УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №289/1168/21 Головуючий у 1-й інст. Мельник О. В.
Категорія 60 Доповідач Микитюк О. Ю.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2022 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Микитюк О. Ю. суддів Павицької Т.М.
Коломієць О.С.
при секретарі Бірюченко Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №289/1168/21
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи: Радомишльська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Радомишльського нотаріального округу Житомирської області Камінська Людмила Василівна) про продовження строку для прийняття спадщини
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Мельник О.В. у м. Радомишль,
встановив:
В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про продовження строку для прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , 1907 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Канів Черкаської області, терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили. В обґрунтування позову зазначив, що 26.12.2003 завідувачем нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 лютого 1993 року. Позивач вважає, що нотаріус не перевірив дійсність заповіту і не взяв до уваги заповіт від 06 жовтня 1994 року, яким ОСОБА_3 відмінила попередній заповіт і своє майно заповіла сину ОСОБА_5 . На звернення ОСОБА_1 нотаріус проінформував позивача щодо обов`язковості подання ним рішення суду з визначеним додатковим строком для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , з метою реалізації своїх спадкових прав. За твердженнями позивача, у встановлений законом шестимісячний строк не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті баби, оскільки не міг документально підтвердити родинні відносини та не знав про існування заповіту.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати і продовжити ОСОБА_1 строк на прийняття спадщини терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили, відмовити ОСОБА_2 у стягненні витрат на правничу допомогу. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що довів наявність поважних причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини. Суд не взяв до уваги правові висновки Верховного Суду у подібних справах. Відповідачка не надала попередній розрахунок витрат на правничу допомогу.
У відзиві адвокат Чертков В.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін. До відзиву долучена заява про стягнення витрат на правничу допомогу при апеляційному розгляді справи .
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Канів Черкаської області померла баба позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_3 склала три заповіти, а саме: перший - 29 жовтня 1970 року, посвідчений у Кичкирівській сільській раді Радомишльського району Житомирської області, номер у Спадковому реєстрі 40199753; другий - 20 лютого 1993 року, посвідчений у Кичкирівській сільській раді Радомишльського району Житомирської області, номер у Спадковому реєстрі 40216578, та третій - 06 жовтня 1994 року, посвідчений у Лутівській сільській раді Радомишльського району Житомирської області, номер у Спадковому реєстрі 39704460.
26 січня 2000 року Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області за заявою ОСОБА_4 заведено спадкову справу № 18/2000 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3
26 січня 2000 року державним нотаріусом Радомишльської державної нотаріальної контори Ліпіїним М. О. ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 лютого 1993 року після смерті ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видане дане свідоцтво, складається з житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .
26 грудня 2003 року державний нотаріус Радомишльської державної нотаріальної контори Ліпіїн М.О. видав ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на спадкове майно, яке складається з іменної акції, номінальною вартістю 1,05 грн. ВАТ «Київський ЦУМ», що належала померлій на підставі сертифікату іменних акцій від 2002 року, виданої ТОВ «Прем-реєстратор».
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина.
05 квітня 2012 року приватним нотаріусом Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області Камінською Л.В. видано ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, згідно з якими ОСОБА_2 набула в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться під АДРЕСА_1 та земельну ділянку загальною площею 0,4800 га, кадастрові номери 1825084401:05:003:0019 та 1825084401:05:003:0020, з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 .
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 18.05.2021 у справі № 289/767/20 ОСОБА_1 було відмовлено у визначенні додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 .
В постанові від 16.11.2021 року у даній справі Верховний Суд встановив, що у ОСОБА_1 були відсутні перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до чинного на час відкриття спадщини законодавства, тобто ЦК Української РСР, а зазначені обставини, а саме неможливість документально підтвердити свої родинні відносини зі спадкодавцем, необізнаність про смерть баби та наявність спадкового майна, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини з 1997 року до 2020 року. Також Верховний Суд встановив, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те необізнаність щодо наявності заповіту як поважну причиною пропуску строку для прийняття спадщини є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не є спадкоємцем за жодним із заповітів, складених за життя його бабою ОСОБА_3 .
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу.
На інші причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини у даній справі ОСОБА_6 не посилався, нових доказів на їх підтвердження не надав.
За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про безпідставність позову.
При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції обґрунтовано виходив із змісту договору про надання правничої допомоги, обсягу виконаних робіт і з дотриманням положень ст.ст.137, 141 ЦПК України стягнув зазначені витрати частково в розмірі 8400грн. Доводи апеляційної скарги висновків суд не спростовують. Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін.
Згідно акту приймання-передачі послуг від 06.06.2022 витрати відповідачки на правничу допомогу при апеляційному розгляді справи складають 3600грн., в акті зазначений опис наданих послуг. Відповідно до ст.ст.137, 141 ЦК України ці витрати підлягають стягненню з позивача.
Керуючись ст.ст.259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд,
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2021 року без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 3600грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Судді:
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104670410 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Микитюк О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні