Постанова

від 06.06.2022 по справі 1522/17559/12

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2022 р. Категорія 109010000м.ОдесаСправа № 1522/17559/12Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.

час і місце ухвалення: 14:00:45, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Семенюка Г.В.

суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.

при секретаріВишневській А.В.

за участю сторін: Пред-к апелянтаТесленко В.Г. (адвокат, ордер)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадської організації "Автостоянка - Київська - 13" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2021 року по справі № 1522/17559/12 за позовом Громадської організації "Автостоянка - Київська - 13" до Одеської міської ради, 3-я особа: Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради, за участю третіх осіб без самостійних вимог: Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області, Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, про визнання протиправним та скасування рішення Одеської міської ради № 2765-V від 16 квітня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області в оренду земельної ділянки, площею 0,6332 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса,53 для проектування та будівництва 5-сексійного, 24 поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом», мотивуючи його тим, що 25 грудня 2000 року між ГО «Автостоянка - Київська - 13» та Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,4849 га, яка знаходиться на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, по вул. Академіка Вільямса. Договір оренди зареєстрований в реєстрі за № 4027 та посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф. Строк дії договору оренди десять років з дня його державної реєстрації. Одеська міська рада своїм рішенням № 2765-V від 16 квітня 2008 року затвердила Управлінню Державного департаменту з питань виконання покарань в Одеській області проект землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки, орієнтованою площею 0,6332 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ак Віяльмса, 53 для проектування та будівництва 5-сексійного, 24 поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торгівельним центром і підземним паркінгом. Посилаючись на те, що рішення Одеської міської ради № 2765-Vвід 16 квітня 2008 року прийнято по земельній ділянці, яка перебуває в оренді у ГО «Автостоянка - Київська - 13», у порушення вимог ст. ст. 770, 777 ЦК України, позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2021 року у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Громадська організація "Автостоянка - Київська - 13" подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що станом на 2008 рік, на час постановлення рішення № 2765-V від 16.04.2008 року, земельна ділянка загальною площі 0,4849 га, яка відповідно до договору оренди від 25.12.2000 року передана громадській організації "Автостоянка-Київська" та на якій розташована автостоянка, до складу земель міста Одеси не передавалась та юрисдикція прав та повноважень Одеської міської ради на неї не розповсюджується. Тобто, рішення Одеської міської ради № 2765-V від 16 квітня 2008 року прийнято по земельній ділянці, яка перебуває в оренді у ГО «Автостоянка - Київська - 13», у порушення вимог ст. ст. 770, 777 ЦК України, ст. 93, 95 Земельного кодексу України, ст. 27, ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 25 грудня 2000 року між ГО «Автостоянка - Київська - 13» та Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області укладено договір оренди земельною ділянки загальною площею 0,4849 га, яка знаходилася на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, по вул. Академіка Вільямса. Договір оренди зареєстрований в реєстрі за № 4027 25 грудня 2000 року та посвідчений приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Куркан Н.Ф.

Строк дії договору оренди десять років з дня його державної реєстрації, а саме: до 25 грудня 2010 року.

Одеська міська рада своїм рішенням № 2765-Vвід 16 квітня 2008 року затвердила Управлінню Державного департаменту з питань виконання покарань в Одеській області проект землеустрою щодо відведення та надання в оренду земельної ділянки, площею 0,6332 на терміном до ІІІ кварталу 2010 року, за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 53, для проектування та будівництва 5-сексійного, 24 поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торгівельним центром і підземним паркінгом.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Одеської міської ради прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Згідно статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Правилами статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на момент спірних правовідносин), вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) землі, які належать на праві власності територіальним громада сіл, селищ, міст є комунальною власністю.

Частиною другою статті 83 Земельного кодексу України визначено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Відповідно до п. п. 8 ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належить до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (ч. 1 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За правилами ст. 186 ЗК України проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.

Судом першої інстанції встановлено, що «спірна земельна ділянка з 2002 року знаходиться в межах міста Одеси та перебуває в комунальній власності територіальної громади міста, повноваження з розпорядження якою здійснюються Одеської міською радою». Жодних претензій щодо права власності на наведену земельну ділянку Овідіопольською районною радою Одеської області, яку позивач безпідставно вважає власником такої земельної ділянки, до Одеської міської ради не заявлено».

Не погоджуючись з наведеним висновком суду першої інстанції, апелянт безпідставно зазначає про те, що «земельна ділянка, загальної площі 0,4849 га, за адресою місто Одеса, вулиця Академіка Вільямса, на якій розташована автостоянка ГО «Автостоянка-Київська-13», до складу земель міста Одеси не передавалася».

Всупереч необґрунтованим доводам апелянта слід зазначити, що пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції від 01.01.2008 року, чинній на момент спірних у справі правовідносин) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Як зазначає відповідач, до 2002 року спірна земельна ділянка дійсно знаходилася в межах Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області.

Проте, ще у 1986 році розпорядженням Української Радянської Соціалістичної Республіки від 25.11.1986 року № 653р спірна земельна ділянка була передана у безстрокове користування Управлінню капітального будівництва Одеського міськвиконкому для будівництва мікраройону «Южний А-Д», що підтверджується державним актом на право користування землею Серія Б № 032045, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право користування землею за № Р-7-86.

Таким чином, ще у 1986 році наведена земельна ділянка була передана у безоплатне користування Управлінню капітального будівництва міськвиконкому, що спростовує доводи апелянта з приводу порушення оскаржуваним у справі рішенням міської ради його права користування на таку земельну ділянку та свідчить про безпідставність зайняття ГО «Автостоянка- Київська-13» земельної ділянки.

При цьому, у 2002 році відбулася зміна межі міста Одеси, внаслідок чого земельна ділянка ввійшла до території міста.

Так, рішенням Одеської міської ради від 20.07.2001 року № 2655-ХХІІІ погоджена межа міста Одеси згідно з її описом та балансом території (16 242 га). а також вирішено звернутися з клопотанням до Одеської обласної ради про попереднє затвердження межі міста Одеси з наступним винесенням цього питання на розгляд Верховної Ради України.

Постановою Верховної Ради України від 07.02.2002 року № 3064-ІІІ вирішено включити у межі міста Одеси Одеської області 46,0 гектара земель Усатівської сільради Біляївського району, 526,0 гектара земель Красносільської сільради, 361,0 гектара земель Крижанівської сільради Комінтернівського району, 329,0 гектара земель Авангардівської селищної ради, 1 078.0 гектара Таїровської селищної ради Овідіопольського району, передати до відання Таїровської селищної ради Овідіопольського району 43,0 гектара земель міста Одеси і затвердити межі міста загальною площею 16 242.0 гектара.

На виконання постанови Верховної Ради України від 07.02.2002 року № 3064-ІІІ Одеською філією Інституту землеустрою УААН - директор ОСОБА_1 , в присутності Одеського міського голови Боделана Р.Б., начальника Одеського міського управління земельних ресурсів Турецького С.М., голови Овідіопольської райдержадміністрацїї Левчука В,В., голови Овідіопольської районної ради Мойсеєнка М.С., Овідіопольського районного відділу земельних ресурсів Стадника О.П., Таїровського селищного голови Венгера Д.О., Авангардівського селищного голови Спрейса В.П., ІІрилиманського сільського голови Баранця В.В. проведено встановлення в натурі межі міста Одеси по суміжності з Таїровською, Авангардівськими селищними і Прилиманською сільською радами Овідіопольського району Одеської області.

Відповідно до акту «Про встановлення в натурі межі м. Одеси по суміжності з Овідіопольським районом Одеської області та передачу на зберігання межових знаків» від 31.08.2002 року претензій при встановленні межі не заявлено. Межі погоджені і не викликають спірних питань.

Як зазначає відповідач, за відомостями Публічної кадастрової карти України, спірна земельна ділянка площею 0,6332 га, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 53, з кадастровим номером: 5110136900:37:008:0020, розташовується в межах міста Одеса, що свідчить про правомірність прийняття будь-яких рішень Одеською міською радою щодо земельної ділянки комунальної власності.

Таким чином, вже з 2002 року спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Одеси та перебуває в комунальній власності територіальної громади міста, повноваження з розпорядження якою здійснюються Одеською міською радою. Жодних претензій щодо права власності на наведену земельну ділянку Овідіопольською районною радою Одеської області.

Тобто, доводи апелянта щодо того, що спірна земельна ділянка до складу земель міста Одеси не передавалася з посиланнями апелянта на акт «Про встановлення в натурі межі м. Одеси по суміжності з Овідіопольським районом Одеської області та передачу на зберігання межових знаків» від 31.08.2002 року, яким навпаки підтверджується передача земельної ділянки до складу земель міста Одеси та відсутність будь-яких заперечень у осіб, які вказаний акт підписували є хибними.

З урахуванням того, що всі земельні ділянки, розташовані в межах міста Одеси перебувають у власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, остання має право розпоряджатися відповідними земельними ділянками, передавати їх у власність чи користування.

У свою чергу, висновком Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 23.03.2007 року № 457/о було погоджено коректуру проекту забудови мікрорайону «Д» жилого району IV-5 «Южний», яким передбачено розміщення 5-секційного 24-поверхового 556-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими: поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом по вул. Ак. Вільямса, 53.

Постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок при Виконавчому комітеті Одеської міської ради було погоджено акт вибору земельної ділянки (протокол від 15.02.2007 року № 52) орієнтовною площею до 1,2 га для розміщення 5-секційного 24-поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими: поліклінікою і торговельним центром.

Листом Виконавчого комітету Одеської міської ради від 04.04.2007 року № 03-10/889 надано дозвіл Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області на розробку ескізного проекту. Ескізний проект розроблено ВАТ «Одесцивільпроект» та погоджено управлінням архітектури та містобудування (висновок від 06.04.2007 року № 1511).

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25.03.2007 року № 546 було надано дозвіл Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області на проектування та будівництво 5-секційного 24-поверхового 556-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими: поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом, за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 53.

Листом від 07.05.2007 року № 920/2 Управління капітального будівництво Одеської міської ради погоджено вилучення земельної ділянки для здійснення Управлінням Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області будівництва житлового будинку в мікрорайоні «Д» району «Южний».

Висновком Управління архітектури і містобудування Одеської міської ради від 26.06.2007 року №: 178/2594 про можливість надання в оренду земельної ділянки передбачено надання Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області із земель міста земельну ділянку, в короткострокову оренду, строком до 5 років, по вул. Ак. Вільямса, 53, для проектування та будівництво 5-секційного 24-поверхового 556-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими: поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом.

Згідно з довідкою Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 19.06.2007 року правові документи на землекористування за адресою: вул. Вільямса, 53, в архіві управління відсутні.

Рішенням Одеської міської ради від 05.10.2007 року № 1899-V було надано згоду Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, орієнтовною площею 1,2 га, для проектування та будівництва 5-ти секційного 24-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом, за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 53.

На виконання наведеного рішення міської ради в кінці 2007 року ТОВ «Геоконсалтинг» розроблено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області для проектування та будівництва 5-ти секційного 24-поверхового 556-квартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими: поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом по вул. Ак. Вільямса, 53».

Наведений проект, серед іншого, було погоджено Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради, Санітарно-епідеміологічною станцією м. Одеси, Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля південно-західного регіону Чорного моря, Управлінням охорони обкатів культурної спадщини, Одеським міським управлінням земельних ресурсів.

Крім цього, проект землеустрою був предметом державної експертизи землевпорядної документації, про що свідчить наявний в проекті висновок від 29.12.2007 року № А 1826.

Керуючись ст.ст. 12, 39, 124, ч. 2 ст. 126, п. «в» ч. 1 ст. 186 Земельного кодексу України, пп. 34 п. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ТОВ «Геоконсалтинг», проект договору оренди землі між Одеською міською радою, рішенням від 16.04.2008 року № 2765-V Одеська міська рада затвердила відповідний проект землеустрою та надала Управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області земельну ділянку, площею 0,6332 га, в короткострокову оренду, терміном до III кварталу 2010 року, за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 53, для проектування та будівництва 5-секційного 24-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом.

Відповідність наведеного проекту землеустрою, як і затвердження Одеською міською радою такого проекту вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування підтверджена зробленим на підставі ухвали суду про призначення експертизи висновком експертів від 30.11.2018 року № 4142.

Висновком експертів від 30.11.2018 року № 4142 встановлено, що «надана на дослідження копія проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання управлінню державного департаменту України з питань виконання покарань в Одеській області для проектування та будівництва 5-секційного 24-поверхового жилого будинку з вбудовано-прибудованими: поліклінікою, торговельним центром і підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 53, в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі землеустрою, чинних в період її розроблення та затвердження за винятком зауважень, які не стосуються реалізації проектних рішень».

При цьому, висновок експерта складається з 14 сторінок, на яких детально вказано перелік нормативно-правових актів, якими керувався експерт із зазначенням способу проведення дослідження.

Так, у розділі «Дослідження» висновку експертів від 30.11.2018 року № 4142 вказано, що «дослідження з питань землеустрою проведено методом аналізу наданої для дослідження документації із землеустрою з подальшим зіставленням результатів аналізу вимогам нормативно-правових актів у галузі землеустрою, чинних в період розроблення та затвердження цієї документації.

Дослідження по поставленим питанням проведене: методом спостереження спрямованим на цілеспрямоване, планомірне сприйняття предметів дослідження; методом опису, спрямованим на узагальнення отриманої інформації; методом порівняння в результаті чого здійснено співвіднесення досліджених фактів та отриманих в результаті ознайомлення з отриманими матеріалами».

За наведених обставин слід зазначити про безпідставність доводів, викладених у пунктах 35-36 апеляційної скарги, які зводяться до незгоди ГО «Автостоянка-Київська-13» з нібито ненаданням експертом відповідей на питання, що були поставлені на проведення експертизи щодо «якими документами та (або) якими нормативно-правовими актами» регулюються ті чи інші питання наявності чи відсутності в проекті землеустрою певних відомостей.

У свою чергу, слід звернути увагу, що в розділі «Дослідження» висновку експертів від 30.11.2018 року № 4142 вказано про те, що «в період з 25.06.2007 року (дата укладення договору на розробку проекту землеустрою) до 16.08.2008 року (дата затвердження проекту) чітких вимог до складу та змісту проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки жодним нормативно-правовим чи нормативно-технічним актом не було встановлено, а тому склад та зміст таких проектів землеустрою визначався з урахуванням приписів Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України з питань землеустрою, нормативно-правовових актів та нормативно-технічної документацій, затверджених Держкомземом».

Всупереч зазначеному у висновку експертів від 30.11.2018 року № 4142 та за відсутності єдиного нормативно-правового акта, в якому встановлені вимоги до складу та змісту проектів землеустрою, ГО «Автостоянка-Київська-13» проігноровано дані обставини та покладено їх в обґрунтування апеляційної скарги, тоді як відсутність існування норм законодавства щодо регулювання спірних питань не може вважатися порушеннями, які тягнуть за собою невідповідність проекта землеустрою вимогам законодавства та, більш того, не є підставам для скасування рішення Одеської міської ради про затвердження проекту землеустрою.

Відповідно до ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Обґрунтовуючи своє право, позивач зазначає, що 25 грудня 2000 року між ГО «Автостоянка - Київська -13» та Таїровською селищною радою Овідіопольського району Одеської області було укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 10 років, а саме: до 25 грудня 2010 року.

Відповідно до умов договору про оренду земельної ділянки позивач мав звернутися до 25 жовтня 2010 року. Проте, всупереч наведеному, як вбачається з матеріалів справи, із заявами про поновлення договору оренди земельної ділянки позивач звернувся:

- до Овідіопольської районної адміністрації лише 10 січня 2011 року (тобто з тримісячним пропуском визначеного договором строку);

- до Одеської міської ради - 16 травня 2011 року (тобто з семимісячним пропуском визначеного договором строку).

Крім того, позивач звертався з клопотаннями про поновлення дії договору оренди земельної ділянки не до Таїровської селищної ради Овідіопольського району, з якою укладався договір оренди земельної ділянки, а до інших суб`єктів, які не були учасниками відповідних правовідносин.

Також, як вбачається з п. 4 договору оренди «підставою припинення договору є, зокрема, неможливість використання земельної ділянки внаслідок обставин, що не залежать від орендаря або орендодавця (у разі умов господарювання внаслідок змін у чинному законодавстві України».

Як вже зазначалося вище, право комунальної власності територіальної громади міста Одеси на спірну земельну ділянку виникле на підставі постанови Верховної Ради України від 07 лютого 2002 року № 3064-ІІІ «Про зміну меж міста Одеси Одеської області», що тягне за собою суттєву зміну умов господарювання, спричинене актом законодавства».

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що ГО «Автостоянка - Київська-13» звернулася до суду з позовом у 2012 році, тобто через два роки після припинення дії договору спірної земельної ділянки.

Матеріали справи не містить доказів того, що у період з грудня 2010 року по липень 2012 року (момент звернення до суду з відповідним позовом) та до теперішнього часу між ГО «Автостоянка - Київська -13» і компетентним суб`єктом владних повноважень було продовжено договір оренди чи укладено новий, що спростовує доводи позивача про порушення оскаржуваним у справі рішенням Одеської міської ради нібито належного йому права користування земельною ділянкою.

Враховуючи вищенаведене, оскаржуване рішення Одеської міської ради прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Автостоянка - Київська - 13", - залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2021 року по справі № 1522/17559/12, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст Постанови складено - 08 червня 2022 року.

суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.