Рішення

від 26.05.2022 по справі 202/2820/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/2820/19

Провадження № 2/202/388/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.

за участю секретаря Калантаєнко Д.В.

представника відповідача Гільбурта Р.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»</a>, третя особа: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Свобода праці» Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»</a> про скасування догани, -

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»</a> (далі ТОВ «МЗ «Дніпросталь»/товариство) за результатом розгляду якого просив суд визнати незаконним оголошення догани ОСОБА_1 та скасувати наказ №09 - у від 10 квітня 2019 року «Про стягнення» підписаного директором ТОВ «МЗ «Дніпросталь» (далі наказ №09).

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що наказом №09 позивачу було оголошено догану у зв`язку із порушенням останнім п.9.1. «Правил внутрішньо трудового розпорядку» ТОВ «МЗ «Дніпросталь». Позивач вважає, що оскаржуваний наказ було винесено з порушенням КЗпП України, а тому підлягає скасуванню. Мотивами для скасування наказу позивач зазначив: порушення відповідачем ч.ч.2,3 ст.252 КЗпП України, а саме звільнення позивача тоді як профспілковим органом було відмовлено у наданні згоди на звільнення; позбавлення позивача можливості надати пояснення, відповідно до ст.149 КЗпП, з приводу обставин, які стали підставою для винесення оскаржуваного наказу; не ознайомлення відповідачем позивача з правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до ст. 29 КЗпП; відсутність шкоди внаслідок випадку, який став підставою для винесення оскаржуваного наказу.

Повністю заперечуючи проти заявлених вимог представником відповідача було зазначено, що відповідачем було прийнято рішення про оголошення догани позивачу без врахування рішення профспілкового комітету, яким не було надано згоду на оголошення догани позивачу, оскільки відповідне рішення не обґрунтоване та не містить посилань на правове обґрунтування незаконності оголошення догани. Посилання на позбавлення позивача можливості надати пояснення також вважав безпідставним, оскільки позивач відмовився від надання таких пояснень про що свідчить відповідний акт. Вважав, що позивач був ознайомлений з правилами внутрішнього розпорядку, про що свідчить Робоча інструкція, яка передбачає обов`язок працівника знати правила внутрішнього розпорядку, тим більше, що законодавством не передбачено порядку ознайомлення працівника з відповідними правилами під підпис.

ІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

10 квітня 2019 року директором ТОВ «МЗ «Дніпросталь» Коротковим А.Н. було підписано наказ №09-у, яким оголошено догану ОСОБА_1 за порушення п.9.1. «Правил внутрішнього трудового розпорядку» ТОВ «МЗ «Дніпросталь». Так 14 березня 2019 року після денної зміни ОСОБА_1 , на зупинці прохідної ТОВ «МЗ «Дніпросталь» накинувся на головного механіка ОСОБА_2 , намагався спровокувати бійку та погрожував фізичною розправою (а.с.6).

9 квітня 2019 року за вих. №9 керівником ППО ВПС «Свобода Праці» ТОВ «МЗ «Дніпросталь» Щур М.В. прийнято рішення про ненадання згоди на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, через те, що ОСОБА_1 не було ознайомлено під підпис з Правилами внутрішнього трудового розпорядку; ОСОБА_1 було позбавлено права надати пояснення; із документів вбачається, що інцидент стався за територією підприємства у неробочий час; відсутні дані про шкоду завдану підприємству (а.с.8).

У відповідності пояснювальної записки начальника дільниці підготовки ковшів ОСОБА_3 14 березня 2019 року після робочої зміни с 8.00 до 20.00 годин, на зупинці, біля прохідної ТОВ «МЗ «Дніпросталь» ковшевий дільниці підготовки ковшів ОСОБА_1 накинувся на машиніста крана ОСОБА_2 , намагався спровокувати бійку та погрожував. Письмові пояснення з приводу інциденту ОСОБА_1 дати відмовився (а.с.51).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , останній працював у зміні з 8.00 до 20.00 години, 14 березня 2019 року, виконував свою роботу, виконуючи команду ковшевого. Однак ОСОБА_2 не зрозумів команди і сказав по рації, що так команди не подають. Через кілька секунд по рації почав кричати ОСОБА_1 , погрожуючи в сторону ОСОБА_2 , нецензурною лайкою. Після закінчення зміни ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стояли на зупинці. До ОСОБА_2 підійшов ОСОБА_1 та почав бити руками по кепці, штовхати та ображати, після чого розпочалась бійка, їх розборонили. Через кілька хвилин ОСОБА_1 повторив спробу, та їх знову розняли. ОСОБА_1 почав погрожувати розправою, почав казати, що він знає де живе ОСОБА_2 та де вчиться його дитина (а.с.52).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_9 14 березня 2019 року (зміна з 8.00 до 20.00 годин), останній вийшов з прохідної та очікував на заводський автобус, підійшов ОСОБА_1 та почав погрожувати ОСОБА_2 , між ними почалась бійка. Свідок з іншими розбороняли ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , на що ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою з кожним (а.с. 53).

Співробітниками ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 надано аналогічні письмові пояснення (а.с. 54-58).

18 березня 2019 року складено акт про відмову ОСОБА_1 у наданні письмових пояснень з приводу інциденту, що стався 14 березня 2019 року (а.с.59).

У судовому засіданні суду свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 підтвердили обставини викладені у своїх письмових поясненнях.

У відповідності до копії акту обстеження земельної ділянки №6/28-0817 від 21 серпня 2017 року, та додатку до акта обстеження земельної ділянки №6/28-0817, встановлено, що площа земельної ділянки складає 24.2869 га, земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:04:006:0106. На земельній ділянці розташовано: металеві та бетонні стовпи освітлення, металеві опори повітряних комунікацій та шляхопроводів, дорожні знаки; складуються виробничі матеріали та обладнання.

Також, на підтвердження того, що порушення Правил внутрішнього розпорядку позивачем було вчинено саме на території товариства, представником відповідача було надано довідку №183 від 22 серпня 2019 року, підписаної головним бухгалтером ТОВ «МЗ «Дніпросталь», про те, що станом на 22 серпня 2019 року, на балансі обліковується автостоянка інвентарний номер 33221223, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Дана автостоянка введена в експлуатацію 30 червня 2013 року і є невід`ємною територією ТОВ «МЗ «Дніпросталь» (а.с.83).

9 квітня 2019 року підписано протокол №09/04/19-1 засідання Виконавчого комітету Первинної профспілкової організації Всеукраїнської професійної спілки «Свобода праці» ТОВ «МЗ «Дніпросталь», згідно якого було відмовлено у наданні згоди на оголошення догани ОСОБА_1 , у зв`язку із наступним: не ознайомлення ОСОБА_1 під підпис з Правилами внутрішнього трудового розпорядку; відсутність у поданні пункту правил яких було порушено; відсутні дані про шкоду завдану виробництву; ОСОБА_1 позбавлено надати письмові пояснення з приводу інциденту; не надано доказів зняття побоїв; інцидент є предметом відання правоохоронних органів оскільки мав місце (якщо мав місце) за територією підприємства у неробочий час, коли на працівників не поширюється дія правил ВТР (а.с.80).

У відповідності до копії заяви про прийняття ОСОБА_1 на роботу від 18 червня 2011 року, вбачається, що ОСОБА_1 з умовами праці, Правилами внутрішнього трудового розпорядку ознайомлений 18 липня 2011 року.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 жовтня 2019 року, залишеного без змінпостановою Дніпровськогоапеляційного суду від 19 лютого 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «МЗ «Дніпросталь» про скасуваннядогани відмовлено повністю (а.с. 156-165).

Вказаним рішенням було встановлено, що « ОСОБА_1 працював на посаді ковшовим дільниці підготовки ковшів в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»</a>. Трудові обов`язки ковшового дільниці підготовки ковшів визначені Робочою інструкцією ковшового 5 розряду дільниці підготовки ковшів РИ-УПК-02-2018 від 01.03.2018 року, яка узгоджена з головою профспілкового комітету ОСОБА_13 та затверджена директором ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь». ОСОБА_1 ознайомлений з даною інструкцією 07.05.2018 року.

Відповідно до п. 5.12. Робочої інструкції ковшового 5 розряду дільниці підготовки ковшів РИ-УПК-02-2018 від 01.03.2018 року, останній повинен знати «Правила внутрішнього трудового розпорядку».

Відповідно до п. 9.1. «Правил внутрішнього трудового розпорядку» ТОВ «МЗ «Дніпросталь» «… Работники, не зависимо от должностного положения, обязаны проявлять взаимную вежливость, корректное отношение в решении служебных ситуаций, уважение, терпимость, соблюдать трудовую и служебную дисциплину.

Позивачем не надано доказів стосовно того, що він намагався ознайомитись будь-яким чином з трудовим розпорядком ТОВ «МЗ «Дніпросталь», а йому було відмовлено».

ІІІ. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Так, відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 335/10454/19-ц (провадження № 61-1856св21) вказано, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарногопроступку єдії (бездіяльність)працівника;порушення абоненалежне виконанняпокладених напрацівника трудовихобов`язків;вина працівника;наявність причинногозв`язкуміж діями(бездіяльністю)і порушеннямабо неналежнимвиконанням покладенихна працівникатрудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18), від 20 лютого 2019 року у справі № 757/28453/14-ц (провадження № 61-10309св18), від 18 березня 2020 року у справі № 484/2962/17 (провадження № 61-3225св18) та від 01 липня 2020 року у справі № 760/7225/16-ц (провадження № 61-35225св18).

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Таким чином, для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Так, дослідивши матеріали справи суд дійшов однозначного висновку, що інцидент, у зв`язку із яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності стався саме на території відповідача, про що свідчать покази свідків, довідка про перебування на балансі товариства відповідної території.

Факт ознайомлення позивача з правилами внутрішнього розпорядку вже був предметом дослідження про що у рішенні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 жовтня 2019 року, залишеного без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року, зроблено беззаперечний висновок.

Інші обставини на які посилається позивач щодо незаконності винесення наказу (а саме порушення ч.ч.2,3 ст.252 КЗпП України) судом також до уваги не беруться, з огляду на таке.

Стаття 252 КЗпП України передбачає гарантії для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів.

Так, частинами 2-4 ст.252 КЗпП України передбачено, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2021 року у справі № 711/11172/18 (провадження № 61-19197св20) зазначено, що розглядаючи трудовий спір, з урахуванням положень частини сьомої статті 43 КЗпП України та статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності, суд повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення. Оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом, виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 1, 213 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова обґрунтований, яке означає бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами. Отже рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав. Вказані правові висновки викладено Верховним Судом України у постанові від 1 липня 2015 року у справі № 6-703цс15.

Так, дослідивши рішення профспілкової організації згідно якого було відмовлено у наданні згоди на оголошення догани ОСОБА_1 , суд, після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав для оголошення догани такому працівнику, його ділових і професійних якостей, його поведінки, дійшов однозначного висновку про необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову в дачі згоди на оголошення догани ОСОБА_1 .

Вказаного висновку суд дійшов з огляду на те, що у судовому засіданні було встановлено, що інцидент стався з ініціативи позивача, у матеріалах справи наявний акт про відмову останнього у наданні пояснень. Усі інші підстави вказані у відповідному рішенні підстави для відмови, також судом досліджені та визнані судом необґрунтованими вище (зокрема щодо ознайомлення з Правилами, територія інциденту, відсутність доказів забоїв).

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»</a> (м.Дніпро, вул. Винокурова, 4, код ЄДРПОУ 33718431), третя особа: Первинна профспілкова організація Всеукраїнської професійної спілки «Свобода праці» Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь»</a> (м.Дніпро, вул. Шевченко, 37, офіс 38, код ЄДРПОУ 40239016) про скасування догани.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 03 червня 2022 року.

Суддя Г.О. Кухтін