Ухвала

від 02.06.2022 по справі 761/3964/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3964/22

Провадження № 1-кс/761/5174/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника власника майна ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000002525 від 08.12.2021 (справа №761/3964/22),

за участю:

секретаря ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА :

У провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 перебуває клопотання прокурора ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №42021000000002525 від 08.12.2021 про арешт тимчасово вилученого майна.

23 лютого 2022 року під час проведення судового засідання, представником власника майна ОСОБА_2 було заявлено відвід слідчому судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000002525 від 08.12.2021 (справа №761/3964/22), у зв`язку із наявністю обставин, які викликають сумніви у її неупередженості та об`єктивності, а саме: той факт, що суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 незаконно, на думку заявника, прийняла рішення про проведення судового засідання в закритому режимі.

В судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_6 заяву про відвід підтримав та пояснив, що у зв`язку з грубим, на його думку, порушенням принципів гласності та відкритості судового процесу слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 виникло внутрішнє переконання щодо упередженості судді.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, були повідомлені про час та дату судового засідання належним чином, жодних заяв або клопотань, зокрема клопотань про відкладення не направляли, про поважність причин неявки не повідомляли, разом з тим неявка учасників не перешкоджає розгляду заяви про відвід.

Дослідивши матеріали судового провадження 1-кс/761/2549/2022, журнал судового засідання від 23.02.2022 року та аудіозапис цього судового засідання, в яких зафіксовано усну заяву представника власника майна ОСОБА_2 про відвід слідчого судді, суддя приходить до наступних висновків.

Так, до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000002525 від 08.12.2021 (справа №761/3964/22), та у порядку автоматизованого розподілу справ між суддями, було передано у провадження слідчого судді ОСОБА_3 .

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1, 2, 5 ч.1 ст. 75 та ст. 76 КПК України.

Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (п.1 ч.1 ст. 75 КПК України);

- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник (п.2 ч.1 ст. 75 КПК України);

- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (п.5 ч.1 ст. 75 КПК України).

Згідно до пунктів 3, 4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

При вирішенні цих заяв, суд керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Так, у справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).

Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність слідчого судді презюмується. Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.

Суд не вважає заяву про відвід судді безумовною підставою для відсторонення судді від участі у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).

Адвокатом ОСОБА_2 не викладено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості слідчого судді.

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Cумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.

На думку суду, не може бути підставою для відводу слідчого судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18). Також, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ`єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді. Наприклад, в ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення». Крім цього, згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Позиція заявника щодо відводу з підстав того, що слідчий суддя, на думку заявника, у незаконний спосіб прийняла рішення про відмову в задоволенні клопотання про надання дозволу на проведення аудіо та відео фіксації - по суті є формою прояву незгоди заявника з процесуальними рішеннями слідчого судді внаслідок якої у заявника, за його словами виникло враження щодо упередженості судді ОСОБА_3 . Однак такі доводи заявника є припущеннями та не доводяться об`єктивно.

Доказів особистої упередженості слідчого судді ОСОБА_3 також не вбачається зі змісту усної заяви про відвід, яка зафіксована в журналі судового засідання від 23.02.2022 року та аудіозаписі цього судового засідання, та матеріалів провадження (справа №761/3964/22).

Таким чином, на переконання суду, відсутні підстави стверджувати про існування у цій справі обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 .

Підсумовуючи, суддя наголошує на важливості інституту відводу судді для забезпечення безстороннього розгляду справи. Але вмотивованість заяви про відвід судді є процесуальним обов`язком учасника, який повинен добросовісно реалізовувати надане йому право.

За зазначених обставин, заява представника власника майна ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75-81, 309 КПК України, суддя

УХВАЛИЛА :

Заяву представника власника майна - адвоката ОСОБА_2 про відвід слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021000000002525 від 08.12.2021 (справа №761/3964/22), залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 06 червня 2022 року о 15 год. 15 хв.

Суддя ОСОБА_1