Постанова

від 25.05.2022 по справі 754/7555/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2022 року м. Київ

Справа № 754/7555/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/1790/2022

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Федорчук Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва постановлену під головуванням судді Зотько Т.А. 03 листопада 2021 року у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Київська міська рада про усунення від права спадкування, зміну черговості спадкування та про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року клопотання відповідача про призначення експертизи - задоволено частково.

Призначено у вказаній справі посмертну судово-психіатричну експертизу, поставивши перед нею наступні запитання:

- Чи знаходилась померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в період 2016-2017 років у тяжкому та/або безпорадному стані за станом свого здоров`я (діагноз: susp Ca н/3 желудка) ?

- Чи потребувала померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в період 2016-2017 років за станом свого здоров`я (діагноз: susp Ca н/3 желудка) постійного стороннього догляду?

Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_3 , встановлено строк оплати вартості експертизи - десять днів з дня отримання повідомлення про оплату експертизи.

Роз`яснено сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст.109 ЦПК України, а саме, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

В якості матеріалів для проведення дослідження надано експертам матеріали справи з наявними належним чином посвідченими копіями витребуваних судом медичних документів померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Проведення експертизи доручено Київському міському Центру судово-психіатричної експертизи, попередивши експертів про кримінальну відповідальність по ст.ст. 384, 385 КК України.

Провадження у справі зупинено до одержання висновків експертизи.

Не погодились із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ними подана апеляційна скарга. Позивачі вважають вказану ухвалу незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначають про те, що клопотання було заявлено стороною відповідача з порушенням порядку встановленого процесуальним законом, а саме після закінчення підготовчого засідання і поважні причини порушення строків на звернення з таким клопотанням заявлені не були. Судом першої інстанції розгляд клопотання здійснений після допиту свідків. Вказані порушення, на думку позивачів, призводить до затягування розгляду справи.

Також при вирішенні клопотання суд першої інстанції не взяв до уваги зміст зустрічних вимог відповідача, в яких відсутнє посилання на наявність у спадкодавця будь-яких психічних захворювань чи розладів, внаслідок яких вона не усвідомлювала значення своїх дій. А тому призначення судово-психіатричної експертизи вважають безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи у справі.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та її представник - адвокат Сурай О.М. підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просили її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справ вбачається, що позивачі в червні 2018 року звернулись до суду з позовом, в якому просять: встановити факт родинних відносин, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як племінників ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за позивачами право власності на спадкове майно, по Ѕ частині кожному /т.1 а.с.1-16/.

Ухвалою суду від 15 червня 2018 року відкрито провадження у справі, цією ж ухвалою призначено підготовче судове засідання /т.1 а.с.79/.

В ході розгляду справи позивачами була подана заява про зміну предмету позову, однак позовні вимоги змінені не були /т.2 а.с.1-12/.

Відповідач ОСОБА_3 в жовтні 2018 року подала зустрічний позов про усунення від спадкування, зміну черговості спадкування та про визнання права власності на спадкове майно. Позовні вимоги мотивовані тим, що спадкодавець ОСОБА_4 хворіла на тяжку онкологічну хворобу та потребувала постійного догляду, який надавався саме відповідачем за первісним позовом, а позивачі за первісним позовом такої допомоги не надавали /т.1 а.с.222-226/.

Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 06 березня 2019 року зустрічний позов прийнятий до розгляду разом з первісним /т.2 а.с.20/.

В березні 2019 року відповідачем подана заява про збільшення позовних вимог по зустрічному позову, в якій вона просить про визнання за нею права власності на все спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5 ; усунути від спадкування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; змінити черговість спадкування після смерті ОСОБА_4 та визнати право власності на спакове майно ОСОБА_4 за нею. Позовні вимоги щодо спадкового майна після смерті ОСОБА_4 мотивовані тим, що спадкодавець хворіла на тяжку онкологічну хворобу та потребувала постійного догляду, який надавався саме відповідачем за первісним позовом, а позивачі за первісним позовом такої допомоги не надавали /т.2 а.с.178-182/. Заява прийнята до розгляду ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання від 03 червня 2019 року /т.2 а.с.187-188/.

Ухвалою суду від 05 серпня 2019 року закрито підготовче засідання у справі і призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в судовому засідання /т.3 а.с.57,61-62/.

В судовому засіданні 01 жовтня 2019 року стороною відповідача, на стадії клопотань, заявлено клопотання про призначення комплексної судово-психіатричної та судово-психологічної експертизи.

На вирішення експертів відповідач просила поставити наступні питання:

Чи мали та/або могли лікарські засоби, що застосовувались в 2016-2017 роках при лікуванні ОСОБА_4 мати токсичну дію на організм хворої та спричинили та/або могли спричинити вплив на її психіку протягом року до її смерті, та чи знаходилась ОСОБА_4 у тяжкому та/або безпорадному стані через тяжку онкологічну хворобу та чи потребувала постійного догляду.

Експертна установа відповідачем запропонована не була. Було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі на час проведення експертизи /т.3 а.с.74-75/.

Згідно з протоколом судового засідання 01 жовтня 2019 року сторона позивача заперечувала проти його задоволення, вказувала на передчасність, у зв`язку з чим вказане клопотання розглянуто не було, судом ухвалено відтермінувати його розгляд та змінити порядок дослідження матеріалів справи і перейти до допиту свідків /т.3 а.с.76-77/.

В ході судового засідання 03 грудня 2019 року, 27 травня 2021 року, 06 липня 2021 року та 13 вересня 2021 року були заслухані покази свідків та оголошено перерву. 30 січня 2020 року, 12 лютого 2020 року, 02 квітня 2020 року, 09 червня 2020 року, 11 серпня 2020 року, 24 вересня 2020 року, 24 листопада 2020 року, 22 січня 2021 року, 02 березня 2021 року, 28 квітня 2021 року продовжено перерву у зв`язку з нявкою відповідача або неявкою усіх учасників /т.3 а.с.88-96,101-102, 108-109,134,161,171,179,184, 190,204-205,219/. 27 травня 2021 року та 13 вересня 2021 року оголошено перерву для виклику інших свідків, 06 липня 2021 року також оголошено перерву /т.3 а.с.227-228,233,238-241/.

Ухвалою суду постановленою в судовому засіданні 03 листопада 2021 року клопотання задоволено частково, призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, судом на вирішення експертів поставлені наступні питання:

1. Чи знаходилась померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в період 2016-2017 років у тяжкому та/або безпорадному стані за станом свого здоров`я (діагноз: susp Ca н/3 желудка) ?

- Чи потребувала померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в період 2016-2017 років за станом свого здоров`я (діагноз: susp Ca н/3 желудка) постійного стороннього догляду?

Роз`яснено сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст.109 ЦПК України, а саме, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

В якості матеріалів для проведення дослідження надано експертам матеріали справи з наявними належним чином посвідченими копіями витребуваних судом медичних документів померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Проведення експертизи доручено Київському міському Центру судово-психіатричної експертизи, попередивши експертів про кримінальну відповідальність по ст.ст. 384, 385 КК України.

Задовольняючи клопотання відповідача про призначення експертизи, суд першої інстанції навів норми ЦПК України та вказав на те, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності.

В силу ст.11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У відповідності до ч.ч. 1,2,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень ч. 5 вищевказаної статті суд не може перешкоджати учасникам справи у поданні доказів і зобов`язаний сприяти у поданні (забезпеченні) відповідних доказів, якщо їх подання є утрудненим або неможливим.

Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України).

Положеннями ч.ч.1-8 ст.83 ЦПК України визначений наступний порядок подання доказів.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

У випадку прийняття судом відмови сторони від визнання обставин суд може встановити строк для подання доказів щодо таких обставин.

Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В силу ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст. 103 ЦПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно ч.1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвала, що викладається окремим документом, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу (п. 3 ч. 1 ст. 260 ЦПК України).

Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві регулюється ст.ст. 103-113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року №4038-XII та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

В порядку п.1.4. Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17 січня 1995 року, до компетенції судово-медичної експертизи належить, зокрема, експертиза за матеріалами кримінальних та цивільних справ.

Проведення судово-медичної експертизи здійснюється фахівцями державних установ судово-медичних експертиз МОЗ України (п.1.5. цієї Інструкції).

Пленум Верховного Суду України у Постанови № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз`яснював, що судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності (п.14). Судово-медична експертиза призначається у випадках, коли для вирішення питань, що виникли у справі, необхідні спеціальні знання в галузі медицини (п.16).

У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 331/6453/18 вказано на те, що належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів.

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Також за змістом вказаних норм кожна сторона має право надавати суду докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, обставин, для з`ясування яких необхідні спеціальні знання - висновки експертизи. У разі, якщо у сторони відсутня можливість самостійно надати висновок, відповідна сторона вправі заявити перед судом клопотання про призначення відповідної експертизи у строки визначені процесуальним законом.

З наведених обставин справи вбачається, що за вимогами зустрічного позову предметом спору є обставини усунення від права на спадкування та зміна черговості спадкування, які обґрунтовуються тим що спадкодавець ОСОБА_4 перебувала у тяжкому та/або безпорадному стані через тяжку онкологічну хворобу та потребувала постійного догляду, який позивачами за первісним позовом не надавався.

Слід погодитись з твердженням сторони позивача про те, що відповідачем був порушений порядок на звернення з таким клопотанням. Разом з тим, такий доказ, як висновок експерта щодо наявності тяжкого та/або безпорадного стану особи, не міг бути поданий самостійно, так вся медична документація витребовувалась судом в ході розгляду справи. Вказане є також однією з умов призначення експертизи судом визначеної у ч. 1 ст. 130 ЦПК України. Іншою умовою призначення експертизи судом дана процесуальна норма визначає - з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Обставинами для з`ясування яких заявлена експертиза є перебування спадкодавця ОСОБА_4 у тяжкому та/або безпорадному стані через тяжку онкологічну хворобу та її потреба постійного догляду.

Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений віком, тяжкою хворою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Такий стан ОСОБА_4 не визнається всіма учасниками справи, а отже вказані обставини підлягають доведенню.

Зазначені обставини не є такими, для з`ясування яких, згідно з положеннями статті 105 ЦПК України, обов`язковим є призначення експертизи. Однак, судова практика вказує на те, що належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, можуть бути відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів, покази свідків, як у сукупності, так і окремо. А отже можна погодитись з висновком суду першої інстанції про доцільність призначення судової експертизи для визначення стану спадкодавця, як тяжкого та/або безпорадного, що виник внаслідок хвороби.

Слід зазначити, що у клопотанні про призначення експертизи відповідач просила про призначення комплексної судово-психологічної та судово-психіатричної експертизи. Судом була призначена судово-психіатрична експертиза. Проте сторони у справі і зокрема, відповідач у зустрічному позові, не посилаються на розлади психічного стану спадкодавця ОСОБА_4 . А отже відповідачем та судом першої інстанції неправильно обраний вид призначеної експертизи.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, суду необхідно будо визначити вид експертизи «посмертну судово-медичну експертизу», проведення якої є можливим за матеріалами цивільної справи, які надані судом в розпорядження експертів.

Вказане також призвело до невірного визначення судом експертної установи. Так у клопотанні відповідачем не було запропоновано суду експертну установу, а судом було доручено проведення експертизи Київському міському Центру судово-психіатричної експертизи. Однак, з огляду на вірно визначений вид експертизи її призначення даній установі не вбачається можливим. А тому апеляційний суд приходить до висновку про необхідність визначити установу, якій доручено провести експертизу на Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи (м. Київ, вул. Докучаєвська,4).

Отже, викладені стороною позивача доводи знайшли своє підтвердження частково і дають підстави для зміни ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 03 листопада 2021 року - змінити.

Визначити вид призначеної експертизи замість «посмертної судово-психіатричної експертизи» вказати «посмертну судово-медичну експертизу». У зв`язку з цим також визначити установу, якій доручено провести експертизу на Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи (м. Київ, вул. Докучаєвська,4).

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає..

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: Н.В. Поліщук

А.М. Андрієнко

Повний текст постанови складений 07 червня 2022 року.