Рішення

від 31.05.2022 по справі 473/288/22

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/288/22

РІШЕННЯ

іменем України

"01" червня 2022 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання Лукіянчиній Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив

26 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи №ПЧ13-02/2 від 14 грудня 2021 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 15 серпня 1996 року працює на посаді монтера колії Виробничого підрозділу служби колії Вознеснської дистанції колії Акціорненого товариства «Українські залізниці».

Згідно наказу начальника дистанції № ПЧ13-02/2 від 14.12.2021 року позивача було відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти гострої респіраторної хвороби «COVID-19».

Проте, вказані дії відповідача позивач вважає незаконними, оскільки відсутні належні правові підстави для встановлення обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, а також не дотримано визначеної законом процедури щодо відсторонення особи від роботи.

В зв`язку з чим, позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ про його відсторонення від роботи без збереження заробітної плати; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою суду від 31 січня 2022 року відкрито провадження в цивільній справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

23 травня 2022 року відповідач надав відзив на позов, просив відмовити, оскільки відсторонення позивача від роботи відбулося у відповідності до вимог закону та з дотриманням відповідної процедури.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 надав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача не з`явився в судове засдання, у своєму відзиві просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 з 15.08.1996 року працює на посаді монтера колії виробничого підрозділу служби колії Вознесенська дистанція колії Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Згідно повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 за №ПЧ13/02 від 19.11.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 з проханням надати до 08 грудня 2021 року документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я від 16.09.2011 за №595. Також було роз`яснено наслідки ненадання відповідних документів у визначений сток, а саме: відсторонення з 09.12.2022 від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст. 46 КЗпП України, ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»". Позивач був ознайомлений з даним повідомленням 26.11.2021 року.

14 грудня 2021 року комісією в складі працівників Вознесенської дистанції колії був складений акт №5 про відмову ОСОБА_1 надати документ щодо наявності профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання до вакцинації.

Згідно наказу начальника дистанції № ПЧ13-02/2 від 14.12.2021 року позивача було відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти гострої респіраторної хвороби «COVID-19».

Аналізуючи доводи сторін суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Так, відповідно до ч.1 ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч.ч.1-2 ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Міністерство охорони здоров`я України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань (положення про Міністерство охорони здоров`я України, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 за № 267).

Накази Міністерства охорони здоров`я, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов`язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджено наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 за №2153.

За змістом вказаного наказу працівники підлягають обов`язковому профілактичному щепленню лише на період дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 за N 1336, якою внесено зміни до постанови «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», продовжено дію карантину до 31.03.2022.

Відсторонення працівника від виконання робіт у разі відмови від обов`язкового профілактичного щеплення має бути проведено саме в порядку, встановленому законом.

Проте, вищевказаними нормативними актами не передбачено, у який саме спосіб (згідно з якою процедурою) керівники установ мають забезпечити відсторонення працівників, та не встановлено конкретного порядку відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення у встановленому законом порядку від обов`язкових профілактичних щеплень, у тому числі від обов`язкового профілактично щеплення проти COVID-19.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (має вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно-правові акти), підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ч.6 ст. 12 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими.

Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

При цьому, профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків. Іншого порядку відмови від обов`язкових профілактичних щеплень не передбачено.

У разі необгрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Порядок внесення посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України подання про відсторонення осіб від роботи згідно з Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а також форма подання та терміни відсторонення встановлені Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи та іншої діяльності, що затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я від 14.04.1995 за № 66 (далі - Інструкція).

Згідно з п.п.1.2.5 п. 1.2 Інструкції особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні.

Як зазначалося вище наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 за №2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (узгоджується з п.2 Розділу 1 вказаного Календаря).

Відповідно до 2.2 Інструкції право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

Відповідне подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання (п.2.5 Інструкції) .

Таким чином, з огляду на викладене, недотримання встановленого законодавством строку (періоду), на який працівника може бути відсторонено до проходження обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 (на період дії карантину), відсторонення позивача від роботи не є правомірним.

За таких обставин, наказ начальника дистанції № ПЧ13-02/2 від 14.12.2021 року щодо відсторонення ОСОБА_1 від роботи підлягає скасуванню.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні позивача ОСОБА_1 з 25.02.2022 допущено до роботи, відповідно до наказу за № ПЧ13-02/39 від 25.02.2022 року. При цьому жодного документу, який був зазначений у листі-повідомлені від 19.11.2021 року «Про обов`язкове профілактичне щеплення» ним надано не було.

Положення ст. 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Розрахунок середнього заробітку має бути здійснено відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, з моменту відсторонення по день фактичного допущення до роботи.

Так, згідно абз. 3 п.2 розділу ІІ Порядку, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п.5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Суд визначає зазначену суму без утримання податків й інших обов`язкових платежів.

За такого, з відповідача АТ « Українська залізниця» на користь позивача належить до стягнення середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 38 891 грн. 30 коп. (без утримання обов`язкових платежів, зборів), виходячи з наступного розрахунку: (13924,62 грн. (заробітна плата за жовтень 2021 року) + 19414,29 грн. (заробітна плата за листопад 2021 року) : (20 (кількість фактично відпрацьованих днів у жовтні 2021 року) + 22 (кількість фактично відпрацьованих днів у листопаді 2021 року) х 49 (кількість робочих днів з моменту відсторонення по день фактичного допущення до роботи).

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в розмірі 992 грн. 40 коп. (позовна вимога про скасування наказу) і судовий збір в розмірі 992,40 грн. на користь держави (позовна вимога про стягнення середнього заробітку).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 141, 259, 263 - 265, 272, 273, 430 ЦПК України, суд

ухвалив

визнати незаконним та скасувати наказ Акціонерного товариства «Українська залізниця» № ПЧ13-02/2 від 14.12.2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи без збереження заробітної плати.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», місцезнаходження юридичної особи: 03150 м. Київ вул. Єжи Гедройця 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, на користь ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 38 891 (тридцять вісім тисяч вісімсот девяносто одна) грн. 30 коп. (без утримання обов`язкових платежів, зборів).

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», місцезнаходження юридичної особи: 03150 м. Київ вул. Єжи Гедройця 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, на користь ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», місцезнаходження юридичної особи: 03150 м. Київ вул. Єжи Гедройця 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 40075815, на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу допустити до негайного виконання.

Повний текст рішення виготовлено 06 червня 2022 року.

Суддя М.М. Ротар