Справа № 2-1725/11 Головуючий у 1 інстанції: Мармаш В.Я.
Провадження № 22-ц/811/1951/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.
секретарка: Назар Х.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова в складі судді Мармаша В.Я. від 29 березня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому листі, -
в с т а н о в и л а :
ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 29 березня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» задоволено, замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Щорса, 36Б, код ЄДРПОУ 34047020) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Кудрявський Узвіз, буд. 5Б, код ЄДРПОУ 35625014) у виконавчому листі, виданому для примусового виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2011 року у цивільній справі № 2-1725/11 про стягнення з ОСОБА_2 1248841,40 грн. боргу за кредитними договорами №11166586000 від 08.06.2007 року, №11191400000 від 01.08.2007 року, №11251757000 від 14.11.2007 року.
Вказану ухвалу оскаржила ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
Вважає, що оскаржувана ухвала неправомірна, необґрунтована, не відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується виключно на припущеннях та домислах заявника. Зокрема зазначає, що Личаківський районний суд м. Львова в своїй ухвалі від 29.03.2021 року продублював заяву ТзОВ «Вердикт Капітал» про заміну стягувана у виконавчому листі, при цьому, не дослідивши в повному обсязі заяву та не надав жодної правової оцінки доказам та обставинам на які посилався заявник. З моменту закриття виконавчого провадження і повернення виконавчого документу про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитними договорами на користь ПАТ «Дельта Банк», відсутнє будь-яке виконавче провадження щодо цього, а відтак заміна стягувача у неіснуючому виконавчому провадженні неможлива. Підтвердженням цьому є постанова від 20.06.2014р. у виконавчому провадженні №34325042 про повернення виконавчого документу стягувачу. Згідно неї - « виконавчий лист у справі « 2-1725/11 , виданий 07.03.2012р. повернутий AT «Дельта Банк» 20.06.2014р. та надано стягувану строк для повторного пред`явлення до 20.06.2015р. Згідно з повідомленням №617 від 13.01.2021р. Личаківського ВДВС м. Львова у відділі відсутні виконавчі провадження про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 за кредитним договором з 20.06.2014р. та станом на 13.01.2021 року на виконання не надходили. Крім того, заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони у справі у відповідності до ст.442 ЦПК України, що передбачає заміну сторони виконавчого провадження (якого не існує), а не заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником.
В судове засідання учасники справи (їх представники) не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи учасників справи в межах мотивів заяви про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, заперечення на заяву, відповіді на заперечення, апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на абз.1 ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, ч.ч.1,5 ст.442 ЦПК України та задовольняючи заяву, виходив з того, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2011 року у цивільній справі № 2-1725/11 вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» 1248841,40 грн. боргу за кредитними договорами №11166586000 від 08.06.2007 року, №11191400000 від 01.08.2007 року, №11251757000 від 14.11.2007 року та 1820,00 грн. судових витрат у справі. 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк») та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, в тому числі і прав вимог за кредитним договором №11166586000 від 08.06.2007 року, №11191400000 від 01.08.2007 року, №11251757000 від 14.11.2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 . Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2012 року (справа №2-1725/2011) замінено сторону виконавчого провадження: стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника ПАТ «Дельта Банк» по зобов`язанню боржника ОСОБА_2 . 30.07.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №2298/К про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі договором кредиту №11166586000 від 08.06.2007 року, №11191400000 від 01.08.2007 року, №11251757000 від 14.11.2007 року. А відтак ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 . Таким чином, Договір №2298/К про відступлення права вимоги від 30.07.2020 року та додаток до нього - витяг з Додатку №1 до договору №2298/К, копії яких долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором №11166586000 від 08.06.2007 року, №11191400000 від 01.08.2007 року, №11251757000 від 14.11.2007 року, на підставі яких було вирішено стягнути заборгованість згідно рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2011 року у цивільній справі № 2-1725/11. З долученої боржником до матеріалів справи копії постанови від 20.06.2014 року про повернення виконавчого документа стягувача судом встановлено, що рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2011 року у цивільній справі № 2-1725/11 в повному обсязі не виконано у зв`язку із недостатністю в боржника майна для погашення заборгованості. А відтак державним виконавцем було прийнято рішення про повернення виконавчого документа стягувача та роз`яснено право повторно пред`явити його до виконання. Зважаючи на вищенаведене суд дійшов висновку, що оскільки рішення Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2011 року в повній мірі не виконане, заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 по вказаному рішенню, а тому подана заява є обґрунтованою та підставною, а відтак підлягає задоволенню.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають та оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 , у якій просять замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» у справі №2-1725/11 за позовом ПАТ «Укрсибанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Заяву мотивували тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2011 року у цивільній справі № 2-1725/11 вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» 1248841,40 грн. боргу за кредитними договорами №11166586000 від 08.06.2007 року, №11191400000 від 01.08.2007 року, №11251757000 від 14.11.2007 року та 1820,00 грн. судових витрат у справі. 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк») та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, в тому числі і прав вимог за кредитним договором №11166586000 від 08.06.2007 року, №11191400000 від 01.08.2007 року, №11251757000 від 14.11.2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 . Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2012 року (справа №2-1725/2011) замінено сторону виконавчого провадження: стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника ПАТ «Дельта Банк» по зобов`язанню боржника ОСОБА_2 . 30.07.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №2298/К про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі договором кредиту №11166586000 від 08.06.2007 року, №11191400000 від 01.08.2007 року, №11251757000 від 14.11.2007 року. А відтак ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 .
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 11.07.2011 року у цивільній справі № 2-1725/11 вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» 1248841,40 грн. боргу за кредитними договорами №11166586000 від 08.06.2007 року, №11191400000 від 01.08.2007 року, №11251757000 від 14.11.2007 року та 1820,00 грн. судових витрат у справі.
08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» (правонаступник АКІБ «УкрСиббанк») та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами, в тому числі і прав вимог за кредитним договором №11166586000 від 08.06.2007 року, №11191400000 від 01.08.2007 року, №11251757000 від 14.11.2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 .
Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 10.12.2012 року (справа №2-1725/2011) замінено сторону виконавчого провадження: стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на правонаступника ПАТ «Дельта Банк» по зобов`язанню боржника ОСОБА_2 .
30.07.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №2298/К про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі договором кредиту №11166586000 від 08.06.2007 року, №11191400000 від 01.08.2007 року, №11251757000 від 14.11.2007 року. А відтак ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 .
З постанови головного державного виконавця відділу ПВР ДВС ГУЮ у Львівській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.06.2014 року вбачається, що виконавчий лист №2-1725/11 виданий 07.03.2012 року повернуто стягувачу. У постанові вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання до Личаківського ВДВС ЛМУЮ в строк до 20.06.2015 року.
З листа начальника Личаківського ВДВС у м. Львові ЗМУМЮ (м. Львів) №617 від 13.01.2021 року вбачається, що згідно бази даних АСВП у відділі відсутні виконавчі провадження про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 за кредитним договором з 20.06.2014 року та станом на 13.01.2021 р. на виконання не надходили.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону про виконавче провадження).
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).
Частина четверта статті 4 Закону про виконавче провадження регулює питання повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Зокрема, однією з підстав відповідно до пункту 2 частини четвертої цієї статті є пропуск встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Стаття 11 Закону про виконавче провадження регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону про виконавче провадження). Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону про виконавче провадження).
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п`ята статті 15 Закону про виконавче провадження).
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону про виконавче провадження).
Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону (пункт 5 частини першої статті 34 Закону про виконавче провадження).
Стаття 37 Закону про виконавче провадження регулює підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону (частина п`ята статті 37 Закону про виконавче провадження).
Стаття 39 Закону про виконавче провадження регулює питання закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону про виконавче провадження). Стаття 41 цього Закону регулює питання відновлення виконавчого провадження.
Якщо ж виконавче провадження на закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Необхідно відмітити, що згідно із частиною п`ятою статті 15 Закону про виконавче провадження для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Отже, це правило розповсюджується на заміну сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України). У свою чергу, аналогічні умови розповсюджуються на процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, яке стосується будь-якої стадії судового процесу, відповідно до частини другої статті 55 ЦПК України. Системний аналіз цих норм права дає підстави для висновку, що у справі № 2-7763/10, у якій судами попередніх інстанцій встановлено відмову суду у видачі первинному стягувачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, яка не була скасована у належному порядку, наслідки зазначеного є обов`язковими також для правонаступника, незалежно від того, замінив він первинного стягувача у виконавчому документі чи як сторону у виконавчому провадженні.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (пункт 35), якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Вказане відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10.
З матеріалів справи вбачається, що заявником пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки з постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 20.06.2014 року вбачається, що такий закінчився 20.06.2015 року.
Заявником не вказано про можливість поновлення такого строку; з таким клопотанням заявник до суду не звертався та будь-яких доводів з цього приводу не навів, хоча інша сторона зайняла активну позицію заперечення щодо заяви саме з цієї підстави; окрім цього, в матеріалах справи відсутні дані про те, що такий строк підлягає поновленню та будь-яких доводів щодо цього не наводилося.
Зважаючи на те, що заявником було пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та такий поновленню не підлягає (протилежного не доведено та заявник незважаючи на те, що таке питання у справі піднято на це жодним чином не посилався), судом першої інстанції безпідставно задоволено заяву про заміну стягувача у виконавчому листі.
Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а саму скаргу - задовольнити, оскаржувану ухвалу ж слід відповідно скасувати з ухваленням нової про відмову у задоволенні подання про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
п о с т а н о в и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 29 березня 2021 року - скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволеннізаяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому листі - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 07 червня 2022 року.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Р.В. Савуляк
М.М. Шандра
Суд | Львівський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104671744 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Львівський апеляційний суд
Левик Я. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні