Постанова

від 31.05.2022 по справі 752/15597/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 752/15597/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1168/2022Головуючий у суді першої інстанції - Мазур Ю.Ю. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2022 року Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Нежура В.А.

судді Вербова І.М., Андрієнко А.М.,

секретар Ольшевська Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФКАПІТАЛ» на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - адміністратор пенсійних фондів «ДС-Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФКАПІТАЛ», Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсними правочинів, визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ТОВ «КУА - АПФ «ДС-Фінанс», ТОВ «Форум-Інвест», ПАТ «КБ «Хрещатик», Департаменту будівництва та житлового забезпечення ВО КМР (КМДА), в якому просив:

визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 103,0 кв.м, житловою площею 62,3 кв.м;

визнати недійсною угоду відступлення майнових прав № В31/101-К від 22.06.2010 з урахуванням змін, внесеними додатковими договорами від 16.01.2012, 11.05.2012 та від 14.12.2012, що укладені між ДП «Житлоінбуд», ТОВ «Форум-Інвест» та ТОВ «КУА - АПФ «ДС-Фінанс» в частині передачі від ТОВ «Форум-Інвест» до ТОВ «КУА - АПФ «ДС-Фінанс» майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , виданим ГУ житлового забезпечення, правонаступником якого є Департамент будівництва та житлового забезпечення ВО КМР (КМДА), САЕ 847178 від 20.12.2012;

визнати недійсним договір іпотеки № 11-47/1-10/4 від 22.12.2011, серія та номер: 1568, договір про внесення змін № 12 до вказаного договору іпотеки, видавник: ПН КМНО Пшенична В.Р., іпотеко держателем по яких є ПАТ «КБ «Хрещатик», в частині передачі в іпотеку квартири АДРЕСА_1 та скасувати записи про проведену державну реєстрацію прав на підставі вказаного договору іпотеки (а.с. 1-7).

У вересні 2021 року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

Подану заяву обґрунтовано тим, що квартира АДРЕСА_1 була обтяжена іпотекою з боку ПАТ КБ «Хрещатик», то без відома ПАТ КБ «Хрещатик» та його правонаступника ТОВ «ФК «ПРОФКАПІТАЛ» таке відчуження зробити неможливо не знявши іпотеку, де іпотекодержателем є ПАТ КБ «Хрещатик». Відповідно ТОВ «КУА - АПФ «ДС-Фінанс» не могла здійснити відчуження самостійно, без згоди та участі в цьому процесі вказаних вище відповідачів. Квартиру АДРЕСА_1 було продано, про що ОСОБА_1 як позивача по справі не попереджено, його згоди ніхто не питав та не повідомляли про намір продати вказану квартиру.

Разом з цим, зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у разі задоволення позову, оскільки є усі підстави вважати, що продаж не є останнім і квартира буде перепродана ще кілька разів. При цьому, забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, не призведе до порушення прав відповідача (а.с. 13-14).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.09.2021 заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «КУА - АПФ «ДС-Фінанс», ТОВ «Форум-Інвест», ТОВ «ФК «ПРОФКАПІТАЛ», Департаменту будівництва та житлового забезпечення ВО КМР (КМДА) про визнання недійсними правочинів, визнання права власності задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 до набрання рішення по даній цивільній справі законної сили (а.с. 18-21).

В апеляційній скарзі, ТОВ «КУА - АПФ «ДС-Фінанс», посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити. Вказує, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Отже, позов, забезпечується накладення арешту на майно, що належить відповідачу, однак, власником спірної квартири є ОСОБА_2 , яка до участі у справі не залучалась, не є відповідачем у справі та вимог до неї заявлено не було. Підстав виправданого втручання у право власності особи, вимог до якої позивачем не заявлено, в оскаржуваній ухвалі не вбачається (а.с. 26-29зв.)

Також, 07.12.2021 ТОВ «КУА - АПФ «ДС-Фінанс» було подано пояснення до апеляційної скарги, в якому зазначено, що позови забезпечуються накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, за наявності у позові вимог майнового характеру, що у даному випадку не відповідає дійсності (а.с. 46-47зв.).

Відзиву від учасників справи не надходило.

В судовому засіданні представник «ФК «ПРОФКАПІТАЛ» - Гринь М.О. підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 заперечував проти поданої апеляційної скарги та просив її відхилити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

У січні 2022 року особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 , через свого представника, ОСОБА_4 , подала заяву про приєднання до апеляційної скарги, в якій зазначила, що спірна квартира належить ОСОБА_2 , яка не є учасником справи. Постановляючи оскаржувану ухвалу про забезпечення позову суд вказав, що позивачем доведено наявність ризиків відчуження вказаного нерухомого майна до вирішення справи по суті, що призведе, у разі задоволення позовних вимог, до значного ускладнення або неможливості ускладнення рішення суду, але при цьому, суд не навів аргументів на яких ґрунтується висновок про наявність ризиків і яким чином може значно ускладнитись або зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, під час розгляду справи, в судовому засіданні представником особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подано заяву про відкликання заяви про приєднання до апеляційної скарги та залишення її без розгляду. Заперечень від учасників справи не надійшло, тому суд радячись на місці ухвалив прийняти відкликання заяви про приєднання до апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 .

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В статті 149 ЦПК України передбачено забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо визнання недійсними правочинів, а саме угоди про відступлення майнових прав №В31/101-К від 22.06.2010 з урахуванням змін, внесених Додатковими договорами від 16.01.2012, 11.05.2012 та від 14.12.2012, що укладені між ДП «Житлоінбуд», ТОВ «Форум-Інвест» та ТОВ «КУА - АПФ «ДС-Фінанс» в частині передачі від ТОВ «Форум-Інвест» до ТОВ «КУА - АПФ «ДС-Фінанс» майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 ;

свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , видане ГУ житлового забезпечення, правонаступником якого є Департамент будівництва та житлового забезпечення ВО КМР (КМДА), САЕ 847178 від 20.12.2012;

договору іпотеки № 11-47/1-10/4 від 22.12.2011, серія та номер: 1568, договір про внесення змін № 12 до вказаного договору іпотеки, видавник: ПН КМНО Пшеничена В.Р., іпотекодержателем по яких є ПАТ КБ «Хрещатик», в частині передачі в іпотеку квартири АДРЕСА_1 та щодо скасування записів про проведену державну реєстрації прав на підставі вказаного договору іпотеки;

визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 103,0 кв.м., житловою площею - 62,3 кв.м.

Як вбачається з витягу з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (дата формування - 17.08.2021, номер інформаційної довідки: 270862489), спірна квартира АДРЕСА_1 була відчужена ОСОБА_2 , на підставу договору купівлі-продажу № 1198 від виданого 13.07.2021 ПН КМНО Мурською Н.В., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 59248816 від 13.07.2021.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Разом з тим, при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони їх відчуження, суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві. Тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20).

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсною угоду відступлення майнових прав, визнання недійсним свідоцтво про право власності, визнання недійсним договору іпотеки. В разі задоволення позову рішення суду не підлягатимуть примусовому виконанню, а тому суд першої інстанції помилково вважав, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі. Крім того, спірне майно належить особі, яка не притягується до участі у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФКАПІТАЛ» задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2021 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами - адміністратор пенсійних фондів «ДС-Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФКАПІТАЛ», Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсними правочинів, визнання права власності відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 02 червня 2022 року.

Суддя-доповідач В.А. Нежура

Судді І.М. Вербова

А.М. Андрієнко