Рішення

від 30.05.2022 по справі 288/2153/21

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2153/21

Провадження № 2/288/79/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

з участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Семенюк І.Є. ,

представника відповідача - Ільїн В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Паволоцького ліцею Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, Відділу освіти Попільнянської селищної ради про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення позивача від роботи та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Паволоцького ліцею Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області (далі - Відповідач 1), Відділу освіти Попільнянської селищної ради (далі - Відповідач 2), про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення позивача від роботи та поновлення на роботі.

В поданому позові, Позивач вказує, що в листопаді 2021 року йому було вручено Наказ про відсторонення його з роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Наказ мотивований тим, що оскільки у Позивача відсутнє відповідне щеплення та відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України, Відповідач-1 відсторонює Позивача від його роботи.

Позивач зазначає, що ні в трудовому контракті, ні в посадові інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані між Позивачем та Відповідачем такого зобов`язання з боку Позивача немає, так само, як і не передбачено повноваження Відповідача на відсторонення Позивача з роботи з підстав відсутності вищевказаного щеплення.

Вважає даний наказ незаконний та таким, який підлягає скасуванню судом з наступних підстав.

Наказ про відсторонення мотивований положенням Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а саме ч. 2 ст. 14 «Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.».

Отож, ця частина передбачає обов`язкове щеплення саме обов`язковими щепленнями.

Звертає увагу, що виключно ЗУ «Захист населення від інфекційних хвороб» встановлюється перелік обов`язкових щеплень. І цим законом щеплення від КОВІДУ-19 не встановлена, як обов`язкова, а тому відсторонення працівника з підстав ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб є незаконним та безпідставним.

На сьогоднішній день не встановлено окремого законного порядку про відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності у них щеплення від КОВІДУ-19.

Положенням ст. 43 Кодексу законів про працю передбачено: «Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення від роботи керівників підприємств, установ та організацій військовим командуванням допускається у випадках, визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану». А отже ні цією статтею ні іншим законом України не передбачено правової можливості відсторонення працівника від роботи із підстав відсутності у нього щеплення від КОВІДУ - 19.

Позивач вважає даний Наказ таким, що порушує його права, так як обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 для певних професій, виробництв та організацій не визначена, а сама по собі вимога надавати докази проведення медичних маніпуляцій є незаконною, так як надання доказів проведення медичних маніпуляцій, тобто проведення щеплень є конфіденційною інформацією. В оспорюваному Наказі відсутні посилання на підставу його винесення, подання відповідної посадової особи державної санітарно - епідеміологічної служби про відсторонення Позивача від роботи, а тому він є безпідставним, свавільним та підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить визнати незаконним та скасувати Наказ № 43-К від 05 листопада 2021 року директора Паволоцького ліцею Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про відсторонення від роботи вчителя математики ОСОБА_1 з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати, але зі збереженням місця роботи на період відсутності підтверджуючих документів про наявність профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, або довідки про абсолютні протипокази до проведення профілактичних щеплень. Зобов`язати Відповідача виплатити Позивачу невиплачену заробітну плати за час незаконного відсторонення Позивача від роботи.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники Відповідача 1 в судовому засіданні заперечував проти позову, просила відмовити в його задоволенні.

Відповідач -1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує: проти вимог Позивача про поновлення його на роботі, оскільки відповідно до наказу № 43 від 05.11.2021 Позивач відсторонений від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати, але із збереженням місця роботи на період відсутності підтверджуючих документів про наявність профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, або довідки про абсолютні протипокази до проведення профілактичних щеплень та проти ствердження Позивача, що він стикнувся із грубим порушенням його конституційних прав на роботу, яке полягало в тому, що в нього постійно незаконного вимагали інформацію щодо вакцинації, оскільки як керівник закладу освіти, з кожним невакцинованим працівником проводилась роз`яснювальна бесіда та переконання власним прикладом, що вакцинація - єдиний ефективний спосіб проти поширення коронавірусної хвороби і вона спрямована на запобігання важкого перебігу інфекції та смертельних наслідків, а тому у задоволенні позовної заяви просить відмовити в повному обсязі.

Представник Відповідача 2 в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 призначений на посаду вчителя математики Паволоцького ліцею Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

Як вбачається з листа Відділу освіти Попільнянської селищної ради від 20 жовтня 2021 року № 01-21/411, відповідно до наказу МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», який набирає чинності 7 листопада 2021 року, та ст. 46 КЗпП відділ освіти інформує про можливе відсторонення працівників від роботи. Відповідно до статті 46 КЗпП, відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Під іншими випадками слід розуміти підстави для відсторонення, які зазначені в окремих спеціалізованих чи галузевих нормативно - правових актах. Наприклад, згідно зі ст. 7 Закону від 24.02.94 № 4004 ХІІ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», підприємства зобов`язані за поданням відповідних служб усунути від роботи осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хвороб на небезпечні інфекційні захворювання або були в контакті з такими хворими, а також осіб, які ухилилися від щеплень проти інфекції, перелік яких установлюється МОЗ.

Відповідно до Наказу директора Паволоцького ліцею Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області - Семенюк І.Є. № 82 від 21 жовтня 2021 року «Про дотримання обмежувальних протиепідемічних заходів та можливе відсторонення працівників від роботи», наказано: 1. Посилити контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій,

працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом МОЗ від 4 жовтня 2021 року № 2153. 2 Проводити роз`яснювальну роботу. 3 Ознайомити з листом відділу освіти Попільнянської селищної ради від 20.10.2021 № 01-21/411 окремих працівників Паволоцього ліцею, які на даний час не вакцинувались під підпис, а саме: ОСОБА_1 .. З листом ОСОБА_1 ознайомлений 21 жовтня 2021 року.

Наказом директора Паволоцького ліцею Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області - Семенюк І.Є. № 43-К від 05 листопада 2021 року «Про відсторонення від роботи вчителя ОСОБА_1 », керуючись статтею 46 КЗпП України, частиною 2 статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 року № 1645, Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 «Про внесення змін до постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236», наказано: ОСОБА_1 , вчителя математики, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати, але зі збереженням місця роботи на період відсутності підтверджуючих документів про наявність профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, або довідки про абсолютні протипокази до проведення профілактичних щеплень. ОСОБА_1 з наказом ознайомлений 05 листопада 2021 року.

Згідно довідки Відділу освіти Попільнянської селищної ради від 14 грудня 2021 року № 71, заробітна плата ОСОБА_1 , який працює у Паволоцькому ліцеї за основним місцем роботи та займає посаду вчителя, за період з травня 2021 року по жовтень 2021 року становить - 90113,85 гривень.

Відповідно до листа Паволоцького ліцею Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області від 07 лютого 2022 року № 08, повідомлено учителя математики ОСОБА_1 про те, що Закон України «Про повну загальну середню освіту» (п.2 ст.22) встановлює, що педагогічні працівники, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі строкових трудових договорів (контрактів). На виконання Закону України «Про повну загальну середню освіту» просять повідомити письмово (заявою) про згоду чи відмову продовжувати працювати за строковим трудовим договором. Також письмово повідомити про наявність профілактичних щеплень проти COVID-19 чи вказати причину відмови від таких щеплень.

Згідно довідки Відділу освіти Попільнянської селищної ради від 25 травня 2022 року № 18, заробітна плата ОСОБА_1 , за період з 08 листопада 2021 року по 01 березня 2022 року становить - 54987,01 гривень.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить скасувати наказ про відсторонення його від роботи, зобов`язати нарахувати та виплатити йому середню заробітну плату за час незаконного відсторонення та поновити його на роботі, з тих підстав, що оскаржуваний наказ порушує його права, так як ні в трудовому контракті, ні в посадовій інструкції, ні в будь -якому іншому документі такого зобов"язання з боку Позивача немає та не передбачено повноваження Відповідача на відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення.

Між сторонами виникли спірні правовідносини щодо відсторонення позивача від виконання трудових обов`язків з підстав відсутності щеплення проти хвороби COVID-19.

При вирішенні даного спору суд перевіряє на відповідність законодавству оспорюваного наказу про відсторонення від роботи працівника закладу загальної середньої освіти й правомірності невиплати відповідному працівникові заробітної плати.

Вирішуючи позовні вимоги, суд керується Конституцією України, КЗпП, Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а також підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я», громадяни України зобов`язані: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Згідно статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153, відповідно до статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, затверджено "Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням".

Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.

Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Зважаючи на це, не освіта, а саме життя, здоров`я і безпека людини, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.

Вирішуючи питання про співвідношення норм статей 3 та 53 Конституції України, не можна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на освіту. Інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні забезпечення безпеки життя і здоров`я його громадян.

Водночас, відсторонюючи працівника, керівник повинен діяти в спосіб та в межах повноважень, передбачених законом. Тому в наказі про відсторонення мають бути зазначені підстави та строк такого відсторонення. Керівник має ознайомити з таким наказом працівника. Якщо працівник відмовляється ознайомитись з наказом та поставити свій підпис, про це складається акт. На період відсторонення за працівником зберігається робоче місце.

Статтею 46 Кодексу законів про працю України встановлено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі - Закон № 4004-ХІІ), підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Частиною другою статті 27 Закону № 4004-ХІІ визначено, що обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи.

У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Порядок внесення посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності згідно з Законом № 4004-ХІІ, а також форма подання та терміни відсторонення встановлені Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 квітня 1995 року № 66, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 серпня 1995 року за № 270/806 (далі - Інструкція № 66).

Пунктом 2.3 Інструкції № 66 встановлено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Згідно з підпунктом 1.2.5 пункту 1.2 Інструкції № 66, особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються громадяни та неповнолітні діти, а також окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 59, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897.

Відповідно до 2.2 Інструкції № 66, право внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності надано головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державного управління справами, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб.

Пунктом 2.5 Інструкції № 66 визначено, що подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання.

Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності складається за формою згідно з додатком № 1 до Інструкції № 66.

Згідно з пунктом 2.7 Інструкції № 66, термін, на який відсторонюється особа, залежить від епідеміологічних показань та встановлюється згідно з додатком № 2 до цієї Інструкції.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби зобов`язані вносити подання про усунення працівників від роботи у визначений законодавством спосіб.

Судом встановлено, що у роботодавця при винесенні оскаржуваного наказу, відсутнє належним чином оформлене подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби, а тому відсторонення роботодавцем від роботи працівника, є безпідставним. Крім того, вказана норма права передбачає таку можливість щодо осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. В той же час МОЗ України не затверджувало на даний час переліку інфекцій, ухилення щеплення від яких може бути підставою для відсторонення від роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені Позивачем вимоги про скасування наказу № 43-К від 05 листопада 2021 року про відсторонення його від роботи вчителя математики з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати, але зі збереженням місця роботи є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Окремо суд звертає увагу на ту обставину, що оспорюваний наказ було скасовано Відповідачем 01 березня 2022 року, проте підставою для його скасування стало зупиненням дії Наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153, тобто припинення дії нормативного акту, яким регулюються вказані правовідносини, в той же час судом скасовується наказ про відсторонення Позивача від роботи в зв`язку з порушенням процедури його винесення.

Позивач також просить зобов`язати Відповідача виплатити йому середній заробіток, за весь час неправомірного відсторонення від роботи.

Як визначено в частині першій статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 235 КЗпП України встановлено відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Згідно з пункту 5, 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08 лютого 1995 року, зі змінами, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,

провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Враховуючи те, що право Позивача на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене Відповідачем 1 шляхом видання незаконного наказу про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати з 08 листопада 2021 року та роботодавець при винесені оскаржуваного наказу діяв в порушення норм статті 46 КЗпП України, а саме із власної ініціативи без законних на те підстав, відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, проте нарахування та виплату коштів здійснює Відповідач 2, заявлена вимога підлягає задоволенню.

В даному випадку, зважаючи на заявлені Позивачем вимоги, ефективним способом відновлення порушеного права буде покладення на Відповідача 2 зобов`язання нарахувати та виплатити Позивачу середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи на підставі наказу № 43-К від 05 листопада 2021 року, за весь час незаконного відсторонення від роботи за період з 08 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Стосовно позовних вимог щодо поновлення Позивача на посаді вчителя математики Паволоцького ліцею Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином вбачається, що рішення про поновлення працівника приймається лише в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.

Так, встановлено, що Позивача було відсторонено від роботи на підставі ст. 46 КЗпП України.

Відсторонення працівника від роботи за своєю природою є тимчасовим увільненням працівника від виконання ним трудових обов`язків, передбачених умовами трудового договору.

Отже, трудовий договір з працівником на час відсторонення не розривається, і такий працівник приступить до роботи, коли відпадуть обставини, що зумовили його відсторонення.

Тобто відсторонення та звільнення не є тотожними поняттями.

Позивача не є звільненою в розумінні трудового законодавства, проте тимчасово не виконував свої трудові обов`язки.

За таких обставин, правових підстав для поновлення Позивача на роботі, в порядку ст. 235 КЗпП України, суд не вбачає, у зв`язку з чим, приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги в частині поновлення на роботі.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Позивачем в ході судового розгляду, надано достатні підтвердження, що ґрунтуються на належних та допустимих доказах по справі, які доводять наявність підстав для задоволення позову в частині скасування наказу про відсторонення Позивача від роботи та зобов`язання виплатити середній заробіток за весь час незаконного відсторонення, а заявлені позовні вимоги про поновлення на роботі задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1816 гривень, який підлягає стягненню з Відповідача 1 на користь Позивача.

Рішення в частині виплати середнього заробітку слід допустити до негайного виконання, як це визначено статтею 430 ЦПК України.

Керуючись Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 квітня 1995 року № 66, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 серпня 1995 року за № 270/806; Законом України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я»; Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб»; Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»; Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08 лютого 1995 року; статтями 46, 94, 235, 237-1 КЗпП України; статтями 15, 16, 23 ЦК України; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Паволоцького ліцею Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області, Відділу освіти Попільнянської селищної ради про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення позивача від роботи та поновлення на роботі - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати Наказ № 43-К від 05 листопада 2021 року директора Паволоцького ліцею Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області про відсторонення від роботи вчителя математики ОСОБА_1 з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати, але зі збереженням місця роботи на період відсутності підтверджуючих документів про наявність профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, або довідки про абсолютні протипокази до проведення профілактичних щеплень.

Зобов`язати відділ освіти Попільнянської селищної ради, Житомирського району, Житомирської області (код ЄДРПОУ: 41420869, смт. Попільня, вулиця Б. Хмельницького, 7, Житомирського району, Житомирської області) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи на підставі Наказу № 43-К від 05 листопада 2021 року, за весь час незаконного відсторонення від роботи за період з 08 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно, обрахованої відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Стягнути з Паволоцького ліцею Попільнянської селищної ради Житомирського району Житомирської області (13545, с. Паволоч, вулиця Містечко, 22 А, Житомирського району, Житомирської області, код ЄДРПОУ: 22057443) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1816 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко