Ухвала

від 06.06.2022 по справі 523/19452/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/19452/20

Провадження №2/523/106/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2022 р.Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді Бузовського В.В.,

при секретарі Петровської О.П.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі суду№ 16в м.Одесі, цивільну справуза позовноюзаявою Товариства зобмеженоювідповідальністю«БІВІЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором займу,-

встановив:

В провадженніСуворовського районногосуду містаОдеси знаходитьсяцивільна справаза позовноюзаявою Товариства зобмеженоювідповідальністю«БІВІЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором займу.

В призначене судове засідання на 24.03.2022р. представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином (а.с.199), направила на адресу суду клопотання про відкладання розгляду справи. Таке клопотання було обумовлено введенням на території України воєнного стану (а.с.200). У зв`язку з неявкою представника позивача, розгляд справи було відкладено.

В призначене судове засідання на 07.06.2022р. представник позивача також не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином (а.с.204,207), направила на адресу суду клопотання про відкладання розгляду справи у зв`язку з відсутністю можливості бути присутньою у судовому засіданні (а.с.208).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Так, позивач, будучи ініціатором судового провадження двічі не з`явився до судового засідання.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків.

Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

В свою чергу вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справи є обов`язком держави.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Водночас, неявки представника позивача в судові засідання спричиняє затягування строків розгляду справи, що є порушенням як положень Цивільного процесуального кодексу України, так і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Аналіз приведеного вище свідчить про те, що саме позивач не проявляє зацікавленості у розгляді справи, затягуючи її розгляд з незрозумілих суду причин. Само по собі посилання представника позивача на введений воєнний стан на території України не може бути прийнятий судом, як безумовною підставою для відкладання розгляду справи. При цьому слід наголосити, що Суворовський районний суд м. Одеси з дня введення воєнного стану не припиняв здійснення правосуддя та продовжує розгляд цивільних справ, за умови забезпечення безпеки учасників розгляду справ, до яких слід віднести можливий розгляд справи за заявами сторін (письмове провадження), в режимі відеоконференції тощо. Втім, представник позивача не скористався своїми процесуальними правами, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференція не заявляв.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В свою чергу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Тобто, з точки зору закону умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання є ряд чинників, а саме: повторна неявка позивача поспіль у судове засідання; належне повідомлення позивача про час розгляду справи; відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання або неповідомлення їх суду; неявка позивача в судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті; відсутність заяви позивача про розгляд справи в його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Так, представник позивача протягом тривалого часу не цікавиться станом провадження по даній справі, не з`являється в судові засідання, не враховуюче те, що відповідно до розпорядження в.о. голови суду, Суворовський районний суд м. Одеси продовжує здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану з посиланням на можливий альтернативний спосіб розгляду справи, зокрема за заявою позивача, в режимі відеоконференції тощо.

Неявка позивача в судове засідання є перешкодою для дотримання зазначених вище принципів, оскільки суд позбавлений права приймати участь у збиранні доказів у справі та доведеності їх перед судом.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 13, 257 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заявуТовариства зобмеженоювідповідальністю«БІВІЗ» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза договоромзайму залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її підписання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підписана 07.06.2022 року.

Суддя: