Ухвала

від 31.05.2022 по справі 931/651/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 931/651/20

провадження № 61-21077св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - селянське фермерське господарство «Сім`ї Янчинських»,

відповідачі:Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 ,

особа, яка не брала участі у справі та подала касаційну скаргу, - селянське фермерськегосподарство «Надія»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу селянського фермерського господарства «Надія» на постанову Волинського апеляційного суду від 31 травня 2021 року у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Карпук А. К., Осіпука В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року селянське фермерське господарство «Сім`ї Янчинських» (далі - СФГ «Сім`ї Янчинських», фермерське господарство) звернулося

до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Волинській області), ОСОБА_1 , в якому просило: визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 01 червня 2020 року № 3-4929/15-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 »; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 2,00 га кадастровий номер 0722485200:04:000:1132, для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2105447107224, індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) 52764468 від 22 червня 2020 року.

Позовні вимоги мотивувало тим, що 02 листопада 1992 року

СФГ «Сім`ї Янчинських» було зареєстровано як юридичну особу. Рішенням Локачинської районної ради народних депутатів Локачинського району Волинської області від 22 березня 1994 року № 15/11 надано

ОСОБА_2 як учаснику (засновнику) СФГ «Сім`ї Янчинських»,

у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 50,04 га, яка знаходиться

на території Старозагорівської сільської ради народних депутатів. На підставі цього рішення 30 травня 1994 року видано державний акт на право постійного користування, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійногокористування землею за № 17,який є чинним.

Законом не передбачено право громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому у користування для ведення фермерського господарства, без створення такого господарства, а тому у правовідносинах, пов`язаних ізкористуванням вказаною земельною ділянкою площею 50,04 га, відбулася фактична заміна землекористувача, обов`язки якого перейшли саме до СФГ «Сім`ї Янчинських» (позивача).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - учасник (засновник) СФГ «Сім`ї Янчинських».

Фермерське господарство продовжувало користуватися вказаною земельною ділянкою, що підтверджується податковою декларацією із плати за землю від 19 лютого 2020 року, звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду станом на 01 грудня 2019 року.

СФГ «Сім`ї Янчинських» не було позбавлено права користування зазначеною земельною ділянкою площею 50,04 га, проте без погодження з фермерським господарством було проведено її частковий поділ на земельні ділянки

з кадастровими номерами: 0722485200:04:000:0941 - площею 14,5793 га; 0722485200:04:000:0940 - площею 25,4208 га; 0722485200:04:000:0935 - площею 6,2874 га; а зазначену земельну ділянку площею 14,5793 га, кадастровий номер 0722485200:04:000:0941, поділено на земельні ділянки з кадастровими номерами: 0722485200:04:000:1129 - площею 2,00 га,0722485200:04:000:1135 - площею 2,00 га, 0722485200:04:000:1132 - площею 2,00 га,0722485200:04:000:1136 - площею 2,00 га,0722485200:04:000:1130 - площею 2,00 га,0722485200:04:000:1133 - площею 2,00 га,0722485200:04:000:1134 - площею 2,00 га,0722485200:04:000:1131 - площею 0,579 га.

Із відповіді ГУ Держгеокадастру у Волинській області на адвокатський запит від 17 липня 2020 року стало відомо, що земельна ділянка, кадастровий номер 0722485200:04:000:1132, була надана у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, що підтверджувалося копією наказу від 01 червня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою

та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».

Зазначеним наказом затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,00 га (кадастровий номер 0722485200:04:000:1132), у тому числі рілля площею 2,00 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області, без зміни цільового призначення.

На підставі цього наказу 19 червня 2020 року державним реєстратором Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської областіАдамчуком Р. Є. зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку.

ГУ Держгеокадастру у Волинській області, функціями якого є, зокрема, ведення державного обліку і реєстрації земель, забезпечення достовірності інформації про наявність та використання земель, не могло

не знати, що СФГ «Сім`ї Янчинських» є постійним користувачем земельної ділянки, яка була надана саме для функціонування фермерського господарства, а поділ та передача земельної ділянки, яка перебуває

у його користуванні, неможлива без погодження із землекористувачем,

до припинення в останнього права постійного користування. Однак жодних рішень про припинення права постійного користування СФГ «Сім`ї Янчинських» земельною ділянкою площею 50,04 га не приймалося.

Видачею оспорюваного наказу, на підставі якого за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, безпідставно позбавлено постійного землекористувача СФГ «Сім`ї Янчинських» законного права користування цією земельною ділянкою.

Вказані обставини є підставою для задоволення позовних вимог про визнання такого наказу недійсним, а також скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 12 січня 2021 року у складі судді Масляної С. В. позов СФГ «Сім`ї Янчинських» задоволено.

Визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області

від 01 червня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1

на спірну земельну ділянку.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надана ОСОБА_1

у власність на підставі оспорюваного наказу земельна ділянка, кадастровий номер 0722485200:04:000:1132, площею 2,00 га, входить у межі земельної ділянки площею 50,04 га, наданої у постійне користування ОСОБА_2 ,

для ведення фермерського господарства, на підставі рішення Локачинської районної ради народних депутатів Локачинського району Волинської області від 22 березня 1994 року № 15/11. Указане сторонами не заперечувалося.

З моменту створення СФГ «Сім`ї Янчинських» та отримання у постійне користування земельної ділянки його засновником ОСОБА_2 саме до СФГ «Сім`ї Янчинських» перейшли правомочності володіння, користування та обов`язки щодо використання земельної ділянки площею 50,04 га, наданої у постійне користування його засновнику. Зі смертю ОСОБА_2 вказані правомочності не припинилися і не були успадковані, що підтверджується постановою Волинського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року у справі № 160/575/14-ц.

Видача ГУ Держгеокадастру у Волинській області оспорюваного наказу

про надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2,00 га,

яка входить у межі земельної ділянки площею 50,04 га і знаходиться

у постійному користуванні СФГ «Сім`ї Янчинських», з користування якого

у законному порядку не вилучалася, порушує права позивача

на користування цією земельною ділянкою. Право постійного користування СФГ «Сім`ї Янчинських» земельною ділянкою площею 50,04 га відповідачем не спростовано. Державний акт на право постійного користування цією земельною ділянкою, виданий 30 травня 1994 року Локачинською районною радою народних депутатів, є чинним.

Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуваний наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області необхідно визнати недійсним, підлягає задоволенню і позовна вимога фермерського господарства про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 0722485200:04:000:1132.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Волинського апеляційного суду від 31 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 12 січня

2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

У задоволенні позову СФГ «Сім`ї Янчинських» відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи узадоволенні позову фермерського господарства, апеляційний суд виходив із того,

що після припинення права користування частиною земельної ділянки, площею 23,7 га пасовищ саме СФГ «Сім`ї Янчинських» зобов`язано було оформити відповідні документи щодо визначення площі та меж користування земельною ділянкою, яка залишилася у постійному користуванні господарства. Однак зазначених дій позивач не здійснив,

у зв`язку із чим не довів тієї обставини, що надана у власність ОСОБА_1 на підставі оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області земельна ділянка входить у межі земельної ділянки, яка знаходиться

у постійному користуванні СФГ «Сім`ї Янчинських».

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року касаційну скаргу СФГ «Сім`ї Янчинських» залишено без задоволення. Постанову Волинського апеляційного суду від 31 травня 2021 року залишено без змін.

Залишаючи без змін постанову апеляційного суду, Верховний Суд виходив з того, що розпорядженням Локачинської районної державної адміністрації від 20 серпня 2008 року № 214, за клопотанням голови СФГ «Сім`ї Янчинських» ОСОБА_2 від 14 серпня 2008 року, припинено право користування фермерським господарством частиною земельної ділянки, площею 23,7 га пасовищ. Цю земельну ділянку передано в землі запасу Старозагорівської сільської ради. Доручено Управлінню земельних ресурсів у Локачинському районі внести відповідні зміни в земельно-облікову документацію (а. с. 86, т. 1).

Суд апеляційної інстанції надав зазначеному правильну правову оцінку

й правомірно скасував рішення суду першої інстанції та відмовив

у задоволенні позову фермерського господарства.

Після припинення права користування частиною земельної ділянки фермерське господарство не оформило відповідні документи щодо визначення площі та меж земельної ділянки, яка залишилася у його постійному користуванні.

Отже, позивач не довів того, що надана на підставі оспорюваного наказу

ГУ Держгеокадастру у Волинській області у власність відповідача земельна ділянка площею 2,00 га входить у межі земельної ділянки,

яка знаходиться у постійному користуванні СФГ «Сім`ї Янчинських».

Короткий зміст вимог касаційної скарги, поданої в порядку статті 405 ЦПК України

У грудні 2021 року, після закінчення касаційного розгляду справи, СФГ «Надія» - особа, яка не брала участі у справі та вважала, що судом апеляційної інстанції вирішено питання про її права і обов`язки, - подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 31 травня 2021 року та залишити в силі рішення Локачинського районного суду Волинської області від 12 січня 2021 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року касаційну скаргу СФГ «Надія» на постанову Волинського апеляційного суду від 31 травня 2021 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

У лютому 2022 року заявник усунув недоліки касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.

02 травня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що звернувшись до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, відповідач ОСОБА_1 обґрунтовував підстави для відмови у задоволенні позову тим, що права позивача на земельну ділянку є припиненими. В обґрунтування посилався на докази, які стосуються не залученої особи - ФГ «Надія», а саме висновків у справі № 02/151-53 та розпорядження Локачинської районної державної адміністрації про надання дозволу СФГ «Надія» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розширення фермерського господарства площею 50,0 га.

Апеляційним судом мотиви для скасування законного та обґрунтованого рішення місцевого суду визначено помилково, прийнято нове рішення на підставі висновків, що безпосередньо впливають на права, інтереси та обов`язки СФГ «Надія».

СФГ «Надія» має законний інтерес у вирішенні цієї справи за її участі, покладаючись на принцип правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

У цій справі оспорюється наказ ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 01 червня 2020 року про затвердження проекту відведення земельної ділянки у власність, умовою отримання дозволу на виконання якого було отримання відповідачем ОСОБА_1 погодження від неналежного землекористувача земельної ділянки площею 50,04 га ОСОБА_3 .

Вирішення апеляційним судом справи без участі СФГ «Надія», з ухваленням судового рішення про відсутність порушеного права СФГ «Сім`ї Янчинських» передачею у власність частини земельної ділянки, дозвіл на отримання в оренду якої зберігся за СФГ «Надія» на підставі розпорядження Локачинської районної державної адміністрації від 05 лютого 2010 року, є втручанням у здійснення господарської діяльності СФГ «Сім`ї Янчинських» та СФГ «Надія».

Прийняття апеляційним судом постанови про відмову у задоволенні позову породжує спір між СФГ «Надія» та учасниками цієї справи щодо того самого предмета - наказу про передачу землі у власність та реєстрації такого права.

Оспорюваним у цій справі рішенням затверджено проект відведення земельної ділянки з передачею у власність, дозвіл на виготовлення якого надано у зв`язку з погодженням вилучення частини земельної ділянки від неналежного землекористувача ОСОБА_3 . Прийнято таке рішення в день відкриття апеляційного провадження у справі № 160/575/14-ц за апеляційною скаргою СФГ «Сім`ї Янчинських», про що попередньо були повідомлені відповідачі. У зв`язку із скасуванням 18 серпня 2020 року судового рішення про визнання права постійного користування землею за ОСОБА_3 в порядку спадкування, були відсутні правові підстави для отримання у власність ОСОБА_1 частини земельної ділянки, яку як одну та єдину земельну ділянку площею 50,04 га у своїй господарській діяльності використовує СФГ «Сім`ї Янчинських» на праві постійного користування згідно з державним актом на право постійного користування землею.

Отже, у цій справі суд апеляційної інстанції, переглянувши рішення суду першої інстанції, повинен був перевірити інформацію щодо розгляду справи № 161/575/14-ц, рішення у якій стало підставою видачі ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту відведення землі у власність, та залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Апеляційний суд не врахував висновів, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 рокуу справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) та у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 587/624/19 (провадження № 61-20464св19).

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У поданому відзиві ГУ Держгеокадастру у Волинській області заперечував проти доводів касаційної скарги СФГ «Надія» та просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін. Посилався на законність і обґрунтованість прийнятої апеляційним судом постанови.

У поданому відзиві ОСОБА_1 заперечував проти доводів касаційної скарги СФГ «Надія» та просив залишити її без задоволення. У відзиві посилався на те, що судовими рішеннями, ухваленими у цій справі, не вирішувалися питання про права, обов`язки чи законні інтереси СФГ «Надія». Подання касаційної скарги СФГ «Надія» є зловживанням процесуальними правами ОСОБА_4 , оскільки останній одночасно є головою СФГ «Сім`ї Янчинських» та головою СФГ «Надія». Касаційна скарга СФГ «Сім`ї Янчинських» на постанову апеляційного суду вже розглянута Верховним Судом. Проте ОСОБА_4 під приводом порушення законних інтересів СФГ «Надія» повторно подав касаційну скаргу на цю ж постанову апеляційного суду від іншого фермерського господарства, права та інтереси якого судовим рішенням не зачіпаються. Подання касаційної скарги спрямовано на повторний перегляд постанови апеляційного суду в касаційному порядку в інтересах позивача СФГ «Сім`ї Янчинських», якому відмовлено у задоволенні заявлених ним позовних вимог.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

02 листопада 1992 року державним реєстратором Локачинської районної державної адміністрації зареєстровано як юридичну особу СФГ «Сім`ї Янчинських».

Для здійснення своєї діяльності СФГ «Сім`ї Янчинських» із 1994 року використовує на праві постійного користування земельну ділянку

площею 50,04 га, яка рішенням Локачинської районної ради народних депутатів Локачинського району Волинської області від 22 березня 1994 року № 15/11 була надана ОСОБА_2 як учаснику (засновнику) фермерського господарства у постійне користування, для ведення селянського (фермерського) господарства та знаходиться на території Старозагорівської сільської ради народних депутатів.

На підставі цього рішення 30 травня 1994 року видано державний акт

на право постійного користування землею серії ВЛ № 20, зареєстрований

у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею

за № 17.

Розпорядженням Локачинської РДА від 20 серпня 2008 року № 214 відповідно до клопотання голови СФГ «Сім`ї Янчинських» ОСОБА_2 від 14 серпня 2008 року припинено право користування СФГ «Сім`ї Янчинських» частиною земельної ділянки площею 23,7 га - пасовища. Цю земельну ділянку передано у землі запасу Старозагорівської сільської ради. Доручено Управлінню земельних ресурсів у Локачинському районі внести відповідні зміни у земельно-облікову документацію.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер голова СФГ «Сім`ї Янчинських»

ОСОБА_2 .

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 15 вересня 2014 року у справі № 160/575/14-ц позов ОСОБА_5

до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Старозагорівської сільської ради, Локачинської РДА про визнання права на спадкове майно задоволено. Визнано за ОСОБА_3 у порядку спадкування право на постійне користування земельною ділянкою, для ведення селянського (фермерського) господарства площею 50,04 га, яка розташована на території Старозагорівської сільської радиВолинської області, після смерті ОСОБА_2 . Право власності на зазначену земельну ділянку не було зареєстровано

за ОСОБА_3 у встановленому законом порядку.

Постановою Волинського апеляційного суду від 18 серпня 2020 року апеляційну скаргу СФГ «Сім`ї Янчинських» задоволено, рішення Локачинського районного суду Волинської області від 15 вересня 2014 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 .

За повідомленням ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 24 червня 2020 року для наповнення Державного земельного кадастру із земельної ділянки, орієнтовною площею 50,04 га, під час проведення робіт

із інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення було сформовано земельні ділянки із кадастровими номерами: 0722485200:04:000:0941 - площею 14,5793 га, 0722485200:04:000:0940 - площею 25,4208 га, 0722485200:04:000:0935 - площею 6,2874 га, які внесені до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з інвентаризації земель, проведеної у 2013 році. За зверненнями громадян на зазначені земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення ГУ Держгеокадастру у Волинській області надано дозволи на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства.

За схемою поділу земельної ділянки, земельну ділянку площею 14,5793 га,

з кадастровим номером 0722485200:04:000:0941, поділено на кілька земельних ділянок, у тому числі й на земельну ділянку площею 2,00 га,

яку виділено ОСОБА_1 (відповідач).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 01 червня 2020 року № 3-4929/15-20-СГ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,00 га, з кадастровим номером 0722485200:04:000:1132, у тому числі рілля площею 2,00 га, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів Старозагорівської сільської ради Локачинського району, без зміни цільового призначення.

На підставі зазначеного наказу державним реєстратором 19 червня 2020 року зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0722485200:04:000:1132, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 15 серпня 2020 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 405 ЦПК України, якщо касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції після закінчення касаційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час касаційного розгляду справи, суд касаційної інстанції розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Суд касаційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час касаційного розгляду справи за касаційною скаргою іншої особи (частина четверта статті 405 ЦПК України).

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційне провадження за касаційною скаргою СФГ «Надія» підлягає закриттю.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення відповідно до норм названого Закону залежить від положень процесуального закону.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, СФГ «Надія» посилалось на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду про відмову у задоволенні позову СФГ «Сім`я Янчинських» до ОСОБА_1 про визнання наказу недійсним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, впливає на права та законні інтереси заявника, проте його не було залучено до участі у справі.

За доводами заявника, вирішення апеляційним судом справи без його участі, з ухваленням судового рішення, яким встановлено відсутність порушеного права СФГ «Сім`ї Янчинських» у зв`язку з передачею у власність частини земельної ділянки, дозвіл на отримання в оренду якої зберігся за СФГ «Надія» на підставі розпорядження Локачинської районної державної адміністрації від 05 лютого 2010 року, безпосередньо стосується законних інтересів СФГ «Надія» та породжує спір між СФГ «Надія» та учасниками цієї справи щодо того самого предмета - наказу про передачу землі у власність та реєстрації такого права з підстав отримання спірної землі в порушення закону.

Необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права на касаційне оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.

Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення. Аналогічного по суті висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15 (провадження № 14-726цс19) про закриття касаційного провадження.

Подібні висновки викладено і в постанові Верховного Суду від 04 червня

2020 року у справі № 522/7758/14 (провадження № 61-40927св18).

Такі ж висновки викладені в ухвалах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 202/2908/17 (провадження № 61-16703св19) та 12 березня 2021 року у справі № 758/9033/14 (провадження № 61-18535св19), якими закрито касаційне провадження за касаційними скаргами осіб, які не брали участі у справі і вважали, що судовими рішеннями вирішено питання про їхні права та обов`язки.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її 1) право, 2) інтерес, 3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому судове рішення, оскаржуване незалученою особою, має безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а і їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Схожі за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 13 жовтня 2021 року у справі № 917/1697/20, від 12 грудня 2018 року у справі № 910/2611/18, від 09 квітня 2019 року у справі № 916/1717/17, від 03 липня 2019 року у справі № 910/15668/18, від 22 травня 2019 року у справі № 904/7274/17, від 09 липня 2019 року у справі № 01/1494 (14-01/1494).

Тобто особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити

в касаційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права й обов`язки цих осіб.

Якщо заявник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що судове рішення стосується його прав та/або обов`язків чи інтересу, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема касаційної скарги.

Особа, яка не брала участі у розгляді справи та звертається з касаційною скаргою, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, це означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, і про які саме.

У частині четвертій статті 389 ЦПК України визначено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд касаційної інстанції лише в межах відкритого касаційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судами попередніх інстанцій питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій. При цьому, якщо обставини про вирішення судами першої та апеляційної інстанцій питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, касаційне провадження підлягає закриттю.

Натомість у разі якщо касаційний суд встановить, що оскаржуване судове рішення не порушує прав та інтересів особи, яка не брала участі у справі та звернулася з касаційною скаргою, касаційне провадження підлягає закриттю.

У справі, яка переглядається, спір виник між СФГ «Сім`ї Янчинських» та ГУ Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 з приводу визнання недійсним наказу від 01 червня 2020 року про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення ОСОБА_1 , а також скасування державної реєстрації права власності останнього на земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 0722485200:04:000:1132, розташовану за межами населених пунктів Старозагорівської сільської ради Локачинського району Волинської області.

Постановою Волинського апеляційного суду від 31 травня 2021 року у задоволенні позову СФГ «Сім`ї Янчинських» відмовлено з підстав недоведеності позовних вимог, зокрема позивач не довів того, що земельна ділянка, надана на підставі оспорюваного наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області у власність відповідача, площею 2,00 га входить у межі земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні СФГ «Сім`ї Янчинських».

Зазначене судове рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні позову в цій справі не вирішує питання про права та обов`язки СФГ «Надія», або його законні інтереси, ні мотивувальна, ні резолютивна частини постанови не містять висновків суду про права та обов`язки цієї особи.

За своїм змістом доводи касаційної скарги СФГ «Надія» зводяться до незгоди із постановленим апеляційним судом рішенням про відмову у задоволенні позовних вимог СФГ «Сім`ї Янчинських», оскільки установлені у ньому обставини будуть носити для СФГ «Надія» преюдиційний характер та породжуватимуть спір між СФГ «Надія» та учасниками цієї справи щодо наказу про передачу землі у власність від 01 червня 2020 року.

Проте такі аргументи є безпідставними та не підтверджують права СФГ «Надія» як особи, яка не брала участі у справі, на оскарження постанови апеляційного суду у касаційному порядку як такого, що вирішило питання про права і обов`язки цієї особи.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті ж особи, які брали участь у попередній справі.

При цьому, оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники, то в інших випадках - ці обставини встановлюються на загальних підставах.

Особи, які не брали участі в цивільній, господарській або адміністративній справі, в якій судом ухвалено відповідне судове рішення, мають право при розгляді іншої цивільної справи за їх участю оспорювати обставини, встановлені цими судовими рішеннями. У такому випадку суд ухвалює рішення на основі досліджених у судовому засіданні доказів.

Тобто, якщо у справі беруть участь нові особи, то преюдиційний характер рішення втрачається. Тому не може мати преюдиційного значення під час розгляду інших справ оскаржуване у цій справі рішення апеляційного суду для СФГ «Надія», яке участі у розгляді справи не брало.

Обставини, на які посилається СФГ «Надія», за умов розгляду судом інших справ, зокрема за участю сторін цієї справи, підлягатимуть встановленню на загальних підставах.

Враховуючи те, що постановою Волинського апеляційного суду від 31 травня 2021 року не вирішено питання про права та (або) обов`язки СФГ «Надія» як особи, яка не брала участі у справі, касаційне провадження за її касаційною скаргою підлягає закриттю.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги щодо неврахування висновків про застосування норм, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16 (провадження № 14-28цс20) та у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 587/624/19 (провадження № 61-20464св19), оскільки у справі, яка переглядається, не встановлено, що оскаржуваною постановою апеляційного суду вирішено питання про права і обов`язки СФГ «Надія», а отже, відсутнє і право цієї особи, яка не брала участі у справі, на касаційне оскарження. За таких умов не вбачається підстав вдаватись до оцінки відповідності змісту оскаржуваного судового рішення висновкам, викладеним у наведених постановах.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду, з яких він виходив відмовляючи у задоволенні позовних вимог СФГ «Сім`ї Янчинських», та спрямовані на доведення необхідності переоцінити докази і встановлені на їх підставі обставини у тому контексті, який, на думку СФГ «Надія», свідчить про обґрунтованість позовних вимог СФГ «Сім`ї Янчинських».

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа «Пономарьов проти України» («PONOMARYOV v. UKRAINE»), рішення від 03 квітня 2008 року).

Отже, оскільки після відкриття касаційного провадження Верховним Судом встановлено, що постановою Волинського апеляційного суду від 31 травня 2021 року не вирішувалось питання про права та (або) обов`язки СФГ «Надія» як особи, яка не брала участі у справі, касаційне провадження за її касаційною скаргою підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 396, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИЛВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою селянського фермерського господарства «Надія» на постанову Волинського апеляційного суду від 31 травня 2021 року у справі за позовом селянського фермерського господарства «Сім`ї Янчинських» до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянкузакрити.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк