОВ «ЮГ-Рейн» та/або корпоративних прав щодо нього у заставу або будь-який інший вид забезпечення зобов`язань за рахунок майна ТОВ «ЮГ-Рейн» чи відповідник корпоративних прав.

Накласти заборону на відчуження чи передачу в заставу усіх транспортних засобів, які належать ТОВ «ЮГ-Рейн», в тому числі транспортних засобів з державними номерними знаками: НОМЕР_17, НОМЕР_19 та НОМЕР_22 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04 лютого 2022 року уточнену (змінену) заяву ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко», про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт та заборону на будь-яке відчуження, перерозподіл чи заставу корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Рейн», в тому числі: накладено заборону на проведення будь-яких реєстраційних дій стосовно часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Рейн» та заборону на перерозподіл корпоративних прав (часток у статутному капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Рейн» шляхом залучення додаткових внесків учасників чи третіх осіб чи в будь-який інший спосіб.

В решті вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування ухвали як така, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, оскільки в даній ухвалі наведені виключно припущення про можливе невиконання відповідачем рішення суду (у випадку ухвалення його на користь позивача), жодих належних і допустимих доказів в обгрунтування заяви про забезпечення позову судом не наведено. Позивачем взагалі не мотивовано, чому саме буде утруднено або неможливо виконати рішення суду у разі задоволення позову. Також апелянт звертає увагу, що внаслідок вжиття заходів забезпечення позову законного власника майна буде обмежено в користуванні володінні та розпорядженні належним йому майном, чим буде порушено не тільки норми цивільного права, а також основні засади та норми як Конституції України, так норми Європейського права. У даній справі арешт майна є порушенням права на мирне володіння майном та в даному випадку порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, інтереси якої гарантовані законом та особи позивача, який на підставі необґрунтованих доводів прямо впливає на розумний баланс.

У відзиві на апеляційну скаргу Генеральний директор ТОВ «ЕТК Сіко» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення а ухвалу суду першої інстанції без змін. Зазначає, що для відновлення платоспроможності ОСОБА_1 обраним позивачем способом необхідно до закінчення розгляду справи забезпечити як збереження майнових прав за відповідачками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , так і збереження реальної вартості цих прав - майна ТзОВ «ЮГ-Рейн». Відновлення корпоративних прав, які нічого не варті у грошовому вимірі, не можна вважати досягненням мети даного судового провадження. Заперечення апелянта проти забезпечення позову мають принципово хибне обґрунтування, оскільки не враховують те, що метою звернення до суду є реальне усунення несприятливих для позивача наслідків умисних дій відповідачки ОСОБА_1 та її матері - ОСОБА_2 . Тобто, звертаючись до суду позивач розраховує на те, що судове рішення не буде суто формальним, а буде ефективним.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Ламбрух Олександра Сергійовича, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, генерального директора ТзОВ «Експедиційно-транспортної компанії «Сіко» - Брунцвик Л.В., який просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 149 - 151 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов`язковості до виконання судових рішень, встановленої нормами Конституції України.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст. 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

ТзОВ «ЕТК Сіко» звертаючись до суду з позовом ставило наступні вимоги: визначити статутний капітал ТзОВ «ЮГ-Рейн» у розмірі 1000 грн.; витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТзОВ «ЮГ-Рейн» у розмірі 1%; витребувати з володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТзОВ «ЮГ-Рейн» у розмірі 99%.

Позов мотивовано тим, спір виник у зв`язку з виконанням рішення Господарського суду Закарпатської області від 3 жовтня 2012 року у справі № 5008/579/2012 про стягнення з позивача на користь ТзОВ «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» кредитної заборгованості.

Господарський суд Закарпатської області в ухвалі від 06 вересня 2018 року відмовив у задоволенні заяви позивача про поворот виконання рішення у справі № 5008/579/2012 про стягнення кредитної заборгованості з позивача на користь ТОВ «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» (це товариство у виконавчому провадженні суд замінив на правонаступника - ОСОБА_1 , на користь якої позивач виконав рішення суду у вказаній справі). Оскільки апеляційний суд визнав незаконною означену заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, ОСОБА_1 безпідставно набула право власності на майно, належне позивачу, у порядку виконання рішення суду у справі № 5008/579/2012, а в подальшому протиправно передала його в іпотеку та відчужила на користь іншої особи; вказане стало підставою для звернення позивача з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості незаконно відчуженого майна.

Станом на дату заявлення вказаного позову про стягнення коштів ОСОБА_5 була єдиним засновником та одноосібним власником ТзОВ «ЮГ-Рейн», вартість чистих активів якого станом на 31 грудня 2018 року за даними балансу складала 5 433 200 грн. ОСОБА_1 також була єдиним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира).

З метою ухилення від повернення позивачу коштів, 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 відчужила корпоративні права у ТзОВ «ЮГ-Рейн» на користь своєї матері ОСОБА_2 та подарувала останній належну їй квартиру. А тому позивач був вимушений звернутися з позовом до суду про визнання недійсними договору про відчуження корпоративних прав і договору дарування, укладених 22 листопада 2019 року.

У подальшому ОСОБА_2 шляхом укладення удаваного правочину передала в іпотеку своїй підлеглій ОСОБА_4 квартиру, а на користь ОСОБА_3 (доньки ОСОБА_4 ) відчужила корпоративні права у ТОВ «ЮГ-Рейн» в обсязі 99 %, що оформлено протоколом загальних зборів учасників ТзОВ «ЮГ-Рейн» від 25 червня 2020 року № 2/2020, внаслідок чого ОСОБА_3 стала кінцевим бенефіціарним власником цієї юридичної особи.

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на 27.11.2019 одноосібним засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «ЮГ-Рейн» є ОСОБА_2 (а.с.13-15).

Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на 01.10.2019 одноосібним засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «ЮГ-Рейн» була ОСОБА_1 (а.с. 16-18).

Отже, на час звернення ТОВ «ЕТК «Сіко» із заявою про забезпечення позову одноосібним власником корпоративних прав юридичної особи ТОВ «ЮГ-Рейн» є ОСОБА_2 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово вчиняли дії, спрямовані на відчуження будь-якого майна, належного ОСОБА_1 , чи такого, яке Товариство намагається повернути у її власність шляхом звернення з позовом. Ці дії вчинялися на шкоду Товариству також шляхом відчуження майна ТОВ «ЮГ-Рейн» з метою зменшення реальної вартості корпоративних прав.

Можливість розпорядження ОСОБА_1 корпоративними правами у ТОВ «ЮГ-Рейн» свідчить про те, що такі можуть вибути від відповідача на момент виконання можливого рішення про задоволення позову про визначення розміру (часток) статутного капіталу товариства, як таких, що направлені на уникнення звернення стягнення на майно, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Можливість відчуження корпоративних прав є достатньо обґрунтованим припущенням того, що майно може вибути із власності відповідача до третіх осіб на момент виконання рішення, а невжиття заходів забезпечення може в майбутньому дійсно утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову ТОВ «ЕТК «Сіко», знівелювати мету пред`явлення даного позову, з урахуванням специфіки правовідносин та обґрунтування позовних вимог тим, що дії сторін направлені на фіктивний перехід права власності на корпоративні права до близького родича з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок повороту судового рішення.

Враховуючи положення ст. 149 ЦПК України, та що предметом позову є корпоративні права у ТОВ «ЮГ-Рейн», одноосібним власником яких, на момент звернення ТОВ «ЕТК «Сіко» із заявою про забезпечення позову, була ОСОБА_1 , наведені обставини, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Суд першої інстанції, обґрунтовано дійшов висновку, що існує обґрунтована необхідність для вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, при цьому за встановлених обставин у рамках даної справи доцільним та таким, що відповідає позовним вимогам, суд вважає вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження корпоративних прав ТОВ «ЮГ-Рейн».

Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи та не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 04 лютого 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено - 01 червня 2022 року.

Головуючий

Судді: