Рішення

від 06.06.2022 по справі 912/348/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 рокуСправа № 912/348/22 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участі секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/348/22

за позовом: Кропивницької міської ради, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25022

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ і КО", вул. Юрія Краснокутського, буд. 1 є, м. Кропивницький, 25005

про стягнення 126 361,81 грн

Представники сторін участі в судовому засіданні не брали,

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Кропивницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати 126 361,81 грн, з покладенням на відповідача судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про використання відповідачем земельної ділянки площею 1,4226 га за кадастровим номером 3510100000:06:054:0072 за відсутності правовостановлюючих документів.

Ухвалою від 21.02.2022 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №912/348/22 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 22.03.2022 та встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

18.03.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В засіданні суду 22.03.2022 постановлено ухвалу про відкладення судового засідання без визначення дати такого засідання суду.

Ухвалою від 06.05.2022 судовий розгляд призначено на 07.06.2022 о 14:30 год.

Позивач та відповідач участь повноважних представників в судовому засіданні 07.06.2022 не забезпечили, хоча належним чином повідомлені про місце, дату та час засідання суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в тому числі заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.06.2022 досліджено докази у справі.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні докази, які подано на підтвердження позовних вимог, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у даній справі.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.02.2022 №298345393, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: 24636518 з 23.07.2014 є власником комплексу будівель загальною площею 4931,4 кв.м. за адресою: м. Кропивницький, вул. Куйбишева, будинок 1-є (а.с. 11- 12).

Згідно із розпорядженням міського голови від 19.02.2016 №24 "Про перейменування вулиць, провулків та інших об`єктів топоніміки міста" вулиця Куйбишева перейменована на вулицю Юрія Краснокутського (а.с. 13-17).

За твердженням позивача, відомості про реєстрацію права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510100000:06:054:0072 площею 1,4226 га (м. Кропивницький, вул. Куйбишева,1є) під вказаним об`єктом нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Рішенням сесії Кіровоградської міської ради (Кропивницької міської ради) від 16.12.2014 № 3836 "Про передачу ТОВ "АВ і КО" в оренду земельних ділянок по вул. Куйбишева, 1-є" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної в оренду строком на 25 років загальною площею 1,4226 га (п. 1 рішення) (а.с. 18-19).

Пунктом 2 рішення міськради, прийнято передати в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" земельну ділянку загальною площею 1,4226 га терміном на 25 років під розміщення виробничої бази за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що перебувають у запасі.

Згідно п. 4 рішення міськради Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" мало протягом шести місяців з дати прийняття рішення зареєструвати право оренди земельної ділянки. В іншому випадку, рішення втрачає чинність (п.5 рішення).

31.03.2021 на адресу ТОВ "АВ і КО" виконавчим комітетом Кропивницької міської ради направлено лист №1492/11-0522 щодо укладення договору оренди на спірну земельну ділянку та надано п`ятиденний термін з моменту отримання листа звернутися до міської ради.

Отже, відповідач з 23.07.2014 належним чином не оформив право користування земельною ділянкою на якій перебуває об`єкт нерухомого майна, та не уклав з Кропивницькою міською радою відповідний договір оренди.

Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2021 по справі №912/1442/21, яке набрало законної сили 07.09.2021 року (а.с. 20-30).

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступне.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. 2, 3).

Використання землі в Україні є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас, статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією нерухомістю.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу належить на праві власності об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель за адресою: м. Кропивницький, вул. Куйбишева, 1є, на підставі свідоцтва про право власності від 23.07.2014 № 24636518. Реєстраційний номер нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 414221235101.

Набутий відповідачем комплекс будівель за нормами ст. 181 Цивільного кодексу України є нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) та органічно і нерозривно пов`язаним з земельною ділянкою з кадастровим номером 3510100000:06:054:0072. Тому передача відповідачеві права власності на комплекс будівель автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці будівлі та споруди.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Крім того, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно 206 Земельного кодексу України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Також відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Як зазначалося вище, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:06:054:0072, на якій розташований належний відповідачу об`єкт нерухомості належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Кропивницького в особі Кропивницької міської ради. Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України власником майна, фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою), також є територіальна громада м. Кропивницького в особі Кропивницької міської ради.

Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем - Кропивницькою міською радою.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, в тому числі, в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Згідно норм ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (стаття 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності. Крім того, за змістом абзацу 1 пункту 289.1 ПК України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель", технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Площа земельної ділянки, яка фактично використовується ТОВ "АВ і КО" відповідно до її меж складає 1,4226 га.

Рішенням міської ради міста Кропивницького від 12.07.2018 №1750 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кропивницького Кіровоградської області. Вказане рішення опубліковане 13.07.2018 "Вечірня газета".

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.03.2021 № 917, виданого Відділом у Кропивницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 1,4226 га по вул. Куйбишева, 1є в м. Кропивницький з кадастровим номером 3510100000:06:054:0072 складає 5616080,53 грн (а.с. 31).

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Подібне визначення міститься і у статті 21 Закону № 161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу з орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

За правилами ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель з урахуванням коефіцієнта індексації є основою для визначення розміру земельного податку та розміру орендної плати.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.08.2021 по справі №912/1442/21, яке набрало законної сили 07.09.2021, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" безпідставно збережені кошти з орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою вул. Ю.Краснокутського, 1є площею 1,4226 га, з кадастровим номером 3510100000:06:054:0072 за період з січня 2019 по березень 2021 року.

В свою чергу, з квітня 2021 по грудень 2021 року відповідач не сплатив кошти за користування земельною ділянкою за адресою м. Кропивницький, вул. Ю.Краснокутського, 1є площею 1,4226 га, з кадастровим номером 3510100000:06:054:0072, в зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 126 361,81 грн (5 616 080,53 грн/1х3%)/12х9=126 361,81 грн).

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов 'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.18 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, абз. 4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Перевіривши розрахунок Кропивницької міської ради, який здійснено на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, суд дійшов висновку, що він є правильними та здійсненим на підставі Земельного кодексу України та Податкового кодексу України (а.с. 46).

Враховуючи вище наведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав для його задоволення.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" (вул. Юрія Краснокутського, буд. 1є, м. Кропивницький, 25005, ідентифікаційний код 32615815) на користь Кропивницької міської ради (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, ідентифікаційний код 26241020) безпідставно збережені кошти орендної плати в розмірі 126 361,81 грн за використання земельної ділянки площею 1,4226 га з кадастровим номером 3510100000:06:054:0072 за відсутності правовстановлюючих документів, а також 2 481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірник рішення направити Кропивницькій міській раді (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41 та електронною поштою: kmvk@krmr.gov.ua) та Товариству з обмеженою відповідальністю "АВ і КО" (25005, м. Кропивницький, вул. Юрія Краснокутського, буд. 1 є).

Повне рішення складено 07.06.2022.

Суддя Г.Б. Поліщук