Постанова

від 06.06.2022 по справі 640/16819/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/16819/21 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Висоцького А.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від "19" серпня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНТУР ДЕВЕЛОПМЕНТ" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), треті особи Міністерство культури та інформаційної політики України, Міністерство культури України про визнання протиправними та скасування окремих положень містобудівних умов та обмежень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Контур Девелопмент» звернулося до суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просило:

- визнати протиправним та скасувати абзац 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «Об`єкт проєктування знаходиться в межах історичного центру міста, центральної планувальної зони, історичного ареалу, в зоні регулювання забудови першої категорії (згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976 «Про затвердження меж охоронної зони окремої частини вулиць Саксаганського та Жданівського, де розташовані пам`ятники історії», 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 2 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, в частині, де зазначено: «Закону України «Про охорону культурної спадщини»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «Дозвіл на виконання робіт отримати згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)»;

- визнати протиправним та скасувати абзац 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «Забезпечити композиційну узгодженість реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища».

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновок відповідача щодо віднесення об`єкта проєктування (адреса розташування земельної ділянки: вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва) до меж історичного центру міста, історичного ареалу є помилковим, оскільки такі межі та режими їх використання не затверджено Міністерством культури України, як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, як того вимагають положення ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.

На думку позивача, Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, не є науково-проектною документацією, у розумінні приписів ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та п. 12 Порядку № 318, а тому не може вважатись належним документом із затвердження меж історичних ареалів міста Києва. Отже, у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні підстави вимагати від позивача забезпечення композиційної узгодженості реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища, а також отримання висновку щодо проектної документації та дозволу на виконання робіт, у відповідності до Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Також, позивач вважає необґрунтованим положення щодо віднесення об`єкта проєктування (адреса розташування земельної ділянки: вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва) до меж центральної планувальної зони, оскільки План зонування території (зонінг) міста Києва (зокрема проект зонінгу Центральної планувальної зони) не затверджений Київською міською радою, як того вимагають положення ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, позивач посилається на безпідставність віднесення відповідачем вказаного об`єкта проектування до зони регулювання забудови першої категорії, оскільки відповідно до п. 3.1 Додатку 1 «Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури на території м. Києва» до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, об`єкт «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, територіально не входить до зони регулювання забудови першої категорії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2021 р. позов задоволено.

Ухвалюючи рішення щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування абзаців 1, 2 (в частині) та 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, суд першої інстанції виходив з того, що поняття «історичний центр міста» аналогічне поняттю «історичний ареал населеного місця», межі та режими використання якого затверджуються відповідно ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318. Однак, оскільки межі та режими використання історичного ареалу м. Києва не затверджено у встановленому законом порядку, то відсутні правові підстави вважати, що об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, знаходиться в межах історичного ареалу, як це зазначено відповідачем в абзаці 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020.

Також суд першої інстанції зазначив, що безпідставним є положення Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 щодо віднесення об`єкта проектування до зони регулювання забудови першої категорії, оскільки відповідно до п. 3.1 Додатку 1 «Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури на території м. Києва» до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, об`єкт «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, територіально не входить до зони регулювання забудови першої категорії.

Крім того, суд визнав безпідставним положення Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 стосовно знаходження об`єкта проектування в межах центральної планувальної зони, оскільки як на момент видання Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, так і на момент розгляду судом справи, План зонування території (зонінг) центральної планувальної зони міста Києва не затверджений Київською міською радою, як то передбачено положеннями ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість і положень Містобудівних умов та обмежень в частині виконання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» (абзац 2 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження») та забезпечення композиційної узгодженості реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища (абзац 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження»).

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним і скасування абзацу 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 («отримати висновок щодо проєктної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)), то суд першої інстанції зазначив, що до повноважень Міністерства культури та інформаційної політики України, яке є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, а не проектної документації на будівництво об`єктів, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про протиправність абзацу 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним і скасування абзацу 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 («дозвіл на виконання робіт отримати згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804), то суд першої інстанції дійшов висновку, що дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини для проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах, видається виключно виконавцю робіт - фізичній особі, а не юридичній особі - замовнику будівництва, з урахуванням чого позивач, який частково виконує функції замовника будівництва об`єкта «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» не є особою, яка повинна одержувати дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на земельній ділянці, яка розташована по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва. Крім того, враховуючи той факт, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджені в установленому законом порядку, то суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абзацу 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що абзац 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 відповідає вимогам чинного законодавства України.

Щодо решти позовних вимог, скаржник вказує, що зазначаючи у Містобудівних умовах та обмеженнях про необхідність виконання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» Департамент керувався вимогами чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності. Окрім того, звертає увагу, що затвердження меж історичних ареалів міста Києва і, як наслідок, необхідність отримання висновку щодо проєктної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку та дозволу на виконання робіт неодноразово було предметом розгляду Верховним Судом спорів, зокрема, скаржник вказує на постанову від 21.08.2019 у справі № 826/12524/18.

Також скаржник зазначає, що Міністерство культури погодило Історико-архітектурний опорний план міста Києва, затвердивши режими використання території історичних ареалів, з аналізу якого вбачається, що спірний об`єкт проектування знаходиться в межах центрального історичного ареалу.

З-поміж іншого, скаржник вказує, що Містобудівні умови та обмеження не порушують права позивача, а тому останній безпідставно звернувся до суду з цим позовом.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Треті особи відзиви на апеляційну скаргу не подали.

Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено таке.

На підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 29.10.2010 № 1009-В, Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.10.2010 видано Товариству з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН» Свідоцтво серії САЕ № 178551 (про що внесено реєстраційний запис у реєстрову книгу № 83п-260 за реєстровим номером 6019-П від 09.12.2010) про право власності на нежилий будинок - адмінбудинок площею 362,30 кв.м, який розташований в м. Києві по вул. Горького № 7а (літера А).

25 травня 2017 року між Київською міською радою, як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН», як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за яким Продавцем, на підставі рішення Київської міської ради від 10.02.2017 № 942/1946, продано, а Покупцем куплено земельну ділянку площею 0,0566 га у межах, які встановлені в натурі (на місцевості), розташовану по вул. Антоновича (колишня Горького), 7а у Голосіївському районі м. Києва, з цільовим призначенням - 11.03 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств та видом використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, кадастровий номер 8000000000:76:065:0071.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 448.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН» є власником нежилого будинку - адмінбудинку площею 362,30 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича (колишня Горького), 7а, та земельної ділянки площею 0,0566 га, кадастровий номер 8000000000:76:065:0071, на якій розташований вказаний нежилий будинок - адмінбудинок.

12.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН» (далі також - Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контур Девелопмент» (далі також - Сторона-2) укладено Договір про спільну участь у будівництві та часткову передачу функцій замовника № 12-05/21 (далі також - Договір).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що відповідно до умов цього Договору, Сторона-1 (ТОВ «АРТДИЗАЙН») та Сторона-2 (ТОВ «Контур Девелопмент») зобов`язуються провести реконструкцію Об`єкту згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, Голосіївський район, будинок № 7-А по вул. Антоновича (надалі - Об`єкт).

Відповідно до пункту 2.2 Договору, для реалізації цього Договору Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає частину функцій Замовника. Обсяг прав та обов`язків, що передаються Стороні-2 для виконання функцій Замовника будівництва Об`єкту, визначено цим Договором.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що фінансування реконструкції об`єкту здійснюється Стороною-2. Джерелом фінансування Об`єкту є кошти Сторони-2 та залучені кошти третіх осіб. У разі залучення коштів третіх осіб Сторона-2 діє виключно від свого імені та приймає на себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов`язань перед такими особами.

В пункті 4.1 Договору наведено перелік прав та обов`язків Сторони-2, зокрема:

4.1.6. Здійснює будівництво відповідно до рішень та дозволів уповноважених державних органів та органів місцевого самоврядування, з дотриманням законів, будівельних норм і правил, що діють в Україні, у строгій відповідності з вимогами проектної документації та умовами договору.

4.1.9. Отримує, у тому числі, на своє ім`я, висновки, дозволи, погодження, інші документи, необхідні для здійснення підготовчих та будівельних робіт.

В пункті 4.2 Договору наведено перелік прав та обов`язків Сторони-1, зокрема:

4.2.2. Сторона-1 зобов`язана протягом 3-х робочих днів за дати підписання цього Договору Сторонами передати Стороні-2 за актом приймання - передачі наступні документи:

- містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва № 8326/0/7-1-20 від 14 травня 2020 року надані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

- правовстановлюючі документи на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Антоновича, 7 - А, площею 0,0566 га (кадастровий номер 8000000000:76:065:0071), а саме: Договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, серія та номер: 448 від 25.05.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М.;

- правовстановлюючі документи на Об`єкт реконструкції - нежилий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н. вул. Антоновича, 7-А, а саме Свідоцтво про право власності САЕ № 178551 від 29 жовтня 2010 року видане на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 10009 - В від 29 жовтня 2010 року.

4.2.3. Сторона-1 після підписання даного Договору передає Стороні-2 функції Замовника з реконструкції Об`єкта, у тому числі стосовно:

1) отримання вихідних даних на проектування, розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією, оформлення в установленому законодавством порядку дозвільних документів на будівництво Об`єкту; укладання договору генерального підряду, підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, фінансування будівельних робіт та інших витрат, пов`язаних з будівництвом Об`єкту, уточнення обсягів виконаних робіт і проведення розрахунків з підрядниками будівництва.

Судом встановлено, що на виконання підпункту 4.2.2. пункту 4.2 Договору, відповідно до Акта приймання-передачі документів від 14.05.2021 до Договору про спільну участь у будівництві та часткову передачу функцій замовника № 12-05/21 від 12.05.2021, Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН» передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНТУР ДЕВЕЛОПМЕНТ» прийнято документи, необхідні для проектування об`єкта будівництва, а саме:

- оригінал Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю по вулиці Антоновича, 7-А у Голосіївському районі м. Києва, № 8326/0/7-1-20 від 14 травня 2020 року, затверджені Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 491 від 27 травня 2020 року;

- належним чином завірену копію Договору купівлі - продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Антоновича, 7 - А, площею 0,0566 га (кадастровий номер 8000000000:76:065:0071), посвідченого 25.05.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за номером 448;

- належним чином завірену копію Свідоцтва серії САЕ № 178551 від 29.10.2010 про право власності на нежилий будинок, що розташований за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Антоновича, 7-А, виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 10009 - В від 29.10.2010.

Зі змісту Містобудівних умов та обмежень вбачається, що 27.05.2020 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Товариству з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН» Містобудівні умови та обмеження № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, які затверджені наказом Департаменту № 491 від 27.05.2020 (далі також - Містобудівні умови та обмеження № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020).

В абзаці 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 зазначено, що об`єкт проєктування знаходиться в межах історичного центру міста, центральної планувальної зони, історичного ареалу, в зоні регулювання забудови першої категорії (згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976 «Про затвердження меж охоронної зони окремої частини вулиць Саксаганського та Жданівського, де розташовані пам`ятники історії», 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804).

Також, пунктом 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 зобов`язано замовника:

- серед іншого виконати вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини» (абз. 2);

- отримати висновок щодо проєктної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини») (абз. 3);

- дозвіл на виконання робіт отримати згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804) (абз. 4);

- забезпечити композиційну узгодженість реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища (абз. 5).

Отже, позивач, який відповідно до Договору від 12.05.2021 про спільну участь у будівництві та часткову передачу функцій замовника № 12-05/21, укладеного з ТОВ «АРТДИЗАЙН», частково виконує функції замовника та за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва, зобов`язаний додержуватись усіх вимог, визначених Містобудівними умовами та обмеженнями № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020.

Не погоджуючись з вказаними положеннями пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з тим, що такі положення не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, а також покладають на позивача, який частково виконує функції замовника будівництва та за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва, не передбачені законодавством обов`язки, що є порушенням його прав, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та скасування абзаців 1, 2 (в частині) та 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалося, в абзацах 1, 2 та 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 визначено:

абз. 1 - «об`єкт проєктування знаходиться в межах історичного центру міста, центральної планувальної зони, історичного ареалу, в зоні регулювання забудови першої категорії (згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976 «Про затвердження меж охоронної зони окремої частини вулиць Саксаганського та Жданівського, де розташовані пам`ятники історії», 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)»;

абз. 2 - «виконати вимоги, серед іншого, Закону України «Про охорону культурної спадщини»;

абз. 5 - «забезпечити композиційну узгодженість реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища».

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 26 та ч. 8 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Приписами ч. 3 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч. 5 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

З огляду на наведене, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які є одними із основних складових вихідних даних для проектування, повинні містити планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони охоронюваного ландшафту тощо).

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуваними положеннями Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 об`єкт проектування віднесено до меж історичного центру міста, центральної планувальної зони, історичного ареалу, зони регулювання забудови першої категорії (на підставі рішень виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, рішення Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804), у зв`язку з чим ТОВ «Контур Девелопмент», яке частково виконує функції замовника та за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва, зобов`язане дотримуватись Закону України «Про охорону культурної спадщини», отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку, отримати дозвіл на виконання робіт згідно із Законом України «Про охорону культурної спадщини» та розпорядження КМДА № 979 від 17.05.2002 та забезпечити композиційну узгодженість реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є Закон України «Про охорону культурної спадщини».

У статті 1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», серед іншого, наведено визначення наступних термінів:

зони охорони пам`ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам`ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання;

історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України;

історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Приписами п. 7 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» визначено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі, належить надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам`яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам`яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам`яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

З аналізу викладених норм вбачається, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.

На виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (надалі - Порядок № 318).

Згідно з п. 1 Порядку № 318 історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку № 318 відповідальними за визначення меж та режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку № 318 передбачено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.

Пунктом 10 Порядку № 318 передбачено, що історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування.

Відповідно до п. 12 Порядку № 318 визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

Отже, межі історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, визначаються науково-проектною документацією, погодженою відповідним органом місцевого самоврядування та затвердженою Мінкультури.

Відповідно до ч. ч. 1, 10 ст. 17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що Генеральний план м. Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка затверджується Київською міською радою, та не є науково-проектною документацією в розумінні положень ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.

Колегія суддів зазначає, що межі та режими використання історичного ареалу м. Києва визначені діючим Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, який затверджений рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804.

Вперше межі та режими використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів міста Києва визначено науково-проектною документацією, розробленою Науково-дослідним інститутом пам`ятко охоронних досліджень (державна наукова установа Міністерства культури України створена у 1995 році), яка була затверджена наказом Міністерства культури України від 21.10.2011 № 912/0/16-11.

Однак, як вбачається з офіційного веб-сайту Міністерства культури України (за посиланнямhttp://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244995501cat_id=244993460), дію наказу Мінкультури від 21.10.2011 № 912/0/16-11 в частині затвердження зон охорони пам`яток та меж та режимів використання історичних ареалів м. Києва зупинено наказом Міністерства культури України від 29.10.2014 № 911.

Отже, за відсутності доказів того, що науково-проектна документація щодо меж історичного ареалу населеного місця затверджена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відсутні підстави вважати, що відповідний об`єкт будівництва знаходиться в межах історичного ареалу.

Матеріали справи свідчать, що як на момент видання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту № 491 від 27.05.2020, так і на момент розгляду судом цієї справи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не затверджено науково-проектну документацію щодо меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичного ареалу м. Києва.

Аналогічний висновок, викладено Верховним Судом у постановах від 19.06.2019 у справі № 813/4993/15, від 27.02.2019 у справі № 826/5755/17, від 03.04.2020 у справі № 640/21505/18, від 14.08.2020 у справі № 640/13331/19, від 18.01.2022 у справі № 640/7411/20.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки межі та режими використання історичного ареалу м. Києва не затверджено у встановленому законом порядку, то відсутні правові підстави вважати, що об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, знаходиться в межах історичного ареалу, як це зазначено відповідачем в абзаці 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020.

Крім того, Законом України «Про охорону культурної спадщини» не врегульовано порядок визначення меж та режимів використання історичного центру міста.

У статті 1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», серед іншого, наведено визначення терміну «історичний ареал населеного місця», згідно якого це частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Отже, аналізуючи визначення терміну «історичний ареал населеного місця», колегія суддів доходить висновку, що «історичний центр міста» є «історичним ареалом населеного місця», межі та режими використання якого затверджуються відповідно ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.

Тож, оскільки, як зазналось, межі та режими використання історичного ареалу м. Києва не затверджено у встановленому законом порядку, то відсутні правові підстави вважати, що об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, знаходиться в межах історичного центру міста.

Щодо положення Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, що об`єкт проєктування знаходиться в зоні регулювання забудови першої категорії (згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.1 Додатку 1 «Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури на території м. Києва» до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, до зони регулювання забудови першої категорії відносяться:

3.1.1. Кудрявський узвіз, вул. Обсерваторна, пров. Чеховський, вул. Михайла Коцюбинського, бульв. Тараса Шевченка, вул. Комінтерну, вул. Вєтрова, вул. Толстого, вул. Саксаганського, вул. Шота Руставелі, вул. Рогнідинська, вул. Еспланадна, бульвар Лесі Українки, госпітальні оборонні споруди, вали Новопечерської фортеці, бульв. Лесі Українки, бульвар Дружби народів, Старонаводницька балка, вул. Старонаводницька, вул. Лейпцизька, вул. Еспланадна, вул. Січневого повстання, вул. Михайла Грушевського, Кловський Яр, вул. Кловська, вул. Академіка Богомольця, пров. Івана Козловського, вул. Круглоуніверситетська, вул. Банкова, вул. Інститутська, вул. Ольгинська, вул. Архітектора Городецького, вул. Хрещатик, вул. Прорізна, вул. Ярославів Вал, Львівська площа, вул. Артема, вул. Смирнова-Ласточкіна, вул. Глибочицька.

3.1.2. Вул. Волоська, вул. Ярославська, вул. Межигірська, вул. Щекавицька, вул. Костянтинівська, вул. Введенська, схили гори Щекавиці, вул. Верхній Вал і вул. Нижній Вал.

З викладеного вбачається, що об`єкт «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, територіально не входить до зони регулювання забудови першої категорії.

Отже, оскільки об`єкт «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва територіально не входить до зони регулювання забудови першої категорії, то відсутні підстави для застосування положень розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 до вказаного об`єкта.

Відповідно, безпідставним є положення Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 щодо віднесення об`єкта проектування до зони регулювання забудови першої категорії.

Щодо положення Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 стосовно знаходження об`єкта проектування в межах центральної планувальної зони (абз. 1 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження»), колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Частиною 1 статті 17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Згідно із положеннями п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Частинами 1-4 статті 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;

2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;

5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;

6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;

7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.

Згідно з ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Відповідно до п.п. 6 п. «а» ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й план зонування території.

Як зазначалось, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року.

Відповідно до Розділу 5. «Функціонально-планувальна організація» Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, функціонально-планувальна організація столиці в проектних межах передбачає формування компактних сельбищних і житлових районів, збалансованих за розселенням, місцями праці, обслуговування і рекреацією. Утворення сельбищно-виробничих планувальних зон передбачає організацію взаємозумовлених угрупувань житлових, виробничих і ландшафтно-рекреаційних районів. На проектний період визначено 8 планувальних зон, а саме: 1 - Центральна планувальна зона; 2 - Південна планувальна зона; 3 - Західна планувальна зона; 4 - Північна планувальна зона; 5 - Північна лівобережна планувальна зона; 6 - Східна планувальна зона; 2а - Планувальна зона сельбищного району Ходосівка-Підгірці; 4а - Планувальна зона сельбищного району Вишгород.

З інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за посиланням: https://kga.gov.ua/index.php вбачається, що 20.09.2012 Київською міською радою прийнято рішення № 69/8353, яким вирішено розробити План зонування території центральної планувальної зони міста Києва та інших частин міста, проект розміщення першої черги будівництва та подати на затвердження до Київської міської ради в установленому порядку, забезпечивши узгодженість містобудівної документації з Генеральним планом м. Києва.

13 листопада 2013 року Київською міською радою прийнято рішення № 518/10006 про затвердження Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві.

Як вбачається з розділу 1 Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, на момент прийняття Київською міською радою вказаного рішення відсутні затверджені плани зонування територій та детальні плани територій.

На офіційному веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за посиланням: https://kga.gov.ua/index.php розміщено проект Плану зонування території (зонінгу) центральної планувальної зони міста Києва, розроблений КО «Київгенплан» на підставі рішення Київської міської ради № 69/8353 від 20.09.2012.

Отже, як на момент видання Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, так і на момент розгляду судом цієї справи, План зонування території (зонінг) центральної планувальної зони міста Києва не затверджений Київською міською радою, як то передбачено положеннями ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав вважати, що об`єкт будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва знаходиться в центральній планувальній зоні, і, як наслідок, у позивача відсутній обов`язок дотримуватись обмежень, встановлених Планом зонування території (зонінгом) центральної планувальної зони міста Києва.

З урахуванням встановлених обставин щодо відсутності факту затвердження у встановленому порядку науково-проектної документації стосовно меж та режимів використання історичного ареалу м. Києва, безпідставними є також положення Містобудівних умов та обмежень в частині виконання, зокрема, ТОВ «Контур Девелопмент» вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» (абзац 2 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження») та забезпечення композиційної узгодженості реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища (абзац 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження»).

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність абзаців 1, 2 (в частині) та 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним і скасування абзацу 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 («отримати висновок щодо проєктної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)), колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про архітектурну діяльність» проектна документація на будівництво об`єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.

Зі змісту наведених норм містобудівного законодавства чітко вбачається, що проектна документація на будівництво об`єктів не підлягає погодженню з державними органами.

Водночас відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.

Згідно з п. 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що до повноважень Міністерства культури та інформаційної політики України, яке є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, а не проектної документації на будівництво об`єктів, що вказує на протиправність абзацу 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020.

Крім того в листі Міністерства культури, молоді та спорту України (яке наразі перейменовано на Міністерство культури та інформаційної політики України) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 3415/6.11.1 від 02.03.2020 «Щодо надання роз`яснень», зазначено наступне: «У випадку, якщо історико-архітектурний опорний план населеного місця та відповідні межі та режими використання історичних ареалів не затверджені у встановленому законодавством порядку, в тому числі, відповідно до статті 32 Закону, Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 та ін., а також беручи до уваги положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо розподілу сфер відповідальності центральних органів виконавчої влади та пов`язаних з ними установ і організацій, зокрема, в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, Міністерство культури, молоді та спорту України позбавлене повноважень щодо надання дозволів чи погоджень, пов`язаних із здійсненням будівництва».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність абзацу 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491.

Щодо вимоги про визнання протиправним і скасування абзацу 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 («дозвіл на виконання робіт отримати згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804»), колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.

Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 316, археологічні розвідки, розкопки, інші земляні роботи на об`єктах культурної спадщини проводяться лише за наявності дозволів, які видаються Мінкультури. Форми дозволів затверджуються Мінкультури.

Дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок видає Мінкультури на ім`я фізичної особи - наукового працівника за наявності у нього кваліфікаційного документа (відкритого листа), виданого Інститутом археології Національної академії наук, копія якого залишається у Мінкультури.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини для проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах, видається виключно виконавцю робіт - фізичній особі, а не юридичній особі - замовнику будівництва, з урахуванням чого позивач, який частково виконує функції замовника будівництва об`єкта «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» не є особою, яка повинна одержувати дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на земельній ділянці, яка розташована по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва.

Аналогічна правова позиція викладена у п.п. 75-82 постанови Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 826/5755/17.

Окрім того, ані розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві», ані рішення Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, яким затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, на які посилається відповідач в абзаці 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, не регулюють порядок видачі дозволів на виконання робіт.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність абзацу 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано повністю задовольнив позовні вимоги ТОВ «Контур Девелопмент» про визнання протиправними та скасування оскаржуваних положень Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача, що затвердження меж історичних ареалів міста Києва та необхідність отримання висновку щодо проєктної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку та дозволу на виконання робіт підтверджується постановою Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 826/12524/18, оскільки ця постанова ухвалена за інших фактичних обставин.

Аналогічний правовий висновок викладено в п. 78 постанови Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 640/21505/18, в якому суд зазначив таке. Предметом спору у даній справі була правомірність прийняття Міністерством культури України припису про зупинення проведення земляних та будь-яких інших будівельних робіт на об`єкті, який, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, розташований в безпосередній близькості до охоронної (буферної) зони об`єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - ансамблю Києво-Печерської Лаври та знаходиться в межах Центрального історичного ареалу, в зоні регулювання забудови І категорії, в ландшафтній охоронній зоні згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1998 № 976, від 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979. Дані обставини були встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та учасниками справи не оспорювались. Ухвалюючи постанову у даній справі, Верховний Суд виходив з меж касаційного розгляду, передбачених статтею 341 КАС України, зокрема частини першої вказаної статті, згідно з якою суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Оскільки знаходження земельної ділянки, щодо якої був прийнятий оскаржуваний припис у даній справі, у межах Центрального історичного ареалу м.Києва не оспорювалась сторонами у касаційній скарзі та відзиві на неї, суд не досліджував дане правове питання, так як таке виходило за межі касаційного перегляду.

Що стосується доводів скаржника про те, що Міністерство культури погодило Історико-архітектурний опорний план міста Києва, затвердивши режими використання території історичних ареалів м. Києва, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З матеріалів справи вбачається, що під час вирішення судом першої інстанції справи докази погодження Міністерством культури Історико-архітектурного опорного плану міста Києва та затвердження режимів використання території історичних ареалів м. Києва були відсутні.

Скаржник у апеляційній скарзі не обґрунтував неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції.

Однак, з метою з`ясування судом апеляційної інстанції всіх обставин справи для правильного вирішення справи, колегія суддів зазначає наступне.

На офіційному веб-сайті Міністерства культури та інформаційної політики України міститься інформація, що станом на 16.08.2021 межі та режими використання історичного ареалу м. Києва затвердженні на підставі наказу МКІП від 02.08.2021 № 599.

Пунктом 1 наказу № 599 від 02.08.2021 затверджено межі та режими використання території історичних ареалів міста Києва, визначені науково-проектною документацією «Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Історико-архітектурний опорний план м. Києва» (том 8 Генерального плану м. Києва), розробленою КО «Інститут генерального плану м. Києва» на замовлення Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації.

Пунктом 2 наказу № 599 від 02.08.2021 визнано такими, що втратили чинність абзац 5 пункту першого наказу Мінкультури від 21 жовтня 2011 року № 912/0/16-11 та наказ Мінкультури від 29 жовтня 2014 року №911.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що прийняття Міністерством культури та інформаційної політики України наказу № 599 від 02.08.2021 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва» жодним чином не може свідчити про те, що як на момент видання Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, так і на момент звернення позивача до суду, межі та режими використання історичних ареалів м. Києва затверджені у встановленому законом порядку, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 117 Конституції України встановлено, що нормативно - правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств. інших органів виконавчої влади (надалі - Положення № 731).

Відповідності до п. 1 Положення № 731 Державна реєстрація нормативно - правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які є суб`єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», цього Положення та інших актів законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 2 Положення № 731 державній реєстрації підлягають нормативно - правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов`язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб`єкта нормотворення.

Абзацами 1 та 2 пункту 6 Положення № 731 визначено, що державну реєстрацію здійснюють: нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

Пунктом 12 Положення № 731 передбачено, що у разі коли нормативно-правовий акт відповідає вимогам, зазначеним у цьому Положенні, орган державної реєстрації приймає рішення про його державну реєстрацію та заносить його до державного реєстру (додаток 1).

Відповідно до п, 15 Положення № 731. міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

При направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання на дату і номер державно ї реєстрації акта є обов`язковим.

Отже, виключно Міністерство юстиції України, за наслідками правової експертизи нормативно-правового акта, робить висновок щодо наявності підстав для його державної реєстрації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27.03.2019 у справі №826/15456/17.

Затверджуючи своїм рішенням, у формі наказу, межі та режими використання території історичних ареалів м. Києва. Міністерство культури та інформаційної політики України визначає стратегію планування та забудови території цієї частини м. Києва, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу є їхнє коло, адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установлюються права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати юридичне значення).

Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України № 599 від 02.08.2021 стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб - є ознакою нормативності. Крім того, вказаний наказ має необмежений термін дії, зумовлює настання правових наслідків для необмеженого кола осіб.

На підстав зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказаний наказ Міністерства культури та інформаційної політики України № 599 від 02.08.2021, всупереч нормам діючого законодавства, не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.

Отже, оскільки наказ Міністерства культури та інформаційної політики України № 599 від 02.08.2021 не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, а тому, у відповідності до п. 15 Положення № 731, даний наказ вважається таким, що не набрав чинності і не підлягає застосуванню.

Відповідно до ч. ч. 1, 3-6, 14 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Розробником генерального плану населеного пункту може бути суб`єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України «Про архітектурну діяльність» та документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин.

Для населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, у межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини та зони їх охорони.

Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.

Відомості про зазначені в історико-архітектурному опорному плані: об`єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони; пам`ятки культурної спадщини, у тому числі археологічні, їх території та зони охорони; межі та правові режими використання історичних ареалів населених місць; історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони; охоронювані археологічні території вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» як обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 № 64 затверджено Порядок розроблення історико- архітектурного опорного плану населеного пункту.

Пунктом 1,3 розділу І Порядку № 64 визначено, що Історико-архітектурний опорний план - це науково-проектна документація, яка розробляється у складі генеральних планів історичних населених місць.

Пунктом 1.4 розділу І Порядку № 64 визначено, що Історико-архітектурний опорний план погоджується та затверджується у складі містобудівної документації згідно із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 1.5 розділу І Порядку № 64 визначено, що Історико-архітектурний опорний план підлягає коригуванню у разі отримання нових даних за результатами містобудівних, історико-архітектурних та археологічних досліджень.

Внесення змін до історико-архітектурного опорного плану відбувається відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Пунктом 1.6 розділу І Порядку № 64 визначено, що Історико-архітектурний опорний план містить узагальнену характеристику об`єктів нерухомої культурної та природної спадщини, їх територій та зон охорони.

Як зазначалося, пунктом 1 наказу Міністерства культури та інформаційної політики № 599 від 02.08.2021 затверджено межі та режими використання території історичних ареалів міста Києва, визначені науково-проектною документацією «Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Історико-архітектурний опорний план м. Києва» (том 8 Генерального плану м. Києва), розробленою КО «Інститут генерального плану м. Києва» на замовлення Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації.

09 серпня 2021 року о 17 год. 08 хв. Міністерство культури та інформаційної політики України на власному веб-сайті https://mkip.gov.ua/ в розділі «Новини» за посиланням: https://mkip.gov.ua/news/5855.html опублікувало статтю під назвою «Історико- архітектурний опорний план Києва дасть можливість протидіяти незаконній забудові історичних ареалів столиці».

У першому абзаці вказаної публікації зазначено, що МКІП погодив Історико- архітектурний опорний план (ІАОП) міста Києва, затвердивши режими використання території історичних ареалів. ІАОП є важливою частиною ПРОЄКТУ нового Генерального плану столиці. Прийняття документу дозволить протидіяти незаконній забудові історичних ареалів столиці, посилить покарання для недобросовісних забудовників, дасть можливість зафіксувати об`єкти, що мають історичну цінність.

Окрім того, до відзиву на апеляційну скаргу позивач додав скановану копію Протоколу № 10 від 14.07.2021 позачергового засідання науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України.

Як зазначено у вказаному протоколі, науково-методичною радою схвалено представлену доопрацьовану науково-проектну документацію «Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Історико-архітектурний опорний план м. Києва» (том VIII у складі проекту Генерального плану м. Києва) та рекомендовано МКІП до погодження у встановленому порядку.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідь на адвокатський запит від 30.08.2021 № 3008/85, КОМУНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ «ІНСТИТУТ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ М. КИЄВА» листом від 09.09.2021 № 312-2549 (який доданий позивачем до відзиву на апеляційну скаргу) повідомила, що на замовлення Департаменту містобудування та архітектури у складі проекту Генерального плану міста Києва розроблено Том 8. «Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Історико-архітектурний опорний план м. Києва». Межі та режими використання території історичних ареалів міста Києва у складі зазначеного розділу затверджено наказом Міністра культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 № 599.

Також, у вказаному листі КОМУНАЛЬНОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ «ІНСТИТУТ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ М. КИЄВА» зазначено, що на сьогоднішній день вказаною організацією завершується розробка проекту Генерального плану м. Києва. Тобто, проект Генерального плану м. Києва (в т. ч. і його складова - Історико-архітектурний опорний план м. Києва) у встановленому порядку наразі не затверджено.

Крім того, у вказаному листі зазначено, що не затверджена у встановленому порядку містобудівна документація не спричиняє виникнення будь-яких прав чи обов`язків для суб`єктів містобудування.

З наведеного вбачається, що наказом Міністерства культури та інформаційної політики № 599 від 02.08.2021 затверджено межі та режими використання території історичних ареалів міста Києва, визначені науково-проектною документацією «Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Історико-архітектурний опорний план м. Києва» (том 8 Генерального плану м. Києва), яка розроблена у складі ПРОЕКТУ нового Генерального плану м. Києва, який станом на поточну дату не затверджений Київською міською радою та не набув чинності.

Отже, оскільки науково-проектна документація «Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Історико-архітектурний опорний план м. Києва», розроблена у складі проекту нового Генерального плану м. Києва, який станом на поточну дату у встановленому законом порядку не затверджений Київською міською радою, то станом на поточну дату межі та режими використання території історичних ареалів міста Києва - є незатвердженими.

Тож, доводи скаржника про те, що Міністерство культури погодило Історико-архітектурний опорний план міста Києва, затвердивши режими використання території історичних ареалів м. Києва, колегія суддів відхиляє.

Щодо доводів скаржника про те, що Містобудівні умови та обмеження не порушують права позивача, а тому останній безпідставно звернувся до суду з цим позовом, колегія суддів також відхиляє, з огляду на те, що в силу ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», позивач, реалізовуючи своє право на забудову земельної ділянки, розташованої по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, який частково виконує функції замовника та за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва, зобов`язаний додержуватись усіх вимог, визначених Містобудівними умовами та обмеженнями № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, що підтверджує вплив змісту Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 на права та обсяг обов`язків позивача, оскільки недотримання таких вимог є підставою для притягнення останнього до відповідальності, як забудовника.

Проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "19" серпня 2021 р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07 червня 2022 року.

Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька О.Є. Пилипенко Я.М. Собків