Постанова

від 31.05.2022 по справі 904/6845/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/6845/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Багай Н. О., Сухового В. Г.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Приватного підприємства "Вогник" - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніком" - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Холдінг" - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Вогник"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021 (у складі колегії суддів: Кощеєва І. М. (головуючий), Орєшкіна Е. В., Чус О. В.)

та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 (суддя Рудь І. А.)

у справі № 904/6845/20

за позовом Приватного підприємства "Вогник"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Холдінг",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест",

про скасування записів про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року Приватне підприємство "Вогник"(далі - ПП "Вогник") звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Холдінг" (далі - ТОВ "Універсал-Холдінг") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніком" (далі - ТОВ "Уніком"), в якому просило суд:

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності/довірчої власності № 22998933 від 20.10.2017 про право власності ТОВ "Уніком" (ЄДРПОУ 20221507) на нерухоме майно - приміщення магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: просп. Свободи, 32Г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності/довірчої власності № 22999488 від 20.10.2017 про право власності ПП "Універсал-Холдинг" (ЄДРПОУ 32931116) на нерухоме майно - службове приміщення за адресою: АДРЕСА_2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реєстрація права власності нерухомого майна за відповідачами порушує право ПП "Вогник" на одержання у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення. Крім того позивач зазначає, що належним способом захисту його права є скасування саме запису про проведену державну реєстрацію права власності за відповідачами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.2020 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НЗ-Інвест" (далі - ТОВ "НЗ-Інвест").

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з його висновком, що з 16.01.2020, тобто на час звернення позивача до суду з позовом, чинне законодавство не передбачає такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, отже обраний позивачем спосіб захисту неспроможний надати ефективний захист його прав.

Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у листопаді 2022 року ПП "Вогник" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 904/6845/20 за касаційною скаргою ПП "Вогник" з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засідання на 16.03.2022.

ТОВ "Уніком" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що аргументи, наведені скаржником, не можуть бути підставою для скасування судових рішень у справі, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу ПП "Вогник".

16.03.2022 судовий розгляд справи № 904/6845/20 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не відбувся, зважаючи на Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, згідно з яким в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2022 справу № 904/6845/20 було передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючий, Багай Н. О., Суховий В. Г.

Згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючий, Багай Н. О., Сухового В. Г. від 28.04.2022 справу № 904/6845/20 за касаційною скаргою ПП "Вогник" призначено до розгляду у відкритому судовому засідання на 01.06.2022.

Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022).

ТОВ "Універсал-Холдінг", ТОВ "Уніком", ТОВ "НЗ-Інвест ПП "Вогник" в судове засідання своїх представників не направили.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", також те, що учасники справи не звертались до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Судами установлено, що на праві власності ПП "Вогник" належить будівля будинку побуту "Лада" загальною площею 4 254,50 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

11.02.2005 між Дніпродзержинською міською радою і ПП "Вогник" укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2704 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

27.06.2012 між ПП "Вогник", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про спільну діяльність № 726, за змістом якого зазначені учасники зобов`язалися об`єднати свої вклади і спільно діяти без утворення юридичної особи з метою завершення будівництва тимчасової споруди біля будинку, який належить ПП "Вогник", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та одержання у власність зазначеного об`єкту.

В період з 2011 по 2012 роки на земельній ділянці збудовано торговий павільйон.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28.02.2013 у справі № 208/1293/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ПП "Вогник", ОСОБА_1 , треті особи: Управління головного архітектора міста Дніпродзержинська та ОКП "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", визнано за ОСОБА_3 право власності на торговий павільйон, загальною площею 67,4 кв. м, до складу якого входить: торговий зал 65,5 кв. м, санвузол 1,9 кв. м, площа настройки 79,9 кв. м, який розташований по АДРЕСА_1 , з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації та отриманням окремої юридичної адреси на торговий павільйон.

12.04.2013 зареєстровано Декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 142131020730 "Будівництво торгового павільйону" (замовник - ОСОБА_2 ).

04.08.2016 та 05.08.2016 між ОСОБА_2 та ТОВ "НЗ-Інвест" було укладено договори купівлі-продажу часток нежитлової будівлі, торгового павільйону, які зареєстровано в реєстрі за № 1558 та № 1574 відповідно.

06.06.2017 ТОВ "НЗ-Інвест" подано до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради декларацію про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція нежитлової будівлі торгового павільйону в магазин продовольчих товарів та непродовольчих товарів, та службове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ".

14.07.2017 ТОВ "НЗ-Інвест" подано до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради декларацію № ДП 141171950740 про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Реконструкція нежитлової будівлі торгового павільйону в магазин продовольчих та непродовольчих товарів, та службове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ".

Наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради від 31.07.2017 № 28 "ОД" скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 12.04.2013 № ДП 142131020730, у зв`язку з поданням недостовірних відомостей, а саме ОСОБА_2 у розділі декларації "Інформація про земельну ділянку", зазначив договір оренди земельної ділянки ПП "Вогник" від 11.02.2005, державна реєстрація від 17.02.2005 № 02043.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.11.2017, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 16.01.2019, рішення Заводського районного суду від 28.02.2013 у справі № 208/1293/13-ц скасовано, відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до ПП "Вогник" в особі директора Уманова З. Р. та ОСОБА_1 , треті особи: Управління головного архітектора міста Дніпродзержинська та ОКП "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації", про визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованою 08.12.2020:

- за ТОВ "Уніком" зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна - приміщення магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_2 , площею 57,6 кв. м, на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Уніком" від 13.10.2017, протоколу загальних зборів учасників ТОВ "НЗ-Інвест" від 13.10.2017, акту приймання-передачі нерухомого майна від 17.10.2017, складеного ТОВ "НЗ-Інвест" і ТОВ "Уніком";

- за ПП "Універсал-Холдинг" зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна - службове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 9,8 кв. м, на підставі протоколу загальних зборів учасників ПП "Універсал-Холдінг" від 13.10.2010 та протоколу загальних зборів учасників ТОВ "НЗ-Інвест" від 17.10.2017.

Судами також установлено, що обставини, на які посилається ПП "Вогник", щодо неправомірності проведенні реконструкції нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , самовільної забудови та порушення прав позивача на земельну ділянку були предметом розгляду в інших судових справах, у яких господарськими судами надано належну оцінка зазначеним підставам.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2020, у справі № 904/2471/19 відмовлено ПП "Вогник" у задоволенні позову до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "НЗ-Інвест", про визнання неправомірною та скасування реєстрації декларації від 14.07.2017 № ДП 141171950740 про готовність об`єкта до експлуатації.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у справі № 904/2471/19, суд апеляційної інстанції погодився з його висновком, що у позивача відсутні права та законні інтереси, які можуть бути захищені господарським судом шляхом визнання неправомірною та скасування декларації про готовність до експлуатації об`єкта №ДП 141171950740 від 14.07.2017. Крім того судом зазначено, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення.

Крім того, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2018, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2019 та постановою Верховного Суду від 16.04.2019, у справі № 904/2061/18 відмовлено у задоволенні позову ПП "Вогник" до ТОВ "Уніком", Приватного підприємства "Універсал-Холдинг", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Кам`янська міська рада, про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні ПП "Вогник" земельною ділянкою і в користуванні та розпорядженні нерухомим майном, а саме будинком побуту "Лада", розташованим по просп. Свободи, 32 у м. Кам`янському, шляхом демонтування (знесення) приміщення магазину продовольчих товарів за адресою: просп. Свободи, 32Г і службового приміщення за адресою: просп. Свободи, 32В у м. Кам`янському.

Відмовляючи у задоволенні зазначеного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суд апеляційної інстанції та Верховний Суд, виходив із того, що ПП "Вогник" не підтвердило належними доказами його права на спірну земельну ділянку, а також не довело наявності перешкод у користуванні та розпорядженні належним йому на праві власності об`єктом нерухомості.

Предметом розгляду у справі № 904/6845/20, що розглядається, є вимоги ПП "Вогник" про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності/довірчої власності № 22998933 від 20.10.2017 про право власності ТОВ "Уніком" на нерухоме майно - приміщення магазину продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: просп. Свободи, 32Г, м. Кам`янське, Дніпропетровська область та запису про право власності/довірчої власності № 22999488 від 20.10.2017 ПП про право власності ТОВ "Універсал-Холдинг" на нерухоме майно - службове приміщення за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК Укрваїни) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що у такий спосіб буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Аналогічні висновки наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц).

Відповідно до частини 1 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У частині 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній до 16.01.2020, яка діяла на час прийняття оскаржених записів про державну реєстрацію права власності) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Однак відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час звернення скаржника до суду з позовом і на час постановлення оскаржуваних судових рішень у цій справі), на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 04.11.2020 у справі № 910/7648/19, від 09.06.2021 у справі № 905/633/19.

Викладене свідчить, що з 16.01.2020, тобто на час звернення ПП "Вогник" до суду з позовом і на час постановлення оскаржуваних судових рішень у цій справі, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачав.

З огляду на наведене суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що позивачем обрано спосіб захисту, який не зможе забезпечити і гарантувати йому відновлення порушеного права, а отже не спроможний надати ефективний захист його прав.

Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, ПП "Вогник" зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України з огляду на наявність підстави для скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2021 та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, передбаченої пунктом 3 частини 3 статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 ГПК України.

Зокрема, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

У касаційній скарзі скаржник стверджує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повернення справи до підготовчого провадження та виклик експерта у судове засідання, а суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про призначення експертизи.

Верховний суд відхиляє доводи скаржника щодо безпідставної відмови та необґрунтованого відхилення клопотань судами попередніх інстанцій, оскільки судом першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, було відмовлено ПП "Вогник" у задоволені позову у зв`язку з обранням позивачами неналежного способу захисту, тому вирішення зазначених клопотань не впливає на правильність висновків судів при вирішені заявлених позовних вимог.

Крім того, доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права у зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам щодо визнання судом першої інстанції висновку експерта неналежним доказом не беруться Судом до уваги, оскільки це також не вплинуло на правильність судового рішення та не може бути підставою для його скасування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, не допустив порушень норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, а наведені скаржником доводи не спростовують викладених у судовому рішенні висновків, касаційну скаргу ПП "Вогник" слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Вогник" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2021 у справі № 904/6845/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: Н. О. Багай

В. Г. Суховий