Ухвала

від 29.05.2022 по справі 260/7807/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 травня 2022 рокум. Ужгород№ 260/7807/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Скраль Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Шестак Н.В.,

учасники справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС РІТЕЙЛ ЗК» представник Гороболис Олександр Анатолійович,

відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві представник у підготовче судове засідання не з`явився;

розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС РІТЕЙЛ ЗК» (89623, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Клячаново, вул. Мукачівська, 135, код ЄДРПОУ 41720377) до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 30 травня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі складено 06 червня 2022 року.

15 грудня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС РІТЕЙЛ ЗК» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року № 0004724001, винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві.

20 грудня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.

03 лютого 2022 року представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк на судове оскарження податкового повідомлення рішення від 29.08.2019 року № 0004724001.

30 травня 2022 року представником позивача на електронну адресу суду надіслано заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Заперечення обґрунтовано тим, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Звертають увагу, що зміна сталої судової практики в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду відбулась після виникнення спірних податкових правовідносин, що не міг передбачити Позивач. Цей факт є поважною причиною при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду. Крім того, згідно пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою складеною в порядку статті 129 КАС України, ( а.с.103).

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Представник позивача у підготовчому судовому засідання просив суд відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з мотивів, що були наведені у запереченні від 30 травня 2022 року.

Розглянувши заявлене клопотання, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 03 лютого 2022 року (вх. № 3192/22) представником Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ ВП 44116011) подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк на судове оскарження податкового повідомлення рішення від 29.08.2019 року № 0004724001.

Клопотання подано представником Вікторією Бурдейна, яка відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань уповноважена представляти інтереси ДПС, Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС.

Таким чином, судом встановлено, що клопотання від 03 лютого 2022 року подано особою, у якої відсутні повноваження представляти інтереси Головного управління ДФС у м. Києві, оскільки відповідачем по даній справі є Головне Управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980).

Оскільки, відомості, що Головне Управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) припинило свою діяльність чи ліквідовано, у суду відсутні та заміна сторони під час розгляду справи не відбувалася, то заявлене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки подано не уповноваженою особою, (а.с.39-48).

Разом з тим, відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3,4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Положення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду.

Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

20 грудня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 серпня 2019 року № 0004724001, винесене Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Ухвалюючи постанову у справі № 500/2486/19, Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

З метою забезпечення єдиної правозастосовчої практики під час судового розгляду відповідних спорів у справах, у яких позивачами не використовувалась процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу про нарахування грошових зобов`язань, та у розвиток правового підходу, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, судова палата у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 відступає від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 3 квітня 2018 року у справі №826/5325/17, від 23 травня 2018 року у справі №803/728/17, від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а та вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.

Зокрема, питання наявності підстав вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом, які пов`язані зі зміною правової позиції Верховного Суду з цього питання було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 640/11650/21, за наслідками касаційного розгляду якої було ухвалено постанову від 23 вересня 2021 року. У цій постанові суд касаційної інстанції зазначив, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду. Тобто, новий підхід Верховного Суду у питанні визначення строку звернення до суду з позовами може застосовуватися для нових позовів, поданих після ухвалення постанови від 26 листопада 2020 року, однак, при вирішенні питання поновлення строку звернення з позовом істотне значення мають такі обставини: строк, який сплинув після зміни судової практики і до моменту звернення до суду з позовом; причини, які заважали звернутися до суду з позовом у максимально короткий термін після зміни судової практики; чи є підставі вважати, що позивачем було допущено необґрунтовані зволікання.

У цій справі позивач звернувся до суду з позовом 15 грудня 2021 року, тобто після зміни судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, тобто через рік після розгляду Верховний Судом справи № 500/2486/19.

Позивач, звернувшись до суду з даним позовом пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності підстав для поновлення строку звернення до суду.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Відповідно до статті 171 частин 14 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Відповідно до статті 171 частини 15 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху після відкриття провадження в адміністративній та відмовити в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки таке подана не уповноваженим представником.

Керуючись статтями 122,123,160, 161, 171 ч.13, 180, 181, 240 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 08:30 год. 14 червня 2022 року.

2. У задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

3. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС РІТЕЙЛ ЗК» до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- залишити без руху.

4. Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

5. Попередити позивача, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду, за приписами ч.15 статті 171 КАС України..

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя Т.В.Скраль