Рішення

від 01.06.2022 по справі 904/7657/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2022м. ДніпроСправа № 904/7657/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В.

та представників:

від позивача: Шуліка С.О.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (м. Чернігів)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробілд" (м. Дніпро)

та до відповідача-2: ОСОБА_1 (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договорами про надання банківської гарантії у загальному розмірі 883 384 грн. 92 коп.

Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Асвіо Банк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробілд" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) заборгованість за договором про надання банківської гарантії № 2935-19/В1 від 23.12.2019 та договором про надання банківської гарантії № 2936-19/В1 від 23.12.2019 у загальному розмірі 883 384 грн. 92 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору про надання банківської гарантії № 2935-19/В1 від 23.12.2019 та договору про надання банківської гарантії № 2936-19/В1 від 23.12.2019 (далі - договори гарантії) в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів у сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату по гарантії. Так, відповідно до вказаних договорів гарантії відповідачу-1 було надано безвідкличну банківську гарантію у сумі 115 224 грн. 12 коп. (за договором про надання банківської гарантії № 2935-19/В1 від 23.12.2019) та безвідкличну банківську гарантію у сумі 768 160 грн. 80 коп. (за договором про надання банківської гарантії № 2936-19/В1 від 23.12.2019), всього банківська гарантія була надана відповідачу-1 на суму 883 384 грн. 92 коп. Відповідач-1 за умовами договорів гарантії свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в загальній сумі 883 384 грн. 92 коп. Крім того, відповідно до договору поруки №128-201/20П від 29.12.2020 та договору поруки № 129-201/20П від 30.12.2020 відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 всіх своїх зобов`язань за вказаними договорами гарантії, проте зобов`язання щодо відповідальності відповідача-2 перед позивачем щодо належного виконання відповідачем-1 зобов`язань за вказаним договорами гарантії також виконані не були, що і є причиною звернення позивача із позовом до суду.

Також, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів судові витрати.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову (вх. суду № 43079/21 від 03.09.2021), в якій заявник просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробілд" та ОСОБА_1 в рамках суми необхідної для грошового покриття за банківськими гарантіями, що знаходяться на всіх рахунках, які буде виявлено в ході виконання ухвали суду - на суму заявлених позовних вимог, а саме: 883 384 грн. 92 коп. яка складається з: 115 224 грн. 12 коп. - за договором про надання банківської гарантії № 2935-19/В1 від 23.12.2019; 768 160 грн. 80 коп. - за договором про надання банківської гарантії № 2936-19/В1 від 23.12.2019. В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на те, що стосовно відповідача-1 наявна негативна тенденція фінансового стану, яка відображається у наступному:

- відповідно до відомостей аналітичного сайту "Youcontrol" перед відповідачем-1 прямо наявний факт значного розміру заборгованості, а також наявні ризикові особливості підприємства відповдача-1: розмір статутного капіталу - 1 000 грн. 00 коп.; відсутність торгової марки в відповідача-1; ймовірність несприятливих фінансових наслідків висока; наявність податкового боргу ТОВ "Пробілд" станом на 01.07.2021 у розмірі 47 448 грн. 00 коп.;

- факт погіршення негативного фінансового стану відповідача-1 підтверджується тим, що відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна у ТОВ "Пробілд" відсутнє будь-яке майно;

- відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу ТОВ "Пробілд" становить 1 000 грн. 00 коп., що в значній мірі набагато менше загальної заборгованості боржника перед АТ "Асвіо Банк", навіть не беручи до уваги заборгованості ТОВ "Пробілд" перед іншими підприємствами, тому вказаний факт значно ускладнить виконання рішення суду в майбутньому;

- відповідно до даних Реєстру судових рішень стосовно ТОВ "Пробілд", яке виступає у ролі боржника/відповідача-1 наявна значна кількість судових рішень, що потенційно погіршує фінансовий стан відповідача-1;

- відповідач-1 та відповідач-2 не виходять на зв`язок, будь який спосіб комунікації та передання інформації, чи то поштовий, чи то мобільний, відсутній;

- протягом тривалого часу перерахування на рахунок грошового покриття за банківськими гарантіями не було здійснено, тому є всі підстави вважати, що добровільно вказані кошти розміщені не будуть та у випадку ухвалення рішення на користь позивача, відповідач-1 буде і далі уникати розміщення коштів, а така ситуація матиме наслідком завдання значної матеріальної шкоди позивачеві, неспроможність виконувати зобов`язання з контрагентами, що може призвести до негативного впливу на імідж банку серед фінансових установ України.

Ухвалою суду від 06.09.2021 у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 06.09.2021, керуючись положеннями абзацу 2 частини 1, частин 6, 7 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, у Відділу обліку проживання фізичних осіб Соборного району Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради витребувано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача-2 - фізичної особи ОСОБА_1 .

Від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур надійшов лист (вх. суду № 51701/21 від 27.10.2021), відповідно до якого, за відомостями, що містяться у реєстрі територіальної громади та картотеці з питань реєстрації місця проживання осіб, місце реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таке: АДРЕСА_1 (а.с.101).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.11.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх. суду № 55471/21 від 18.11.2021), в якій заявник просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробілд" та ОСОБА_1 в рамках суми необхідної для грошового покриття за банківськими гарантіями, що знаходяться на всіх рахунках, які буде виявлено в ході виконання ухвали суду - на суму заявлених позовних вимог, а саме: 883 384 грн. 92 коп. яка складається з: 115 224 грн. 12 коп. - за договором про надання банківської гарантії № 2935-19/В1 від 23.12.2019; 768 160 грн. 80 коп. - за договором про надання банківської гарантії № 2936-19/В1 від 23.12.2019.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на таке:

- відразу після того, як на сайті Реєстру судових рішень за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/, з`явилась інформація про надходження до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви АТ "Асвіо Банк" про стягнення заборгованості з ТОВ "Пробілд" (ухвала суду від 06.09.2021 по справі № 904/7657/21, яка оприлюднення на сайті 07.09.2021), ТОВ "Пробілд" провело ряд змін в реєстраційних відомостях, а саме: 11.09.2021 проведена державна реєстрації змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни складу засновників (учасників); 13.09.2021 проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни засобів зв`язку юридичної особи, зміна керівника юридичної особи, зміна місцезнаходження юридичної особи;

- станом на 12.11.2021 кінцевим бенефіціарним власником та керівником ТОВ "Пробілд" значиться ОСОБА_2 . Згідно з відомостями, отриманими з сайту ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 є керівником 21-го підприємства та засновником 20-ти підприємств, які в той же час, знаходяться у різних містах. Той факт, що керівника та засновника ТОВ "Пробілд" змінили одразу після надходження позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області та кількість підприємств, в яких він виступає керівником та засновником, містить ознаки номінального призначення на зазначені посади;

- станом на 12.11.2021 ТОВ "Пробілд" змінило юридичну адресу. Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.11.2021, за кодом 533529514791, 13.09.2021 ТОВ "Пробілд" змінив адресу місцезнаходження з: м. Дніпро, вулиця Робоча, 10, на м. Дніпро, вулиця Будівельників, 25, при цьому, не повідомив АТ "Асвіо Банк" відповідно до пункту 3.1.7. договору про надання гарантії;

- позивач зауважує, що служба безпеки АТ "Асвіо Банк" здійснила виїзд за адресою: м.Дніпро, вулиця Будівельників, 25, та встановила, що ТОВ "Пробілд" відсутнє за вказаною адресою;

- нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Будівельників, будинок 25, на праві власності належить ТОВ "Еффес", ідентифікаційний код 36208783, на підтвердження чого позивачем додано до заяви інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна;

- відповідно до довідки, отриманої від ТОВ "Еффес" за вих. № 04-62/21 від 12.11.2021 ТОВ "Пробілд" не знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, вулиця Будівельників, 25, і ніколи не знаходилось, окрім того, договори оренди з ТОВ "Пробілд" не укладались;

- з метою недопущення утруднення виконання рішення суду та запобігання погіршенню фінансового стану позивача, позивач просить суд забезпечити вищевказаний позов шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 883 384 грн. 92 коп.

Ухвалою суду від 26.11.2021 у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову було відмовлено.

Слід відзначити, що після звернення позивача із позовом до суду у відповідача-1 змінилося місцезнаходження; адреса, зазначена у позовній заяві, на час відкриття провадження у справі була неактуальною.

Так, на стадії розгляду справи по суті судом з`ясовувалися обставин щодо належного чи неналежного повідомлення відповідачів-1,2 про розгляд даної справи судом. При цьому, слід відзначити, що:

- відповідачу були направлені дві ухвали суду від 06.09.2021 на його офіційну на той час адресу місцезнаходження, але вказане відправлення було повернуто без вручення за зворотною адресою з довідкою Акціонерного товариства "Укрпошта" форми 20 "За закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.96-99);

- в подальшому на адресу відповідача-1 було направлено ухвалу суду від 01.11.2021, але станом на 30.12.2021 поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 01.11.2021, не було повернуто за зворотною адресою, не повернулося також і поштове повідомлення про його отримання відповідачем. Враховуючи вказані обставини, судом двічі здійснювалося відстеження поштового відправлення суду на адресу відповідача, шляхом формування витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання вказаного відправлення, а також виготовлялася копія реєстру на відправку рекомендованої пошти з повідомленням, які долучені до матеріалів справи. З вказаних доказів вбачається, що відповідач-1 станом на 30.12.2021 не отримав ухвалу суду від 01.11.2021 та вказана судова повістка перебуває у відділенні поштового зв`язку за місцем обслуговування відповідача з 06.11.2021. Отже, відповідач-1 взагалі не обізнаний про наявність даної судової справи;

- також в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем-2 ухвал суду по даній справі; так, зокрема, ухвала суду від 01.11.2011 була повернута без вручення за зворотною адресою з довідкою Акціонерного товариства "Укрпошта" форми 20 "За закінченням встановленого строку зберігання".

Проаналізувавши всі обставини справи в їх сукупності, враховуючи відсутність доказів належного повідомлення відповідачів-1,2 про розгляд даної справи судом, суд дійшов до висновку про необхідність переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення у справі судового засідання, про яке належним чином повідомити відповідачів-1,2.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 30.12.2021 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження у справі, справу призначити до розгляду у підготовче засідання на 26.01.2022.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшли клопотання (вх. суду № 3202/22 та № 3272/22 від 22.09.2021), в яких він просить суд забезпечити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

Ухвалою суду від 25.01.2022 було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області у відповідний день та час (зайнятістю залів судових засідань облаштованих відповідними технічними засобами).

У підготовче засідання 26.01.2022 з`явився представник позивача, представники відповідача-1 та відповідача-2 у вказане засідання не з`явились, причин нез`явлення суду не повідомили.

Судом відзначено, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачами-1,2 ухвали суду про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 30.12.2021.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 26.01.2022 підготовче засідання було відкладено на 17.02.2022.

Від позивача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання (вх. суду № 7515/22 від 15.02.2022), в якому він просив суд забезпечити проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку EasyCon.

Ухвалою суду від 15.02.2022 вказане клопотання було задоволено.

У підготовче засідання 17.02.2022 з`явився представник позивача; представники відповідача-1 та відповідача-2 у вказане засідання не з`явились, причин нез`явлення суду не повідомили.

Судом зауважено, що поштові відправлення на адресу відповідача-1 та відповідача-2, в яких містилися ухвали суду від 30.12.2021 та від 26.01.2022, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" форми 20 "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 151-163).

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 17.02.2022 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У вказаному засіданні представником позивача було заявлене усне клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

З урахування всіх обставин справи в їх сукупності, необхідність у повідомленні учасників судового процесу, яка потребує додаткового часу на поштовий перебіг, а також, враховуючи технічну можливість щодо заявленого позивачем клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції, суд вважав можливим закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, призначивши судове засідання в межах розумного строку в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.02.2022 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.03.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Верховною Радою України затверджено Указ Президента України про продовження строку дії воєнного стану в країні з 26.03.2022 ще на 30 днів (до 24 квітня включно).

За вказаних обставин рішенням Ради суддів України № 9 від 24.02.2022 було рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Так, відповідно до рішення зборів суддів Господарського суду Дніпропетровської області № 2 від 24.02.2022 та розпорядження голови суду № 30 від 24.02.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Господарським судом Дніпропетровської області з 24.02.2022 не відбувався до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.

Щодо вказаних обставин на сайті Господарського суду Дніпропетровської області 24.02.2022, 28.02.2022, 04.03.2022, 10.03.2022 та 15.03.2022 були розміщені відповідні оголошення.

Враховуючи вказане, а також те, що станом на 24.02.2022, як і протягом певного подальшого періоду, передбачити обсяг військової агресії, спосіб ведення воєнних дій, їх інтенсивність та територіальність було неможливим, судове засідання у даній справі, призначене на 16.03.2022, не відбулося.

В той же час, відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану.

Так, розпорядженням голови суду № 34 від 28.03.2022 "Про роботу суду в умовах воєнного стану" розпорядження № 30 від 24.02.2022 визнано таким, що втратило чинність з 28.03.2022 та в цей же день на сайті суду було розміщено відповідне оголошення.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.

Судом відзначено, що згідно з оперативною інформацією Голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації станом на 04.05.2022 ситуація в області є контрольованою збройними силами України, крім того, Господарським судом Дніпропетровської області не приймалось рішення щодо тимчасового зупинення здійснення правосуддя при загрозі життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду.

Враховуючи вказане, а також проаналізувавши воєнну ситуацію та стан безпеки у Дніпропетровській області в період з 24.02.2022 до 04.05.2022, з метою забезпечення розумного балансу між нормами статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України, які визначають завдання господарського судочинства, з урахуванням норм Закону України "Про правовий режим воєнного стану", приймаючи до уваги, що у даній справі судом було надано можливість висловлення своєї правової позиції всім учасникам справи у підготовчому провадженні, яке було закрито до моменту введення воєнного стану, суд вважав за доцільне продовжити розгляд даної справи та призначити судове засідання, створивши учасникам справи умови належного балансу безпеки та можливості ефективної реалізації їх процесуальних прав, шляхом визнання явки у судове засідання необов`язковою та роз`яснення можливості подання додаткових пояснень, заяв чи клопотань будь-якими засобами зв`язку, зокрема, електронними.

Так, ухвалою суду від 04.05.2022 судове засідання було призначено на 02.06.2022; явку у судове засідання представників сторін було визнано необов`язковою.

Додатково сторін було повідомлено про призначене судове засідання за всіма відомими суду засобами зв`язку з ними, а саме:

- шляхом передачі телефонограми, яка була отримана позивачем 12.05.2022 (а.с.197);

- шляхом розміщення 05.04.2022 на сайті Судової влади для відповідачів-1,2 відповідного оголошення про призначене судове засідання та зміст ухвали суду від 04.05.2022 (а.с.198-199).

У судове засідання 02.06.2022 з`явився представник позивача, представники відповідачів-1,2 у судове засідання не з`явилися, причин нез`явлення суду не повідомили.

З приводу дотримання прав відповідачів під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

На підтвердження адреси відповідача-1 судом долучено до матеріалів справи Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом, зокрема, на 03.09.2021, з якого вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробілд" є: 49006, м. Дніпро, вулиця Робоча, будинок 10 (а.с. 90).

В подальшому, на підтвердження адреси відповідача-1 судом долучено до матеріалів справи Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом, зокрема, на 24.11.2021, з якого вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробілд" є: 49006, м.Дніпро, вулиця Будівельників, будинок 25 (а.с. 120).

Адреса відповідача-2 була надана суду Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур (вх. суду № 51701/21 від 27.10.2021); за відомостями, що містяться у реєстрі територіальної громади та картотеці з питань реєстрації місця проживання осіб, місце реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таке: АДРЕСА_1 (а.с.101).

Слід відзначити, що всі конверти, які надсилалися господарським судом, а також Центральним апеляційним господарським судом протягом розгляду справи, а також розглду апеляційної скарги на ухвалу суду від 26.11.2021, були повернуті за зворотною адресою з довідками АТ "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою", "За закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 124-125, 147-163, 179-189).

Більше того, слід наголосити, що вказані обставини носять систематичний характер.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, в розумінні частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 04.04.2022 вважається врученою відповідачу 12.04.2022 (а.с.62).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

При цьому, суд окремо звертає увагу, що з 01.01.2020 набрали чинності зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 27.12.2019, відповідно до яких:

- рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 991 Правил);

- рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (пункт 992 Правил).

Таким чином, зберігання відділенням Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" поштових відправлень суду, які є "Судовими повістками" в розумінні чинного законодавства України в період більше, ніж три робочі дні, а також їх повернення із непередбачених для "Судових повісток" причин є неправомірним. Більше того, такі дії зумовлюють порушення права позивача на своєчасне вирішення справи судом.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідачів, як учасників справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідачі не скористалися своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, а також на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідачів було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачами зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачами суду також не повідомлено.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 02.06.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для стягнення заборгованості за договорами про надання банківської гарантії.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 23.12.2019 між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" (далі - гарант, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пробілд" (далі - принципал, відповідач-1) укладено договір про надання банківської гарантії № 2935-19/В1 (далі - договір-1, а.с.44-54), відповідно до умов пункту 1.1. якого гарант в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов`язань перед Бердянською філією Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (надалі - бенефіціар), відповідно до умов протоколу постійно діючої робочої групи з визначення результатів допорогових закупівель через електронну систему закупівель "Prozorro" 11.03.4 від 23.12.2019 на закупівлю "Капітальний ремонт з утеплення фасадів основної будівлі БФ ДЛП "АМПУ" (адміністрація Бердянського морського порту) з тамбурами (інв. № 7902) за адресою: вулиця Горького, 6, м.Бердянськ Запорізької області (ДК 021:2015 45000000-7) "Будівельні роботи та поточний ремонт", ідентифікатор закупівлі: UА-2019-12-11-001761-с, надалі за текстом - "Контракт/документація", та заяви про надання гарантії (надалі - Заява), зобов`язується з дати виконання принципалом умов пунктів 2.1., 2.2., 2.3. договору надати бенефіціару безвідкличну банківську гарантію (далі - гарантія).

Згідно з умовами пункту 1.3. договору-1, вид гарантії: виконання договору.

Відповідно до умов пункту 1.2. договору-1 сума гарантії (гранична сума відповідальності гаранта) становить 115 224 грн. 12 коп.

У пункті 2.4. договору-1 сторони визначили, що за зобов`язання гаранта по наданій гарантії принципал сплачує гаранту в гривнях комісійну винагороду у розмірі 1 152 грн. 24 коп.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи меморіального ордеру № @2PL777713 від 24.12.2019 комісійна винагорода в сумі 1 152 грн. 24 коп. була сплачена 24.12.2019 (а.с.43).

У пунктах 9.1., 9.2. договору-1 сторони визначили, що договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Цей договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Сторони домовились, що у випадку ненадання принципалом документів, визначених пунктом 2.1. договору або несплати комісійної винагороди за надання гарантії протягом передбаченого договором строку, дія договору достроково припиняється без будь-якого додаткового оформлення/повідомлення.

Крім того, 23.12.2019 між Акціонерним товариством "Асвіо Банк" (далі - гарант, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пробілд" (далі - принципал, відповідач-1) укладено договір про надання банківської гарантії № 2936-19/В1 (далі - договір-2, а.с.15-25), відповідно до умов пункту 1.1. якого гарант в забезпечення належного виконання принципалом своїх зобов`язань перед Бердянською філією Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (надалі - бенефіціар), відповідно до умов протоколу постійно діючої робочої групи з визначення результатів допорогових закупівель через електронну систему закупівель "Prozorro" 11.03.4 від 23.12.2019 на закупівлю "Капітальний ремонт з утеплення фасадів основної будівлі БФ ДЛП "АМПУ" (адміністрація Бердянського морського порту) з тамбурами (інв. № 7902) за адресою: вулиця Горького, 6, м. Бердянськ Запорізької області (ДК 021:2015 45000000-7) "Будівельні роботи та поточний ремонт", ідентифікатор закупівлі: UА-2019-12-11-001761-с, надалі за текстом - "Контракт/документація", та заяви про надання гарантії (надалі - Заява), зобов`язується з дати виконання принципалом умов пунктів 2.1., 2.2., 2.3. договору надати бенефіціару безвідкличну банківську гарантію (далі - гарантія).

Згідно з умовами пункту 1.3. договору-2, вид гарантії: гарантія повернення авансового платежу.

Відповідно до умов пункту 1.2. договору-2 сума гарантії (гранична сума відповідальності гаранта) становить 768 160 грн. 80 коп.

У пункті 2.4. договору-2 сторони визначили, що за зобов`язання гаранта по наданій гарантії принципал сплачує гаранту в гривнях комісійну винагороду у розмірі 7 681 грн. 61 коп.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи меморіального ордеру № @2PL777709 від 24.12.2019 комісійна винагорода 7 681 грн. 61 коп. була сплачена 24.12.2019 (а.с.14).

У пунктах 9.1., 9.2. договору-2 сторони визначили, що договір набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Цей договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Сторони домовились, що у випадку ненадання принципалом документів, визначених пунктом 2.1. договору або несплати комісійної винагороди за надання гарантії протягом передбаченого договором строку, дія договору достроково припиняється без будь-якого додаткового оформлення/повідомлення.

У пунктах 1.4. договорів-1,2 сторони визначили, що строк дії гарантії - з дати видачі (якщо в гарантії не зазначено інше) до 01.02.2021 включно (надалі - строк дії гарантії).

Згідно з умовами пункту 2.1. договорів-1,2 Гарантія набирає чинності з дати розміщення принципалом грошового покриття в сумі цієї гарантії на рахунок покриття відкритий в АТ "Асвіо Банк". Для видачі гарантії на суму та термін, які передбачені пунктом 1.2., пунктом 1.4 договору, принципал зобов`язаний надати гаранту:

- Заяву у визначеній гарантом формі. При цьому, умови, зазначені принципалом в Заяві мають відповідати умовам котракту/документації;

- належним чином засвідчену копію договору (контракту) або іншого документа, який згідно із законодавством України має силу договору (за наявності), у якому може бути передбачено надання гарантії, або копію тендерної документації про проведення тендера (за необхідності) тощо. Принципал має право не подавати відповідної тендерної документації в разі оприлюднення такої документації на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель або авторизованих електронних майданчиках під час публічних закупівель. У цьому разі принципал надає інформацію для ідентифікації закупівлі;

- належним чином засвідчені копії установчих документів;

- документи, що підтверджують повноваження відповідальних осіб принципала на виконання дій, необхідних для отримання гарантій (за умови, якщо принципалу не були відкриті рахунки у гаранта);

- фінансові звіти за останні звітні періоди (за потребою);

- інші документи на запит гаранта.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Спірні правовідносини підпадають під правове регулювання статті 200 Господарського кодексу України, параграфу 4 глави 49 Цивільного кодексу України, Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правлінням Національного Банку України від 15.12.2004 № 639 та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення зобов`язань з боку принципала, але не у відношенні гаранта, а щодо бенефіціара за основним зобов`язанням. Тобто, підставою для виконання гарантом своїх зобов`язань є особливий стан сторін в основній угоді, в якій гарант не є суб`єктом. Іншими словами, гарант сплачує відповідну суму бенефіціару при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.

Статтею 561 Цивільного кодексу України встановлено, що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання врегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (далі - Положення № 639), розділом І якого визначено, що гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії. Гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин. Належне представлення - представлення документів за гарантією/контргарантією, яке відповідає вимогам і умовам такої гарантії/контргарантії; вимогам правил, яким підпорядковується гарантія/контргарантія, а якщо немає відповідного положення в гарантії/контргарантії або правилах, - міжнародній стандартній практиці за гарантіями/контргарантіями (пункт 11 частини 3 розділу І Положення № 639).

Умовами пункту 4.1. договорів-1,2 передбачено, що протягом 1 банківського дня від дати отримання вимоги від бенефіціара про оплату по гарантії, гарант письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом із копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).

Умовами пункту 4.2. договорів-1,2 передбачено, що протягом 3 банківських днів з дня направлення письмового повідомлення гаранта про отримання вимоги на оплату по гарантії, якщо інший строк не зазначено у повідомленні, принципал зобов`язаний:

- перерахувати гаранту грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги на оплату по гарантії, на рахунок, вказаний гарантом;

- письмово повідомити гаранта про виявлені невідповідності у вимозі та у доданих до вимоги на оплату документах умовам гарантії.

Відповідно до умов пункту 4.3. договорів-1,2 у випадку отримання гарантом вимоги на оплату по гарантії (разом з копіями документів, якими вона супроводжувалась, якщо подання таких документів передбачено умовами гарантії), за умови набрання гарантією чинності згідно пункту 2.1 договору та її відповідності за формальними ознаками умовам гарантії, гарант протягом 5 банківських днів після надходження такої вимоги, якщо інше не визначено умовами гарантії, здійснює виконання своїх зобов`язань за гарантією шляхом сплати згідно з умовами гарантії суми, визначеної у вимозі, але в будь-якому разі не більше ніж сума взятих гарантом зобов`язань за гарантією (з врахуванням раніше здійсненних платежів за гарантією, якщо вони мали місце). Передбачені цим пунктом договору дії виконуються гарантом незалежно від своєчасності виконання принципалом зобов`язань, визначених пунктом 4.2 цього договору. Принципал усвідомлює та звільняє гаранта від відповідальності за будь-які наслідки виконання гарантом цього пункту договору до отримання від принципала коштів та інформації, передбачених пунктом 4.2 договору.

Умовами пункту 4.4. договорів-1,2 передбачено, що сплата коштів за гарантією здійснюється гарантом шляхом списання коштів з рахунку покриття, а у випадку відсутності/недостатності грошового покриття, гарант має право здійснити таку сплату шляхом договірного списання коштів з поточних рахунків принципала згідно з пунктом 4.8 договору або за рахунок власних коштів гаранта. День здійснення гарантом сплати коштів за гарантією за рахунок власних коштів вважається днем надання гарантом кредиту принципалу (грошових коштів у тимчасове користування на умовах строковості, платності та повернення). Відповідно, принципал, вважається таким, що отримав кредитні кошти (далі - кредит) у валюті та сумі відповідно до валюти та розміру сплачених гарантом коштів за гарантією, і зобов`язується здійснити його повернення гаранту не пізніше 3 банківського дня з моменту виконання гарантом зобов`язань по гарантії.

Відповідно до пункту 10.9. договорів-1,2 листування, обмін і передача інформації, пов`язаної з виконанням договору, здійснюється в письмовій формі за адресами, вказаними у розділі 11 договору. При цьому сторони домовились про те, що будь-які листи, повідомлення, вимоги, які направляються Гарантом Принципалу згідно з умовами договору, вважаються отриманими Принципалом після спливу 5 календарних днів з дня їх виправлення Гарантом на адресу Принципала, вказаною у розділі 11 договору.

Як убачається з матеріалів справи, 13.07.2021 на адресу АТ "Асвіо Банк" від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "АМПУ" надійшла вимога про повернення забезпечення виконання в розмірі 115 224 грн. 12 коп. (далі - вимога).

Так, 14.07.2021 за вих. № 2231 АТ "Асвіо Банк" письмово повідомило ТОВ "Пробілд" про отримання від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "АМПУ" вимоги про повернення забезпечення виконання в розмірі 115 224 грн. 12 коп., з вимогою сплатити вищевказану суму для виконання вимоги.

В подальшому 06.08.2021 за вих.№2473Л повторно повідомило ТОВ "Пробілд" про отримання від ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "АМПУ" вимоги про повернення авансового платежу в розмірі 115 224 грн. 12 коп., з вимогою сплатити вищезазначену суму для виконання вимоги.

Крім того, 06.08.2021 за вих. № 2473 на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про отримання від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "АМПУ" вимоги про повернення авансового платежу в розмірі 115 224 грн. 12 коп., з вимогою сплатити вищезазначену суму для виконання Вимоги.

11.08.2021 за вих. № 2498 на адресу ОСОБА_1 повторно направлено повідомлення про отримання від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "АМПУ" вимоги про повернення авансового платежу в розмірі 115 224 грн. 12 коп., з вимогою сплатити вищезазначену суму для виконання Вимоги.

Відповідно до умов пункту 4.4. договору, сплата коштів за Гарантією здійснюється Гарантом шляхом списання коштів за рахунок покриття.

Як убачається з матеріалів справи, 13.07.2021 на адресу АТ "Асвіо Банк" від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "АМПУ" надійшла вимога про повернення авансового платежу в розмірі 768 160 грн. 80 коп. (далі - вимога).

Так, 14.07.2021 за вих. № 2230 АТ "Асвіо Банк" письмово повідомило ТОВ "Пробілд" про отримання від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "АМПУ" вимоги про повернення авансового платежу в розмірі 768 160 грн. 80 коп., з вимогою сплатити вищевказану суму для виконання вимоги.

В подальшому, 06.08.2021 за вих. № 2472/1 повторно повідомило ТОВ "Пробілд" про отримання від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "АМПУ" вимоги про повернення авансового платежу в розмірі 768 160 грн. 80 коп., з вимогою сплатити вищезазначену суму для виконання Вимоги.

06.08.2021 року за вих. № 2472 на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про отримання від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "АМПУ" вимоги про повернення авансового платежу в розмірі 768 160 грн. 80 коп., з вимогою сплатити вищезазначену суму для виконання Вимоги.

11.08.2021 року за вих. № 2499 на адресу ОСОБА_1 повторно направлено повідомлення про отримання від Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "АМПУ" вимоги про повернення авансового платежу в розмірі 768 160 грн. 80 коп., з вимогою сплатити вищезазначену суму для виконання Вимоги.

Керуючись пунктом 2 договору про внесення змін № 1 від 29.12.2020 до договору №2935-19/В1 про надання банківської гарантії від 23.12.2019, між АТ "Асвіо Банк" та Громадянином України ОСОБА_1 (надалі - поручитель) був укладений договір поруки № 128-201/20П від 30.12.2020 (надалі - договір поруки-1, а.с.58-63), відповідно до умов пункту 1.1. якого поручитель зобов`язується відповідати перед гарантом, за виконання в повному обсязі принципалом зобов`язань, що передбачені договором про надання гарантії.

Відповідно до умов пунктів 1.2. та 1.4. договору поруки-1 принципал і поручитель відповідають перед гарантом, як солідарні боржники, що означає не обумовлене і абсолютне право гаранта вимагати виконання зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від принципала та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед гарантом за виконання зобов`язань всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Крім того, керуючись пунктом 2 договору про внесення змін № 1 від 30.12.2020 до Договору №2936-19/В1 про надання банківської гарантії від 23.12.2019, між АТ "Асвіо Банк" та Громадянином України ОСОБА_1 (надалі - поручитель) був укладений договір поруки № 129-201/20П від 30.12.2020 (надалі - договір поруки-2, а.с.29-34), відповідно до умов пункту 1.1. якого поручитель зобов`язується відповідати перед гарантом, за виконання в повному обсязі принципалом зобов`язань, що передбачені договором про надання гарантії.

Відповідно до умов пунктів 1.2. та 1.4. договору поруки-2 принципал і поручитель відповідають перед гарантом, як солідарні боржники, що означає не обумовлене і абсолютне право гаранта вимагати виконання зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від принципала та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед гарантом за виконання зобов`язань всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Як зазначає позивач, станом на дату подання позовної заяви Вимоги АТ "Асвіо Банк" залишилися невиконаними. Письмового повідомлення про виявлені невідповідності у вимозі або незгоди з вимогами до АТ "Асвіо Банк" не надходило. Кошти в сумі 768 160 грн. 80 коп. та в сумі 115 224 грн. 12 коп. для виконання Вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "АМПУ" не надходили. Вказане і причиною спору у даній справі.

Суд звертає увагу на те що, предметом розгляду даної справи є правовідносини, що виникли у сторін саме на підставі договору про надання банківської гарантії № 2935-19/В1 від 23.12.2019 та договору про надання банківської гарантії № 2936-19/В1 від 23.12.2019, сторонами якого є позивач (банк) та відповідач-1.

Згідно з частиною 1 статті 562 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання. Стаття 562 Цивільного кодексу України, яка закріпила цей принцип, є спеціальною у порівнянні із частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України. Визначена норма закріплює загальний принцип акцесорності для всіх видів забезпечення виконання зобов`язань, які є додатковими до основного договору, що забезпечується, і в повній мірі залежать від нього.

Гарантія згідно із частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України є способом забезпечення основного зобов`язання і своїм виникненням завдячує саме йому. Як правило, умови видачі гарантії, в тому числі і визначення суми гарантійного платежу, безпосередньо залежать від цього основного зобов`язання.

В той же час, як вбачається із змісту статті 546 Цивільного кодексу України, законодавець вказує на незалежність зобов`язання гаранта сплатити бенефіціару визначену суму від основного договору. Це означає, що гарантія підпадає під самостійне правове регулювання, яке абсолютно не залежить від впливу основного зобов`язання.

З огляду на зазначене, правовідносини, що виникли між відповідачем та Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" не є предметом розгляду у даній справі та жодним чином не стосуються правовідносин, що потребують дослідження та доказування у цій справі.

Судом встановлено, що зазначений бенефіціаром у вимогах за гарантіями, гарантійний випадок відповідає гарантійному випадку, зазначеному у банківській гарантії, як за договором № 2935-19/В1 від 23.12.2019 так і № 2936-19/В1 від 23.12.2019.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України, визначено, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як встановлено судом вище, позивачем надсилалися неодноразові вимоги щодо виконання забезпечених договорами поруки від 29.12.2019 та від 30.12.2019 зобов`язань.

Відповідно до частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За таких обставин та з урахуванням умов договорів поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за договорами про надання банківської гарантії № 2935-19/В1 від 23.12.2019 та № 2936-19/В1 від 23.12.2019 у розмірі 115 224 грн. 12 коп. та у розмірі 768 160 грн. 80 коп., відповідно.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів на підтвердження сплати на користь позивача грошових коштів для виконання вимог Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Бердянської філії ДП "АМПУ" в сумі 115 224 грн. 12 коп. та 768 160 грн. 80 коп. відповідачі-1,2 не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростували.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів; стягненню з відповідача-1 підлягає частина судового збору в сумі 6 625 грн. 39 коп.; з відповідача-2 - частина в сумі 6 625 грн. 38 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Асвіо Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробілд" та до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання банківської гарантії у загальному розмірі 883 384 грн. 92 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробілд" (49006, м.Дніпро, вулиця Будівельників, будинок 25; ідентифікаційний код 40384982) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (14000, м. Чернігів, вулиця Преображенська, будинок 2; ідентифікаційний код 09809192) - 768 160 грн. 80 коп. - заборгованості за договором про надання банківської гарантії № 2936-19/В1 від 23.12.2019 та 115 224 грн. 12 коп. - заборгованості договором про надання банківської гарантії № 2935-19/В1 від 23.12.2019.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробілд" (49006, м.Дніпро, вулиця Будівельників, будинок 25; ідентифікаційний код 40384982) на користь Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (14000, м. Чернігів, вулиця Преображенська, будинок 2; ідентифікаційний код 09809192) 6 625 грн. 39 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Асвіо Банк" (14000, м. Чернігів, вулиця Преображенська, будинок 2; ідентифікаційний код 09809192) 6 625 грн. 38 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.06.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко